Рішення № 138841532, 07.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3615/25

Номер провадження2/173/760/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що 04.11.2016 між AT «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву про надання кредиту «Кредитна картка» № 014/0136/82/0209141. Відповідно до Кредитного договору, Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

13.12.2022 АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №114/2-56.Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Райффайзен Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0136/82/0209141 від 04.11.2016.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №014/0136/82/0209141 від 04.11.2016 року у розмірі 15273,1 грн, з них: 10944,88 грн заборгованість за сумою кредиту, 4328,22 грн заборгованість за процентами, а також стягнути судові витрати зі сплати судового зборуу розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 листопада 2016 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0136/82/0209141, а також підписано заяву-анкету на отримання готівкового кредиту «Кредит готівкою для найкращих клієнтів Банку» №01360209141, якими сторони погодили істотні умови кредитування.

Відповідно до умов договору банк надав відповідачу кредит у загальному розмірі 34050,58 грн, з яких: 14120,96 грн на споживчі потреби, 3350,58 грн для сплати страхового платежу та 16579,04 грн на погашення існуючої заборгованості.

Строк кредитування становив 72 місяці. Датою надання кредиту є 04 листопада 2016 року, а кінцевим строком його повернення 04 листопада 2022 року.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку у розмірі 38,3 % річних.

Повернення кредитних коштів та сплата процентів мали здійснюватися шляхом внесення щомісячних ануїтетних платежів відповідно до графіка погашення.

Факт надання кредитних коштів та рух коштів за рахунком підтверджуються кредитним договором, графіком платежів, випискою з рахунку та розрахунком заборгованості, наданими суду.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконував неналежним чином, здійснивши лише часткове погашення заборгованості, у зв`язку з чим кредит у повному обсязі не повернув.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості та витягом із реєстру боржників станом на дату відступлення права вимоги заборгованість за кредитним договором становила 15273,10 грн, з яких: 10944,88 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 4328,22 грн заборгованість за нарахованими процентами.

13 грудня 2022 року між АТ «Райффайзен Банк» як первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» як новим кредитором було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-56.

Відповідно до умов зазначеного договору до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшли права вимоги за кредитними договорами, перелік яких визначений у реєстрі боржників, що є додатком до договору.

Акт приймання-передачі прав вимоги та витяг із реєстру боржників підтверджують перехід до позивача права вимоги за кредитним договором №014/0136/82/0209141, укладеним із ОСОБА_1 .

На підтвердження факту укладення договору відступлення права вимоги та переходу до позивача прав кредитора за спірним зобов`язанням до матеріалів справи долучено: договір відступлення права вимоги №114/2-56 від 13 грудня 2022 року; додаткову угоду №3 від 11 вересня 2025 року до зазначеного договору; витяг із додатка №1 до додаткової угоди №3 до договору відступлення права вимоги №114/2-56 від 13 грудня 2022 року; платіжну інструкцію №69348 від 13 грудня 2022 року, яка підтверджує оплату вартості відступлення права вимоги.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що випливають із кредитного договору, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

З наданих позивачем доказів убачається, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, отримані кошти та передбачені договором платежі у встановлений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості та сплати належних процентів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене на підставі договору факторингу, внаслідок чого фактор набуває права вимоги до боржника в обсязі, визначеному договором.

Відповідно до частини першої статті 76 та частини першої статті 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернув, тому заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання умов договору у розмірі 15273,10 грн необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

Водночас, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», не довів відсутність заборгованості.

Таким чином позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за Договором №014/0136/82/0209141 від 04.11.2016 у розмірі 15273,10 грн. є обґрунтованими та доведеними позивачем наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у сумі 8000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копії Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт надання послуг № 1391 від 08.12.2025 з детальним описом наданих послуг до акту за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, виконаних АО «Апологет», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», щодо стягнення кредитної заборгованості.

Виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 8000,00 грн є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором з позовними вимогами у розмірі 15273,10 грн, тобто у справі незначної складності, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція сторін, зокрема ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд доходить висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правової допомоги частково та про стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн, на відшкодування понесених витрат за надання правової допомоги.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №014/0136/82/0209141 від 04.11.2016 у розмірі 15273 (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят три) грн 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя: Є.В. Челюбєєв