Рішення № 138843301, 09.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/3899/26

Провадження №2/751/2021/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого - судді Ченцової С. М.

секретар судового засідання Барбаш М. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (не з`явилася)

представник позивача ОСОБА_2 (не з`явився)

відповідач ОСОБА_3 (не з`явився)

третя особа Чернігівська міська рада (представник не з`явився)

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Чернігівська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Адвокат Скумін М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є наймачами кімнати №6 та службових приміщень (коридор, кухня, ванна, вбиральна), кв. АДРЕСА_2 . Інша кімната АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності.

Так, позивачці належить 7/15 часток квартири АДРЕСА_4 , яку вона отримала по спадщині, інша 8/15 часток квартири належить Чернігівській територіальній громаді.

Відповідач ОСОБА_3 з 01.01.2022 року проживав у дружини, добровільно не користується спірним жилим приміщенням та не оплачує комунальні послуги. З реєстрації місця проживання не знімається.

Перешкод у користуванні жилим приміщенням, у цілому квартирою, відповідачу не чиниться. Він добровільно визначив собі інше місце проживання та спірним жилим приміщенням не користуються понад шести місяців/один рік, без поважних причин. Особистих речей у квартирі немає.

На адвокатський запит, відповідач надіслав лист, в якому зазначив, що він виїхав 28.07.2022 року з України на постійне місце проживання до ФРН, там має постійне житло та роботу, знятись з реєстрації місця проживання не може, вважає що це питання має вирішувати мати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належно. 09.07.2026 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належно. 07.07.2026 року в системі «Електронний суд» надіслав клопотання про проведення судового засідання за його відсутності, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи Чернігівська міська рада повідомлена належно, до суду надіслано заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 10.07.1974 року. З 29.11.2005 року за адресою: АДРЕСА_5 також зареєстрований ОСОБА_3 .

18.03.2020 року ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №229 набула права власності на 7/15 частин квартири АДРЕСА_2 , площею 23.0 кв.м, яка складається з кімнати №5 площею 15,5 кв.м., балкон площею 0,7 кв.м., службові приміщення знаходяться у спільному користуванні.

Відповідно до листа відділу реєстрації мешканців громади Енінген район Констанц, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.09.2025 року зареєстрований у місті Ванген громади Енінген Цум Шінерберг 21Ф.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Підстави втрати права на користування житловим приміщенням регулюються статтями 71, 72 ЖК України в разі користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського фонду та ст. 405 ЦК України в разі користування майном (житлом) власника.

Судом встановлено, що 7/15 частин квартири АДРЕСА_2 знаходяться у приватній власності ОСОБА_1 , інші 8/15 частин квартири перебувають у користуванні відповідача ОСОБА_3 ,та також у користуванні позивача, яка є його матір`ю.

Відповідач ОСОБА_3 у вказаній квартирі не проживає, що підтверджується документально, та не заперечує відповідач.

Правовідносини між сторонами мають регулюватися відповідними нормами Житлового Кодексу України.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Частина 3 статті 71 ЖК України передбачає випадки, коли жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган реєстрації здійснює реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Позивач стверджує, що відповідач, який доводиться їй сином, зареєстрований, але не проживає у квартирі з 01.01.2022 року. Відповідно до інформації наявної в матеріалах справи ОСОБА_3 зареєстрований та працює в Німеччині.

Враховуючи викладене, керуючись нормами статей 71,72 ЖК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_3 не проживає у житлі понад шість місяців, позовні вимоги визнав. Тому, позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись статтями 71,72 ЖК України, статтями 259, 265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Чернігівська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 50 % судового збору у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 665 гривень 60 копійок, сплаченого при подачі позову, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки # 2.618586817.1 від 14.04.2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (14037, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Третя особа: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради (місцезнаходження за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, буд.7, код ЄДРПОУ 34339125)

Суддя С. М. Ченцова