Рішення № 138840384, 05.08.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/501/26

Номер провадження по справі 2-др/387/11/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Перепелиці В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Добровеличківка заяву представника відповідача Усенко А.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Дебет Форс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог до предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Брандальський Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

УСТАНОВИВ:

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2026 року позов представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет Форс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Брандальський Дмитро Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволено.

24 червня 2026 року представник позивача Усенко Антон Володимирович подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ТОВ «Дебет Форс» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 600 грн. Заяву мотивовано тим, що при ухваленні рішення від 11 червня 2026 року судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, хоча разом із позовною заявою були подані докази понесення таких витрат, а саме: договір про надання правничої допомоги, акт здачі-приймання наданих послуг, платіжна інструкція та інші документи. Представник позивача вважає, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України.

Представник відповідача ТОВ «Дебет Форс» подав письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просив відмовити у задоволенні заяви. Посилався на те, що рішенням суду від 11 червня 2026 року питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вже було вирішено, у зв`язку з чим відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення. Крім того, зазначав, що заявлені витрати не підтверджені належними та допустимими доказами, їх розмір не відповідає критеріям реальності, необхідності та співмірності, визначеним статтями 137, 141 ЦПК України та практикою Верховного Суду. На думку представника відповідача, справа є нескладною, належить до категорії типових спорів щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому заявлений розмір витрат є завищеним. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх відшкодування, просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача та представник відповідача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено, що разом із позовною заявою представником позивача було подано попередній розрахунок судових витрат, а також документи, які, на його думку, підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договір про надання правничої допомоги від 16.02.2026, акт здачі-приймання наданих послуг, платіжну інструкцію та інші документи.

У рішенні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.06.2026 суд зазначив, що представником позивача заявлено про намір подати докази понесених витрат після ухвалення рішення суду, а тому питання щодо їх розподілу підлягає вирішенню після надходження відповідної заяви та доказів у порядку, передбаченому ЦПК України. При цьому питання про стягнення конкретного розміру витрат судом по суті не вирішувалося.

Отже, доводи представника відповідача про те, що питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вже вирішено рішенням суду від 11.06.2026, є необґрунтованими, оскільки зазначеним рішенням суд не визначав розміру таких витрат та не надавав оцінки документам щодо їх підтвердження.

Разом із тим, відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України суд не пов`язаний розміром гонорару, погодженим між адвокатом та клієнтом, а при вирішенні питання про його компенсацію іншою стороною перевіряє співмірність заявлених витрат із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, ціною позову та значенням справи для сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 та від 18.06.2024 у справі №686/5757/23.

Отже суд не погоджується із заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7600 гривень.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не пов`язаний розміром гонорару, визначеним договором між адвокатом та клієнтом, а оцінює співмірність витрат із складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 08.09.2021 у справі №206/6537/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №686/5757/23.

Суд враховує, що дана справа належить до категорії типових спорів щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не відзначалася значною складністю, не потребувала проведення експертиз, допиту свідків, дослідження значного обсягу доказів або застосування складного правового регулювання.

Як убачається з акта здачі-приймання наданих послуг від 17.02.2026, адвокатом зазначено виконання таких робіт: проведення консультації тривалістю три години вартістю 6 000 грн, складання заяви про забезпечення позову тривалістю одна година вартістю 1 600 грн, складання позовної заяви тривалістю три години вартістю 6 000 грн та складання заяви про забезпечення доказів тривалістю одна година вартістю 1 600 грн.

Разом із тим суд враховує, що дана справа не належить до категорії складних. Предметом спору було визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Зазначена категорія спорів є поширеною, правове регулювання є сталим, а судова практика Верховного Суду щодо таких спорів є сформованою.

Дослідження значного обсягу доказів, проведення експертиз, допит свідків чи вирішення складних питань права у цій справі не здійснювалися. Судові засідання не були тривалими, а обсяг процесуальних дій, виконаних представником позивача під час розгляду справи, був незначним.

Суд також бере до уваги, що консультація клієнта є складовою підготовки позовної заяви та формування правової позиції. За відсутності будь-яких виняткових чи складних фактичних обставин спору витрачання трьох годин на проведення консультації не знаходить свого об`єктивного підтвердження.

Крім того, позовна заява ґрунтується на типовій правовій конструкції, яка широко використовується у спорах щодо оскарження виконавчих написів нотаріуса, містить стандартне нормативне обґрунтування та посилання на усталену судову практику. За таких обставин зазначений в акті час три години на її складання суд вважає надмірним та таким, що не відповідає критерію співмірності, визначеному частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також суд враховує, що в акті окремо зазначено складання заяви про забезпечення доказів. При цьому суд виходить із того, що саме по собі погодження між адвокатом і клієнтом певного розміру гонорару не означає обов`язку іншої сторони компенсувати його повністю. Суд компенсує не погоджений сторонами договору гонорар, а лише той розмір витрат, який є розумним, необхідним та співмірним із конкретними обставинами справи.

Оцінивши характер спору, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість судового розгляду, а також критерії реальності, необхідності та розумності судових витрат, суд доходить висновку, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, є 5 000 грн. Саме такий розмір забезпечує баланс між правом позивача на компенсацію фактично понесених витрат та обов`язком відповідача відшкодовувати лише ті витрати, які були об`єктивно необхідними для розгляду справи і відповідають принципу пропорційності.

Враховуючи критерії реальності, необхідності та розумності судових витрат, суд доходить висновку, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, є 5000 гривень.

Керуючись ст.ст.137, 141, 259, 270, 381, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача Усенка А.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Дебет Форс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог до предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Брандальський Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Дебет Форс» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень. .

В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач ТОВ «Дебет Форс» ( ЄДРПОУ 43577608, м.Київ вулиця Княжий Затон, будинок 9 приміщення 369,1;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна ( АДРЕСА_2 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Брандальський Дмитро Сергійович ( 25007, Кіровоградська область м.Кропивницький вул. Чигиринська,2).

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер