Ухвала суду № 138840758, 07.08.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3381/2026 Справа № 641/2971/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові питання про роз`яснення судового рішення та виправлення описки у цивільній справі №641/2971/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

установив:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (КП «Харківські теплові мережі») звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води в сумі 86477 грн 72 коп. та судові витрати в сумі 3 028,00 грн.

Заочним рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 12.06.2025 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води станом на 01.04.2025 у сумі 86477 (вісімдесят шість тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 72 коп. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення, в якій також просила поновити їй строк на звернення до суду з вказаною заявою.

Ухвалою суду від 14.05.2026 заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду.

Рішенням Слобідського районного суду міста Харкова позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, абонентської плати, заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем у сумі 75 029 (сімдесят п`ять тисяч двадцять дев`ять) гривень 35 коп. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2627,09 (дві тисячі шістсот двадцять сім грн 09 коп.) гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

27.07.2026 до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 , в якому вона просить надати роз`яснення щодо стягнення заборгованості у розмірі 16852,35 грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.04.2013 по 31.03.2025 та чому саме до цієї заборгованості не було застосовано строк позовної давності.

Крім того, ОСОБА_1 просить врахувати інформацію КП «ХТМ» при видачі виконавчого листа, що станом на 01.07.2026 обліковується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 28 676,02 грн.

Аргументуючи свою заяву відповідач зазначає, що у мотивувальній частинні рішення судом враховано її заяву про застосування строку позовної давності, проте не до всієї заборгованості.

Так, за послугу з постачання гарячої води стягується сума 16852,35 за період з 01.04.2013 по 31.03.2025, тобто за період який не охоплюється задоволеним клопотанням про застосування строків позовної давності.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому на підставі частини третьої статті 271 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заявлене клопотання та зміст судового рішення суд дійшов такого.

Згідно із частинами першою, другою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

У поданій заяві про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 просить роз`яснити їй зміст мотивувальної частини рішення суду на предмет того, чому до вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 16852,35 за послугу постачання гарячої води за період з 01.04.2013 по 31.03.2025 не було застосовано строк позовної давності.

Роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз`яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до суті рішення та не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових відомостей, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання, суд відмовляє у роз`ясненні рішення (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 09 липня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 911/2050/16, від 14 травня 2019 року у справі № 904/2529/18).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».

Так, 02.07.2026 Слобідським районним судом міста Харкова було ухвалено рішення у справі № 641/2971/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» було задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, абонентської плати, заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 у сумі 75 029 (сімдесят п`ять тисяч двадцять дев`ять) гривень 35 коп. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2627,09 (дві тисячі шістсот двадцять сім грн 09 коп.) гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини вказаного рішення судом враховано заяву відповідачів про застосування строку позовної давності і суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованість в межах строку позовної давності у розмірі 75 029,35 грн, з яких: 54995,23 грн заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 31.03.2025; 996,60 грн заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.03.2025; 16852,35 грн - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.04.2013 по 31.03.2025; 579,36 грн заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.03.2025; 1209,45 грн заборгованість за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2025; 393,36 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.03.2025.

Водночас, дослідивши розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи, суд встановив, що заборгованість за послугу з постачання гарячої води у сумі 16852,35 грн нараховувалась з 01.01.2022 по 01.03.2025.

Тобто, обґрунтовуючи суми стягнення за надані послуги суд припустився технічної описки та помилкового вказав «16852,35 грн - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.04.2013 по 31.03.2025», замість 01.01.2022, тобто вказав період, який не охоплюється задоволеним клопотанням про застосування строків позовної давності.

Отже, зі змісту рішення суду та даних розрахунку заборгованості убачається, що суд припустився помилки лише у періоді за який стягується заборгованість за послугу з постачання гарячої води, яка не впливає на зміст судового рішення, мотивів його прийняття та на суму стягнення.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для роз`яснення рішення в розумінні ст. 271 ЦПК України.

Водночас, відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Положення вказаної статті передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Диспозиція статті 269 ЦПК України не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви ухваленого судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц зроблено правовий висновок, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.

Отже, враховуючи те, що описка є технічною, допущена помилково, тому вона підлягає виправленню.

Крім того, ОСОБА_1 просить суд врахувати інформацію Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» при видачі виконавчого листа, що станом на 01.07.2026 обліковується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розміри 28 676,02 грн, в той час як у рішенні суду зазначено суму стягнення за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 31.03.2025 у розмірі 54995,23 грн.

Частина 3 статті 431 ЦПК України встановлює, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» прямо вимагає, щоб виконавчий документ містив резолютивну частину судового рішення, що передбачає заходи примусового виконання.

Відтак, зміст резолютивної частини у виконавчому листі не повинен суперечити або відрізнятися від висновків суду в рішенні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задавлені заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись статями 271, 269, ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовити.

Виправити описку в мотивувальній частині рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 02 липня 2026 року у цивільній справі №641/2971/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Вважати вірним у сімдесят першому абзаці рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 02 липня 2026 року у цивільній справі №641/2971/25 : «16852,35 грн - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 31.03.2025»

В іншій частині рішення суду від 02 липня 2026 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. Я. Василенко