Ухвала суду № 138845894, 05.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15542/26

Провадження по справі № 1-кс/752/6452/26

У Х В А Л А

іменем України

"05" серпня 2026 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026100010000039 від 08.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бабичівка Глобинського району Полтавської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.307 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

підозрюваної - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

встановив:

30 липня 2026 до слідчого суді Голосіївського районного суду м. надійшло клопотання слідчого Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначила, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120261000100000039 від 08.01.2026 встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не підзне 10.03.20026, придбала психотропну речовину, обіг якої обмежено - сибутрамін, яка знаходилась в препараті «Редуксин», та зберігала їх за місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 . З метою збуту препарату, ОСОБА_7 виклала відповідне оголошення на своїй сторінці в соціальній мережі Instagram за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 де до цього здійснювала роздрібну торгівлю косметичними товарами.

Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на незаконний збут психотропної речовини, ОСОБА_4 10.03.2026 о 12 год. 23 хв., отримавши у месенджері «Viber» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 замовлення на придбання препарату «Редуксин», здійснила збут 30 капсул вищезазначеного препарату, які знаходилися у трьох фабричних блістерах, що містили у собі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - сибутрамін, загальною масою 0,360 г, шляхом їх пересилання на ім?я « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », ТТН № 20451388616446 до відділення ТОВ «Нова Пошта» № 95 за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 68, за що отримала грошові кошти у сумі 6600 гривень, сплачені замовником у зазначеному відділенні ТОВ «Нова Пошта» та перераховані на банківську картку АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_2 , відкриту на ім`я ОСОБА_9 .

Такі її діяння кваліфіковані за ч.1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, а також її збут.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 за аналогічних обставин, повторно вчинила збут психотропної речовини, 25.03.2026 переславши через «Нова Пошта» три фабричні блістери, кожен із яких містив по 10 капсул (загалом 30 капсул), які містили психотропну речовину, обіг якої обмежено, - сибутрамін, загальною масою речовини 0,360г, за що отримала грошові кошти в сумі 6600 грн., які були перераховані на рахунок її чоловіка.

Такі її діяння кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, а також її збут, вчинені повторно.

09.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України.

На думку слідчого обґрунтованість підозри доводиться матеріалами досудового розслідування, які додані до клопотання: а саме протоколами, складеними за наслідками проведених НСРД, висновками експертів, протоколом обшуку від 09.07.2026.

Також слідчий вказує на те, що існують ризики вчинення ОСОБА_4 дій, спрямованих на переховування, незаконний вплив свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому остання підозрюється. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, й санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст.12 КК України відносить до категорії тяжких злочинів.

При цьому спосіб вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, який полягав у систематичному незаконному збуті психотропної речовини, що реалізовувалась під виглядом пігулок для схуднення, свідчить на думку слідчого про усвідомлений, цілеспрямований та корисливий характер дій підозрюваної, що у поєднанні із суворістю можливого покарання суттєво підвищує ризик її переховування від органів досудового розслідування та суду.

На свідків ОСОБА_4 може незаконно впливати з метою уникнення кримінальної відповідальності, схиляючи їх до надання неправдивих показань, зміни раніше наданих показань або відмови від їх надання. Зазначений ризик є реальним, оскільки показання свідків мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та прийняття законного й обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що протиправна діяльність ОСОБА_4 мала спланований, тривалий та систематичний характер, що виключає випадковість її дій. Про стійку злочинну спрямованість та послідовність злочинного умислу підозрюваної свідчить неодноразовий збут психотропних речовин, належним чином задокументований матеріалами досудового розслідування під час проведення оперативних закупок. Крім того, під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено психотропну речовину, що свідчить про зберігання нею незаконного товару навіть після документування фактів збуту. Зазначена обставина підтверджує, що підозрювана не припинила свою протиправну діяльність, мала та має реальну можливість продовжувати незаконний обіг психотропних речовин та зберігала їх із метою подальшого збуту.

Слідчий вказує про те, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, запобігання ризикам, існує необхідність у застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді триманні під варто. Такий висновок слідчий ґрунтує на характері та ступені тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, обставинах їх вчинення, а також наявності обґрунтованих ризиків. Домашній арешт на думку слідчого не виключає можливості використання мобільного телефону, мережі Інтернет та інших засобів зв`язку, за допомогою яких підозрювана здійснювала незаконний збут психотропних речовин, підтримувала зв`язок із покупцями та координувала відправлення товару, а тому такий запобіжний захід не усуне наявні ризики. Розмір застави слідчий просить визначити у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до положень ч.5 ст.182 КПК України, що обумовлює тяжкістю інкримінованого злочину, характером протиправної діяльності, корисливим мотивом її вчинення, систематичністю незаконного збуту психотропних речовин та необхідністю забезпечення виконання підозрюваною покладених процесуальних обов`язків.

Прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 підтримав. Надав пояснення, аналогічні тим, що викладені слідчим у клопотанні. Також вказав про те, що під час обшуку за місцем проживання був виявлений та вилучений мобільний телефон ОСОБА_4 , який доводить, що остання здійснювала збут препарату, що мав у своєму складі психотропну речовину, і раніше. Її сайт мав 7 тис. підписників. Можливі інші епізоди збуту наразі встановлюються.

Сторона захисту проти клопотання слідчого заперечувала.

Так захисник ОСОБА_6 вказував на те, що клопотання слідчого є необґрунтованим, як і підозра, яка пред`явлена його підзахисній. Він не оспорює факти того, що підзахисна 10 та 23 березня 2026 продала препарат «Редуксин». Між тим вважає, що такі діяння не містять складу злочинів, вчинення яких інкримінують ОСОБА_4 , оскільки відсутні дані про те, що ОСОБА_4 діяла з прямим умислом. Також такі дії відбулися внаслідок провокації з боку правоохоронних органів. Це на його думку доводиться тим, що фактично покупець, яка діяла під контролем правоохоронних органів, ініціювала купівлю-продаж товару у ОСОБА_4 , яка продавала залишки раніше придбаного для власного вживання препарату «Редуксин», не будучи обізнаною у тому, що препарат має у складі психотропну речовину. Також захисник вважає безпідставними та недоведеними ризики, про які виклав у клопотанні слідчий. Просив врахувати, що підозрювана має належну процесуальну поведінку, з`являється на допити слідчого. Проживає у місті Кременчуг, працює без офіційного працевлаштування у ломбарді, одружена, має сина 11 років. Опікується щодо матері, похилого віку. Лише тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, та тяжкість можливого покарання, не можуть доводити ризик переховування, незаконного впливу на свідків (про яких навіть не вказано у клопотанні) й вчинення нових злочинів, продовження злочинної діяльності.

Захисник просив у клопотанні слідчому відмовити, а у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку, про необхідність застосування запобіжного заходу, то визначити його з числа менш тяжких. Також звертав увагу, що розмір застави, який просить застосувати слідчий, є непомірним для її підзахисної.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію захисника. Вказала, що вона купила «Редуксин» для власного вживання з метою схуднення. Одразу 5 упаковок, що було розраховано для одного курсу. Вона не була обізнана про те, що препарат має у складі психотропну речовину. Між тим, препарат їй не підійшов, ефекту від його прийому не отримала, тому вирішила продати його залишок у виді 3-х упаковок, оскільки він був дороговартісним. Розмістила відповідне оголошення на сайті, та коли отримала замовлення, двічі здійснила продаж по 1 упаковці. Дома у неї також віднайшли лише одну упаковку.

Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора та заперечення сторони захисту, дослідивши надані до клопотання матеріали, а також документи сторони захисту у доведення заперечень, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу подано слідчим до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, враховуючи, що воно здійснюється СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, яке розташовано та території Голосіївського району м. Києва.

Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України крім випадків, передбачених ч.6, 8 ст. 176 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

09.07.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України. Проаналізувавши та оцінивши відомості, які містяться у матеріалах досудового розслідування, частина з яких додана до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що вони у своїй сукупності можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, ОСОБА_4 могла вчинити інкриміновані їй діяння з незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуті психотропної речовини, вчинені повторно.

Слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри внаслідок її недоведеності зібраними доказами, оскільки на цьому етапі провадження суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий та прокурор зазначають, що є наявними обставини, які свідчать про ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Слідчий суддя вважає, що тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушення, у сукупності з обставинами їх вчинення, даними про особу підозрюваної, усвідомлення останнею можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, можуть слугувати підставою та мотивом вжиття ОСОБА_4 заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду. Також слідчий суддя приймає до уваги, що підозрювана має можливість безперешкодно перетнути кордон та залишити територію України.

Ризики незаконного впливу на свідків й продовження злочинної діяльності слідчим та прокурором не доведений.

Таким чином, прокурор довів всі обставини, передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, що дає слідчому судді підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Визначаючи вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує такі засади кримінального провадження як змагальність, яка передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх позицій.

На думку слідчого судді, слідчий та прокурор не довели, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Враховуючи обставини, за яких сталися інкриміновані ОСОБА_4 діяння, наявність вищевказаних ризиків, а також дані про особу підозрюваної, яка офіційно не працевлаштована, має соціальні зв`язки, постійне місце проживання, одружена, має на утриманні малолітнього сина, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як застава на даному етапі зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Слідчий суддя не вбачає підстав для застосування стосовно ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 , наявність ризиків.

Як встановлено вище, один з інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, є тяжким, а тому, враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо нього за загальним правилом має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень та обставини їх вчинення, у сукупності з відомостями про особу підозрюваної, про які було вказано вище, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у максимальному розмірі, визначеному п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків.

Саме такий розмір застави на переконання слідчого судді буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.

Крім того, в порядку ч.5 ст.194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, про які вказано слідчим у клопотанні. Строк дії таких обов`язків слід також визначити на два місяці в межах строку досудового розслідування.

На підстав викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що становить 266 240 (Двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, тобто до 10.08.2026 включно, застава повинна бути внесена ним або іншим заставодавцем на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава, а документ, що це підтверджує, наданий слідчому або прокурору.

У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до прокурора, слідчого та суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії обов`язків визначити у межах строку досудового розслідування, тобто до 09.09.2026 року включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у виді застави стосовно підозрювану ОСОБА_4 , в тому числі й до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї вищезазначені обов`язки.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернена в дохід держави, а до неї може бути застосований більш тяжкий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1