Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/3331/26
провадження №: 2/398/3467/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"07" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», представник позивача адвокат Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 457,00 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.2022 первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір про надання споживчого кредиту № 5990246 на суму 10 000,00 грн строком на 360 днів. Відповідачка підписала цей договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор перерахував кошти на банківську платіжну картку відповідачки. Відповідачка порушила умови договору, кредит у встановлений строк не повернула, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 26 457,00 грн, яка складається з тіла кредиту 10 000,00 грн, процентів, нарахованих первісним кредитором, 15 661,00 грн та процентів, нарахованих позивачем за 4 календарних дні (26.09.2023 29.09.2023), 796,00 грн. 25.09.2023 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу, укладеного між ним та первісним кредитором.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк» щодо підтвердження належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 та факту зарахування на неї кредитних коштів. Витребувані докази надійшли до суду і долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової повістки поштою за зареєстрованим місцем проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про причину невручення «адресат відсутній». Від відповідачки відзиву на позов, заяв чи клопотань, у тому числі про поважність причин неявки, не надходило.
Оскільки відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, а відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Укладення кредитного договору та видача коштів.
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, а ТОВ «Авентус Україна» виконало обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором A750472, 04.10.2022 19:29:58.
04.10.2022 року ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір № 5990246 про надання споживчого кредиту. Відповідачка приєдналася до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором A750472, 04.10.2022 19:29:58. Електронну ідентифікацію споживача здійснено через систему BankID Національного банку України (п. 1.15 договору).
Договором встановлені такі істотні умови кредитування:
сума кредиту (загальний розмір) 10 000,00 гривень (п. 1.3);
строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до договору) передбачено 12 платежів, дата останнього платежу 29.09.2023 (п. 1.4);
тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка 1,99 % на день, знижена процентна ставка 0,896 % на день, яка застосовується за умови сплати споживачем до 03.11.2022 (або протягом трьох наступних календарних днів) суми не менше першого платежу за Графіком (п. 1.5);
нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту; до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту (п. 3.1, 3.2);
кошти кредиту надаються у безготівковій формі з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1).
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Авентус Україна» перерахувало ОСОБА_1 на її банківську платіжну картку № НОМЕР_1 суму 10 000,00 грн через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна», що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» № 20231010-03 від 10.10.2023 (транзакція від 04.10.2022 19:30:05, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» 30800372).
Належність вказаної банківської картки відповідачці та факт зарахування на неї кредитних коштів підтверджуються листом АТ КБ «ПриватБанк» від 24.06.2026 № 20.1.0.0.0/7-260617/151038-БТ, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ), і 04.10.2022 на цей рахунок було зараховано кошти в сумі 10 000,00 грн із призначенням «Зарахування переказу».
Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.
Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» за період з 04.10.2022 по 24.09.2023 відповідачка сплатила на користь кредитора 4 736,50 грн, а саме: 02.11.2022 2 686,50 грн, 07.12.2022 50,00 грн та 10.01.2023 2 000,00 грн. Усі сплачені кошти спрямовані на погашення процентів за користування кредитом; тіло кредиту відповідачкою не погашалося.
У зв`язку зі сплатою відповідачкою першого платежу 02.11.2022, тобто до 03.11.2022, кредитор застосував знижену процентну ставку за перші 30 днів користування кредитом, у зв`язку з чим за період з 04.10.2022 по 02.11.2022 нараховано проценти в сумі 2 686,50 грн (30 днів ? 89,55 грн). За період з 04.11.2022 по 31.01.2023 проценти нараховані за стандартною процентною ставкою в сумі 17 711,00 грн (89 днів ? 199,00 грн). Усього первісним кредитором нараховано процентів на суму 20 397,50 грн, з яких відповідачкою сплачено 4 736,50 грн, а залишок непогашених процентів становить 15 661,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» позивачем додатково нараховано проценти за користування кредитом за 4 календарних дні з 26.09.2023 по 29.09.2023 за стандартною процентною ставкою в сумі 796,00 грн (4 дні ? 199,00 грн).
Загальна сума заборгованості становить 26 457,00 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн; процентів, нарахованих первісним кредитором, 15 661,00 грн; процентів, нарахованих позивачем, 796,00 грн. Нарахування процентів здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом та в межах установленого договором строку кредитування. Неустойка (штраф, пеня) позивачем до стягнення не заявлялася.
Перехід права вимоги.
25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (фактор) укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору клієнт відступив факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі.
Згідно з пунктом 1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, після чого фактор стає кредитором стосовно боржників та набуває відповідні права вимоги. Перехід прав вимоги підтверджується складеним і підписаним сторонами Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 25 вересня 2023 року, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 10 782 боржники на загальну суму заборгованості 96 386 943,82 грн.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 25.09/23-Ф за порядковим номером 4701 до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за кредитним договором № 5990246, сума якої станом на дату відступлення становила 25 661,00 грн, з яких 10 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 15 661,00 грн заборгованість за процентами.
Оплату за відступлені права вимоги підтверджено платіжними інструкціями ПуАТ «КБ «Акордбанк» № 1082 та № 1083 від 29.09.2023.
Про відступлення права грошової вимоги відповідачку повідомлено 25 вересня 2023 року шляхом надсилання повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену нею при укладенні кредитного договору.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; відповідну реєстраційну дію проведено 10.12.2024, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Правовий статус позивача як фінансової установи, яка має право надавати послуги з факторингу, підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК № В0000495 від 21.01.2022, листом Національного банку України від 03.04.2024 про переоформлення ліцензій, чинних станом на 01.01.2024, у тому числі ліцензії на надання послуг з факторингу, та Витягом із Державного реєстру фінансових установ від 03.04.2024.
Норми права, які застосував суд.
На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 5990246 від 04.10.2022, укладеного в електронній формі. Позичальниця була обізнана з умовами кредитування, у тому числі з розміром процентних ставок, порядком нарахування процентів та строком повернення кредиту, і погодилася з ними, що підтверджується Паспортом споживчого кредиту та текстом договору. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A750472, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.
Належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна» та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 24.06.2026, який підтверджує як належність платіжної картки № НОМЕР_3 саме ОСОБА_1 , так і фактичне зарахування на її рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн. Крім того, факт отримання кредиту та обізнаність відповідачки з умовами договору підтверджуються її власними діями частковим виконанням грошового зобов`язання шляхом сплати на користь кредитора 4 736,50 грн.
Відповідачка, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. ст. 526, 1049, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконала, суму кредиту та процентів у встановлені договором строки не сплатила. Доказів погашення заборгованості або власного контррозрахунку, а також письмових заперечень щодо розрахунку позивача відповідачка суду не надала.
Суд перевірив надані позивачем картку обліку договору первісного кредитора та розрахунок заборгованості позивача і визнає, що сума боргу, яку позивач просить стягнути, є обґрунтованою та відповідає умовам кредитного договору. Нарахування процентів здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом за встановленими договором ставками (0,896 % та 1,99 % на день) і виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування 360 днів, який спливав 29.09.2023. Заявлена до стягнення сума процентів (16 457,00 грн) не перевищує орієнтовної загальної вартості кредиту, розкритої споживачеві у Паспорті споживчого кредиту до укладення договору (81 640,00 грн за стандартною процентною ставкою). Неустойка (штраф, пеня) позивачем до стягнення не заявлена. За таких обставин нарахування процентів відповідає умовам договору та вимогам закону.
Враховуючи, що 25.09.2023 до позивача на підставі Договору факторингу № 25.09/23-Ф та Акта прийому-передачі Реєстру Боржників від 25.09.2023 перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором, і факт цього переходу є документально підтвердженим, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право вимагати від боржниці виконання зобов`язань, у тому числі й у частині процентів, право на нарахування яких виникло після переходу права вимоги до фактора, оскільки на дату відступлення строк кредитування не сплив.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснена без згоди боржника відповідно до ст. 516 ЦК України, при цьому право кредитодавця відступити право вимоги за договором третій особі без окремої згоди споживача прямо передбачене підпунктом 3 пункту 4.1 кредитного договору. Про відступлення права вимоги відповідачку повідомлено 25.09.2023 на адресу її електронної пошти, зазначену в договорі. Доказів виконання відповідачкою зобов`язання на користь первісного кредитора після дати відступлення матеріали справи не містять.
За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 26 457,00 грн обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов таких висновків.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений з адвокатом Столітнім М.М., заявку на виконання доручення № 18895 від 17.04.2026, рахунок-фактуру на оплату послуг адвоката та акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 18895 від 18.05.2026, відповідно до якого адвокатом надано послуги правової допомоги на загальну суму 10 000,00 грн.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Верховний Суд у справі №873/212/21 дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Керуючись критеріями обґрунтованості та співмірності судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а саме те, що заборгованість виникла за договором споживчого кредитування, беручи до уваги що ця справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного провадження, позовна заява є типовою для адвоката, суд визнає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 гривень.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263265, 280282, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 5990246 від 04 жовтня 2022 року у розмірі 26 457 (двадцять шість тисяч чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 7 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Орловський
Судове рішення № 138843201, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 07.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/3331/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: