Ухвала суду № 138842710, 29.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8329/26

Номер провадження 1-кс/404/3092/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть скарги:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з вище вказаною скаргою, відповідно до якої просила:

- зобов`язати уповноважених службових осіб СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 29.06.2026.

Скаргу мотивувала тим, що 29.06.2026 ОСОБА_3 звернулася до СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак відомості до ЄРДР не внесені.

II.Позиції сторін.

В судовому засіданні скаржниця вимоги скарги підтримала, вказала на наявність підстав для її задоволення. Також зазначила, що дізнавач СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 в ході досудового розслідування №12025121160000116, веде себе зухвало, не проводить слідчих дій, не ознайомлює з матеріалами кримінального провадження, не співпрацює з ОСОБА_3 , яка є потерпілою, порушує вимоги КПК України. Скаржниця стверджує, що це є злочином.

Уповноважена особа СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про розгляд скарги повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, її неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.

ІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчої судді.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявник оскаржує бездіяльність посадових осіб СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення дізнавачем ОСОБА_4 .

В скарзі ОСОБА_3 зазначає, що 29.06.2026 звернулась до СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з заявою в якій просила занести відомості до ЄРДР по факту ст. 364, ст. 367 КК України на протиправні дії дізнавача ОСОБА_4 при розслідуванні кримінального провадження №№12025121160000116.

В заяві ОСОБА_3 зазначила, що впродовж здійснення досудового дізнання дізнавачі не надають свідомо ознайомитися їй з речовими доказами, на даний час не встановлені особи, не проведені слідчі дії, морально знущаються та призводять її до стресових ситуацій.

Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали скарги, матеріалів, слідча суддя зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України.

Відповідно дост.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

При цьому, слідча суддя зазначає про те, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч.1 ст.11 КК України).

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч.1 ст.1 КК України).

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч.2 ст.1 КК України).

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Так, порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за № 298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.2 ст.214 КПК України).

Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Аналізуючи положення ст. 214 КПК України та наказу №298 слідчий суддя зазначає, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N?818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, що висловлена Другою судовою палатою ККС ВС у постанові від 30 вересня 2021 року, справа N?556/450/18, провадження N? 51-4229км20.

Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім?ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, слідчий, за змістом ст. 214 КПК України, повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об`єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення.

Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

На переконання слідчої судді, заява ОСОБА_3 від 29.06.2026 за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить викладу обставин, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), які мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а зміст заяви вказує фактично на незгоду заявника з діями та рішеннями слідчих і прокурорів під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні та незадоволення заявника з тим, як проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025121160000116.

Доводи заявника ґрунтуються на незгоді з проведення досудового розслідування, у заяві про вчинення кримінального правопорушення не зазначає будь-які конкретні дії з боку будь-яких службових осіб, які б могли об`єктивно свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що у свою чергу виключає можливість внесення відомостей до ЄРДР за будь-якою статтею КК України.

Будь-яких фактичних об`єктивних даних з посиланням на докази, які б свідчили про ознаки кримінального правопорушення, скаржником не зазначено, що позбавляє процесуальних підстав вважати цю заяву саме заявою про злочин. При цьому слід зазначити, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Доводи заявника ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за будь-якою зі статей Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Незаконне втручання в діяльність дізнавача як з боку керівника органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, інших учасників кримінального провадження, так і з боку органів та осіб, які не є учасниками кримінального провадження, є неприпустимим.

Учасники кримінального провадження, зокрема, потерпілий, можуть заявити клопотання про виконання певних дій і прийняття певних рішень. І якщо вони відповідають інтересам ефективного проведення досудового розслідування, виконання завдань досудового розслідування і всього кримінального провадження, то мають бути задоволені самим слідчим чи керівником органу досудового розслідування, чи прокурором або слідчим суддею.

Згідно зі ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Слідчий суддя враховує те, що в кримінальному провадженні №12025121160000116, ОСОБА_3 є потерпілою та в силу ст. 55 КПК України, користується своїми процесуальними правами в межах, визначених процесуальним законом, а відтак, доступ до правосуддя останній забезпечено.

В той же час, відповідно до положень ст.ст. 303-307 КПК України, рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, можуть бути оскаржені слідчому судді місцевого суду згідно з положеннями судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК України.

Окрім того, ОСОБА_3 не позбавлена можливості ініціювати службове розслідування, підставою для призначення якого є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Враховуючи вищевикладене, факти означені ОСОБА_3 по тексту заяви про вчинення кримінального правопорушення розглядаються в межах кримінального провадження №12025121160000116, або ж під час службового розслідування, а не шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Отже, наведені у заяві ОСОБА_3 факти щодо вчинення кримінального правопорушення не містять об`єктивних даних, передбачених ст. 214 КПК України, які дійсно свідчать про ознаки злочину. А тому її заява за своїм змістом і суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, а викладені в ній доводи зводиться до незгоди з тактикою проведення досудового розслідування, а також з рішеннями прийнятими дізнавачем під час розслідування кримінального провадження та після прийняття рішення про його закриття.

Крім того, ОСОБА_3 у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення вказує на вчинення дізнавачем Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 367 КК України.

Відповідно до ст. 364 КК України передбачено кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Згідно зі ст. 367 КК України передбачено кримінальну відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Однак, заява ОСОБА_3 не містить конкретних даних, які б вказували на наявність у діях дізнавача ВП №2 (м. Кропивницький) РУП ГУНП в Кіровоградській області, саме кримінальних правопорушень (суспільно небезпечного діяння), не зазначено про завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи.

При цьому, за наявності відкритого кримінального провадження оцінку досудового розслідування може надавати слідчий суддя під час розгляду відповідних скарг, заяв та матеріалів вказаного кримінального провадження, а потерпіла вправі оскаржити відповідні дії чи бездіяльність в порядку та у спосіб, визначений КПК України.

Таким чином, для внесення відомостей до ЄРДР, заява про вчинення кримінального правопорушення повинна містити конкретні відомості, які в ході досудового розслідування орган досудового розслідування зобов`язаний їх перевірити.

Слідчай суддя вважає, за необхідне роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КПК України ОСОБА_3 під час досудового розслідування, має право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування, а не ініціювати питання внесення відомостей до ЄРДР відносно слідчих.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.40, ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст. 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1