Ухвала суду № 138842336, 04.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7567/26

Провадження № 1-кс/202/5725/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42026042010000028, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 04.03.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНІ в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026042010000028, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 04.03.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що на початку 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , достовірно знаючи, про те, що після введення Указом Президента України N? 64/2022 від 24.02.2022 на території України воєнного стану і розуміючи заборону виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, виключно з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

ОСОБА_4 достовірно знаючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Восиний стан», введеного Законом України N? 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 N?57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», військовозобов?язаним громадянам України віком від 18 до 60 років заборонено виїзд за межі України, маючи злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою систематичного отримання незаконного прибутку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, організував виготовлення фіктивних документів, які дають підстави для виїзду за кордон військовозобов?язаним, які підлягають мобілізації, чим сприяє, падає засоби та усуває перешкоди для протиправного переправлення осіб через державний кордон України.

У подальшому, реалізуючи свій прямий умисел, наприкінці січня 2026 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено,

ОСОБА_9 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особі чоловічої статі призовного віку, який мав намір перетнути державний кордон під час воєнного стану, введеного в Україні, спілкуючись за допомогою мобільного телефону, запропонував свою допомогу у вирішенні цього питання, а саме сприяти останньому в його незаконному переправлений через державний кордон України.

Далі, ОСОБА_4 16.03.2026 перебуваючи у невстановленому вході досудового розслідуванні місці, приблизно о 18 год. 45 хв. у месенджері «Telegram» використовуючи помер мобільного телефону НОМЕР_1 , зв?язався з ОСОБА_11 . Під час вказаної розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_11 домовились про зустріч в середу, тобто 18.03.2026, але при цьому не зазначивши точного часу та місця.

У подальшому, 18.03.2026 приблизно о 18 гол. 37 хв. ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_11 у м. Дніпро, біля будівлі «Цирку», розташованого по вул. Січеславська Набережна. Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 про те, що він може допомогти за участю інших осіб зробити фіктивні документи, які наддадуть змогу виїжджати за межі території України, а також без обмежень пересуватися по Україні та те як буде відбуватися процес виготовлення документів. Після цього ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_4 , те що він погоджується на такі умови, але йому потрібен час щоб зібрати необхідну суму грошей.

02.04.2026 ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_10 через державний кордоп України, шляхом надання порад та усуненням перешкод, діючи з корисливих мотивів, близько 15 гол. 15 хв. поблизу будівлі «Цирк» розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 33, зустрівся з ОСОБА_11 з метою отримання від останнього грошових коптів у сумі 12 000 доларів США за організацію виготовлення фіктивних документи, які наддадуть змогу виїжджати за межі території України, та роз?яснив ще раз ОСОБА_11 механізм виготовлення фіктивних документів. Після цього ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_11 сісти в середину його автомобілю та покласти гротові кошти у сумі 12000 доларів СПА, тобто залишити їх ОСОБА_4

30.07.2026 в період часу з 06 год. 05 хв. до 07 гол. 05 хв. було проведено обшук квартири, розташованої АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Galaxy Z Fold 7, модель - SM-I966B/DS, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , поміщено до спец. пакету NPU6075247; грошові кошти - 18000 (вісімнацять тисяч) американських доларів США (номіналом 100 американських доларів США), які поміщенні до спец. пакету NPU 6075248.

30.07.2026 зазначене визнано речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.

З метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на вилучені 30.07.2026 під час проведення обшуку квартири, розташованої АДРЕСА_1 , на мобільний телефон марки Galaxy Z Fold 7, модель - SM-I966B/DS, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , поміщено до спец. пакету NPU6075247; грошові кошти - 18000 (вісімнацять тисяч) американських доларів США (номіналом 100 американських доларів США), які поміщенні до спец. пакету NPU 6075248, шляхом заборони володіння, розпорядження та користування зазначеним майном.

Також слідчий обгрунтовує необхідність накладання арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації, зазначаючи, що вилучені грошові кошти здобуті злочинним шляхом.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_5 частково просив задовольнити клопотання, не заперечуючи щодо накладання арешту на мобільний телефон. Вказував про відсутність підстав для арешту грошових коштів, оскільки вони є власністю ОСОБА_12 та її брата, які вони накопичили протягом декількох років.

У судовому засідання як свідок була допитана ОСОБА_12 , яка повідомляла, що ОСОБА_4 є батьком спільної їх дитини, однак разом вони не проживають. Грошові кошти в сумі 8000 доларів США, які були вилучені під час проведення обшуку належать їй, а інша частина, 10 000 доларів США, належать її брату, який проходить службу в Збройних силах України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 96-2 КПК України визначені випадки застосування спеціальної конфіскації , а саме спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Стандарт доказування для накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження полягає у доведенні існування обґрунтованої потреби в арешті. Мета арешту майна є забезпечення дієвості кримінального провадження та полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для вилучення майна та його арешту.

СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42026042010000028 від 04.03.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 28 липня 2026 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 , з метою відшукання: копій паспортів, копій ID карток, копій водійських посвідчень, копій закордонних паспортів, копій військово-облікових документів громадян України, фотознімків осіб чоловічої статі, довідок/бланків проходження ВЛК, щодо осіб чоловічої статі, причетних до кримінального правопорушення, квитанцій/фіскальних про оплату послуг пасажирського перевезення, документів що підтверджують оплату/бронювання готелів, апартаментів, кімнат, фіскальних чеків, накладних, квитанцій на придбання будь-яких видів плавзасобів, компонентів до них, драбин, переносних освітлювальних приладів; схем, креслень, планів, деталізованих карт прикордонної території, відомостей про патрулювання/зміну співробітників ДПСУ, штампів, печаток центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин, інших збройних формувань, довідок центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин, інших збройних формувань, грошових коштів, вручених при контролі за вчиненням злочину; банківських карток, документи що свідчать про перетин державного кордону України, чорнових записів, комп`ютерних систем або їх частин, оптичних та електронних носіїв інформації (диски, флеш-накопичувачі, карти пам`яті, накопичувачі на магнітних дисках/стаціонарних, переносних); мобільні телефони з подоланням логічного захисту, сім-картки та сім-холдери операторів мобільного зв`язку, на яких міститься інформація щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення.

30.07.2026 в період часу з 06 год. 05 хв. до 07 гол. 05 хв. було проведено обшук квартири, розташованої АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Galaxy Z Fold 7, модель - SM-I966B/DS, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , поміщено до спец. пакету NPU6075247; грошові кошти 18 000 доларів США (номіналом 100 американських доларів США), які поміщенні до спец. пакету NPU 6075248.

30.07.2026 зазначене визнано речовими доказами, про що винесено слідчим відповідну постанову.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, з метою забезпечення збереження майна як речового доказу, оскільки мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та на час розгляду клопотання доведені підстави вважати, що грошові кошти можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, стороною захисту та ОСОБА_12 не надано будь-яких документів, в підтвердження пояснень щодо походження вилучених грошових коштів. Під час досудового розслідування було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_4 , який 30.07.2026 о 06 год. 05 хв. перебував у зазначеній квартирі, та був присутній під час проведення обшуку, будь-яких зауважень у протокол обшуку не надходило, будь-яких пояснень щодо походження грошових коштів не надано під час проведення обшуку. Стороною захисту не надано доказів наявності у ОСОБА_4 або ОСОБА_13 достатніх законних джерел доходу, відтак такі грошові кошти можуть підлягати і спеціальній конфіскації.

Слідчим суддею враховуються положення п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також положення ч. 4 ст. 173 КПК України, з урахуванням стадії досудового розслідування та фактичних обставин кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 42026042010000028 від 04.03.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя вважає є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження. Окрім цього, вказаний захід забезпечення кримінального провадження є найбільш ефективним у зв`язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту, забезпечити схоронність вказаного майна, не допущення його приховування, знищення неможливо.

Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, та може бути скасований у випадках, передбачених КПК України.

Якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення не будуть вжиті належні заходи для перевірки вказаних обставин, власник майна не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, в даному кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно зазначене у клопотанні з метою збереження речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНІ в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026042010000028, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 04.03.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки Galaxy Z Fold 7, модель - SM-I966B/DS, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , поміщено до спец. пакету NPU6075247; грошові кошти - 18000 (вісімнацять тисяч) американських доларів США (номіналом 100 американських доларів США), які поміщенні до спец. пакету NPU 6075248, шляхом заборони володіння, розпорядження та користування зазначеним майном.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Повний текст ухвали складено 07.08.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1