Рішення № 138846459, 10.08.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 522/2309/26-Е

Провадження № 2/503/703/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на те, що 31.10.2019 року ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (надалі за текстом АТ «УКРСИББАНК»), договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95788405000, згідно умов якого отримала кредит на суму 32948,78 грн. Однак, у порушення положень договору відповідач користуючись коштами наданими йому банком не виконала своєчасно у повному обсязі свої зобов`язання, а саме не вносила платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, комісії, а також сплату процентів за користування кредитом. В свою чергу 22.09.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (надалі за текстом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») було укладено договір факторингу № 183, згідно умов якого АТ «УКРСИББАНК» передало (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а останнє приймає належні АТ «УКРСИББАНК» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі боржників та витягу із Реєстру боржників до договору факторингу, в якому була грошова вимога до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95788405000 від 31.10.2019 року. Станом на дату подання позову 13.02.2026 року за відповідачем перед позивачем наявна заборгованість в сумі 22064,83 грн, з яких 18202,86 грн заборгованість за тілом кредиту, 3,49 грн заборгованість за відсотками, а 3858,48 грн заборгованість за комісією. У зв`язку з чим позивач пред`явив до відповідача позов шляхом подання до суду через свого представника адвоката Усенка М.І. з використанням системи «Електронний суд» позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 95788405000 від 31.10.2019 року в загальному розмірі 22064,83 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Також в змісті позовної заяви представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначив про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи (а.с.4).

09.03.2026 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (а.с.8) дана справа була передана за територіальною підсудністю до Кодимського районного суду Одеської області.

31.03.2026 року матеріали цивільної справи надійшли поштою до Кодимського районного суду Одеської області (а.с.11).

01.04.2026 року ухвалою суду (а.с.13-14) позовну заяву у даній справі було залишено без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення.

10.04.2026 року представник позивача адвокат Усенко М.І. подав до суду через систему «Електронний суд» заяву (а.с.20) про продовження процесуального строку для виконання ухвали суду та усунення недоліків.

10.04.2026 року ухвалою суду (а.с.22-23) продовжено строк для усунення недоліків до 23.04.2026 року (включно).

14 і 15.04.2026 року представник позивача адвокат Усенко М.І. подав до суду через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків (а.с.27-28) із доданням до неї копій відповідних документів (а.с.29-50).

17.04.2026 року ухвалою суду (а.с.51-52) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали направлено сторонам у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України та отримано позивачем і його представниками, у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, шляхом її доставки до їх електронних кабінетів 19.04.2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа (а.с.55-57), а відповідачу, у порядку встановленому пунктом 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 06.04.2026 року № 03-17/1390 (а.с.19), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № R067153945753, яке 30.04.2026 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про причини повернення, що адресат відсутній (а.с.65-68). Окрім того, суд також ще додатково надіслав відповідачу ухвалу на його поштову адресу, зазначену позивачем у змісті позовної заяви (а.с.2) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № R067153945338, яке 01.05.2026 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про причини повернення, що адресат відсутній (а.с.61-64, 83).

05.05.2026 року представник відповідача адвокат Михайлишина Т.Ю. подала через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) (а.с.69-73), в якому остання просила відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ ««Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 » про стягнення заборговності за кредитним договором та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 20000 грн посилаючись на ті обставини, що відповідач не визнає факту отримання кредитних коштів або придбання товару за рахунок кредитних коштів в магазині ТОВ «ЦЕТЕХНО» позивачем не надано до матеріалів позовної заяви своїх зобов`язань за договором, а саме оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ «ЦЕТЕХНО». У матеріалах справи відсутні відомості про відкриття позичкового рахунку відповідачу, з зазначенням його номеру та приналежності саме відповідачу, крім того, відсутні докази перерахування коштів на рахунок отримувача вказаний в договорі, а відтак, не долучено жодних належних доказів про те, що даний кредит отримувався позивачем. Також згідно Виписки за кредитним договором з 31.10.2019 року по 22.09.2020 року вбачається наявність перерахунку грошової суми в розмірі 32948,78 грн на розрахунковий рахунок, який не є рахунком ні відповідача, ані ТОВ «ЦЕТЕХНО», а перерахунок коштів третім особам взагалі не передбачений. Крім того, до матеріалів позову долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором, який складений самим позивачем, що є неналежним доказом у даній справі та не може підтверджувати будь-яку заборгованість. Представник відповідача, в порядку передбаченому ч.5 ст. 137 ЦПК України заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зазначаючи про їх непропорційність. Окрім того представник відповідача зазначила, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача становлять 20000,00 грн, а докази їх понесення будуть подані суду протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення. В свою чергу до самого відзиву додано докази його надсилання іншому учаснику справи позивачу в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», у відповідності до вимог абзаців першого і другого ч.7 ст. 43 та пункту 2 ч.5 ст. 178 ЦПК України, а саме квитанцію № 6961912 про доставку 05.05.2026 року документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (а.с.75).

25.06.2026 року представник позивача адвокат Усенко М.І. з використанням системи «Електронний суд» подав заяву (а.с.76-79), яка є фактично відповідю на відзив, в якій представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі зазначивши, що вважає аргументи викладені у відзиві на позовну заяву відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання, оскільки 31.10.2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95788405000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на придбання товару та відкрито кредитну картку. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору. Твердження відповідача про те, що вона не отримувала кредитні кошти та не купувала товар, спростовується матеріалами справи. 31.10.2019 року відповідач підписала специфікацію (рахунок) на придбання товарів у магазині ТОВ «ЦЕТЕХНО», а саме: iPhone 11 Pro 64 Gb та супутніх сервісах на загальну суму 45898,78 грн, а також відповідачка особисто сплатила 13000 грн, як початковий внесок, що підтверджено специфікацією та її підписом. Решта суми 32948,78 грн була предметом кредитування. Щодо видачі кредиту, згідно з банківською випискою, 01.11.2019 банк здійснив операцію з надання кредиту в розмірі 32948,78 грн (проводка №0622473263), де в призначені платежу чітко вказано: «Надання кредиту згідно угоди 95788405000 від 31.10.2019: 7823327 ОСОБА_1 ». Щодо позичкового рахунку, згідно банківською випискою, облік заборгованості відповідача ведеться за рахунком НОМЕР_1 . Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою Правління НБУ, рахунки групи 2203 («Кредити, що надані фізичним особам на поточні потреби») призначені для обліку заборгованості за споживчими кредитами. Саме за цим рахунком у виписці відображено операцію від 01.11.2019 року «Надання кредиту згідно угоди 95788405000» у сумі 32948,78 грн. Це спростовує твердження відповідача про відсутність відомостей щодо відкриття позичкового рахунку, оскільки виписка за цим рахунком є первинним документом, що підтверджує рух коштів. Позивач подав до позовної заяви копію виписки (руху коштів) по рахунку за кредитним договором № 95879195000 у яких відображено всі нарахування, погашення та списання відповідно до умов кредитування. Дана виписка відображає інформацію за кожен місяць користування кредитом. Банківські виписки є належними доказами на підтвердження видачі кредиту. Звертає увагу, що згідно виписки відповідач здійснювала платежі на часткове погашення кредитної заборгованості за кредитним договором. Отже часткова сплата заборгованості за даним договором підтверджує той факт, що ОСОБА_1 визнала укладення між нею та АТ «УКРСИББАНК» Договору № 95788405000 від 31.10.2019 року та отримання нею кредитних коштів. Заперечення проти комісій є необґрунтованим, оскільки їх розмір чітко визначений у Додатку №1 до Договору та у Паспорті споживчого кредиту, підписаних відповідачем. Відповідно щомісячна комісія за управління кредитом 2,7% від суми наданого кредиту (32948,78 грн). Згідно умовами договору ця комісія починає нараховуватися з 26.03.2020 року (тобто після закінчення пільгового періоду), в розмірі 889,62 грн щомісяця (32948,78 грн * 2,7% = 889,617). Комісія за надання довідок про стан розрахунків нараховується щомісяця протягом усього кредитування у фіксованій сумі 50,00 грн, також передбачена разова комісія у розмірі 500,00 грн за послуги управління кредитом у разі прострочення платежу понад 1 день. Відтак відповідач не виконав взяте на себе зобов`язання перед первісним кредитом АТ «УКРСИББАНК», у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вимушене було звернутися із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Щодо стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, на думку товариства обсяг виконаних представником відповідача робіт не співмірний із сумою стягнення, є необгрунтованими та нерозумними. В свою чергу до самої відповіді на відзив додано доказ її надсилання іншому учаснику справи представнику відповідача в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», у відповідності до вимог абзаців першого і другого ч.7 ст. 43 та пункту 2 ч.5 ст. 178 ЦПК України, а саме квитанцію № 7698451 про доставку 25.06.2026 року документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (а.с.80 на звороті).

У встановлений судом строк відповідач не скористалася своїми процесуальними правами учасника справи, заперечення не подала. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

31.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «УКРСИББАНК» із анкетою-заявкою на отримання споживчого кредиту (а.с.32), в якій просила банк надати їй споживчий кредит в сумі 32948,78 грн на строк 9 місяців, а також просила надати їй додатковий кредит кредитну картку з наступними умовами (на умовах Кредитного договору) максимальною сумою ліміту додаткового кредиту 50000,00 грн, строк дії ліміту кредитування 24 місяці з можливістю подовження на новий строк за рішенням банку. Також зазначено, що товаром на придбання якого надається кредит є iPhone 11 Pro 64 Gb Midnight green Apple.

Окрім того ОСОБА_1 також надала банку копію свого паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.36), виданого Кодимським РС ГУ ДМС України в Одеській області 20.06.2014 року, та копію своєї картки фізичної особи - платника податків (а.с.37), які були засвідченні нею із проставленням свого підпису на кожній сторінці.

Також 31.10.2019 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту / Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с.32 на звороті-35), який містив в собі такі відомості про кредит як його сума/ліміт 32948,78 грн, строк кредитування 9 місяців, тип процентної ставки фіксована в розмірі 0,00001%, та в якому зазначено порядок повернення кредиту. Крім того, в ньому було зазначено кредитного посередника ТОВ «ЦЕТЕХНО».

Після чого, 31.10.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» був укладений договір № 95788405000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку (а.с.34 на звороті-33), згідно з умовами якого відповідач отримала споживчий кредит у розмірі 32948,78 грн для особистих потреб на придбання товару iPhone 11 Pro 64 Gb midnight green Apple шляхом оплати банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ «ЦЕТЕХНО», зі строком повернення кредиту не пізніше 25.07.2020 (пункти 3.3 і 3.6), зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,00001% річних та 7,00001% за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк (пункти 3.9-3.10). При цьому, у пункті 3.4 було узгоджено, що ціна продукції складає 45898,78 грн, а розмір платежу за продукцію, що сплачується позичальником за рахунок власних коштів, складає 13000,00 грн. Крім цього, пунктом 3.12 кредитного договору передбачено сплату комісії відповідно до умов Договору та умов зазначених у Додатку № 1 до договору (а.с.33 на звороті-34), зокрема, передбачено щомісячну комісію за управління кредитом 2,5% від суми кредиту починаючи з 26.03.2020 року, комісію за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за Договором (щомісячно) 50 грн, комісію за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу 500,00 грн, а також закріплено графік платежів кредиту.

При цьому, позивачем надано копію листа від 31.10.2019 року (а.с.35 на звороті), яким АТ «УКРСИББАНК» повідомило ТОВ «ЦЕТЕХНО» про можливість своєчасної та повної сплати кредитних коштів у відповідності до договору про надання споживчого кредиту № 95788405000 від 31.10.2019 року укладеного з ОСОБА_1 на придбання товару iPhone 11 Pro 64 Gb midnight green Apple загальною вартістю 45898,78 грн, з яких сума внеску клієнта становить 13000,00 грн, а загальна сума кредиту на придбання товару становить 32948,78 грн та буде сплачена АТ «УКРСИББАНК» в строки та в порядку, обумовленому в Договорі про співробітництво № 264-1069 від 18.10.2019 року укладеному між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ЦЕТЕХНО».

На підтвердження виконання АТ «УКРСИББАНК» пункту 3.2. та 3.3. договору про споживчий кредит № 95788405000 від 31.10.2019 року щодо перерахування грошових коштів на картковий рахунок позичальника, позивач надав копію виписки за кредитним договором з 31.10.2019 року включно по 22.09.2020 року, згідно якої 01.11.2019 року АТ «УКРСИББАНК» було здійснено «надання кредиту згідно угоди 95788405000 від 31.10.2019: 7823327 ОСОБА_1 » в сумі 32948,78 грн.

Однак, у порушення положень договору відповідач ОСОБА_1 користуючись наданими їй коштами не виконала свої кредитні зобов`язання, а саме не повернула отриманих коштів (тіло кредиту), не сплатила проценти за користування кредитом та комісію, у зв`язку з чим станом на дату подання позову 13.02.2026 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 22064,83 грн, з якої 18202,86 грн заборгованість за тілом кредиту, 3,49 грн заборгованість за процентами (які були нараховані за період з 31.10.2019 року по 22.09.2020 року тобто станом на дату відступлення/набуття права вимоги) та 3858,48 грн заборгованість за комісією, про свідчить виписка за кредитним договором (а.с.37 на звороті-39).

22.09.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 183 (а.с.41-43), згідно умов якого між АТ «УКРСИББАНК» передало (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а останнє приймає належні АТ «УКРСИББАНК» права грошової вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі боржників, в якому під № 236 була зазначена грошова вимога до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 95788405000 від 31.10.2019 року, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 183 від 22.09.2020 року (а.с.43 на звороті), копія акту взаємозаліку від 22.09.2020 року (а.с.44), а також копія акту приймання-передачі Прав вимоги від 22.09.2020 року до згаданого договору відступлення прав вимоги (а.с.44 на звороті).

Відповідно до платіжної інструкції (безготівкового переказу у національній валюті) АТ «Райффайзен Банк» № 19732 від 22.09.2020 року (а.с.45) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було здійснено оплату АТ «УкрСиббанк» за Договором відступлення прав вимоги згідно пункту 3.1 Договору факторингу № 183 від 22.09.2020 року.

Водночас генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було складено (а.с.40 на звороті) розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 95788405000 від 31.10.2019 року перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складає 22064,83 грн, з яких 18202,86 грн заборгованість по тілу кредиту, 3,49 грн заборгованість по відсоткам, а 3858,48 грн комісія.

При цьому, з метою досудового врегулювання спору представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було складено на ім`я ОСОБА_1 досудову вимогу від 13.02.2026 року за Вих. № 20010841 про виконання зобов`язань за кредитним договором № 95788405000 від 31.10.2019 року про погашення кредитної заборгованості (а.с.45 на звороті), в якій зазначено про відступлення прав вимоги та зміну кредитора з АТ «УКРСИББАНК» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а також про необхідність погасити заборгованість за кредитним договором в сумі 22064,83 грн, з попередженням про те, що у разі невиконання цієї вимоги буде здійснено звернення на всі належні йому грошові кошти та інші активи, з подальшим зверненням до суду, а також на неї будуть покладений обов`язок оплатити судовий збір та інші витрати пов`язані з розглядом справи. Водночас суд відзначає, що позивачем суду не надано доказів отримання відповідачем цієї досудової вимоги та/або принаймні її дійсного відправлення поштою.

Нормативно-правове застосування

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1-2 ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Водночас ч.2 ст. 1054 ЦК України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також у відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову

Згідно із статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Михайлишин Т.Ю. заперечуючи проти позову посилалася на те, що відповідачем не було отримано коштів на придбання товару за рахунок кредитних коштів в магазині ТОВ «ЦЕТЕХНО», а також позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження їх отримання саме ОСОБА_1 .

Однак, як вже судом було зазначено вище, умовами пункту 3.3 кредитного договору № 95788405000 укладеного ОСОБА_1 з АТ «УКРСИББАНК» 31.10.2019 року (а.с.32 на звороті) було передбачено, що кредит в розмірі 32948,78 грн надавався їй на придбання товару iPhone 11 Pro 64 Gb midnight green Apple шляхом оплати банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ «ЦЕТЕХНО», яке у змісті Паспорту споживчого кредиту визначалось кредитним посередником (а.с.34 на звороті).

При цьому, АТ «УКРСИББАНК» своїм листом від 31.10.2019 року (а.с.35 на звороті) фактично гарантувало ТОВ «ЦЕТЕХНО» здійснення оплати за проданий ОСОБА_1 товар iPhone 11 Pro 64 Gb midnight green Apple на підставі кредитного договору № 95788405000, а копія виписки за кредитним договором з 31.10.2019 року включно по 22.09.2020 року підтверджує здійснення АТ «УКРСИББАНК» 01.11.2019 року надання ОСОБА_1 кредиту згідно угоди 95788405000 від 31.10.2019 року в сумі 32948,78 грн.

Таким чином твердження представника відповідача про те, що відповідачем не було отримано коштів на придбання товару за рахунок кредитних коштів в магазині ТОВ «ЦЕТЕХНО», а також позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження їх отримання саме ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки спростовуються наведеними вище доказами, що були додані позивачем до позовної заяви.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що при цьому представником відповідача не заперечуються обставини того, що ОСОБА_1 здійснювала часткову сплату заборгованості за даним договором, що підтверджує визнання відповідачем укладення між нею та АТ «УКРСИББАНК» Договору № 95788405000 від 31.10.2019 року.

Таким чином суд вважає, що отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів доведено належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами, які в своїй сукупності не викликають в суду жодних сумнівів у своїй переконливості, а заперечення представника відповідача з цього приводу є безпідставними внаслідок своєї необґрунтованості.

Також представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Михайлишин Т.Ю. було поставлено під сумнів правильність розрахунку заборгованості, який був складений самим позивачем.

Однак, суд відзначає, що до позовної заяви додано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 95788405000 від 31.10.2019 року перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складає 22064,83 грн, з яких 18202,86 грн заборгованість по тілу кредиту; 3,49 грн заборгованість по відсоткам; 3858,48 грн комісія.

Зазначена заборгованість відповідає заборгованості ОСОБА_1 , яка була передана ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» первісним кредитором АТ «УКСИББАНК» при укладені 22 вересня 2020 року договору факторингу № 183 (а.с.41-43), та зазначена у відповідному Реєстрі боржників, в якому під № 236 була зазначена грошова вимога до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 95788405000 від 31.10.2019 року, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 183 від 22.09.2020 року (а.с.43 на звороті).

В свою чергу відповідач та/або її представник, в обґрунтування висловленої незгоди з розрахунком заборгованості позивача, не надали свого контррозрахунку щодо кредитної заборгованості заявленої до стягнення позивачем.

Стосовно стягнення комісії суд відзначає, що умовами пункту 3.3. кредитного договору № 95788405000 від 31.10.2019 року було передбачено здійснення оплати комісії в сумі 50,00 грн за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за Договором (довідка надається банком у вигляді текстових смс-повідомлень, що направляються на номер телефону Позичальника). Окрім того, нарахування шести різних видів комісій передбачено у Додатку № 1 до кредитного договору та у Паспорті споживчого кредиту, які були узгодженні з ОСОБА_1 внаслідок підписання нею Паспорту споживчого кредиту та прийняті нею внаслідок підписання нею самого кредитного договору № 95788405000 із Додатком № 1 до нього.

Сам узгоджений спосіб отримання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями у вигляді текстових смс-повідомлень передбачає понесення додаткових витрат на залучення відповідних послуг оператора мобільного зв`язку.

У зв`язку з чим суд, з врахуванням доказів наданих позивачем, приходить до висновку про те, що за укладеним кредитним договором відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту та не сплатила відсотки за користування ним і комісію, що є порушенням права позивача на своєчасне отримання від позичальника коштів за належним виконанням взятого на себе зобов`язання (основної суми боргу, процентів та комісії), а тому суд вважає пред`явлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

- щодо судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, то відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн, сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції в національній валюті АТ «Райффайзен Банк» від 10.02.2026 року № 8848 (а.с.5).

Стосовно витрат, пов`язаних з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу, судом встановлені наступні обставини.

Згідно абзаців 1 і 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).

Відповідно до копії договору про надання правничої допомоги №0107 (а.с.48), укладеного 01.07.2025 року між позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», керівником якого є адвокат Усенко М.І.; копії акту №1433 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026 року (а.с.48 на звороті), в якому зазначено, що сума наданих послуг складає 8000,00 грн; та детальний опис від 13.02.2026 року наданих послуг до акту №1433 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (а.с.49) із зазначенням наданих послуг та витраченого на них часу.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді першої інстанції, а саме надання усної консультації, ознайомлення із матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складання позовної заяви і подання її до суду.

При цьому представник відповідача адвокат Михайлишина Т.Ю. у відзиві на позовну заяву (відзиву) в порядку передбаченому ч.5 ст. 137 ЦПК України заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зазначаючи про їх непропорційність.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Водночас у пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 відзначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Однак, згідно загальних положень про розподіл судових витрат, передбачених пунктом 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

У пунктах 21-22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.4 і 8 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (995_004) та практику Суду як джерело права.

В постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 наголошено на тому, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу на те, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX передбачає, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 3209 гривень, а для працездатних осіб - 3328 гривні. Водночас ст. 8 цього Закону з 1 січня 2026 року встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 8647 гривень; а у погодинному розмірі - 52 гривні.

Таким чином заявлений керівником позивача до стягнення з відповідача розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн перевищує більше ніж у 2 рази місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб та становить 0,925% розміру місячної мінімальної заробітної плати.

В свою чергу сам розмір вартості надання професійної правничої допомоги в сумі 8000 грн за 6 годин 30 хвилин роботи адвоката (а.с.49) перевищує більше ніж у 153 рази законодавчо визначений розмір мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі.

При цьому, суд зауважує, що предметом судового розгляду є малозначна справа з ціною позову у загальному розмірі 22064,83 грн, а відтак суд вважає сам розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн, із розрахунку погодинної оплати, є непропорційним до предмету судового розгляду у даній справі.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У зв`язку з чим, суд з врахуванням принципу пропорційності, вважає обґрунтованим розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у даній категорії справ не має перевищувати 4000 грн, а тому необхідно зменшити їх розмір до цієї суми.

Ураховуючи зазначене, а також повне задоволення позову, то суд вважає, що відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати у вигляді витрат, пов`язаних з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»; місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35234236, до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 95788405000 від 31.10.2019 року в сумі 22064 (двадцять дві тисячі шістдесят чотири) грн 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у загальному розмірі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко