Ухвала суду № 138840692, 07.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3826/24

Провадження№1-кп/639/184/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому 07 квітня 2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023220000000376 за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255-1 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст.263 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 185 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Новобаварському районному суді міста Харкова перебуває обвинувальний акт по вищевказаному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 з посиланням на той факт, що наявні ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора, звернулась до суду з клопотанням, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_11 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту.

Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання прокурора, звернулась до суду з клопотанням, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_12 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту.

Захисник адвокат ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_13 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, звернулись із клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_13 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту.

Окрім того, прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії процесуальних обов`язків, строком на 2 (два) місяціу відношенні ОСОБА_10 з посиланням на той факт, що наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник-адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_10 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити раніше застосований запобіжний захід на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України в судовому засідання суд має право до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 12.06.2026 відносно: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 18.09.2025 задоволено клопотання захисника-адвоката ОСОБА_14 про тимчасове залишення обвинуваченого ОСОБА_9 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.4 ст.185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким злочинами.

ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом враховується, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачені можуть: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 злочинів; 2) тяжкість покарання, що загрожує особам, у разі визнання їх винуватими у вчиненні даних кримінальних правопорушень; 3) даних про особу обвинувачених (вік; відсутність міцних соціальних зв`язків; майновий стан ) та їх репутацію, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (ст.178 КПК України).

Фактично, суд повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав обвинувачених та дотримання принципу верховенства права.

Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

Суд, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінується обвинуваченим, даних про їх особу, вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, так і потерпілого, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистої поруки, домашнього арешту чи застави, недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому продовжує застосування стосовно ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, суд відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно: ОСОБА_12 та ОСОБА_11 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання їх під вартою, оскільки останні обвинувачуються, зокрема, у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, які вчинено із застосуванням насильства.

Одночасно з цим, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину та відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_13 , суд вважає необхідним визначати останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 12.06.2026 продовжено строк дії процесуальних обов`язків, визначених ухвалою Харківського апеляційного суду від 03.03.2025, відносно обвинуваченого ОСОБА_10 строком на 2 (два) місяці.

На даний час ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, а також у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Згідно з приписами ч. 1, 4 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З контекстного аналізу положень ст. 201 КПК України слідує, що під обов`язком слідчого судді, суду розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, мається на увазі те, що слідчий суддя, суд під час розгляду зазначених клопотань повинен встановити ряд фактів, які в своїй сукупності дають підстави для зміни обраного запобіжного заходу, зокрема слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст.201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані документи, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

При цьому суд зазначає, що зі спливом часу запобіжного заходу ризики, що він мав на меті запобігти, значно зменшуються або взагалі зникають. Це пов`язано з тим, що сам запобіжний захід є тимчасовим обмеженням прав особи, і його метою є уникнення певних дій з боку підозрюваного/обвинуваченого, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню або вчиненню нових злочинів.

Хоча тяжкість покарання є одним з факторів, що враховуються при обранні запобіжного заходу, вона не є вирішальною. Основним критерієм є наявність ризиків, що виправдовують застосування запобіжного заходу. З плином часу, особа, яка перебуває під запобіжним заходом, має можливість продемонструвати свою поведінку, яка свідчить про зменшення ризиків втечі, перешкоджання розслідуванню, або вчинення нового злочину.

Додатково, суд враховує, що запобіжний захід не є мірою покарання, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення і покарання за нього, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, оскільки нормами КПК та відповідно практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це не визнається.

Даних щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_10 у зв`язку із порушенням ним обов`язків, покладених судом відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України та звернення застави в дохід держави, матеріали справи не містять.

Крім того, ОСОБА_10 є інвалідом 2-ї групи, особою із ампутацією культя на рівні н/з лівого стегна. Наявні в останнього захворювання потребують постійних додаткових матеріальних витрат для медикаментозного лікування. Перенесені та наявні хвороби зводять до мінімуму можливість роботи та отримання заробітку ОСОБА_10 і фактично із коштів, які могли б бути ним використані для лікування, є кошти внесені в якості застави.

Також, судом не встановлено порушення обвинуваченим ОСОБА_10 обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, покладених судом відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України.

З огляду на зазначене, стадію судового розгляду, а також те, що обвинувачений тривалий час сумлінно виконує покладені на нього як судом, так і кримінальним процесуальним законом обов`язки, суд доходить висновку про можливість змінити запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_10 , оскільки на цей час ризики, передбаченіст.177 КПК України, які були враховані під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу, значно зменшились.

Частина 1 ст.189 КПК визначає, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КПК підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, із покладенням на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язків відповідно до п.1-9 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду, на першу вимогу;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (з метою запобігти спробам виїхати з України), буде необхідним і достатнім для останнього та забезпечать належну його поведінку під час розгляду справи.

Що стосується повернення заставодавцю сплаченої суми застави, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Так, застава за своїм характером є безстроковим запобіжним заходом та заявник може реалізувати своє право щодо повернення застави на стадії досудового розслідування, у разі зміни запобіжного заходу з застави на інший запобіжний захід визначений ч. 1 ст. 176 КПК України.

Виходячи з наведеного, у зв`язку із зміною запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 , суд вважає наявними підстави згідно ст. 182 КПК України для повернення застави заставодавцю ОСОБА_15 .

Враховуючи вказані вище встановлені у судовому засіданні обставини у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони захисту про зміну раніше застосованого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді особистого зобов`язаннявідносно обвинуваченого ОСОБА_10 .

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 183, 201, 331, 369, 372, 376, 537 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_11 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту відмовити.

У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_12 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту відмовити.

У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_13 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту відмовити.

Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 про зміну раніше застосованого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання задовольнити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто 05 жовтня 2026 року включно.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 05 жовтня 2026 року включно.

На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати обвинуваченим: ОСОБА_12 та ОСОБА_11 розмір застави у кримінальному провадженні.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 05 жовтня 2026 року включно із застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_13 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

-прибувати до суду, на першу вимогу;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи та вручення обвинуваченим: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Змінити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на 2 (два) місяці, тобто до 07 жовтня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 у відповідності до частини п`ятої статті 194 КПК України наступні процесуальні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками;

5) не відвідувати місця, визначені судом;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну з метою запобігти спробам виїхати за межі України.

Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Обвинуваченого письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на орган поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Заставу в розмірі 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, внесену платником ОСОБА_15 , у якості застави за ОСОБА_10 на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 03.03.2025, справа №639/3826/24 - повернути заставодавцю ОСОБА_15 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, які тримаються під вартою протягом цього ж строку з дня вручення їм копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1