Рішення № 138845131, 10.08.2026, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/651/26

провадження № 2/598/511/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"10" серпня 2026 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Левків А.І., розглянувши в місті Збаражі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду звернулось ТОВ ВІН ФІНАНС з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем по справі ОСОБА_1 22 липня 2018 року було укладено кредитний договір №235312, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3500 грн., строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою.

12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантії» укладено договір факторингу №1 про відступлення прав вимоги, згідно якого до ТОВ ТОВ «ФК «Довіра та Гарантії» перейшло право вимоги за договорами №235312, щодо ОСОБА_1 на суму 18983,37 грн., з них: 14505 грн. прострочена заборгованість за кредитним договором; 1306,64 грн. сума збитків з урахуванням 3% річних; 3171,73 грн. сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань. Вищезгаданий борг виник в результаті невиконання відповідачем обумовлених договором своїх зобов`язань.

Ухвалою від 08 квітня 2026 року по даній справі відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін та відповідачу надано строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання копії вказаної ухвали, для подання відзиву на позов.

У відзиві на позов відповідачка просить відмовити в задоволенні позову, оскільки у справі відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів. Нараховано до стягнення одночасно пеню та штраф за одне й те саме правопорушення, що суперечить ст.61 Конституції України. Надмірно нараховані проценти, а також нараховано 3% річних та інфляційні витрат із порушенням вимог п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також з порушенням порядку їх нарахування.

Суд, розглянувши справу за наявними у ній матеріалами, встановив наступні обставини.

22 липня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №235312, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3500 грн., строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою (а.с.26-27).

12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантії» укладено договір факторингу №1 про відступлення прав вимоги, згідно якого до ТОВ ТОВ «ФК «Довіра та Гарантії» перейшло право вимоги за договором № 235312 щодо ОСОБА_1 на суму 18983,37грн. (а.с.22-24).

25 липня 2024 року згідно протоколу загальних зборів №1706 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейменовано на ТОВ ВІН ФІНАНС (а.с.30).

Згідно позовної заяви та розрахунку заборгованості сума заборгованості заданим кредитним договором становить 14505 грн., з них 3500 грн. заборгованість по тілу кредиту, 1890 грн. заборгованість за відсотками та 9115 грн. борг за пенею та штрафами (а.с.8).

Позивач також присть суд стягнути в відповідачки 3% річних за період з березня 2019 року по лютий 2022 року, що становить 1306,64 грн. та 3171,73 грн. інфляційних витрат, а тому загальна сума зоборгованості за вказаним кредитним договором становить 18983,37 грн..

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року було витребувано у АТ КБ «ПриватБАнк» докази по справі.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» 22.07.2018р. 3500 грн. було зараховано на рахунок ОСОБА_1 ..

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Позивачем до позову не додано конкретного розрахунку заборгованості за даним кредитним договором, а тому не зрозуміло яким чином нараховувались пеня і штрафи та за який період.

Враховуючи зазначене, суд не може визначити суму 3% річних, які підлягають стягненню з відповідачки до дії карантину на Україні, а також інфляційні витрати.

Таким чином, враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд вражає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки в користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 5106,50 грн. з яких: 3500 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 1606,50 грн. заборгованість за процентами, що і передбачено в самому кредитному договорі.

Суд вважає, що нараховані пеня та штрафи стягненню не підлягають, оскільки позивачем на надано конкретні розрахунки щодо їх нарахування, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, а також і в стягненні 3% річних та інфляційних витрат, оскільки вони нараховувались із загального боргу із врахуванням штрафів та пені.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, виходячи з такого розрахунку.

Сума задоволених вимог позивача складає 5106,50 грн. із заявлених 18983,37 грн., тому з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 716,18 грн. (5106,50 грн. ? 18983,37 грн. х 2662,40 грн. = 716,18 грн.).

Крім того, на підставі ст. 137 ЦПК України позивач просить суд стягнути з відповідача 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткова угода №25770505010 до договору, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025р (а.с.53-55).

Однак, враховуючи характер виконаної представником позивача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, із значення справи для сторони, те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки в користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 89, 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1054, 1056 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС (місце знаходження: 04112 м.Київ вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239) 5106,50 грн. (п`ять тисяч сто шість гивень п`ятдесят копійок) заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС 716,18 грн. (сімсот шістнадцять гривень вісімнадцять копійок) сплаченого судового збору та 3000 (три тисячі) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 10 серпня 2026 року.

СУДДЯ Андрій ЛЕВКІВ