Рішення № 138844701, 10.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

10 серпня 2026 рокуСправа № 331/2742/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу

за позовом:Концерну «Міські теплові мережі»до:ОСОБА_1 про:стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

31 березня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір № 20107277) за період з 01.06.2019 по 31.01.2026 на загальну суму 44608,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

З 01.11.2021 між позивачем та відповідачами укладений типовий індивідуальний договір № 20107277 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.

Загальна сума боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води за період з 01.06.2019 по 31.01.2026 становить 44608,16 грн.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 13.04.2025, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідачів, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у строк, встановлений судом, не надав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.

Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.08.1982 по теперішній час, що підтверджується листом департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 09.04.2026 № 06.4-06/02/12513, та є власником зазначеної квартири, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.02.2026 № 17995292878.

Відповідно до довідки щодо заборгованості за надані послуги та розрахунку основного боргу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.06.2019 по 31.01.2026 розмір заборгованості становить 44608,16 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вищенаведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР: 91460925).

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі Закон України № 2189-VIII) споживач житлово-комунальних послуг це індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2189-VIII індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до положень статті 9 Закону України № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1); дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду будь-яких пояснень та доказів на спростування доводів позивача. Заборгованість відповідача за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води за період з 01.06.2019 по 31.01.2026 у розмірі 44608,16 грн. підтверджено наданими позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 24.03.2026 № 3040, якою підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2019 по 31 січня 2026 року у розмірі 44608,16 грн. (сорок чотири тисячі шістсот вісім гривень 16 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: Концерн «Міські теплові мережі», вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код: 32121458;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков