Ухвала суду № 138842064, 16.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/8611/26

Провадження № 1-кс/932/3243/26

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026050000000088 від 26.05.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у якому слідчий прохає накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; предмети схожі на патрони у кількості 44 шт.; прямокутну печатку із написом «Медичний центр ТОВ «ПрофмедДніпро» 44326568; прямокутну печатку із написом «Придатний»; аркуш із відтиском печатки; паперовий згорток з 3 фотокартками невідомого чоловіка; медичну довідку на ім`я ОСОБА_7 ; зошит із чорновими записами; круглу печатку із написом «ПрофмедДніпро» 44326568; мобільний телефон марки iPhone 14 Pro золотого кольору, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування.

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. У провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у міста Краматорську перебувають матеріали кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42026050000000088 від 26.05.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , у порушення вимог вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності та скоїв умисне корисливе корупційне кримінальне правопорушення.

Так, 13 липня 2026 року в ході невідкладного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, на яке слідчий прохає накласти арешт.

Постановою слідчого від 13.07.2026 року, вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42026050000000088.

З метою збереження речових доказів слідчий звернувся до суду зі вказаним клопотанням.

Прокурор у судове засідання не з`явилась, до суду надала заяву, у якій розгляд клопотання прохала проводити без її участі.

Володілець майна у судове засідання не з`явився, надав заяву, у якій розгляд клопотання прохав проводити без його участі, проти задоволення клопотання слідчого не заперечував.

Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про задоволення клопотання, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у міста Краматорську перебувають матеріали кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42026050000000088 від 26.05.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до наданої до клопотання копії протоколу обшуку вбачається, що 13 липня 2026 року в ході невідкладного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, на яке слідчий прохає накласти арешт.

Постановою слідчого від 13.07.2026 року, вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42026050000000088.

Внаслідок того, що вилучене в ході обшуку майно може мати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, які в подальшому можуть бути використані, як доказ, погоджуюсь із висновком слідчого про відповідність його вимогам ст. 98 КПК України.

Дійсно, для збереження речового доказу по справі, задля подальшого проведення з ним відповідних слідчих дій та можливих експертних досліджень для доведення чи спростування події злочину та вини особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, є доцільним накладення арешту у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування.

Так, внаслідок того, що досудове слідство тільки розпочато, необхідні слідчі дії ще не проведенні, існують ризики у вигляді можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення майна його володільцем.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За вказаних вище підстав, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026050000000088 від 26.05.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; предмети схожі на патрони у кількості 44 шт.; прямокутну печатку із написом «Медичний центр ТОВ «ПрофмедДніпро» 44326568; прямокутну печатку із написом «Придатний»; аркуш із відтиском печатки; паперовий згорток з 3 фотокартками невідомого чоловіка; медичну довідку на ім`я ОСОБА_7 ; зошит із чорновими записами; круглу печатку із написом «ПрофмедДніпро» 44326568; мобільний телефон марки iPhone 14 Pro золотого кольору, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1