Рішення № 138841654, 05.08.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/553/26

Провадження 2/193/470/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 серпня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О. В.,

за участі секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

представника відповідача Котелевського К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

13.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» звернулась представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Алфьорова Н. Є. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 09.06.2025 між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту credos.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1561-9179, відповідно до умов якого позивач (як кредитодавець) надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 19 800 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 28 днів; знижена % ставка -1,00% в день; стандартна % ставка 1,00 % в день за перші 180 календарних дні з дати укладення договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, комісія за надання кредиту 15,00 % від суми кредиту.

В подальшому за додатковою угодою від 19.07.2025 позичальником отримано додаткові кошти у сумі 2100 грн.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 24.02.2026 виникла заборгованість у розмірі 74 565,36 грн., що складається з 19 986,00 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 43 710,36 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 10 554,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, та 315,00 грн заборгованості по комісії, яку позивач просить стягнути із відповідача на свою користь, крім того просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.04.2026 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свого представника в судове засідання не направило, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, натомість подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

19.05.2026 від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, та 30.07.2026 надійшли додаткові письмові пояснення, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування свого відзиву посилається на те, що представником позивача жодними належними та допустимими доказами не доведено факт перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача, а надана позивачем довідка про перерахування коштів не може буди доказом у справі, оскільки вона не є первинним бухгалтерським документом, та не дозволяє однозначно ідентифікувати ані отримувача коштів, ані рахунок зарахування.

Крім того вказує, що представником позивача не доведено належним чином, що номер телефону, який вказаний у позовній заяві та на який ніби то був відправлений одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, дійсно належить відповідачці, а не іншій особі. За умови відсутності належних доказів, відсутні підстави вважати, що вказаний номер телефону є таким, що дійсно належить відповідачу або є її фінансовим номером телефону.

Поміж іншого, відповідачкою заперечується факт укладення вказаного кредитного договору, оскільки зазначений кредитний договір не містить електронних підписів сторін, а є лише скановані копії документів, не містять будь-яких даних, які б свідчили про волевиявлення прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення кредитних договорів відповідачем. В даному випадку це лише текст складений позивачем одноособово, а тому дані документи мають бути визнані судом неналежними доказами укладеного кредитного договору. Позивачем не надано доказів того, що доданий кредитний договір у пдф форматі не зазнавав редагувань і був створений у автоматизованій системі у день його укладення. Долучена до матеріалів справи правил відкриття кредитної лінії продукту «Mini Kasa» які затверджені директором «Укр Кредит Фінанс» № 41-П від 05.03.2025, які начеб то підписані ідентифікатором А 9958 однак позивачем не надано жодного доказу направлення ідентифікатора відповідачці, а також не надано довідки використання його відповідачкою. З огляду на що вказує, що якщо вони не підписані відповідачкою вони не є належними та не можуть бути прийняті до уваги судом під час розгляду справи посилаючись на позицію ВП Верховного суду України від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Також відповідачкою заперечується позов у частині нарахування комісії з надання кредиту посилаючись на положення ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», і мають бути визнані судом нікчемні такі положення, оскільки позивачем не надано доказів переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговування і повернення кредиту, які надаються позичальнику та за які фінансова установа встановлена комісія .

Вказує, що позивачем нараховані відсотки на підставі ст.. 625 ЦК України, однак враховуючи п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, вони не мають бути нараховані позивачем, а тому вважає, що вони підлягають списанню.

Представник відповідача у судовому засіданні посилаючись на позиції викладені у відзиві та додаткових поясненнях просив суд відмовити у задоволенні позову.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 09.06.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за допомогою Веб-сайту credos.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1561-9179, відповідно до умов якого позивач (як кредитодавець) надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 19 800,00 грн; строк кредитування - 365 днів з моменту перерахування коштів. Дата повернення кредиту 08.06.2026. З базовим періодом кредитування який становить 28 днів.

Договором передбачено стандартну % ставку 1,00 % в день,яка застосовується на протязі 180 календарних днів з дати видачі грошових коштів та 0,74 % в день, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня і діє до дати повернення кредитних коштів або до закінчення дії кредитного договору.

Вказаним кредитним договором також передбачено комісію за видачу кредитних коштів у розмірі 15 % від суми кредиту.

Пунктом 4.6 договору обумовлено, що грошові кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальника шляхом використання позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошових коштів здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надсилання позичальнику примірника договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для наступного зарахування на електронний платіжний засіб зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Окрім того, у п. 13 договору позичальником самостійно було зазначено ідентифікацію номеру особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (а.с. 22 на звороті).

Вказаний договір був підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора А 9958 (а.с. 22 на звороті).

Крім того, 19.07.2025 між кредитодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду, згідно якої кредитодавець надає позивальнику у кредит додаткові кошти у сумі 2100 грн.

П. 2.3 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у сумі 19 986,00 грн, яка складається із суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.

Окрім того сторони домовились, що строк кредитування становить до 365 днів з дати укладення додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за договором становить 405 днів, а строк дії договору визначається у порядку, передбаченому договором. Всі інші умови кредитного договору були залишені без змін. Вказана додаткова угода підписана позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 4075 та вказано власноруч номер особистого платіжного засобу № НОМЕР_1 (а.с. 51).

Згідно квитанції ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 25.02.2026 за вих. № 146683-1620485187-25022026 та № 146684-1642648516-25022026 було здійснено перерахунок грошових коштів 09.06.2025 за кредитним договором № 1561-9197 від 09.06.2025 у сумі 19800 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 та 19.07.2025 у розмірі 2100 (а.с. 48,49). Вказані кошти були перераховані посередником ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на підставі укладеного між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ТОВ «ФК «Контактовий дім» договору № 02.06.2020 від 10.06.2020. Зазначені кошти за кредитним договором були перераховані на платіжний засіб зазначений особисто позивальником у кредитному договорі та додатковій угоді. Зворотного відповідачем не доведено (а.с. 48,49).

Проте зобов`язання за вказаним договором відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала, із розрахунку заборгованості видно, що на початку кредитування вона лише одного разу 06.07.2025 внесла кошти у сумі 8 250 грн, в подальшому жодного платежу нею не було здійснено. Окрім того, із розрахунку видно, що кредитодавцем здійснювалось нарахування відсотків за користування за ставкою у розмірі 0,50% з 09.06.2025 по 06.07.2025 і вже починаючи із 07.07.2025 по 14.01.2026 нарахування відсотків за користування здійснювалось із розрахунку за ставкою 1,00 %, після чого починаючи із 15.01.2026 по 24.02.2026 нараховувались % за користування кредитом у розмірі 0,74 % (а.с.53-56).

У зв`язку із порушенням позичальником умов договору, у неї виникла заборгованість у загальній сумі 74565,36 грн, яка складається із 19 986,00 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 43 710,36 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 10 554,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, та 315,00 грн заборгованості по комісії.

Правове врегулювання правовідносин.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким одноразовим ідентифікатором за укладеним з відповідачем кредитним договором є А4075 та А9958, що підтверджується копією договору та додатковою угодою. Відповідно судом встановлено, що відповідач прийняла пропозицію укласти договір про надання кредитних коштів, що підтверджується інформацією щодо порядку укладення електронного договору.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно зі ст.11 ч.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, (у тому числі і комісії з надання кредиту) та його додаткової угоди які оформлені сторонами в електронних формах, а тому доводи представника відповідача судом не приймаються .

Щодо перерахування коштів на рахунок відповідача.

Згідно норм статті 46 Закону України «Про платіжні послуги»: а) порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; б) виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цьогоЗакону; в) надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників г) надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: - номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або - унікального ідентифікатора отримувача. д) надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: 1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; 2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Зважаючи на вищенаведені норми Закону України «Про платіжні послуги»у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 під час заповнення кредитного договору та додаткової угоди.

Відтак, відповідачкою не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.

Також, судом не приймається доводи відповідачки, що подані ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС`докази на підтвердження суми боргу не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Оскільки Товариство не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало умови угод, які були підписані відповідачкою, натомість, відповідачка порушила умови договору, не погашала щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів, у визначений строк, допустила заборгованість щодо повернення кредиту, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не повернуті, розрахунок та розмір заборгованості відповідачем не спростований, тому сума заборгованості по виконанню кредитного договору підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Щодо стягнення відсотків на підставі ст. 625 ЦК України.

Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас ч.1ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проте Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українисвідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит(позику)банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі№910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Враховуючи викладене, підстав для стягнення з відповідача зазначених процентів на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 10 554,00 грн, які за своєю юридичною природою є пенею, не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 3ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості у розмірі 64011,36 грн., з яких: 19 986,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 43 710,36 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 315 грн заборгованості за комісією.

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростувала, контррозрахунку боргу не надавала.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи часткове задоволення вимог позивача, суд вважає необхідним відшкодувати ТОВ «Укр Кредит Фінанс» понесені витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній сумі заборгованості - у розмірі 2285,56 грн.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором №1561-9179 від 09.06.2025, яка утворилася станом на 24.02.2026 у розмірі 64 011 (шістдесят чотири тисячі одинадцять) гривень 36 копійок, з яких: 19 986,00 грн. сума основного боргу за кредитом, 43 710,36 грн. - відсотки та 315 грн. - комісія.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) гривень 56 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса: бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 07.08.2026.

Суддя О. В. Томинець