Ухвала суду № 138844648, 10.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10590/26

1-кс/308/4703/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 22026070000000091 відомості про яке внесені до ЄРДР 20.04.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

З внесеного прокурором клопотання та доданих матеріалів вбачається, що слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026070000000091 відомості про яке 20.04.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи комунального підприємства «Соціально-реабілітаційний центр Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області» (ЄДРПОУ 45298139) фіктивного оформили на роботу до даного комунального підприємства осіб чоловічої статті які підлягають мобілізації, які свої посадові обов`язки не виконують, за місцем роботи не з`являються, а займаються власними справами, однак отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів а також отримують бронювання від мобілізації.

Встановлено, що кількість працівників комунального підприємства «Соціально-реабілітаційний центр Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області» становить 63 особи, з них 22 особи заброньовані від мобілізації, однак за місцем роботи вказані особи не з`являються.

Досудовим розслідуванням встановлено, що одним із фіктивно оформлених працівників є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

30 липня 2026 року, на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про дозвіл на обшук від 28.07.2026, проведено обшук житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого вилучено мобільний телефон «Iphone 17 Pro», ІМЕ1 1: НОМЕР_1 , ноутбук марки «Lenovo ThinkBook 14 G2 ITL» s/n MP25RJZD; документи щодо трудової діяльності ОСОБА_3 на КП «СРІД ССР УРЗО» - на 11 аркушах; документи щодо трудової діяльності ОСОБА_3 на ТОВ «Тексвош Гонсер» на 17 аркушах; документи щодо трудової діяльності ОСОБА_3 на ПГТ «Аліс Авто» - всього на 43 аркушах; паспорт громадянина Угорщини для виїзду за 1 кордон на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_2 , які поміщені до сейф-пакетів «Нова пошта № 1» та «Нова пошта № 2».

Постановою слідчого від 30.07.2026 р. всі вищевказані речі, предмети та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні

З огляду на вищенаведене, прокурор просить накласти арешт на вищевказане майно.

Дослідивши внесене прокурором клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні згідно ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, всупереч вимогам частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна прокурором не зазначено чіткої підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту.

Поряд з цим прокурором не зазначено, яке відношення має частина вилучених документів (документи щодо трудової діяльності ОСОБА_3 на інших підприємствах) до порушеного кримінального провадження та їх відповідність критеріям зазначеними в ст. 98 КПК України.

Також слідчим суддею було встановлено, що прокурором у клопотанні не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання прокурор, як суб`єкт, який безпосередньо здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб`єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання.

У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбаченіст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 22026070000000091 відомості про яке внесені до ЄРДР 20.04.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 369-2 КК України - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1