Рішення № 138843569, 10.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6083/24

(2/199/304/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Воробйов О.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 23.02.2021 р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем укладено договір про надання фінансових послуг №2105467602577. Згідно з умовами договору позикодавець зобов`язався надати кредит у розмірі 3 000,00 грн., а позичальник повернути кредит та сплатити проценти за користування. На виконання умов договору первинним кредитором було перераховано грошові кошти на картковий рахунок відповідача, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Вей фор пей».

У подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача на підставі наступних правочинів: 01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №1-12, у подальшому, 10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, згідно з яким позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором № 2105467602577.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у загальному розмірі 47 138,40 грн., з яких: 3 000,00 грн. заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 44 138,40 грн. заборгованість за відсотками.

Судом за клопотанням представника позивача були витребувані докази; на ухвалу суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» надало інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), повідомлено, що на його ім`я було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), та одночасно було повідомлено, що на вказаний рахунок 23.02.2021 р. було здійснено зарахування коштів у сумі 3 000,00 грн.

Разом з тим, у додаток до цієї відповіді банком надано виписку за договором б/н від 23.02.2021 р., згідно з якою 23.02.2021 р. 3 000,00 грн. зараховані на рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

В письмових пояснення відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки не визнає позов, посилаючись на відсутність доказів у справі про фактичне отримання ним грошових коштів, заперечує проти доводів позивача щодо укладення ним договору про надання фінансових послуг 23.02.2021 р., зазначає про помилку у написанні його імені в позовній заяві (правильним є ОСОБА_2 ) та про необізнаність про укладення договорів факторингу та про зміну кредитора, що, на думку відповідача, може свідчити про їх недійсність та, як наслідок, про відсутність права вимоги до відповідача тощо.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 80 ЦПК України, встановлено, що 23.02.2021 р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем було укладено договір про надання фінансових послуг № 2105467602577. Згідно з умовами договору позикодавець зобов`язався надати кредит у розмірі 3 000,00 грн., а позичальник повернути кредит та сплатити проценти за користування. На виконання умов договору первинним кредитором було перераховано грошові кошти на картковий рахунок відповідача, що підтверджується відповіддю від АТ КБ «Приватбанк», якою повідомлено про банківський рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відкритий в цій банківській установі: на ім`я відповідача було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), та на вказаний рахунок 23.02.2021 р. було здійснено зарахування коштів у сумі 3 000,00 грн.

У подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача на підставі наступних правочинів. 01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 1-12. У подальшому, 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, згідно з яким позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором № 2105467602577.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у загальному розмірі 47 138,40 грн., з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 44 138,40 грн. заборгованість за відсотками.

Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору, та регулюються ч.ч. 1, 2 ст. 207, ст.ст. 626, 628, ч. 1 ст. 638, ст. 526, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 633, ст. 634, ст. 1056-1, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049 ЦК України.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються позикодавцем, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позикодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При зверненні до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що грошові кошти були перераховані відповідачу.

Суд погоджується зі слушністю доводів позивача: судом за клопотанням представника позивача були витребувані докази; на ухвалу суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» надало інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), повідомлено, що на його ім`я було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), та одночасно було повідомлено, що на вказаний рахунок 23.02.2021 р. було здійснено зарахування коштів у сумі 3 000,00 грн.

Разом з тим, у додаток до цієї відповіді банком надано виписку за договором б/н від 23.02.2021 р., згідно з якою 23.02.2021 р. 3 000,00 грн. зараховані на рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Доводи відповідача, наведені у письмових запереченнях, не спростовують висновків суду, які зазначені вище.

Отже, враховуючи вищенаведене, наявне порушення прав позивача з боку відповідача, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 47 138,40 грн., з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 44 138,40 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи:

-договір про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07.06.2024,

-заявку на надання юридичної допомоги №7 від 01.07.2024, згідно з якою на надання усної консультації з вивченням документів витрачено 2 години, вартість одиниці виміру 2000.00грн., на суму 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду витрачено 3 години, вартість одиниці виміру 3 000,00 грн., на суму 9 000.00 грн.;

-акт №2 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024 на суму 13 000,00 грн.,

-платіжну інструкцію № 0446750000 від 12.07.2024 про перерахування коштів АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС».

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Суд звертає увагу, що ця справа є типовою та нескладною, та зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, крім того розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та за відсутності представника позивача, а тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно із зазначеним переліком.

Враховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, що зазначені вище, складність та категорію справи (справа є малозначною), відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 4000 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу в цій справі.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264, 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість в розмірі 47 138 (сорок сім тисяч сто тридцять вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Дата виготовлення повного судового рішення 10.08.2026 р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї