Ухвала суду № 138845901, 10.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13414/26

провадження № 2/753/12687/26

У Х В А Л А

ПРО ВІДМОВУ В ЗАДОВОЛЕННІ КЛОПОТАНЬ ВІДПОВІДАЧА

"10" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі зареєстровані, відтак є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі своєчасно не сплачують кошти за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим утворилася заборгованість з урахуванням штрафних санкцій у загальному розмірі 54 608 грн. 68 коп. У добровільному порядку заборгованість відповідачами не погашена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

26.06.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшли клопотання, у яких він просить забезпечити розгляд справи з викликом сторін, оскільки позов він не визнає, а також просить долучити до матеріалів справи оригінал договору, який, за твердженням відповідача, начебто був укладений від його імені з КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», для подальшого проведення судової почеркознавчої експертизи. Однак будь-яких доказів чи інших додатків на підтвердження викладених у клопотаннях обставин відповідачем до суду не надано.

Дослідивши подані клопотання та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, відповідно до ч.6 п. 1 та 2 статті 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 54 608 грн. 68 коп. Такий спір є майновим, стосується нарахування та оплати житлово-комунальних послуг, а обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути встановлені на підставі письмових доказів, поданих сторонами.

Саме по собі невизнання відповідачем позову не є безумовною підставою для розгляду справи з викликом сторін, оскільки відповідач не позбавлений права подати відзив, письмові пояснення, докази, заперечення проти доказів позивача, заяви та клопотання у строки, визначені ЦПК України та ухвалою суду про відкриття провадження.

У поданому клопотанні відповідач не навів конкретних обставин, які неможливо встановити на підставі письмових матеріалів справи, не зазначив, які саме пояснення сторін потребують безпосереднього заслуховування судом, та не обґрунтував, чому розгляд справи без повідомлення сторін перешкоджатиме повному, всебічному та об`єктивному встановленню обставин справи.

За таких обставин підстав для зміни визначеного судом порядку розгляду справи та призначення судового засідання з викликом сторін суд не вбачає.

Щодо клопотання відповідача про долучення оригіналу договору та подальше проведення судової почеркознавчої експертизи суд зазначає таке.

Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Згідно з частинами першою, другою статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Подане відповідачем клопотання зазначеним вимогам не відповідає, оскільки у ньому не конкретизовано дату, номер, назву чи інші ідентифікуючі ознаки договору, оригінал якого відповідач просить долучити або фактично витребувати; не зазначено, які саме обставини цей документ має підтвердити чи спростувати; не наведено підстав, з яких випливає, що оригінал такого документа перебуває саме у позивача; не надано доказів звернення відповідача до позивача із запитом про надання копії або оригіналу такого документа та не обґрунтовано неможливість самостійного отримання відповідного доказу.

Крім того, відповідач просить долучити оригінал договору, однак не подає такий документ до суду. Суд не може долучити до матеріалів справи доказ, який фактично не наданий учасником справи, а питання витребування доказу судом вирішується лише за наявності належно обґрунтованого клопотання, яке відповідає вимогам статті 84 ЦПК України.

Посилання відповідача на необхідність подальшого проведення судової почеркознавчої експертизи також є передчасним і необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 п.1 та 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідачем не подано належного клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, не визначено конкретний об`єкт дослідження, не сформульовано питань, які необхідно поставити перед експертом, не обґрунтовано значення відповідної експертизи для правильного вирішення спору про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також не доведено, що без такої експертизи неможливо встановити обставини, які мають значення для справи.

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Суд приходить до висновку, що відповідач не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Відтак, суд бере до уваги міркування ефективності й економі, щоне є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. При цьому суд зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Суд враховує, що спір у цій справі стосується наявності або відсутності заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, а не виключно факту підписання відповідачем певного письмового договору. Оцінка доказів щодо надання послуг, реєстрації чи проживання відповідачів за відповідною адресою, здійснених нарахувань, оплати або несплати послуг буде надана судом під час ухвалення рішення у справі за результатами дослідження всіх наявних матеріалів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, долучення або витребування оригіналу договору та подальше проведення судової почеркознавчої експертизи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 76, 77, 81, 84, 95, 103, 260, 261, 274, 279, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи з викликом сторін, долучення або витребування оригіналу договору та подальше проведення судової почеркознавчої експертизи - відмовити.

Розгляд цивільної справи № 753/13414/26 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.В. Комаревцева