Рішення № 138844651, 07.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3766/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстраційного обліку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом належить 1/3 та 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 . Окрім позивача, право на іншу 1/2 частину означеного житлового будинку належить племіннику (сину сестри) ОСОБА_10 .

Позивач повідомляє, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, але ніколи не проживали відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Підстави для реєстрації в будинку відповідачів позивачу невідомі. Вказує, що зареєстрована в будинку з 1987 року та ніколи не надавала дозволу на реєстрацію відповідачів.

Позивач зазначає, що відповідачі не є членами сім`ї власника (співвласника) та не проживають у будинку за відомою їй та свідкам, зазначеним в акті, інформацією щонайменше з 2022 року, тобто понад останні 4 роки.

Позивач вказує, що реєстрація місця проживання відповідачів у будинку, які там не проживають та не мають жодних прав, створює їй незручності.

На підставі викладеного просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , такими, що втратили право користування житловим будинком в АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 25.05.2026 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились. Представник позивача подав заяву, згідно з якою просить провести судове засідання без участі представника позивача та позивача, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, повідомлялись судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресами місця проживання, зареєстрованими у встановленому законом порядку та вважаються належно повідомленими про судовий розгляд на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Заяв про розгляд справи без їх участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідачами до суду не подано.

Третя особа без самостійних вимог на боці відповідача, Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, участь уповноваженого представника не забезпечила, заяв чи клопотань до суду не подавала.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою представником позивача у заяві, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомлених про судове засідання відповідачів у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, судом встановлено таке.

Державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Гончаренко Т. І. 03.06.2009 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем 1/3 частки майна ОСОБА_11 , а саме - житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 2-438.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23730285 від 01.09.2009, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Гончаренко Т. І. 03.06.2009 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем 1/2 частки майна ОСОБА_12 , а саме - 1/3 частки житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 2-439.

Державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Гончаренко Т. І. 03.06.2009 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна вцілому ОСОБА_13 , а саме - 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 є ОСОБА_10 . Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 2-440.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23730333 від 01.09.2009, ОСОБА_10 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідки про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 21.10.2025 № 5363/03.4-21, виданої Відділом реєстрації місця проживання Департаменту забезпечення надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, відповідно до відомостей реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 станом на 21.10.2025 зареєстровані:

1. ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2. ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3. ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

4. ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

5. ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

6. ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

7. ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

8. ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

9. ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

10. ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З Витягу з реєстру територіальної громади № 2025/015224733 від 16.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 08.08.1987.

Згідно з даними акту від 03.03.2026 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на прохання ОСОБА_1 (співвласника будинку АДРЕСА_1 ) даним актом засвідчили, що за адресою: АДРЕСА_1 громадяни ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , щонайменше з січня 2022 року по даний час не проживають.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 476427957 від 08.05.2026, будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_10 - частка власника 1/2 та ОСОБА_1 - частка власника 1/3 та 1/6.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначені норми матеріального права визначають право власника, у тому числі житлового приміщення, будинку або його частини, вимагати усунень порушень його права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі зазначеної норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Таким чином, за наявності будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права з негаторним позовом.

Такі правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 334/815/21 та від 13 жовтня 2021 року у справі № 759/23652/19.

Суд враховує, що відповідно до Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про основні засади житлової політики» Житловий кодекс України втратив чинність, крім окремих норм, зокрема ст. 72, які продовжують діяти.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України Законом України «Про основні засади житлової політики» власник або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на житло відповідно до закону.

Судом встановлено, що відповідачі більше 4 років не проживають у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу на те, що позивач є власником 1/3 та 1/6 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому без достатніх підстав на теперішній час зареєстровані відповідачі, проте за місцем реєстрації останні тривалий час не мешкають, власних речей там не мають, чим порушують майнові права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частиною 3 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

В силу ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини визначається по місцю проживання батьків.

Малолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання малолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для малолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.

Малолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.

Судом встановлено, що відповідачі, зокрема неповнолітні відповідачі, дійсно не проживають в житловому будинку, тому відсутні підстави стверджувати про порушення житлових прав неповнолітніх дітей та їх реєстрація створює надмірний тягар для власника житла, адже наявність в житлі зареєстрованої дитини, яка там не проживає, суттєво обтяжує правомочності власника житла. Позивач не може не лише вільно користуватись, але й розпорядитись своєю власністю.

Водночас залишення неповнолітньої дитини зареєстрованою в спірному будинку суперечитиме ст. 9 Конвенції про права дитини та ст. 160 СК України.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача щодо наявності підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а тому доходить висновку про обґрунтованість позовної вимоги та наявності підстав для її задоволення.

Щодо позовної вимоги про зняття відповідачів з реєстраційного обліку, суд зазначає наступне.

Зняття з реєстрації місця проживання (перебування) здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) (пункт 3 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».

Згідно з п. 3 Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, визнання особи такою, що втратила право користування житлом тягне за собою підставу для звернення позивача до відповідного органу для зняття цієї особи з реєстрації в даному помешканні. У задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. 12, 13, 18, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач 4: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Відповідач 5: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач 6: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач 7: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач 8: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3, код ЄДРПОУ 42858487.

Повний текст рішення складений 07.08.2026.

Суддя В. В. Чепка