Рішення № 138844022, 04.08.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

04.08.2026 2/394/238/26

394/155/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

представника відповідача: Тельного І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ справу за позовом ОСОБА_1 до Підвисоцької сільської ради, Приватного сільськогосподарського підприємства «Підвисоцьке», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Голованівська районна державна адміністрація Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права на земельну частку (пай) та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про встановлення факту родинних відносин, визнання права на земельну частку (пай) та визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області. Це підтверджується свідоцтвом про смерть від 09 лютого 2011 року серії НОМЕР_1 . а також довідками Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 29.01.2026 № 42 від 19.11 2024 № 33 та від 28.08.2014 №777. Позивач є рідним сином спадкодавця, про що свідчить свідоцтво про народження від 17 квітня 1963 року № НОМЕР_2 . Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3523684200:02:000:0526. площею 2,3895 та яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Голованівського нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк А.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті його батька спадкодавця, однак постановою приватного нотаріуса Малютяк А.В. від 08.04.2025 року повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документів, що посвідчують право власності на таке майно, а також приватним нотаріусом роз`яснено позивачу про необхідність надання оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку спадкодавця.

Щодо встановлення факту родинних відносин, позивач зазначив, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження від 17 квітня 1963 року № НОМЕР_2 . У свідоцтві про народження позивача наявна відмінність зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 у по - батькові, а саме: у свідоцтві про смерть від 09 лютого 2011 року серії НОМЕР_3 . ОСОБА_2 зазначений по - батькові, як « ОСОБА_3 », однак у свідоцтві про народження позивача від 17 квітня 1963 року № НОМЕР_2 містяться інші відомості, як батько ОСОБА_4 . тобто зазначений по батькові, як « ОСОБА_5 ». Аналогічні розбіжності наявні у довідках Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 29.01.2026 № 42, від 19.11.2024 №33 та від 28.08.2014 №777 відомостях Державного реєстру актів цивільного стану громадян та інших документах.

Таким чином вказана розбіжність у свідоцтві про смерть батька та свідоцтві про народження позивача, а також інших зібраних документах не дають можливості позивачу встановити факт наявності родинних відносин між ним та його батьком ОСОБА_2 і як наслідок оформити право на спадщину після смерті батька.

З даного приводу позивач посилався на висновок ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» №010525 від 02.05.2025 року, відповідно до якого імена по батькові ОСОБА_5 , ОСОБА_6 лінгвістично ідентичні, оскільки 1) ОСОБА_5 й ОСОБА_3 утворені від стилістичних варіантів того ж самого імені: Фанасій і ОСОБА_7 відповідно: 2) ОСОБА_5 і ОСОБА_8 - орфографічні варіанти того самого імені і по-батькові. утвореного від розмовного імені Фанасій. Згідно із чинним українським правописом, нормативна форма цього імені і по - батькові чоловічого роду від імені ОСОБА_9 від імені ОСОБА_10 .

Щодо визнання права на земельну частку (пай) за померлим, позивач зазначив, що спадкодавець ОСОБА_2 з 1955 року був членом КСП «Дружба», правонаступником якого є ПСП «Підвисоцьке» про що свідчать довідки виконкому Підвисоцької сільської ради від 15.05.2015 року №1000, від 16.06.2016 року №1131, від 08.09.2016 року №1040, від 23.08.2022 року №544, від 23.08.2022 року №545, від 11.02.2026 року №84, від 11.02.2026 року №85, від 12.02.2026 року №86, від 12.02.2026 року №87, оскільки останній включно по 1979 рік працював в колгоспі «Дружба» Підвисоцької сільської ради Голованівського (на той час Новоархангельського) району Кіровоградської області на посадах: різноробочого, їздового тракторної бригади та прицепщика, про що свідчить архівна довідка трудового архіву Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області №55 від 07.02.2025 року. Даний факт також підтверджується рішенням комісії по врегулюванню земельних відносин №6 від 10 лютого 2003 року «Про підтвердження членства у бувшому КСП «Дружба»», згідно до якого комісія повністю підтверджує членство в колишньому КСП «Дружба» ОСОБА_2 - з правом одержання сертифіката на земельну частку (пай), а в подальшому Державного акту на право приватної власності нерозподіленої (невитребуваної) частки паю (№ НОМЕР_4 ) загальною площею 2.39 га., що знаходиться на території Підвисоцької сільської ради Голованівського (на той час Новоархангельського) району Кіровоградської області, (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

У 1995 році Указом Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну властен, сільськогосподарським підприємствам і організаціям» відбулося паювання сільськогосподарських угідь колишніх КСП, згідно якого визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени КСП, втому числі пенсіонери, які працювали в ньому відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Не зважаючи на те, що на час розпаювання КСП «Дружба» ОСОБА_2 залишався членом зазначеного підприємства, його помилково не було включено до списку. що додавався до державного акту на право колективної власності на землю. Сертифікат на право на земельну частку (пай) не виготовлявся і не видавався про що свідчить довідка Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.01.2025 року №16/301-25.

Тому, вважає, що законні права спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Підвисоке Голованівського району (минулого Новоархангельського) Кіровоградської області на земельну частку (пай) були порушені суто КСП «Дружба» (зараз правонаступники ПСП «ІІідвисоцьке»), в частині помилкового (безпідставного) невнесення його в члени КСП.

31.03.2012 року розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та нерозподіленій (не витребуваній) частці паю (№ НОМЕР_4 ), загальною площею 2,39 га. Присвоєно кадастровий номер 3523684200:02:000:0526, з точною площею 2,3895 га. Без визначення власника землі, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району (минулого Новоархангельського) Кіровоградської області про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000130582026 від 29.01.2026 року.

Станом на сьогодні, земельна ділянка 3523684200:02:000:0526, площею 2,3895 га, розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, зарезервована, як невитребувана земельна частка (пай) площею 2,39 га (№526), яка була виділена ОСОБА_2 , як члену КСП «Дружба» про що свідчить рішення про підтвердження членства останнього в КСП «Дружба» №6 - 2003 року, тому земельна частка (пай) площею 2,39 га (№526) досі перебуває на утриманні Підвисоцької сільської ради, як така, що підлягає охороні спадкового майна ОСОБА_2 та його спадкоємців.

Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, мас до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку. У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

У даному ж випадку ОСОБА_2 помилково (безпідставно) не було внесено до списку, однак, після повного розпаювання земель КСП «Дружба» процедура перепаювання всіх власників сертифікатів не потрібна, так як земельна ділянка 3523684200:02:000:0526, площею 2,3895 га, яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району (минулого Новоархангельського) Кіровоградської області, зарезервована, як невитребувана земельна частка (пай) площею 2,39 га (№526), яка була виділена ОСОБА_4 , як члену КСП «Дружба».

Щодо визнання права власності в порядку спадкування, позивач зазначив, що його батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент його смерті спадкові правові відносини регулювалися ЦК УРСР в редакції від 18 липня 1963 року, якими визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до 01 січня 2004 року фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР). Відповідно до довідки Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 19.11.2024 року №33 ОСОБА_4 1919 року народження проживав і був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , разом із своєю дружиною ОСОБА_11 , 1936 року народження, яка є рідною матір`ю позивача про що свідчить свідоцтво про народження від 17 квітня 1963 року № НОМЕР_2 . Підвисоцькою сільською радою жодні заповіти від імені ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ) не посвідчувалися. Таким чином, ОСОБА_11 була спадкоємницею за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 , але документально не оформила право власності на земельну частку (пай) №526 площею 2,39 га.

ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить довідка Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Після смерті ОСОБА_2 та після смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла рідна сестра позивача - ОСОБА_12 , про що свідчить довідка Підвисоцької сільської ради від 29.01.2026 року, яка також жодних дій щодо оформлення права власності на земельну частку (пай) №526 площею 2,39 га не вчиняла.

Таким чином, станом на дату подання цього позову, живих спадкоємців за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , окрім позивача немає.

Як вбачається із фактичних обставин справи, імена по батькові ОСОБА_5 , ОСОБА_6 лінгвістично ідентичні, що підтверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є однією і тією ж особою та є батьком позивача і відповідно спадкодавцем.

Через неможливість підтвердження факту родинних відносин, встановлення права на земельну частку (пай)№526 площею 2,39 га за померлим спадкодавцем, наслідком чого є відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості у встановленому законом порядку оформити своє право власності на дане нерухоме майно.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом одержання позивачем свідоцтва про право на спадщину, а тому є всі підстави для задоволення позову про визнання права на спадкове майно.

Щодо належного відповідача позивач зазначив, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця розташоване на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Враховуючи викладене, Підвисоцька сільська рада є належним відповідачем у даній справі.

Також звернув увагу на те, що 26.04.2012 року між Підвисоцькою сільською радою та Приватним сільськогосподарським підприємством «Підвисоцьке» укладено договір оренди спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3523684200:02:000:0526, площею 2,3895 га. яка розташована на території ІІідвисоцької сільської ради Голованівського району (минулого Новоархангельського) Кіровоградської області. 11 травня 2021 року укладено між вищезгаданими сторонами укладено додаткову угоду на спірну земельну ділянку.

За інформацією наявною у п. 8 відповідного договору оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523684200:02:000:0526, площею 2,3895 га. яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району (минулого Новоархангельського) Кіровоградської, у разі реєстрації власником земельної ділянки права власності на ці земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав, договори припиняються достроково, з моменту реєстрації права.

Позивач просить суд встановити факт, що має юридичне значення про те, що він є рідним сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Підвисоке Голованівського району, а також визнати за ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області, як за членом КСП «Дружба», право на земельну частку (пай) площею 2,39 га, (номер ділянки 526), сформовану 31.03.2012 році в земельну ділянку з кадастровим номером 3523684200:02:000:0526. площею 2,3895 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,3895 га з кадастровим номером 3523684200:02:000:0526 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області /а.с.1-12/.

Позивач в судове засідання не з`явився, але разом з тим надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити /а.с.113/.

Представник відповідача Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в судовому засіданні позов визнав не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ПСП «Підвисоцьке» в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи /а.с.96-97/.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Голованівська районна державна адміністрація Кіровоградської області, надіслав суду пояснення в якому відніс вирішення питання по заявленим позовним вимогам на розсуд суду та просив проводити розгляд справи за його відсутності /а.с.89-90, 92/.

Суд на місці ухвалив проводити судове засіданні за відсутності учасників цивільного провадження, які не з`явились в судове засідання, на підставі отриманих та наявних у справі доказів.

Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Так, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч .1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

П. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У ч. 1 ст. 316 ЦПК України передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, виконкомом Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, видано довідку №26 від 23.08.2022 року про те, що ОСОБА_2 , 1919 року народження дійсно проживав і був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 . В даному домоволодінні проживала та була зареєстрована дружина: ОСОБА_11 , 1936 року народження до 2001 року. Померлий із домоволодіння виписаний в зв`язку зі смертю /а.с.61/.

Зі світлокопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_4 є рідним батьком, а ОСОБА_11 є рідною матір`ю позивача у справі ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с.17/.

У свідоцтві про смерть батька позивача та свідоцтві про народження позивача, а також інших зібраних документах містяться розбіжності щодо написання по-батькові спадкодавця, які не дають можливості позивачу встановити факт наявності родинних відносин між ним та його померлим батьком ОСОБА_2 і як наслідок оформити право на спадщину після смерті батька.

Відповідно до висновку ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» №010525 від 02.05.2025 року - імена по батькові ОСОБА_5 , ОСОБА_6 лінгвістично ідентичні, оскільки 1) ОСОБА_13 утворені від стилістичних варіантів того ж самого імені: Фанасій і ОСОБА_7 відповідно: 2) ОСОБА_5 і ОСОБА_8 - орфографічні варіанти того самого імені і по-батькові. утвореного від розмовного імені Фанасій. Згідно із чинним українським правописом, нормативна форма цього імені і по - батькові чоловічого роду від імені ОСОБА_9 від імені Фанасій Фанасійович /а.с.22-25/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Підвисоке Новоархангельського району Кіровоградської області помер ОСОБА_2 (світлокопія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 09.02.2011 року) /а.с.18/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області померла ОСОБА_11 (світлокопія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 11.01.2019 року ) /а.с.19/.

Постановою від 08.04.2025 року приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк А.В., відмовила представнику позивача у видачі свідоцтва про спадщину за законом, оскільки не подано документа, який підтверджує право власності на нерухоме майно /а.с.20/.

Відмова нотаріуса є правою підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

З даної норми процесуального права випливає, що суд в разі наявності певних доказів повинен встановити факт родинних відносин між громадянами.

Досліджені письмові докази переконливо вказують, що позивач ОСОБА_1 доводиться рідним сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області.

Встановлення факту родинних відносин потрібно позивачу для отримання свідоцтва про право на спадщину.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення вимоги про встановлення факту родинних відносин.

Стосовно позовних вимог, щодо визнання права на земельну частку пай за померлим та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом суд звертає увагу на наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів, рішенням від 10.02.2003 року комісії по врегулюванню земельних відносин «Про затвердження членства в бувшому КСП «Дружба» слідує, підтверджено членство в колишньому КСП «Дружба» - ОСОБА_2 /а.с.21/.

Матеріали справи містять світлокопію архівної довідки виданої Трудовим архівом Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 07.02.2025 року № 55 у якій зазначено, що у документах архівного фонду «Колгосп «Дружба» Підвисоцької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області» в книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспників та в книгах обліку розрахунків по оплаті праці за період із січня 1961 року по січень 1979 року є такі відомості про кількість нарахованих трудоднів, встановлений мінімум та кількість відпрацьованих людино-днів ОСОБА_2 , який значиться в 1961-1968 роках різноробочим, в 1969-1972 роках їздовим в тракторній бригаді, в 1973-1979 роках причіплювачем /а.с.42-43/.

З довідок виданих виконкомом Підвисоцької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області №1000 від 05.05.2015 року, від 16.06.2015 року №1131, від 08.09.2016 року №1040, від 23.08.2022 року №544, від 23.08.2022 року №545, від 11.02.2026 року №84, від 11.02.2026 року №85, від 12.02.2026 року №86, від 12.02.2026 року №87 слідує, що батько позивача був членом КСП «Дружба» з 1955 року та йому виділено земельну ділянку Рішенням комісії по врегулюванню земельних відносин від 10 лютого 2003 року, як члену КСП «Дружба» за номером 526, яка становить 2,39 га. На даний час вказана земельна ділянка перебуває в незатребуваних паях, так як спадкоємці не провели процедуру оформлення спадкового майна /а.с.58,59,60,62,63,68,69,70,71/.

Відповідно до світлокопії листів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.12.2024 року №2843/290-24, від 23.01.2025 р. №16/301-25 зазначено, що згідно «Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 не зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай). Згідно відомостей Розділу І «Записи державної реєстрації державних актів» Книги записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі до 01.01.2013 р. на ім`я ОСОБА_2 не зареєстровано Державні акти на право власності на землю /а.с.44,45/.

Матеріали цивільної справи містять витяг №НВ-9931724252026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523684200:02:000:0526 /а.с.48-54/.

Відповідно до світлокопії договору оренди землі що був укладений 26.04.2012 року між Підвисоцькою сільською радою та Приватним сільськогосподарським підприємством «Підвисоцьке» щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3523684200:02:000:0526, площею 2,3895 га., яка розташована на території ІІідвисоцької сільської ради Голованівського району (минулого Новоархангельського) Кіровоградської області, а також відповідно до світлокопії додаткової угоди, яка була укладена 11 травня 2021 року між вищезгаданими сторонами договору укладено додаткову угоду на спірну земельну ділянку, відповідно до п. 8 зазначеного договору оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523684200:02:000:0526, площею 2,3895 га. яка розташована на території Підвисоцької сільської ради Голованівського району (минулого Новоархангельського) Кіровоградської: «договір укладено на 15 років або до моменту отримання власниками земельних ділянок державних актів на право власності» /а с.72-76/.

З огляду на викладенні докази на момент розпаювання батько позивача був членом колишнього КСП «Дружба». Його помилково було пропущено у списку додатку до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку по колишньому КСП «Дружба» та відповідно він не отримав земельну частку (пай) під час паювання земель.

Вирішуючи виниклий спір суд застосовує наступні норми права.

Указом Президента України від 08.08.95 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай). Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації. Установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Кабінету Міністрів України: затвердити у місячний строк форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів; організувати виготовлення сертифікатів у необхідній кількості.

В розумінні зазначеного указу паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання, у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай).

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» - право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) (абзац 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»)

Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Абзаци 1 та 3 ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» вказує, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю (частини 1, 2 та 3 ст. 13Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

На ім`я позивача сертифікат на земельну частку (пай) у колективній власності на землю не виготовлявся та не реєструвався, доказів протилежного суду не надано.

У ч. 9 ст. 5 ЗК України (у редакції 1990 року) визначено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку (пай).

Як вбачається з наявних у суду матеріалів батько позивача працював в колишньому КСП «Дружба» в період з 1961 -1979 роки на різних посадах /а.с.42-43/, в межах якого відбувалося роздержавлення і приватизація земель КСП «Дружба», тобто перебував в членах КСП (членство підтверджено комісією по врегулюванню земельних відносин /а.с.21/) на час паювання, але помилково не був включений до списку осіб, до доданого державного акта на право колективної власності на землю.

Суд вказує, що рішенням сільської, селищної чи міської ради неможливо встановлювати право особи на земельну частку (пай). І тому, відповідно, сільським головою не можуть бути внесені пропозиції до порядку денного сесії ради з питань, які не входять до повноважень відповідної ради.

З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок про те, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: 1) одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, 2) перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта, 3) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» у разі виявлення після розробки проекту факту не включення одного чи кількох громадян, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська рада чи райдержадміністрація приймає одне з рішень (розпоряджень) або про коригування проекту землеустрою організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); або про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

У листі від 10 грудня 2001 року Державний комітет України по земельних ресурсах зазначає, що виходячи з Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку пай мають тільки члени недержавного сільськогосподарського підприємства, а надання права на земельну частку пай здійснюється не за місцем проживання, а відповідно до встановленого членства в підприємстві (за місцем роботи або виходом на пенсію).

Із цього вбачається, що померлий батько позивача, як член колишнього КСП «Дружба» мав, до часу своєї смерті, право на земельну частку (пай) із земель колективної власності зазначеного господарства.

При цьому суд наголошує, що період (проміжок, час, строк) роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві не має значення, мають значення тільки ті обставини, які зазначені судом вище.

В розрізі поняття ст. 1 протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - є захист права володіння майном особи та зауваження з приводу неможливості позбавлення особи права власності, не інакше як в інтересах суспільства.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 - сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X «Перехідні положення» ЗК ( 2768-14 ). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК , у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 ( 720/95 ) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу.

З огляду на наведене суд констатує, що ОСОБА_2 (який на даний час є померлим) за життя не скористався своїм правом на отримання сертифікату та виділення в натурі земельної частки (паю), яке виникло у нього у 1995 році під час розпаювання земель колишніх членів КСП що є загальновідомим фактом, і за свого життя скористався своїм правом та не звернувся до уповноважених компетентних органів або до суду з позовом про відновлення свого права, оскільки про порушення своїх прав дізнався, або повинен був дізнатися, коли почалося розпаювання земель колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Тобто за життя ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) не набув, а тому неіснуюче право не може входити до обсягу спадкового майна після його смерті.

В даній справі доведенню підлягав той факт, що саме спадкодавець не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а не позивач, оскільки його права відповідачами взагалі не могли бути порушені. Позов про визнання права на земельну частку (пай) не є негаторним.

Оскільки розпаювання земель колишнього КСП «Дружба», є загальновідомим фактом, померлий міг знати про видачу державного акту на право колективної власності на землю в 1995 році зі списком громадян, які мали право на земельну частку (пай).

Таким чином, враховуючи, що право на позов виникло у спадкодавця ще в 1995 році /а.с.45/, коли КСП «Дружба» було видано державний акт на право колективної власності на землю та в подальшому йому не було видано сертифікат на право власності на земельну ділянку (пай), а тому нереалізоване право не може підлягати спадкуванню.

Окрім того суд першої інстанції за загальним правилом може лише підтвердити в своєму рішенні право особи на земельну частку (пай), а безпосереднє виділення в натурі землі здійснюється вже Підвисоцькою сільською радою Голованівського району Кіровоградської області відповідно до вимог закону в межах її дискреційних повноважень і саме селищна рада повинна визначати, з яких саме земель буде проходити виділення.

З огляду на вмотивоване суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на земельну частку (пай) за померлим та визнання права власності на земельну ділянку за позивачем в порядку спадкування за законом.

Судові витрати по справі у виді судового збору суд відносить за рахунок позивача.

На підставі наведеного, та керуючись ст. ст. 8Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 15, 16, 1216, 1217, 1218 ЦК України, Указом Президента України «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720 від 08.08.1995 року, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. ст. 5, 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року), ст. ст. 2, 4, 5, 13, 30, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 315, 316 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення про те ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Підвисоке Новоархангельського району Кіровоградської області знаходиться в безпосередньому родинному зв`язку та доводиться рідним сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області.

В решті позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 .

Підвисоцька сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, місце знаходження вул. Центральна 4, с. Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04367080.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Підвисоцьке», місце знаходження вул. Миру 31, с. Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 32721244.

Голованівська районна державна адміністрація Кіровоградської області, місце знаходження вул. Соборна 48, смт Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04055044.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.

Повний текст рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.

Суддя: