Рішення № 138842724, 03.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8768/20

Провадження № 2/638/489/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Цвіри Д.М.,

за участю секретаря Мажукіної Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Сьома Харківська державна нотаріальна контора (раніше Десята Харківська державна нотаріальна контора) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання частки померлого у спільній власності та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, -

встановив:

В червні 2021 року, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, яким просила:

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія НMЕ 055927 від 12.07.2017 року, видане державним нотаріусом Десятою Харківською державною нотаріальною конторою Верещака Галиною Леонідівною, реєстраційний номер 1-515, після смерті ОСОБА_4 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одн дванадцяту) частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія НМЕ № 055928 від 12.07.2017 року, видане державним нотаріусом Десятою Харківською державною нотаріальною конторою Верещака Галиною Леонідівною, реєстраційний номер 1-516, після смерті ОСОБА_4 на 1/2 частину автомашини марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан-В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 (одну шосту частку автомашини марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан - В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 ;

- визначити, що частка померлого ОСОБА_4 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить частку;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 (одну шосту частку квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , до одруження « ОСОБА_5 ». Зміна прізвища підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 , який зареєстровано 13.09.2014 року, про що складено відповідний актовий запис № 615 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління.

Коли позивач народилась, її батьки, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , проживали разом, однією сім`єю, але шлюб зареєстрований не був.

У зв`язку з тим, що шлюб між батьками під час народження позивача не був зареєстрований, в свідоцтві про народження останньої, в графі батько вказано ОСОБА_7 , тобто зазначено прізвище матері, а ім`я та по-батькові вказані вірною.

Після народження позивачки, батьки зареєстрували шлюб, який був розірваний 12.02.1992, про що зроблено запис № 152 Дзержинським відділом РАГС м Харкова.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 , про що складено актовий запис № 9373 від 21.06.2016 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківській області, свідоцтво про смерть від 21.06.2016 серія НОМЕР_5 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.

12.08.2016, позивачем було подано заяву до Десятої Харківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом.

Заяву у позивача було прийнято та зареєстровано у книзі обліку і реєстрації спадкових справ № 1159 спадкова справа №393/2016, однак нотаріус попередив позивача, що не зможе видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки в свідоцтві позивача не співпадає прізвище батька.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 на час звернення були відсутні докази того, що ОСОБА_4 є її батьком, ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про встановлення факту родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною донькою ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та про визнання ОСОБА_1 спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 . Одним з відповідачів у справі була Десята Харківська державна нотаріальна контора.

18.03.2019 року Дзержинським районним судом м. Харкова по справі №638/13917/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , Десятої харківської нотаріальної контори про встановлення факту родинних відносин та визнання спадкоємицею першої черги, було винесено рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Встановлено факт того, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано ОСОБА_1 спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу.

15.10.2019 року Харківським апеляційним судом по справі №638/13917/16-ц було винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного м. Харкова від 18 березня 2019 року в частині визнання ОСОБА_1 спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено. У зв`язку з тим, що обраний ОСОБА_1 спосіб судового захисту шляхом визнання спадкоємицею першої черги не відповідає встановленим цивільним законодавством способам.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.03.2019 року з урахуванням Постанови Харківського апеляційного суду від 15.10.2019 року по справі №638/13917/16-ц, щодо встановлення факту того, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , набрало законно сили 15.10.2019 року.

Позивач, як спадкоємиця першої черги, звернулась до Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак, в усній формі їй повідомили, що Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою вже було видано свідоцтво про право на спадщину іншій особі.

06.03.2020 року після ознайомлення представником позивача з матеріалами спадкової справи №393/2016 остання дізналась, що після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 частки квартири, що знаходиться у АДРЕСА_3 та автомашини марки CHEVROLET AVEO SF 9Y легковий седан - В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_6 .

08.07.2016 року ОСОБА_2 (донькою ОСОБА_4 ) до Десятої Харківської державної нотаріальної контори було подано заяву про прийняття спадщини за законом.

20.09.2016 року ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_4 ) звернулась до Десятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини на користь доньки спадкодавця, ОСОБА_2 .

07.12.2016 року ОСОБА_3 звернулась до Десятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй на підставі ст. 63 Сімейного кодексу України свідоцтва про право власності.

12.07.2017 року Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку автомашини марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан - В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 зареєстрованої ВРЕР № 1 ГУМВСУ Харків 02.07.2013 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , виданого тим же ВРЕР тоді ж на ім`я померлого.

12.07.2017 року Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

12.07.2017 року Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво НОМЕР_10 про право на спадщину за законом на 1/2 частки автомашини марки CHЕVROLET AVEO SF69Y, легковий седан - В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстрованої ВРЕР N1 ГУМВСУ Харків 02.07.2013 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , виданого тим же ВРЕР тоді ж на ім`я померлого.

12.07.2017 року Десятою Харківською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтво НМЕ 055927 про право на спадщину за законом на частки квартири АДРЕСА_1 .

Десятій Харківській державній нотаріальній конторі було достеменно відомо про існування цивільної справи №638/13917/16-ц, в якій вирішувався спір, щодо встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки разом із ОСОБА_2 були відповідачами у даній справі (копія заяви №2664/01/-16 від 04.11.206 року з проханням розглядати дану справу за відсутності представника нотаріальної контори додається).

19.12.2016 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_9 звертався із клопотанням до Десятої Харківської державної нотаріальної контори з проханням не оформлювати і не видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 до завершення розгляду справи № 638/13917/16-ц за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, а саме факту того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною донькою ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та про визнання ОСОБА_1 спадкоємницею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Однак, дана заява була проігнорована, Свідоцтва про право на спадщину за законом було видано без врахування прав та інтересів Позивача.

Оформивши у нотаріальному порядку та зареєструвавши ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, без урахування прав іншого спадкоємця рідної доньки спадкодавця - ОСОБА_1 (що є спадкоємцем першої черги за законом), Відповідач порушив спадкові права Позивача на:

- 1/12 (1/4: 3 = 1/12) частку квартири АДРЕСА_1 ;

- 1/6(1/2:3=1/6) частку автомашини марки CHEVROLET AVEO SF6Y, легковий седан - В, 2008 року виписку, номер шасі кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Таким чином, під час видачі Десятою Харківською нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину НМЕ 055927 та НМЕ 055928 від 12.07.2017 року за законом, виданих на ім`я ОСОБА_2 було порушено права Позивача ( ОСОБА_1 на належне їй нерухоме (1/12 частка квартири) та рухоме майно (1/6 частка автомашини).

18.04.1992 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_12 виданого Дзержинським відділом ЗАГС м. Харкова.

В період шлюбу, подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 є дружиною, яка пережила свого чоловіка ОСОБА_4 та якій відповідно належить на праві спільної сумісної власності 1/2 квартири АДРЕСА_2 . А інша частина входить до складу спадщини, оскільки належало спадкодавцю на праві спільної сумісної власності та підлягає спадкуванню між спадкоємцями першої черги ( ОСОБА_1 донька, ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_2 донька) в рівних частках.

ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги, відповідно має право на спадкування 1/6 (1/2: 3 = 1/6) частки квартири АДРЕСА_2

21.05.2020 ОСОБА_1 звернулась Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори з проханням: Видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6(одну шосту) частку квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 ; Видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/12 (одну дванадцяту) частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 ; Видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 (одну шосту) частку автомашини марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан В, 2008 року виписку, -номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_13 у порядку спадкування законом після померлого ОСОБА_4 .

Листом №852/393/2016 віл 21.05.2020 року Сьома Харківського міська державна нотаріальна контора повідомила, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не було підтверджено родинних зав`язків, у зв`язку з чим:

ІНФОРМАЦІЯ_5 дружині померлого, ОСОБА_3 , були видані свідоцтва про право власності на 1/4 частку в праві спільної власності квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_3 зареєстровано в реєстрі №1-511, та частку в праві спільної власності, на автомашину марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зарестроване в реєстрі за №l-512.

ІНФОРМАЦІЯ_5 дочці померлого, ОСОБА_2 , були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на У частку в праві спільної власності квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_3 , зареєстроване в реєстрі за №1-515, та частку в праві спільної власності на автомашину марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан - В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстроване в реєстрі за №1-516.

Документи для оформлення права власності та спадщини на квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_4 , не подавались.

Ухвалою від 27.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

11.02.2021, відповідачем подано через канцелярію суду відзив, яким заперечувала проти позовних вимог і наполягала на відмові у задоволенні позову.

22.02.2021, представником позивача подано через канцелярію відповідь на відзив, яким просила позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 30.11.2021, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 13.09.2023, заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванченко Анастасії Валеріївни про долучення доказів в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання частки померлого у спільній сумісній частковій власності та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом, задоволено. Долучено до матеріалів справи, подані представником позивача ОСОБА_1 адвоката Іванченко Анастасії Валеріївни докази. Вирішено повторно провести підготовчого судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання частки померлого у спільній сумісній частковій власності та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

Ухвалою від 12.09.2024, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

30.10.2024, представником відповідача подано через систему «Електронний суд» заяву з копією свідоцтва про смерть третьої особи ОСОБА_3 .

Ухвалою від 18.03.2026, визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, матеріали справи містять заяви, якими вони просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися, неодноразово повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 , про що складено актовий запис № 9373 від 21.06.2016 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківській області, свідоцтво про смерть від 21.06.2016 серія НОМЕР_5 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.

12.08.2016, позивачем було подано заяву до Десятої Харківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом.

Заяву у позивача було прийнято та зареєстровано у книзі обліку і реєстрації спадкових справ № 1159 спадкова справа №393/2016, однак нотаріус попередив позивача, що не зможе видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки в свідоцтві позивача не співпадає прізвище батька.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 на час звернення були відсутні докази того, що ОСОБА_4 є її батьком, ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про встановлення факту родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною донькою ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та про визнання ОСОБА_1 спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 . Одним з відповідачів у справі була Десята Харківська державна нотаріальна контора.

18.03.2019 року Дзержинським районним судом м. Харкова по справі №638/13917/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , Десятої харківської нотаріальної контори про встановлення факту родинних відносин та визнання спадкоємицею першої черги, було винесено рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Встановлено факт того, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано ОСОБА_1 спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу.

15.10.2019 року Харківським апеляційним судом по справі №638/13917/16-ц було винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного м. Харкова від 18 березня 2019 року в частині визнання ОСОБА_1 спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено. У зв`язку з тим, що обраний ОСОБА_1 спосіб судового захисту шляхом визнання спадкоємицею першої черги не відповідає встановленим цивільним законодавством способам.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Позивач, як спадкоємиця першої черги, звернулась до Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак, в усній формі їй повідомили, що Сьомою Харківською міською державною нотаріальною конторою вже було видано свідоцтво про право на спадщину іншій особі.

Листом №852/393/2016 віл 21.05.2020 року Сьома Харківського міська державна нотаріальна контора повідомила, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не було підтверджено родинних зав`язків, у зв`язку з чим:

ІНФОРМАЦІЯ_5 дружині померлого, ОСОБА_3 , були видані свідоцтва про право власності на 1/4 частку в праві спільної власності квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_3 зареєстровано в реєстрі №1-511, та частку в праві спільної власності, на автомашину марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зарестроване в реєстрі за №l-512.

ІНФОРМАЦІЯ_5 дочці померлого, ОСОБА_2 , були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на У частку в праві спільної власності квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_3 , зареєстроване в реєстрі за №1-515, та частку в праві спільної власності на автомашину марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан - В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , зареєстроване в реєстрі за №1-516.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У статті 1258 ЦК України зазначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, що передбачено частиною першою статті 1296 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1296 ЦК України).

Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, згідно із якою свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.

Крім того, іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку із видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Порушення у зв`язку із видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними.

Подібні висновки щодо застосування статті 1301 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11, від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 752/8119/17-ц, від 29 червня 2022 року у справі № 383/258/21 та інших.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві.

При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

За приписами частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року в справі № 264/5957/17 вказала, що суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (постанова).

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 760/9496/21 дійшов висновку, що за змістом положень статті 55 ЦПК України суд має вирішити питання процесуального правонаступництва під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та чи відомі особи, які прийняли спадщину. Саме для встановлення осіб, які прийняли спадщину, статтею 251 ЦПК України передбачений обов`язок суду зупинити провадження у справі, правовідносини у якій допускають правонаступництво (постанова).

30.10.2024, представником відповідача подано через систему «Електронний суд» заяву з копією свідоцтва про смерть третьої особи ОСОБА_3 .

Встановивши, що ОСОБА_3 , яка була третьою особою у розглядуваній справі померла, а правовідносини, щодо яких виник спір, не допускають правонаступництво, суд для з`ясування цих обставин, ухвалою від 18.03.2026, визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою.

Натомість позивач в судове засідання не з`явилася, наполягаючи на розгляді справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з відомостями Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, провадження у справі стосовно третьої особи ОСОБА_3 , підлягає закриттю.

Крім того, з тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 12, 80, 81, 82, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Закрити провадження у справі стосовно третьої особи ОСОБА_3 .

Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора (раніше Десята Харківська державна нотаріальна контора) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання частки померлого у спільній власності та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія НMЕ 055927 від 12.07.2017 року, видане державним нотаріусом Десятою Харківською державною нотаріальною конторою Верещака Галиною Леонідівною, реєстраційний номер 1-515, після смерті ОСОБА_4 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія НМЕ № 055928 від 12.07.2017 року, видане державним нотаріусом Десятою Харківською державною нотаріальною конторою Верещака Галиною Леонідівною, реєстраційний номер 1-516, після смерті ОСОБА_4 на 1/2 частину автомашини марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан-В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку автомашини марки CHEVROLET AVEO SF69Y, легковий седан - В, 2008 року виписку, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .

Визначити, що частка померлого ОСОБА_4 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить частку.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , 5044 грн. 80 коп., у рахунок сплаченого Позивачем судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання:: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора (раніше Десята Харківська державна нотаріальна контора) (адреса: м. Харків, вул. Бакуліна, 1).

Повний текст судового рішення виготовлено 07.08.2026.

Суддя Д.М. Цвіра