Рішення № 138843514, 06.08.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 357/6778/26

Провадження № 2-а/379/13/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: 1) ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2) Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 ,в інтересах якого діє адвокат Івашенко І.І., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210 КУпАП, просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову № 3/114 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 04.04.2025 року, відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що: позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та даний час має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа з інвалідністю.

03.03.2026 дізнався про відкрите виконавче провадження № АСВП 80272340 від 17.02.2026 на підставіпостанови № 3/114 від 04.04.2025 згідно якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.

Відповідач звинувачує позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, однак жодних належних доказів такого правопорушення позивачу фактично не надав.

Вказує на те, що він зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зауважує, що не отримував за вказаною адресою через АТ «Укрпошта» жодних повісток. У матеріалах даної справи відсутні будь-які належні та допустимі докази підтвердження факту вручення позивачу повістки, як і відсутні докази повідомлення позивача за номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Також, сторона позивача зазначає, що військово-облікові дані він оновив вчасно. Разом із тим, із розписки про повістку та оскаржуваної постанови не зрозуміло для уточнення яких саме даних позивач повинен був прибути до відповідача, оскільки у розписці про повістку №2780552 на ім`я позивача вказано про виклик для проходження медичного огляду, але у постанові № 3/114 від 04.04.2025 вказано, що позивач засобами поштового зв`язку був оповіщений про виклик до 3 го відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх персональних даних. Також у даних документах не вказано, чи намагався відповідач отримати ці дані з інших інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів (у тому числі публічних).

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови №3/114 від 04.04.2025 позивача притягнуто до відповідальності на підставі ч.3 ст. 210 КУпАП, водночас у повідомленні про розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначалася ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

За цих обставин вважає постанову відповідача від 04.04.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, протиправною та такою, що підлягає скасуванню судом із закриттям провадження у справі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2026 матеріали адміністративної справи направлено за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області

08.06.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Невгада О.В.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 11.06.2026поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 3/114 від 04.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім цього, ухвалою від 11.06.2026 у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких була прийнята вказана постанова.

Відповідач виконав вимоги вказаної ухвали суду та надав до суду витребувані докази.

Стислий виклад позиції сторін

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з безпідставністю такого.

Зазначає про те, що позивач не виконав покладений на нього обов`язок відповідно до Закону України 3633-ІХ щодо уточнення даних та згідно відомостей Єдиного Державного реєстру, призовників військовозобов`язаних та резервістів, уточнення даних позивачем відбулося лише 17.03.2026, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, призовників військовозобов`язаних та резервістів.

04.03.2025 року засобами поштового зв`язку, рекомендованим поштовим відправленням №0601118802687 з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу позивача було направлено повістку № 2780552- про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 24 березня 2025 року. Рекомендоване поштове відправлення №0601118802687 повернулося із проставленням відмітки оператора поштового зв`язку від 06.03.2025, повторно 11.03.2025, про залишення повідомлення Ф. 22 з поштового відділення, про надходження на ім`я позивача повістки/повідомлення, а також проставленням відмітки: «адресат відсутній за вказаною адресою» з відтиском календарного штемпеля на Ф. 20.

Покликається на те, що позивач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується надсиланням повідомлення.

Представник відповідача зазначає, що відомості про наявність інвалідності шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно - комунікаційними системами за запитом через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста отримано було лише 22.04.2025, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, призовників військовозобов`язаних та резервістів. Також 22.04.2025 шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно - комунікаційними системами отримано відомості про пенсійне посвідчення НОМЕР_1 дата видачі 01.04.2025.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що постанова винесена відповідного до вимог чинного законодавства України.

07.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якому зазначено, що позивач у повній мірі, належним чином та у встановлений законом строк виконав вимоги передбачені Законом України № 3633-ІХ, оновивши свої персональні дані та внісши актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Крім того, у позивача наявне право на відстрочку від призову під час мобілізації та встановлено ІІІ групу інвалідності.

Наявність законного права на відстрочку, свідчать про абсолютну відсутність у позивача умислу на ухилення від виконання військового обов`язку чи порушення правил військового обліку.

Зазначає про те, що позивач не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ТЦК та СП, що виключає в його діях склад будь-якого адміністративного правопорушення.

Звертає увагу суду на грубі процесуальні порушення та суперечності в матеріалах адміністративної справи, зокрема на невідповідність у кваліфікації правопорушення. У повідомленні про розгляд справи зазначалася ч.3 ст.210-1 КУпАП, тоді як саму постанову винесено за ч.3 ст. 210 КУпАП.

Треті особи пояснення не надали.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.

За твердженням позивача постанова про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно нього винесена без його участі, внаслідок чого він був позбавлений можливості скористатись своїми правами.

Судом встановлено, що 04.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 3/114 якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 25500,00 грн.

Зі змісту постанови встановлено, що гр. ОСОБА_1 було повідомлено повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 24.03.2025 для уточнення своїх персональних даних, однак останній не з`явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 1 правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.

Копія постанови позивачу направлена поштою 07.04.2025.

Згідно з рапортом діловода ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , станом на 04.04.2025 не прибув у строки, визначені в повістці №2780552, а саме на 04.04.2025, яка була надіслана рекомендованим поштовим відправленням. Про причини неприбуття не повідомив.

Згідно з матеріалами справи №3/114 про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 вбачається, що 03.03.2025 засобами поштового зв`язку направлялася розписка про отримання повістки № 2780552 для прибуття ОСОБА_1 на 09.00 год. 24 березня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 для проходження медичного огляду та повідомлення про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, у разі неприбуття за повісткою, № відправлення 0601118802687.

17.02.2026 старшим державним виконавцем Таращанського відділу ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області КМУ МЮ України Граждан Л.М. винесено постанову про відкриття ВП № 80272340 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 51000 грн. на підставі постанови № 3/114 від 04.04.2025.

Також судом встановлено, що відповідно до витягу з мобільного застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 (Тараща),номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» - 080220211362644800003. Також, за даними вказаного військово-облікового документа, відомості щодо зняття/виключення з військового обліку відсутні, відомості щодо постанови та дати ВЛК - відсутні відомості, група інвалідності- 3 тя, звання старшина, ВОС - 100975, тип відстрочки - п.2 ч.1 ст.23, відстрочка до завершення мобілізації, адреса проживання: АДРЕСА_2 , дата уточнення даних - 17.03.2025, наявний запис - «Порушення правил військового обліку».

Крім того, з наданого позивачем військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» також убачається, що згідно відмітки в указаному документі дані позивача станом на 17.03.2025 року уточнені вчасно.

Відповідно до відомостей витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки серії КИО 1 № 255130 від 09.11.2006 ОСОБА_1 має 3 тю групу інвалідності. Інвалідність встановлена довічно.

Згідно з матеріалами справи №3/114 про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 вбачається, що 03.03.2025 засобами поштового зв`язку направлялася повістка № 2780552 для прибуття ОСОБА_1 на 09:00 год. 24 березня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 для проходження медичного огляду, повідомлення про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, у разі неприбуття за повісткою, № відправлення 0601118802687.

Відповідно до даних поштового оператора АТ «Укрпошта», поштове відправлення повернулося в ТЦК та СП з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання.

22 квітня 2025 року позивач оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII), Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.1Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Частиною третьою статті 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

30 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», був прийнятий та затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 1487, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

У силу абзацу 3 пункту 16 цього ж Порядку № 1487 від 30.12.2022 року, персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 від 30.12.2022 року, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно пункту 4 Порядку № 1487 від 30.12.2022 року, завданнями військового обліку є: утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.

За пунктом 20 Порядку № 1487 від 30.12.2022 року, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Пунктом 8 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 року № 1487 (з змінами і доповненнями) передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зокрема, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Як убачається з наданого позивачем військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , його місцем проживання є АДРЕСА_2 та він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 (Тараща).

Крім того, з наданого позивачем військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» також убачається, що згідно відмітки в указаному документі дані ОСОБА_1 станом на 17.03.2025 року уточнені вчасно.Крім того у відомостях про інвалідність, відображається інформація про встановлену ОСОБА_1 3 групу інвалідності та вказано тип відстрочки: п.2 ч.1 ст.23, відстрочка до завершення мобілізації.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до абзацу 1 частини 1статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 постанови КМУ Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560(далі - Порядок проведення призову громадян), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 34 Порядку проведення призову громадян повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Пунктом 41 Порядку визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день про ставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, доказом факту вручення повістки є: 1) у разі вручення повістки - його особистий підпис про отримання повістки та відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом; 2) поштове повідомлення про отримання повістки, або повідомлення поштового оператора про відмову отримати поштове відправлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання або відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

Позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття 04.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідачем не надано доказів доведення до відома позивача змісту відповідної повістки, зокрема поштового повідомлення з проставленою відміткою про її вручення.

Таким чином, відповідач не довів, що позивач не з`явився по повістці, як і не довів, що позивач взагалі отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, оскільки позивач заперечує порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Однак, доказів неподання ОСОБА_1 , в строки визначені п. 8 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 року № 1487 (з змінами і доповненнями), даних про зміну персональних даних до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де він перебуває на обліку, відповідачем не надано, і таке твердження спростовується, зокрема інформацією яка міститься у військово-обліковому документі із застосунку «Резерв+» який надав суду позивач.

Посилання відповідача на те, що позивач не виконав покладений на нього обов`язок відповідно до Закону України 3633-ІХ щодо уточнення даних суд вважає необґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2018 року по справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) вказав наступне. Так, згідно ст.7, 254, 258 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Верховним Судом зазначено, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Представником позивача адвокатом Іващенко І.І. до суду подано клопотання про стягнення з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 665, 60 грн. (а.с.42-45).

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України: За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано Договір про надання правової допомоги №3 від 03.03.2026, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №3 від 03.03.2026, платіжні інструкції від 05.04.2026 та 04.03.2026 на підтвердження оплати за надану правову допомогу позивачу адвокатом Іващенко І.І., ордер серії ВК № 1217016 про надання правової допомоги, додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги №3 від 03.03.2026.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, надані стороною позивача письмові докази, а також те, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи, суд вважає вказані понесені витрати у розмірі 7000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500, 00 грн.

Встановлено, що за пред`явлення адміністративного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд присуджує стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 210-1, 251, 283, 284 КУпАП, ст. 9, 76-78,244-246, 257, 262 КАС України, суд -

УХВАЛИВ: Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210 КУпАП - задовольнити. Скасувати постанову № 3/114 винесену 04.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 25500 грн. за частиною 3 статті 210 КУпАП. Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 665(шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Реквізити учасників справи: Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ; Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; Третя особа:Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 34233247, місцезнаходження: 09501, Київська область, Білоцерківський район, м. Тараща, вул. Софіївська, 3. Суддя Невгад О.В.