Рішення № 138841745, 09.07.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/3310/25

Провадження 2/621/458/26

09 липня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя В. Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання А. Головіної,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (не з`явилась),

представник позивача - адвокат Р. Ващенко (не з`явився),

відповідач - Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, (представник К. Заможська не з`явилась),

ІІІ особа: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Лілія Миколаївна (не з`явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, ІІІ особа: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Лілія Миколаївна,

про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Р. Ващенко звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавицею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за позивачкою ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Інших спадкоємців., окрім позивачки ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину, немає. Заповіту ОСОБА_4 за життя не складала. На дату смерті ОСОБА_6 фактично проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 20 червня 2003 року до дня смерті. Вказана квартира належала померлій на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого та зареєстрованого 21 лютого 2003 року державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Чернолясовою Т.В. в реєстрі за № 1-325. Незважаючи на те, що позивачка ОСОБА_7 зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_3 , вона фактично постійно проживала разом із матір?ю у зв?язку з хворобою ОСОБА_8 та необхідністю постійного догляду за нею. Після смерті матері позивачка ОСОБА_7 продовжує проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

26.06.2025 року позивач ОСОБА_7 звернулася до приватного нотаріуса Чугуївського РНО Харківської області Кожушної Л.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , однак в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття ОСОБА_9 спадщини після смерті матері шляхом спільного проживання на момент смерті спадкодавця, приватний нотаріус відмовив ОСОБА_10 у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки факт проживання позивачки разом із матір`ю на час відкриття спадщини можливо встановити тільки в судовому порядку, позивач ОСОБА_7 звернулась до суду та просить встановити факт, що має для неї юридичне значення, а саме: факт її постійного проживання разом із матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, незважаючи на наявність оригіналів правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавиці на вказану квартиру, такі відомості не було внесено до Реєстру прав на нерухоме майно, в зв`язку з чим позивач просить також визнати за нею в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.10.2025 року відкрито провадження за позовною заявою та призначено справу до розгляду в порядку загального провадження. Крім того, витребувано від приватного нотаріуса Чугуївського РНО Харківської області Л.Кожушної матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_8 .

Витребувані докази на виконання ухвали суду отримані судом 24.11.2025 року.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.11.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Р. Ващенко подав письмову заяву, в якій просив провести судовий розгляд справи без його участі та без участі позивачки. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області К. Заможська подала письмову заяву, в якій просила розглядати справу без участі представника відповідача Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Третя особа приватний нотаріус Чугуївського РНО Харківської області Л. Кожушна подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка учасників не перешкоджає проведенню судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_11 , батьками якої у Свідоцтві про народження в графі "мати" зазначено ОСОБА_12 . Відомості про батька - відсутні. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 від 28.11.1960 року. Прізвища, імена та по -батькові у Свідоцтві про народження зазначено російською мовою, актовий запис про народження № 48 від 28.11.1960 (а. с. 9).

23.04.1983 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14 уклали шлюб, який зареєстрований 23.04.1983 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб (повторно), Серія НОМЕР_2 від 24.10.2014 року, актовий запис про шлюбу № 37 від 23.04.1983 року, після чого прізвище позивачки змінено з дівочого на « ОСОБА_15 » (а. с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_3 від 30.06.2021 року, виданого Зміївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис про смерть № 726 від 30.06.2021 року (а. с. 8).

Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 , що належала спадкодавці на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 21.02.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Т.Чернолясовою, (а. с. 16).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Зміївське "БТІ" № 724866 від 06.06.2006 року, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 в розмірі частки 1/1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу / 1-325 / 21.02.2003 / Зміївська ДНК (а. с. 17).

Згідно паспорту громадянина України, серія НОМЕР_4 , виданого 18.01.2002 року Зміївським РВ УМВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати позивачки була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 20.06.2003 року (а. с. 11 - 11 зворот).

Згідно паспорту громадянина України, Серія НОМЕР_5 , виданого 24.10.2007 року Зміївським РВ УМВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 02.02.1991 року (а. с. 5 - 6).

З витребуваної судом копії матеріалів спадкової справи № 53/2025, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , 1928 року народження, вбачається, що 10.04.2025 року до приватного нотаріуса Чугуївського РНО Харківської області Л. Кожушної звернулась ОСОБА_16 , яка за довіреністю діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , із заявою про оформлення спадкових прав та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті матері ОСОБА_4 (а. с. 47).

За наслідками поданої заяви приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 53/2025 (номер у спадковому реєстрі: 73926155), спадкодавець ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 49 зворот)

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 80793858 від 10.04.2025 року, у Спадковому реєстрі відсутні (заповіти / спадкові договори), складені ОСОБА_4 (а. с. 50).

З відповіді Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 784 від 15.04.2025 року на запит приватного нотаріуса Л. Кожушної, вбачається, що у реєстрі територіальної громади Зміївської міської ради не міститься інформація щодо реєстрації місця проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 55 зворот).

Згідно відповіді Головного управління ДМС України в Харківській області від 24.04.2025 року № 6301.4.3-6654/63.2-25, станом на 24.04.2025 року за відомчою інформаційною системою ДМС місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Харківської області не зареєстроване (а. с. 56 зворот).

26.06.2025 року за № 355/02-31 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Л.Кожушною винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт прийняття нею спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а. с. 12 - 12 зворот).

Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії слугувало те, що станом на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання останньої не було зареєстроване. Документи, що підтверджують факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 приватному нотаріусу надані не були.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного 07.08.2025 року депутатом Зміївської міської ради Харківської області Байрачною Вікторією Володимирівною, в присутності свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживала на день своєї смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Разом з нею за вказаною адресою, проживала донька померлої - ОСОБА_1 , яка через хворобу та похилий вік ОСОБА_4 доглядала за останньою, утримувала вказану квартиру, несла витрати на комунальні послуги за вказаною адресою, та здійснили поховання померлої своєї матері.

Згідно будинкової книги для прописки громадян, проживаючих в квартирі АДРЕСА_2 , та копії паспорту, виданого на ім?я ОСОБА_4 , місце проживання останньої з 20 червня 2003 року було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.13- 15).

Згідно звіту про незалежну оцінку ринкової вартості (оціночної) вартості квартири за адресою: АДРЕСА_1 , складеного ТОВ "Базіс-Центр", вартість об`єкту складає 120000,00 гривень. Квартира загальною площею 15,2 кв.м, житловою площею 8,8 кв.м., в цілому складається з однієї житлової кімнати (а. с. 18 - 22 зворот).

Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Р. Ващенко вказує на те, що позивачка проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний факт ні відповідачем, ні іншими заінтересованими особами не оспорюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Згідно ч. 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч. 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За змістом норм Книги шостої "Спадкове право", для оформлення права на спадщину, уповноваженій особі необхідно встановити вид спадкування (за законом чи заповітом), склад спадщини, час та місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, а також осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Згідно ч. 1 статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Дослідженими в судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджується факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю спадкодавицею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відомостей на спростування факту постійного проживання позивача зі спадкодавицею матеріали справи не містять.

Заперечень проти фактичних обставин справи та задоволення позовних вимог відповідачем чи іншими заінтересованими особами не висловлено.

Метою встановлення вказаного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, як зазначалося вище, згідно положень статей 1216 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею І черги за законом після своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фактично проживала разом із матір`ю на момент її смерті, а отже є такою, що прийняла спадщину.

Згідно ч. 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. 3 статті 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК) Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення в частині визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_2 , де вони спільно проживали, в порядку спадкування за законом.

Позивачем вимоги щодо розподілу судових витрат не заявлялися, в зв`язку з чим, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат між сторонами суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141-142, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 04058674, адреса: вул. Адміністративна, 9, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404.

Третя особа: Приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Кожушна Лілія Миколаївна, адреса: вул. Лиманська, буд. 23/вул. Адміністративна, буд. 2.

Повний текст рішення складено 16.07.2026 року.

Суддя В. Філіп`єва