Ухвала суду № 138847195, 10.08.2026, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1797/23

У Х В А Л А

10 серпня 2026 рокум. Рені

Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Рені кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022000000000208 від 12.05.2022 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м.Рені Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично мешкаючого по АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ «Дунай - транзитсервіс», раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 369 ч. 3 ст. 369-2 ч.2 КК України,-

встановив:

На розгляді Ренійського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 22022000000000208 від 12.05.2022 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 369 ч.3, 369-2 ч.2 КК України.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_4 було подано клопотання про повернення вилученого майна під час обшуку, проведеного 16.09.2022р. в транспортному засобі автомобілі марки «TOYOTA CRUZER 200»,WIN - НОМЕР_1 , а саме, грошових коштів :

6 410 доларів США;

34 921 грн.;

169 950 євро,

-що належать ОСОБА_6 .

Як зазначив захисник обвинуваченого, обшук у вищевказаному кримінальному провадженні був проведений на підставі ст. 615 КПК України, як невідкладна слідча дія. Проведення слідчих дій фіксувалось технічним засобом - відеокамерою марки «8(Ж?», карта пам`яті якої була долучена до протоколу обшуку. В протоколі обшуку було зазначено, що від адвоката ОСОБА_4 надійшли зауваження, які були зафіксовані під час запису на відео. Так, під час обшуку ОСОБА_4 заявила про те, що особа, у якій проводився обшук, - ОСОБА_5 повідомив, що вказані кошти йому не належать, вони були отримані від ОСОБА_7 для придбання машини - навантажувача. Також, під час обшуку транспортного засобу, був виявлений, а згодом оглянутий рахунок на придбання навантажувача та договір №114 на придбання зазначеної техніки. Однак особи, які проводили обшук, вказані пояснення ОСОБА_5 не взяли до уваги, договір №114 та рахунок не були вилучені. Надалі стороною захисту було повідомлено сторону обвинувачення про наявність у неї доказів, які має намір використати під час судового розгляду, запропоновано ознайомитись із матеріалами за робочою адресою сторони захисту ( АДРЕСА_2 ). Однак, представник сторони обвинувачення не з`явився для ознайомлення з доказами, тому належним чином посвідчені копії доказів були надіслані поштою.

В якості підстав для повернення вилученого майна під час обшуку, проведеного 16.09.2022р. в транспортному засобі, захисник обвинуваченого вказує на те, що як на стадії обшуку, так і в подальшому стороні обвинувачення було достовірно відомо про те, що вилучене майно не має відношення до кримінального правопорушення, гроші не належать ОСОБА_5 , під час досудового розслідування та станом на час розгляду даного кримінального провадження судом не здобуто доказів набуття вказаних грошових коштів злочинним шляхом. Захисник зазначає, що дозвіл на обшук був наданий ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.09.2022р. Із клопотанням про арешт вилученого майна під час обшуку, проведеного 16.09.2022р. в транспортному засобі - автомобілі марки «TOYOTA CRUZER 200»,WIN - НОМЕР_1 , а саме, грошових коштів, сторона обвинувачення до суду не зверталась. У зв`язку із цим, вищевказані гроші, не визнані речовими доказами, на них не накладений арешт, як на речовий доказ, внаслідок чого вони вважаються тимчасово вилученим майном. Оскільки грошові кошти належать ОСОБА_7 , яка не є учасником даного кримінального провадження, не є підозрюваною, обвинуваченою у справі, в такому разі відсутні правові підстави для утримання у сторони обвинувачення вилучених грошових коштів.

Виходячи з вищевикладеного захисник обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_5 вважають, що на даний час відсутні правові підстави для утримання у сторони обвинувачення вилучених грошових коштів у даному кримінальному провадженні, просять задовольнити заявлене клопотання та повернути вилучене майно під час обшуку його власнику -

ОСОБА_8 судовому засіданні захисник обвинуваченого просив задовольнити подане клопотання в повному обсязі, обґрунтувавши свою позицію. Обвинувачений заявлене клопотання підтримав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, вважав його необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши клопотання, долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши доводи та обґрунтування сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про повернення вилученого майна під час обшуку слід задовольнити.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Вищевикладене також узгоджується зі ст. 1 Протоколу До Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Недоторканність права власності визнається однією з основних засад кримінального провадження, встановленого ст. 16 КПК України, яка констатує, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених КПК, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Отже, згідно зі ст. 16 КПК України, лише судовим рішенням особу може бути позбавлено права власності та лише судовим рішенням обмежується право власності. Без судового рішення згідно з ч. 2 ст. 16 КПК можливе обмеження права власності лише шляхом застосування процедури «тимчасового вилучення майна», яка визначена статтями 167-169 КПК України.

Нормами процесуального законодавства, а саме ч. 7 ст. 236 КПК України, встановлено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Приписи цієї статті дають підстави зробити висновок, що майно, на відшукання якого надано дозвіл в ухвалі суду, не є тимчасово вилученим.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватися в порядку, визначеному зазначеними статтями. Тобто застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої подальшої долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.

Як виходить з матеріалів кримінального провадження, 20.09.2022р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_9 було розглянуто клопотання слідчого ГСУ СБ України про надання дозволу на проведений 16.09.2022 р. обшук транспортного засобу - автомобіля ««TOYOTA CRUZER 200»,WIN - НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 22022000000000208 від 12.05.2022р., на підставі якої надано дозвіл на обшук та вилучення певних речей, в тому числі грошових коштів (6 410 доларів США; 34 921 грн.; 169 950 євро).

Із клопотанням про арешт вилученого майна, вилученого під час обшуку транспортного засобу - автомобіля «TOYOTA CRUZER 200 @»,WIN - НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_5 , сторона обвинувачення до суду не зверталася. В ході досудового розслідування стороною обвинувачення не було здобуто доказів неправомірного/незаконного походження вказаних грошових коштів.

Крім того, як було вказано у клопотанні та зазначалось у судовому засідання вилученні грошові кошти належать ОСОБА_7 , тобто особі, яка не являється учасником кримінального провадження, не є підозрюваною, обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, мають відношення до придбання машини-навантажувача відповідно до рахунку та договору №114 на придбання зазначеної техніки. На це зверталась увага захисником ОСОБА_5 та самим ОСОБА_5 під час проведення обшуку, надання зауважень (які були зафіксовані на відео), надавалися докази, що підтверджували цільове призначення грошових коштів, але вони як під час обшуку, так і на стадії досудового розслідування не були взяті до уваги.

Якщо припустити, що вилучене стороною обвинувачення майно у вигляді грошових коштів, було проведено з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, або з метою збереження речових доказів, то, як зазначалося вище, останні не визначені речовими доказами, не виявлено їх незаконного походження.

В даному випадку не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, яке було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскільки майно, яке було вилучено 16.09.2022 р. в транспортному засобі, та яке належить ОСОБА_7 , не відповідає ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України та не підлягає конфіскації, вбачаються правові підстави для його повернення власнику.

Крім того, подальше знаходження грошових коштів у сторони обвинувачення не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Таким чином, вилучені під час обшуку грошові кошти є тимчасово вилученим майном, а тому на підставі вимог ст. 169 КПК України зазначені кошти мають бути повернуті його власнику, оскільки на них не було накладено арешт у порядку ст. 171 КПК України.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2, 16, 167-169 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про повернення вилученого майна під час обшуку - задовольнити.

Повернути ОСОБА_6 майно, вилучене під час обшуку, проведеного 16.09.2022р. в транспортному засобі - автомобілі марки «TOYOTA CRUZER 200»,WIN - НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_9 про надання дозволу на проведення обшуку транспортного засобу, а саме, грошові кошти :

6 410 доларів США;

34 921 грн.;

169 950 євро.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1