Ухвала суду № 138840663, 07.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8603/24

Провадження № 1-кп/638/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників- адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції), , обвинувачених ОСОБА_8 , (в залі судових засідань), ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (в залі судових засідань), розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 22023220000000179 від 27 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, зареєстрованої та такої, що фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Барнаул алтайського краю, РФ, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_3 , раніше не судимого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Витвиця Долинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_5 , адреса реєстрації як АДРЕСА_6 , раніше не судимого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_7 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_8 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки Харківської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_9 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_10 , не судимої, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова знаходиться обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_10 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_10 на тримання під вартою та перерахунку суми застави в дохід держави. Вважав, що незважаючи на те, що ОСОБА_10 внесено заставу на виконання Ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 08 червня 2026 року, проте він порушив покладені на нього обов`язки, а саме не перебуває за місцем реєстрації. При опитуванні сусідів за місцем реєстрації ОСОБА_10 , з`ясовано, що його там не знають, він там не мешкає. ОСОБА_10 тривалий час мешкає в Закарпатській області, може перетнути кордон поза межами контрольно- пропускних пунктів. Все це свідчить про можливість уникнення явок до суду.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні вказаного клопотання повідомив, що ухвалою апеляційної інстанції визначено розмір застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень). 22 липня 2026 року за ОСОБА_10 внесена застава та він повинен був виконувати покладені на нього наступні обов`язки - не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований без дозволу суду, -повідомлояти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні. Натомість ОСОБА_10 вибув до Івано-Франківської області, та не повідомив у належний спосіб про це суд, не виконав у належний спосіб ухвалу суду.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 покладалися на розсуд суду при вирішенні вказаного клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_9 просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Адвокатка ОСОБА_6 просила відмовити у задоволенні вказаного клопотання, вказала, що ОСОБА_10 після звільнення не мав документів, його документи перебували в м. Мукачеві, куди він і попрямував, після звільнення з СІЗО в м. Харкові. Після того він поїхав за місцем своєї реєстрації в Івано-Франківську область в с. Пациків, де він зареєстрований як ВПО, там він оформляє документи і виходив на відеоконференції з судом з власних технічних засобів. Умислу на уникнення від явки до суду він не мав. При першів вимозі суду він з`явився у судове засідання. Заперечувала проти перерахунку суми застави на користь держави, вказала, що ОСОБА_10 буде виконувати покладені на нього зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_10 виклав досить плутано свою позицію щодо місць його реєстрації, місць його проживання, обставин отримання статусу ВПО, обставин реєстрації в м. Умань, проживання в м. Харкові, реєстрації на війському обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , втраті паспорту громадянина України, втрати військових документів, дійсності інших документів. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що він є доглядачем свого брата і мешкає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_6 , де зареєстрований як ВПО. Надав для огляду в застосунку «Дія» свій статус ВПО, а також довідку на підставі чого він отримував вказаний статус.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає частковому задоволенню, проте в частині вважає його передчасним.

Суд звертає увагу на те, що обвинувачений може переховуватись від суду. Також зазначене свідчить і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Суд також враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місті його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у обвинуваченого постійного міста роботи, репутацію обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, відсутність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.

Так, ОСОБА_10 одружений, неповнолітніх дітей не має, до затримання офіційно не працював, зі слів зазначає, що працював за трудовими договорами, є доглядачем інваліда першої групи. Зі слів син та інші брати перебувають у лавах ЗСУ.

Ухвалюючи рішення стосовно запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 , суд, проаналізувавши можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, врахувує положення наведених вище норм процесуального закону та приходить до висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, констатує, що ризики, передбачені п.п. 1, 5, ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.

Суд належним чином враховує наявність ризику переховування ОСОБА_10 від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання від семи до дев`яти років позбавлення волі, звертає увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у інкримінованих правопорушеннях, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.

При цьому, всупереч доводам захисника, суд констатує існувмання ризику впливу ОСОБА_10 на свідків, з метою зміни ним своїх показань чи відмови від них при можливому повторному допиті.

Натомість під час перегляду ухвали Шевченківського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2026 року про запобіжний захід ОСОБА_10 , апеляційна інстанція визначила ОСОБА_10 розмір застави.

Станом на 07 серпня 2026 року розмір застави ОСОБА_10 внесений.

Відповідно вказаної вище ухвали апеляційної інстанції обвинуваченому ОСОБА_10 визначені обов`язки у випадку внесення застави.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченій ОСОБА_10 суд також враховується той факт, що обвинувачений, обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, вчиняти тиск на свідків.

Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому ОСОБА_10 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується, суд приходить до висновку про наявність підстав до часткового задоволення клопотання.

Висновок суду щодо продовження обов`язків ОСОБА_10 ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують продовження вказаних обов`язків.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Окремо суд зазначає про необхідність визначення конкретного місця реєстрації ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_6 , а також вважає за необхідне ще раз зазначити про наслідки невиконання ухвали суду в частині покладених обов`язків.

Крім того з метою уникнення маніпуляцій з технічними засобами при відеоконференціях, суд вважає за необхідне зобов`язати ОСОБА_10 прибувати у судові засідання в явочному порядку у визначені судом дати та час.

Керуючись ст. 369,372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора- задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на нього відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 08 червня 2026 року строком на два місяці до 07 жовтня 2026 року:- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду,-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Визначити місцем реєстрації та місцем з якого не відлучатися адресу АДРЕСА_6 .

Зобов`язати ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 прибувати у судові засідання у визначені судом дати та час до міста Харкова проспект Перемоги 52 В.

Відмовити ОСОБА_10 у задоволенні клопотання щодо участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції з власних технічних засобів.

В іншій частині в задоволенні клопотання прокурора- відмовити.

У разі якщо обвинувачений ОСОБА_10 не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена в порядку глави 18 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений 07 серпня 2026 року.

Головуюча суддя ОСОБА_13