Рішення № 138842859, 22.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/12861/25

(2/199/1088/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2026 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.

представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідачки Жукової Є.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких Ольга Олександрівна, про припинення дії актового запису про розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним та припинення дії актового запису про реєстрацію шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких Ольга Олександрівна, про припинення дії актового запису про розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним та припинення дії актового запису про реєстрацію шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 27.04.1984 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 16.02.1991 року Відділом РАЦС виконкому Ленінської райради народних депутатів м.Дніпропетровськ, актовий запис №422.

Від шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 15.05.2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №1679.

10.09.2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. із заявою про прийняття спадщини за законом після чоловіка, де їй стало відомо, що ОСОБА_4 , начебто, розірвав із нею шлюб та 21 червня 2003 року зареєстрував новий шлюб із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_3 .

У подальшому, позивачка звернулась із відповідною заявою до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про видачу їй належно завіреного актового запису №269 від 12.06.2000 року, із зазначенням правових підстав розірвання шлюбу.

Листом Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міністерства юстиції України № 1414/8124- 18 від 21.08.2025 року позивачці повідомлено про відсутність правових підстав для надання копії актового запису та зазначено, що підставою державної реєстрації розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № б/н від 26.08.1996 року.

Позивачка зазначає, що про наявність цивільної справи в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та нею, ОСОБА_2 , їй не було відомо. До суду із позовною заявою про розірвання шлюбу із ОСОБА_4 вона ніколи не зверталась, копію позовної заяви із додатками про розірвання шлюбу, судового рішення про розірвання шлюбу, а також судової повістки про виклик до суду, вона не отримувала, при проголошенні судового рішення присутня не була.

На звернення до Новокодацького районного суду міста Дніпра (колишня назва - Ленінський районний суд міста Дніпропетровська) із заявою про видачу їх вказаного судового рішення та самої цивільної справи для ознайомлення з її матеріалами, отримала листи 28.08.2025 року вих. №01-22/304/2025 та від 02.09.2025 року вих. №01-22/316/2025, в яких повідомлено, що згідно з даними алфавітного покажчика цивільних справ Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за 1996, 1994-1995 роки, до суду позовна заява про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не надходила.

Позивачка зазначає, що жодні події та обставини не давали їй підстав вважати про намір чоловіка розірвати з нею шлюб, також їй не було відомо про реєстрацію шлюбу ОСОБА_4 із ОСОБА_3 ..

Оскільки позивачка є єдиною дружиною ОСОБА_4 , шлюб між ними не розірваний, про що свідчить лист Новокодацького районного суду міста Дніпра про відсутність рішення суду про розірвання їхнього шлюбу, тому зареєстрований 21.06.2003 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просила визнаний недійсним.

Із урахуванням заяви про зміну окремих вимог предмету позову (т.1. а.с.35-36), ОСОБА_2 також просила суд припинити дію актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) за № 269 від 12 червня 2000 року, місце реєстрації - Амур-Нижньодніпровський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції. Крім відсутності правової підстави про вчинення актового запису про розірвання шлюбу, в даному записі також допущена описка у написанні по батькові позивачки « ОСОБА_7 » замість вірного « ОСОБА_2 ».

Також ОСОБА_2 просила суд припинити дію актового запису про реєстрацію шлюбу № 411 від 21 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , місце реєстрації - відділ РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, як наслідок визнання недійсним вказаного шлюбу, оскільки на час його державної реєстрації ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі із позивачкою ОСОБА_2 ..

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Веснін С.О. надав до суду відзив (т.1, а.с.123-129), у якому заперечував проти позову та зазначив, що відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (№ витягу 00051031629 від 06.05.2025), який був сформований приватним нотаріусом Буцьких О.А., станом на день реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 (ОСОБА_3) та ОСОБА_4 у графі про сімейний стан містилась інформація про розлучення обох із подружжя. Отже, станом на день реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та померлим ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ані ОСОБА_4 , ані ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Стосовно наявності відповіді Новокодацького районного суду м. Дніпра про те, що за даними алфавітного покажчика цивільних справ Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за період 1994-1995 та 1996 роки до суду не надходила позовна заява про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , то даний лист не може свідчити про відсутність відповідного судового рішення про розірвання шлюбу, оскільки абзацом третім частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Також зазначає, що згідно з відповіддю Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 21.08.2025 №1414/8124-18, підставою державної реєстрації розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.08.1996 року.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Мазур О.А. надала до суду відповідь на відзив (т.1, а.с.152-156), де просила суд критично поставитися до обставин, викладених у відзиві на позов та зазначила, що підставою для вчинення Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління актового запису №269 від 12 червня 2000 року, стало рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.08.1996 року, якого не існувало. Крім цього, у 2000 році ОСОБА_4 дійсно звертався до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська із заявою про розірвання шлюбу, однак у судове засідання 18.08.2000 року та 23.08.2000 року двічі не з`явився та ухвалою суду від 23.08.2000 року, яка набрала законної сили 05.09.2000 року, позов залишений без розгляду (т.1, а.с.157-158),.

Таким чином, сумнівним є той факт, що 12.06.2000 року вчинений актовий запис №269 про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , начебто, на підставі рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.08.1996 року, а згодом, у серпні 2000 року ОСОБА_4 вдруге, повторно звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У даному випадку, при наявності рішення суду від 26.08.1996 року про розірвання шлюбу, справа мала б бути закрита відповідно до вимог ЦПК.

Так, ключовим при вирішенні даного спору є відсутність рішення суду про розірвання шлюбу, на підставі якого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було вчинено актовий запис №269 від 12 червня 2000 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Жукова Є.Б. до суду надала додаткові письмові пояснення (т.2, 168-172), зазначила обставини, аналогічні викладеним у відзиві на позов, проти задоволення позовних вимог заперечувала та вказала, що позивачем обраний невірний спосіб захисту. Так, позивач не зверталася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису із заявою про анулювання актового запису цивільного стану №411 від 21.06.2003 року. Згідно з відповіддю Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 зверталася із заявою про анулювання актового запису № 269 від 12.06.2000 року.

Відповідно до вимог чинного законодавства, у судовому порядку не може визнаватися недійсним шлюб, зареєстрований 21 червня 2003 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актовий запис № 411, та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання шлюбу недійсним та припинення дії актового запису про реєстрацію шлюбу №411. Крім цього, у актовому записі про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , по батькові позивачки вказано « ОСОБА_7 », що не відповідає даним її паспорту, однак позивачка не ставить питання щодо усунення вказаної розбіжності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Мазур О.А. позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та додатково зазначила, що у провадженні Новокодацького (Ленінського) районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою народного суду Ленінського району м. Дніпропетровська (суддя Залімська Н.В.) від 23 серпня 2000 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 залишено без розгляду (т.1 а.с.200), що свідчить про те, що станом на 2000 рік позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та рішення про розірвання шлюбу, начебто ухвалене у 1996 році, відсутнє і його не існувало взагалі. Оскільки позов про розірвання шлюбу було залишено без розгляду ухвалою суду від 23 серпня 2000 року, то і сторони залишились перебувати у зареєстрованому шлюбі.

Таким чином, актовий запис № 269 про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було складено 12 червня 2000 року на підставі рішення суду б/н від 26.08.1996 року. Водночас, ухвалою народного суду Ленінського району м. Дніпропетровська (суддя Залімська Н.В.) від 23 серпня 2000 року по справі №2-1682/2000, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 було залишено без розгляду, що свідчить про наявність суперечностей між зазначеними процесуальними документами.

Також вказує, що у витребуваній на вимогу ухвали суду копії актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 наявна графа 13 «Підписи осіб, які розривають шлюб», яка містить лише один підпис, який не належить позивачці та різко відрізняється від підпису ОСОБА_4 у його паспорті, що викликає сумнів з приводу належності підпису саме ОСОБА_4 ..

Окремо зазначає, що посилання представника відповідача у додаткових поясненнях по справі на те, що позивачка не дотрималась механізму визнання шлюбу недійсним, оскільки попередньо не звернулась із відповідною заявою про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу до відділу РАЦС, а тому цей шлюб не може визнаватись недійсним у судовому порядку, то дана обставина не може розглядатись як процесуальне порушення, оскільки як на момент звернення з позовом до суду, та і на теперішній час не скасована, не визнана незаконною, не анульована правова підстава, яка дала можливість для реєстрації нового шлюбу, а саме - актового запису про розірвання шлюбу, анулювання якого передбачено в судовому порядку.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Мазур О.А. просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Жукова Є.Б. у судовому засіданні проти задоволення позову у повному обсязі заперечувала та надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Також додатково зазначила, що позивачем обрано завідомо невірний спосіб захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у позові, оскільки постановою Верховного суду від 14.12.2024 у справі № 761/16077/19 зазначено: Шлюб, який є недійсним (стаття 39 СК України), не потребує звернення особи до суду з відповідним позовом, оскільки його недійсність визначається безпосередньо законом. Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають, зокрема, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу. Тобто у разі пред`явлення позову особою, яка вважає, що були порушені її права у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу слід встановити в чому таке порушення полягає.

Вказує, що позасудовий порядок визнання шлюбу недійсним настає при вчиненні сторонами при укладенні шлюбу таких істотних порушень умов вступу в шлюб, у силу яких він вважається недійсним і без рішення суду (ст. 39 СК), зокрема у разі реєстрації шлюбу з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Також, нормами права визначений механізм визнання недійсним шлюбу (ст. 39 СК України). Так, особа повинна була спочатку подати заяву про анулювання актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню, а лише потім мала отримати Висновок про задоволення заяви або відмову у задоволенні такої заяви.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що позивач не зверталася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису із заявою про анулювання актового запису цивільного стану № 411, оскільки згідно з відповіддю Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивачка зверталася із заявою про анулювання іншого актового запису № 269 від 12.06.2000 року (щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ), а не із заявою про анулювання актового запису № 411 (щодо укладання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ).

Оскільки у позивачки відсутній Висновок про відмову в анулюванні актового запису № 411 (щодо укладання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ), а тому відсутні й правові підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання шлюбу недійсним та припинення дії актового запису про реєстрацію шлюбу № 411, складеного відділом ДРАЦ.

Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Жукова Є.Б. просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надала заяву, якою просила проводити судовий розгляд у її відсутність та позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анжела Гермаш у судове засідання не з`явилась, надала заяву, якою просила проводити судовий розгляд у її відсутність.

Представник відповідача Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. у судове засідання не з`явилась, надала заяву, якою просила проводити судовий розгляд у її відсутність.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи №09/2025 після смерті ОСОБА_4 , суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 27.04.1984 року зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 16.02.1991 року Відділом РАЦС виконкому Ленінської райради народних депутатів м.Дніпропетровська, актовий запис №422 (т.1 а.с.14).

Від шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 01.04.1985 року відділом РАЦС Ленінського району м.Дніпропетровська, актовий запис №1111 (т.1 а.с.15), та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 08.10.1991 року бюро РАЦС при військовій комендатурі міста Легниця ПНР, актовий запис №444 (т.1 а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 15.05.2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №1679 (т.1 а.с.17).

10.09.2025 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с. 22,95).

Як зазначає в позовній заяві позивачка, після звернення до нотаріуса їй стало відомо, що її чоловік ОСОБА_4 начебто розірвав із нею шлюб та 21 червня 2003 року зареєстрував новий шлюб із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданим 21.06.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №411 (т.1 а.с.57). Так, після звернення ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), дізналась, що її чоловік ОСОБА_4 розірвав із нею шлюб, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 269 від 12 червня 2000 року. Місце реєстрації - Амур-Нижньодніпровський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.

На письмове звернення до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про видачу належно завіреного актового запису №269 від 12.06.2000 року із зазначенням правових підстав розірвання нашого шлюбу, отримала лист № 1414/8124- 18 від 21.08.2025 року, де вказано про відсутність правових підстав для надання копії актового запису та зазначено, що підставою державної реєстрації розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № б/н від 26.08.1996 року (т.1 а.с.18).

Згідно з листами Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28.08.2025 року вих. №01-22/304/2025 та від 02.09.2025 року вих. №01-22/316/2025, за даними алфавітного покажчика цивільних справ Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 1996, 1994-1995 роках до суду позовна заява про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не надходила (т.1 а.с. 19,20).

Згідно з копією ухвали Народного суду Ленінського району м.Дніпропетровська від 23 серпня 2000 року (справа 2-1682/2000) позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 залишений без розгляду через повторну неявку сторін у судові засідання 18.08.2000 року та 23.08.2000 року. Ухвала набрала законної сили 05.09.2000 року (т.1, а.с. 200).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №09/2025, до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. із заявами про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулись: відповідачка ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та позивачка ОСОБА_2 . Інші спадкоємці із заявами не зверталися, заповіт від імені спадкодавця відсутній (т.1 а.с.52-99).

Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.2 ЦПК, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 21 Сімейного Кодексу України, встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Так, звертаючись із даним позовом до суду, позивачка просила суд: припинити дію актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) за № 269 від 12 червня 2000 року, місце реєстрації - Амур-Нижньодніпровський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції; визнати шлюб, зареєстрований 21 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актовий запис № 411, відділом РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, - недійсним; припинити дію актового запису про реєстрацію шлюбу № 411 від 21 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , місце реєстрації - відділ РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська. Як на правову підставу позивач посилається на положення КпШС України, який діяв як на час складання актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , так і на час реєстрації шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (ст. 39 (порядок розірвання шлюбу), ст.45 (підстави і порядок визнання шлюбу недійсним), ст.46 (випадки, коли шлюб не може бути визнаний недійсним), ст.47 (особи, які мають право пред`являти позов про визнання шлюбу недійсним) КпШС України).

Дана категорія правовідносин також регулюється положеннями СК України. Так, відповідно до ст.45 СК України, недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов`язків подружжя, а також прав та обов`язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

За ч.1 ст. 38 СК України підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.39 СК України недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ч.4 ст.39 СК України за заявою особи орган державної реєстрації припиняє (визнає недійсною) дію актового запису про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій-третій цієї статті.

Частиною 6 ст. 39 СК України визначено, що дія актового запису про шлюб припиняється (визнається недійсною) незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша-третя цієї статті), а також від розірвання цього шлюбу.

Частиною 1 ст. 42 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу.

Відповідно до положень ч.1 ст.43 СК України розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 44 СК України у випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положень КпЩС України та СК України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім`ю чи про його відсутність.

Законодавство містить вичерпний перелік обставин, які слугують підставами для визнання шлюбу недійсним. Аналіз їх дозволяє дійти висновку, що недійсним визнається шлюб, зареєстрований в державному органі державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) за відсутності хоча б однієї з позитивних умов його укладення, або, навпаки, за наявності хоча б однієї з негативних умов укладення. Таким чином, недійсність шлюбу пов`язується з порушенням умов укладення шлюбу та є формою відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акту, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв`язку з порушенням встановлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту. До підстав визнання шлюбу недійсним належать: порушення умов укладення шлюбу, передбачених статтями 22, 24-26 СК України, главою 4 КпШС України ст.ст.12-18 (порядок і умови укладення шлюбу); наявність при укладенні шлюбу обставин, що перешкоджають його реєстрації; реєстрація фіктивного шлюбу.

При цьому, залежно від того, які вимоги закону були порушені при укладенні шлюбу, останні поділяються на: абсолютно недійсні; шлюби, які визнаються недійсними за рішенням суду; та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними судом.

Абсолютно недійсними вважаються шлюби, які укладені всупереч встановленим законом перешкодам до їх укладення, а саме, шлюб: - зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі (ч.1 ст.39 СК, ч.1 ст.17 КпШС), тобто укладенням такого шлюбу порушено основний принцип сімейного права - одношлюбність. У цьому випадку недійсним визнається останній шлюб, оскільки на момент його укладення особа вже перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі; - зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою (ч. 2 ст. 39 СК, ч.2 ст.17 КпШС), тобто порушено такий основний принцип сімейного права, як відсутність кровного споріднення; - зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною (ч.3 ст. 39 СК, ч.3 ст.17 КпШС). Абсолютно недійсні шлюби вважаються недійсними з моменту їх реєстрації і не потребують судового рішення щодо цього. Анулювання актового запису відбувається органами ДРАЦС на підставі заяви заінтересованої особи з наданням відповідних доказів порушення цим шлюбом однієї з указаних засад сімейного права. Причому актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а також розірвання цього шлюбу (ч. 6 ст. 39 СК).

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Згідно з Наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін деяких нормативних правових актів Міністерства юстиції України» від 27.05.2025 1460/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 травня 2025 року за 830/44236, - у пункті 1 слова «Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» замінено словами «Правила внесення змін актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Як встановлено ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актовий запис цивільного стану анулюється на підставі: 1) рішення суду; 2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом. Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання. Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню. Одночасно із прийняттям рішення щодо анулювання актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку якого проводиться анулювання актового запису цивільного стану, приймає рішення щодо вилучення і повернення анульованого свідоцтва відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неповернення анульованого свідоцтва інформація про його анулювання оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до п. 1.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5, анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України,- висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України. Анулювання актового запису про розірвання шлюбу, про смерть у випадках, передбачених статтею 118 Сімейного кодексу України, проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, яким було проведено державну реєстрацію цих актів. Розгляд питання про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану проводиться за заявою заінтересованої особи або з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем виявлення поновленого або повторно складеного актового запису. Поновлені чи повторно складені актові записи цивільного стану в разі виявлення первинних записів анулюються на підставі рішення суду або висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (за місцезнаходженням поновленого або повторно складеного запису).

Згідно з п. 4.4 Порядку, актовий запис цивільного стану може бути анульований на підставі, зокрема, рішення суду.

Відповідно до п. 4.6 Правил, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про, зокрема, визнання шлюбу неукладеним.

Із копії актового запису про розірвання шлюбу №269 від 12.06.2000 року вбачається, що 12.06.2000 року шлюб, зареєстрований 27.04.1984 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінської районної ради м.Дніпропетровська, актовий запис №422, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , - розірвано. При цьому, у графі 12 зазначеного акту вказано документ, що посвідчує особу - паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.08.1996 року, а у графі №13 міститься підпис особи, яка розриває шлюб - « ОСОБА_3 », без зазначення ім`я та по-батькові (т.1 а.с.110).

У той же час, матеріали спадкової справи №09/2025 містять копію паспорту громадянина України ОСОБА_4 серії НОМЕР_6 , виданого Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.08.1996 року (т.1 а.с. 66,67), що свідчить про те, що саме останній звернувся до відділу реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу. При цьому, вищевказаний акт не містить будь-якого підпису ОСОБА_2 , що, на думку суду, підтверджує доводи позивача про її необізнаність про розірвання такого шлюбу.

Також, як зазначалося вище, відповідно до ухвали Народного суду Ленінського району м. Дніпропетровська (суддя Залімська Н.В.) від 23 серпня 2000 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 залишено без розгляду (т.1 а.с.200), що свідчить про те, що у провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра (колишня назва Народний суд Ленінського району м. Дніпропетровська) дійсно перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, однак ухвалою від 23 серпня 2000 року (спарва 2-1682/2000) позов залишено без розгляду (т.1 а.с.200). Таким чином, дослідити чи оглянути в судовому засіданні рішення суду від 26.08.1996 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не виявилось можливим, що підтверджує ту обставину, що станом на 2000 рік позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та рішення про розірвання між ними шлюбу відсутнє і судом не ухвалювалося. Разом із тим, відповідачами не надано суду жодного доказу існування такого судового рішення.

Очевидним є те, що звертаючись до суду із позовом про розірвання шлюбу у 2000 році, ОСОБА_4 визнавав та усвідомлював, що шлюб із позивачкою ОСОБА_2 не розірваний (інше - було б не логічно). Таким чином, оскільки позов про розірвання шлюбу був залишений без розгляду ухвалою суду від 23 серпня 2000 року, то і сторони залишились перебувати у зареєстрованому шлюбі. Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт припинення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в установленому законом порядку.

Сам факт постановлення зазначеної ухвали свідчить про те, що станом на серпень 2000 року питання про розірвання шлюбу між сторонами ще перебувало на розгляді суду, а тому не могло існувати такого, що набрало законної сили, рішення від 26 серпня 1996 року, на яке посилається орган державної реєстрації актів цивільного стану як на правову підставу для державної реєстрації розірвання шлюбу.

Так, у ході розгляду даної справи судом встановлено, що актовий запис про розірвання шлюбу № 269 від 12 червня 2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) було складено на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 1996 року.

При цьому, як уже вказувалося, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів існування рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.08.1996 року (без номера), яким було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . За таких обставин відсутні правові підстави вважати зазначений шлюб розірваним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що актовий запис № 269 від 12 червня 2000 року про розірвання шлюбу не відповідає фактичним обставинам та вимогам законодавства, оскільки був складений за відсутності належної правової підстави, а тому його дія підлягає припиненню.

Оскільки шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не був припинений у встановленому законом порядку, на момент державної реєстрації 21 червня 2003 року шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому в органі РАЦС шлюбі, що суперечить принципу одношлюбності, тому наявні підставою для визнання такого шлюбу недійсним.

У зв`язку з визнанням зазначеного шлюбу недійсним актовий запис про його державну реєстрацію також підлягає припиненню.

Таким чином, у матеріалах справи наявна сукупність взаємоузгоджених доказів, які свідчать про відсутність належної правової підстави для державної реєстрації розірвання шлюбу.

Як вказувалося вище, в силу вимог діючого законодавства абсолютно недійсні шлюби вважаються недійсними з моменту їх реєстрації і не потребують судового рішення щодо цього. У той же час, суд зазначає, що у зв`язку зі смертю спадкодавця та наявністю спору матеріального, між сторонами існує і спір з приводу наявності/відсутності реєстрації шлюбу, що дає підстави для вирішення спору в цій частині в судовому порядку та визначення належного способу захисту.

Доводи відповідача про те, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом відповідного юридичного факту, суд відхиляє.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» дійсно встановлено, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких ним посвідчується, до його спростування у судовому порядку.

Отже, наведена норма не встановлює абсолютної презумпції законності актового запису, а прямо допускає його спростування судом.

У даній справі така презумпція спростована належними та допустимими доказами, які свідчать про відсутність самого судового рішення, зазначеного як єдина правова підстава складання актового запису № 269.

Суд також враховує, що відповідно до статей 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи, із урахуванням правонаступності правовідносин) припинення шлюбу за рішенням суду можливе виключно після ухвалення відповідного судового рішення.

Таким чином, за відсутності такого рішення, юридичний факт припинення шлюбу не виникає.

Тому, сам по собі актовий запис не може замінити судове рішення та не породжує юридичних наслідків, якщо складений без визначеної законом підстави.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача про неправильний спосіб захисту оскільки, відповідно до статті 16 ЦК України та статті 5 ЦПК України, суд може застосувати такий спосіб захисту, який є ефективним та забезпечує повне поновлення порушеного права.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що суд не може відмовити у захисті лише з формальних підстав, якщо обраний спосіб захисту забезпечує реальне поновлення порушеного права та відповідає змісту спірних правовідносин.

Аналогічний підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, відповідно до яких ефективним є такий спосіб захисту, який повністю усуває порушення права без необхідності повторного звернення особи до суду.

Суд також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях у справах «Chahal v. the United Kingdom», «Afanasyev v. Ukraine», «Kudla v. Poland» ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту має бути не лише формально передбаченим законом, а й ефективним на практиці, тобто таким, що реально усуває порушення права.

Таким чином, якщо після задоволення лише першої вимоги позивач буде змушена повторно звертатися до органу ДРАЦС, а в подальшому - знову до суду щодо другого актового запису, такий захист не відповідатиме принципу процесуальної економії та вимозі ефективності судового захисту.

Суд також відхиляє доводи відповідача про необхідність попереднього звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо анулювання актового запису № 411, оскільки правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання регулюють адміністративний порядок вирішення питання за відсутності судового спору.

Натомість у цій справі між сторонами існує спір щодо самого існування правової підстави для реєстрації другого шлюбу.

Посилання представника відповідача Жукової Є.Б. на наявність розбіжності у написанні по батькові позивачки « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_2 », і невідповідність позивачці актового запису про розірвання шлюбу, не спростовує висновків суду та вважає, що описка при переведенні слова з російської на українську мови, оскільки актовий запис та свідоцтво про шлюб 1984 року було складено на російській мові, дає підстави дійти висновку що це є одна і та сама особа (т.1. а.с.14).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та зазначених Правил рішення суду є самостійною та достатньою підставою для внесення змін, поновлення або анулювання актових записів цивільного стану.

Тому відсутність попереднього звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану не позбавляє особу права на безпосередній судовий захист.

Після встановлення судом незаконності актового запису № 269 відпадає єдина правова підстава, яка підтверджувала припинення першого шлюбу.

Відповідно до статті 25 Сімейного кодексу України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному зареєстрованому шлюбі.

Статтею 39 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, є недійсним.

Оскільки судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_7 ) не припинявся, то станом на 21 червня 2003 року ОСОБА_4 перебував у чинному зареєстрованому шлюбі.

Отже, державна реєстрація шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суперечила імперативним вимогам ч.1 статті 17 КпШС України (статті 25 Сімейного кодексу України), а тому відповідно до статті 45 КпШС України, статті 39 СК Кодексу такий шлюб є недійсним.

Оскільки актовий запис цивільного стану лише посвідчує юридичний факт, який повинен існувати відповідно до закону, а судом встановлено відсутність законних підстав для виникнення такого юридичного факту, актовий запис № 411 також підлягає припиненню.

На думку суду, інший спосіб вирішення спору призвів б до існування у Державному реєстрі актів цивільного стану двох взаємовиключних юридичних фактів - чинного першого шлюбу та зареєстрованого другого шлюбу однієї й тієї ж особи, що суперечить принципам правової визначеності, законності та достовірності державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність їх сукупності.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши усі наявні докази у їх сукупності, всебічно проаналізувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає: припинити дію актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) за № 269 від 12 червня 2000 року, місце реєстрації - Амур-Нижньодніпровський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції; визнати шлюб, зареєстрований 21 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актовий запис № 411 відділом РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, - недійсним; припинити дію актового запису про реєстрацію шлюбу № 411 від 21 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , місце реєстрації - відділ РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим із кожного відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн..

Керуючись т.ст. 22,24-26, 39, 40, 41, 42 СК України, ст.ст. 12-18, 37-41, 45-45-49 КпШС України, ст.ст. 12, 19, 49, 81, 263-265, 247, 293, 294, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких Ольга Олександрівна про анулювання актового запису про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Припинити дію актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) за № 269 від 12 червня 2000 року, місце реєстрації - Амур-Нижньодніпровський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.

Визнати шлюб, зареєстрований 21 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , актовий запис № 411 відділом РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська, - недійсним.

Припинити дію актового запису про реєстрацію шлюбу № 411 від 21 червня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , місце реєстрації - відділ РАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська.

Стягнути із Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_2 , витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути із Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_2 , витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.09.2025 року у справі №199/12861/25, та скасувати накладення заборони приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О.(Дніпропетровська обл., м. Дніпро, 49000, просп. Дмитра Яворницького, буд. 74, прим. 52, НОМЕР_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа номер у Спадковому реєстрі 74030320, номер у нотаріуса 09/2025, будь якому спадкоємцю до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , про анулювання актового запису про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу, ухвалення по справі судового рішення та набрання ним законної сили.

Позивач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 33339868, місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15.

Відповідач: Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 33339145, місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, пл.Шевченка, 7.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких Ольга Олександрівна, ЄДРПОУ 33339145, місце знаходження: 49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.74, прим.52.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г.Якименко