Ухвала суду № 138842095, 07.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/10069/26

Провадження №2/932/3934/26

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Ярощук О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Стародубцева Вікторія Миколаївна про визнання недійсним договору дарування, застосування наслідків недійсності договору дарування, скасування державної реєстрації права власності, -

установила:

31 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд: 1) визнати недійсним договір дарування квартири від 24.06.2025року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Стародубцевою В.М. і зареєстрований у реєстрі за №660; 2) застосувати наслідки недійсності договору дарування; 3)скасувати державну реєстрацію права власності позивача на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , проведену на підставі договору дарування від.24.06.2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд судді Ярощук О.В. 04.08.2026.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, суд встановив, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна відповідати встановленим законом вимогам та містити визначений цією нормою перелік відомостей.

Зазначена норма процесуального закону передбачає вичерпний перелік реквізитів та змістовних елементів, яким має відповідати позовна заява, зокрема щодо зазначення сторін, змісту позовних вимог, обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доказів, що їх підтверджують, а також інших відомостей, необхідних для належного вирішення спору.

Недотримання вказаних вимог є підставою для застосування судом відповідних процесуальних наслідків, передбачених ЦПК України.

Так, у порушення вимог, передбачених п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у сумі 1331,20 грн.

З огляду на позовну заяву, позивачем заявлено дві вимоги: немайнового характеру (скасування державної реєстрації) та одну вимогу майнового характеру (визнання договору дарування недійсним із одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину).

Відповідно до п. 31 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Позивачем заявлено вимоги про застосування реституції як наслідку недійсності правочину, що полягає у поверненні ОСОБА_2 права власності на квартиру та скасуванні державної реєстрації на спірне нерухоме майно, і саме це є фактичним поверненням сторін у попередній стан, а тому ця вимога по своїй суті є майновою і судовий збір повинен бути сплачений у сумі, яка обчислюється виходячи від вартості майна.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась судами апеляційної та касаційної інстанцій.

На підтвердження вартості майна позивач не надав суду звіт про оцінку майна та/або електронну довідку про його оціночну вартість майна Фонду державного майна України.

У порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ціну позову позивач також не зазначив.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості.

При цьому, суддя зауважує, що дійсна вартість нерухомого майна ринкова вартість майна на теперішній час, що підтверджується відповідним висновком.

Таким чином, до позовної заяви не доданий документ щодо дійсної вартості нерухомого майна на теперішній час та не вказана відповідна ціна позову і відповідно не надана квитанція про сплату судового збору у повному обсязі відповідно до ціни позову.

За змістом ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зважаючи на відсутність належного обґрунтування ціни позову, суд позбавлений можливості встановити правильний розмір судового збору, який має бути сплачений, оскільки за вимогами п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн.).

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у порядку та розмірі, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позову, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу десятиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення наведених недоліків, протягом якого позивачу необхідно: 1) зазначити у позовній заяві відомості, передбачені п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України; 2) надати суду докази вартості майна - звіт про оцінку майна та/або електронну довідку про його оціночну вартість майна Фонду державного майна України; 3) вказати ціну позову,в залежності від вартості майна; 4) доплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у порядку та розмірі, встановленому законом, в залежності від вартості майна.

При цьому, способом виконання ухвали суду є складання тексту нової редакції позовної заяви із усуненими недоліками, а не подання суду роз`яснень, заяв, пояснень.

Реквізити для сплати судового збору UA258999980313171206000004628; отримувач коштів: ГУК в Дн-скій обл./Шев.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185-187 ЦПК України, суддя -

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Стародубцева Вікторія Миколаївна про визнання недійсним договір дарування, застосування наслідків недійсності договору дарування, скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Оксана ЯРОЩУК