Рішення № 138844699, 24.07.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

24 липня 2026 рокуСправа № 331/4442/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. при секретарі судового засідання Татуковій А.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»до:ОСОБА_1 про:стягнення заборгованості.

21 травня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором № 77483313 від 05.10.2021 у розмірі 13552,65 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

05.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №77483313.

У подальшому право вимоги за зазначеним договором перейшло до позивача.

Враховуючи викладене, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором №77483313 від 05.10.2021 складає 13552,65 грн., з яких: 4000,00 грн. основна сума боргу, 9552,00 грн. заборгованість за відсотками; 0,65 грн. нараховані три відсотки річних.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 25.05.2026, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

24.07.2026 відповідач повторно в судове засідання не з`явився.

Враховуючи неявку в судове засідання 24.07.2026 всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на те, що відповідач, який був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та не повідомив суд про причини неявки, а також не подав відзиву, беручи до уваги відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи, у судовому засіданні 24.07.2026 судом, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

05 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та відповідачем (позичальник) було укладено договір позики № 77483313, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 4000,00 грн. зі строком 30 днів до 04.11.2021 зі сплатою процентів за ставкою 1,99%.

Первісний кредитор виконав своє зобов`язання в повному обсязі та перерахував відповідачу кредитні кошти за договором позики № 77483313 від 05.10.2021 у сумі 4000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 07.11.2025 № КД-000080568/ТНПП.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, заборгованість відповідача за договором позики № 77483313 від 05.10.2021 станом на 22.02.2022 становила 13552,00 грн., з яких: 4000,00 грн. основна сума боргу; 9552,00 грн. заборгованість за процентами.

22.02.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором позики № 77483313 від 05.10.2021.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт капітал», заборгованість відповідача за договором позики № 77483313 від 05.10.2021 станом на 10.01.2023 становила: 13 552,65 грн, з яких: 4000,00 грн. основна сума боргу; 9552,00 грн. заборгованість за процентами; 0,65 грн. три відсотки річних.

10.01.2023 ТОВ ««Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги 10-01/2023, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором позики № 77483313 від 05.10.2021 на загальну суму 13 552,65 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором позики № 77483313 від 05.10.2021, відповідачу були нараховані проценти за період з 05.10.2021 по 02.02.2022.

Позивач при обґрунтуванні нарахування процентів за період з 05.10.2021 по 02.02.2022 та строку договору позики № 77483313 від 05.10.2021 посилався на пункти Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі Правила), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, відповідно до умов яких встановлено, що товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, і з якими відповідач ознайомлений у відповідності до п. 5.2 договору позики № 77483313 від 05.10.2021.

Однак, позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів того, що саме така редакція Правил надавалася відповідачу під час укладення договору позики № 77483313 від 05.10.2021.

Надані позивачем Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору позики й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання позикодавцем додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже, враховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивача в частині пролонгації договору позики № 77483313 від 05.10.2021 та нарахування процентів за зазначеним договором у відповідності до Правил за період з 05.11.2021 по 02.02.2022.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах, встановлених ст. 625 ЦК України, позивач не пред`явив.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 82998244), що враховується судом у даній справі, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Строк позики, відповідно до п. 2.2 договору позики № 77483313 від 05.10.2021, становить 30 днів, а відтак останнім днем правомірного нарахування процентів за зазначеним договором є 04.11.2021.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики № 77483313 від 05.10.2021 в частині нарахованих процентів за ставкою 1,99% становить: 2388,00 грн. (4000*1,99/100 = 79,6*30 = 2388,00 грн.).

Зазначене узгоджується із висновком Верхового Суду, викладеного у постанові від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (реєстраційний номер рішення у ЄДРСР 110279633), що підлягає застосуванню у даній справі, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Враховуючи зазначене, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики № 77483313 від 05.10.2021 становить 6388,65 грн., з яких: 4000,00 грн. основна сума боргу, 2388,00 грн. заборгованість за процентами; 0,65 грн. три відсотки річних.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, оскільки позивачем доведено загальну заборгованість відповідача за договором позики № 77483313 від 05.10.2021 на загальну суму 6388,65 грн., позов підлягає задоволенню у зазначеній частині.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 18.05.2026 № 0648110276, якою підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн., оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково на суму 6388,65 грн., що становить 47,14 % від ціни позову, то сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 2662,40*47,14% = 1255,06 грн.

Суд з власної ініціативи визнає за необхідне відмовити в стягненні з відповідача на користь позивача частини витрати на професійну правничу допомогу, зазначених у витягу з акта №21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, у розмірі 3000,00 грн., оскільки надання усної консультації є складовою складання позовної заяви та за своєю суттю не може бути віднесена до правової допомоги як окрема послуга.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 17.01.2022 по справі № 756/8241/20 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 102562311) та в постанові від 02.04.2024 по справі № 910/9714/22 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 116828908), що підлягають застосуванню у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: (9000 3000)*47,14% = 2828,40грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором позики № 77483313 від 05 жовтня 2021 року на загальну суму 6388,65 грн. (шість тисяч триста вісімдесят вісім гривень 65 коп.), з яких: 4000,00 грн. основна сума боргу, 2388,00 грн. заборгованість за процентами; 0,65 грн. три відсотки річних.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 1255,06 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять гривень 06 коп.) витрат по сплаті судового збору та 2828,40 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 40 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

5. Реквізити учасників справи:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код: 44276926;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 24 липня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков