Рішення № 138843955, 07.08.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/691/26

Номер провадження 2/383/596/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Ляховецької В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/691/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -,

ВСТАНОВИВ

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 25 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №3993606, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов цього кредитного договору, у якості підтвердження його підписання (вчинення електронного правочину), надання кредиту позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про кредитодавця, основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» розміщені на сайті кредитодавця URL: https://alexcredit.ua за посиланням URL: https://alexcredit.ua /umovi. За цим договором, кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня кредитодавця наступного за днем підписання договору. За цим договором позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків емітентів платіжних карт, які використовує позичальник. Таким чином, відповідач уклав кредитний договір № 3993606 від 25.09.2020 року із ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 6000,00 гривень. Надалі 29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу № 29/10-2025 року. Також 31.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК«СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3993606 від 25.09.2020 року. Таким чином, сума боргу перед ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 41410,00 гривень, із яких заборгованість за тілом кредиту становить 6000,00 гривень, заборгованість за відсотками 35410,00 гривень, яку позивач просить стягнути, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року прийнято позовну заяву та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів.

Представник позивача ТОВ ФК «СОЛВЕНТІС» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві вказує, що позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника позивача, при цьому, в разі неявки відповідача, надає згоду на заочний розгляд справи (а.с.7 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що 25 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання кредиту №3993606 (а.с.20-22).

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору за Договором Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні.

Згідно з п.1.3.- п.1.4. Кредитного договору сума кредиту складає 6000,00 гривень. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

За цим Договором Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник (п.1.5. Кредитного договору).

Пунктами 1.7. 1.7.4. Кредитного договору, передбачено, що нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: увипадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 6,80% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 25.09.2020 року до 25.10.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,36% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 8448,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 6000,00 грн., Проценти за користування кредитом 2448,00 грн. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 25.09.2020 року до 25.10.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 26.10.2020 року до 23.04.2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 9065,00 грн. Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 25.09.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 23.04.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Внесення змін та доповнень до цього Договору здійснюється шляхом укладення між Сторонами Додаткових угод до цього Договору. Всі зміни, доповнення, Додаткові угоди та Додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх. Сторони підтверджують, що даний електронний Договір (договір, укладений у вигляді електронного документа), всі Додатки до нього, Додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто є вчиненими виключно у письмовій формі в порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію» (п.7.1. п.7.3. Кредитного договору).

Кредитний договір та додатки до нього підписано електронним підписом позичальника, що відтворено шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора PS3993606 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений у п. 8 Кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» (а.с.22).

Додатком № 1 до Кредитного договору про надання кредиту №3993606 від 25.09.2020 року сторонами погоджено Графік платежів загальної вартості кредиту за Лояльним (покращеними) умовами кредитування: повне виконання зобов`язання у Базовий період та за Загальними умовами кредитування для споживача та реальну річну процентну ставку за договором від 25.09.2020 року, згідно з яким дата повернення кредиту та сплата нарахованих процентів: 23.04.2021 сума кредиту за договором 6000,00 грн та проценти за користування кредитом 3065,00 грн (а.с.22).

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти (а.с.48-49).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Проте, відповідач у строки, визначені Договором до 23.04.2021 року, свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

На підтвердження виконання Кредитного договору позивачем надано довідку ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 року, згідно якої на підставі договору №41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на карту) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «ФК «АЛЕКСКРЕДИТ», і підтвердженням того, що платежі успішно проведені в системі, відповідачу ОСОБА_1 25.09.2020 року на платіжну картку PRIVATBANK № НОМЕР_1 , було перераховано кошти на суму 6000,00 грн, номер в системі FONDY - 273004586, номер операції - 00043828526277480282576141512914 (а.с.42).

Також, згідно відповіді, яка надійшла від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 26.06.2026 року за №5298/26 - Вх на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21.05.2026 року, мається інформація, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) (а.с.88).

Згідно виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) за період з 25.09.2020-01.10.2020 року, вбачається, що дана картка містить зарахування на суму 6000,00 грн 25.09.2020 року. Також вбачається, що відповідач користувався коштами (а.с.89-90).

Позивач ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» надав розрахунок заборгованості перед ТОВ «ФК «АЛЕКСКРЕДИТ» за кредитним договором №3993606 від 25.09.2020 року, згідно якого вбачається, що відповідач взагалі не погашав заборгованість та станом на 29.10.2025 р. за період з 25.09.2020 по 23.04.2021 рік заборгованість відповідача становить 6000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 35410,00 грн заборгованість по відсоткам (а.с.16-18).

Відповідно до усталеної правової позиції суду касаційної інстанції, викладеної, зокрема, у постановах від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 02 жовтня 2024 року у справі № 761/24252/14-ц, від 04 грудня 2024 року у справі № 755/4205/14, від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Окрім того, судом встановлено, що 29 жовтня 2025 року ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛЕКСКРЕДИТ» уклали Договір факторингу №29/10-2025, у відповідності до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договром спосіб (а.с.23-29).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про факторинг» після реєстрації відступлення права грошової вимоги в Реєстрі фактор протягом трьох робочих днів направляє боржнику повідомлення про відступлення клієнтом права грошової вимоги фактору.

Боржник зобов`язаний сплатити фактору грошову суму для виконання грошової вимоги, за умови що відступлення права грошової вимоги зареєстровано у Реєстрі та такий боржник отримав повідомлення відповідно до статті 20 цього Закону (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про факторинг»).

Згідно пункту 5 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 вказано, що визначальною ознакою договору факторингу є суб`єктний склад його учасників. Так, суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: - клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України); - фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч.3 ст. 1079 ЦК України); - боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Наявність у позивача договору про надання фінансового кредиту разом з усіма додатками, з урахуванням наданого договору факторингу та витягу з реєстру боржників, на переконання суду, за відсутності наданих відповідачем доказів протилежного, створює обґрунтовану презумпцію набуття позивачем прав вимоги за спірним договором.

Згідно з п.1.1. Договору за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору Право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договром спосіб.

Актом прийому-передачі реєстру документів до договору факторингу №ДФ -29/10-2025 від 29.10.2025 року підписаний ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» 29.10.2025 р., клієнт передав, а Фактор прийняв документи, якими підтверджується дійсність та наявність грошових Прав Вимог до Боржників, а саме: передача в електронному форматі Договорів з боржниками по Реєстру прав вимоги №1 від 29.10.2025 року (а.с.10).

На виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було у повному обсязі сплачено на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» суму фінансування, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №339 від 30.10.2025 року (а.с. 50).

Відповідно реєстру боржників до договору факторингу №ДФ -29/10-2025 від 29.10.2025 року до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №3993606 від 25.09.2020 року в сумі 41410,00 грн, з яких: 6000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 35410,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.14).

31 жовтня 2025 року ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу №ДФ-31102025, у відповідності до умов якого Клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою Сторонами (а.с.30-37).

Актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №ДФ -31102025 від 31.10.2025 року підписаний ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» 31.10.2025 р., клієнт передав, а Фактор прийняв документи, якими підтверджується дійсність та наявність грошових Прав Вимог до Боржників, а саме: передача в електронному форматі Договорів з боржниками по Реєстру прав вимоги №001 від 31.10.2025 року (а.с.11).

На виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» було у повному обсязі сплачено на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» суму фінансування, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №1118 від 05.11.2025 року (а.с. 51).

Відповідно реєстру боржників до договору факторингу №ДФ -31102025 від 31.10.2025 року до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №3993606 від 25.09.2020 року в сумі 41410,00 грн, з яких: 6000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 35410,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.15).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, враховуючи вищевстановлені обставини та досліджені докази у справі, суд виснує, що позивачем доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, в судовому засіданні підтверджено факт переходу права вимоги за Кредитним договором № 3993606 від 25.09.2020 р. від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», та позивачем доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем відповідно до умов вказаного договору, у зв`язку з чим, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 3993606 від 25.09.2020 р. у загальному розмірі 41410,00 грн, з яких: 6000,00 грн тіло кредиту та 35410,00 грн заборгованості за відсотками.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно ч.8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду надано наступні документи:

- договір № 43657029/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, укладений між ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» в особі директора Ланового Є.М. та фізичної особи підприємця ОСОБА_2 . Предмет договору: клієнт доручає, в свою чергу, виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Деталі предмету договорору встановлюються додатковими угодами (п.п.1.1. Договору) (а.с.38-40).

- додаткову угоду №3993606 до Договору про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026 року (а.с.41).

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги (а.с.19). З якого вбачається, що адвокатом надавалися такі послуги: усна консультація клієнта, щодо обставин спірних правовідносин (0,5 год.) - 250 грн, письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин (0,5 год) 500 грн, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (1 год) 1500 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витра, які позивач паоніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач (2 год) 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (0,5 год) 750 грн. Разом 6000,00 грн.

- акт наданння послуг №3993606 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 року, відповідно якого сторони погодили суму правової допомоги в загальному розмірі 6000,00 грн (а.с.12).

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №11306/10 від 02.11.2023 року видане на Міньковську А.В. (а.с.52).

Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року у справі № 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до змісту п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, до яких також відносяться судові витрати на правничу допомогу, у разі задоволення позову - покладаються на відповідача.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже враховуючи, що стороною позивача документально доведено, що ними понесені витрати на правову допомогу, виходячи з встановленого у самому договорі та додатку до нього розмірі, й на думку суду розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторін, а також враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу на підставі п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України в сумі 6000,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Кредитним договором про надання кредиту №3993606 від 25 вересня 2020 року в загальній сумі 41410,00 грн, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: вул. Глибочицька, буд. 29-31, м.Київ, п.і.04052.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 10.08.2026 року.

Суддя І. М. Адаменко