Рішення № 138840072, 07.08.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1192/26

Провадження №: 2/343/925/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/1192/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 1272429 від 02.01.2020 в сумі 16047,30 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.01.2020 ОСОБА_1 та ТОВ "МІЛОАН" уклали договір про споживчий кредит № 1272429, згідно з яким відповідач отримав 5000,00 грн. ТОВ "МІЛОАН" умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму. Однак останній зі свого боку не виконав умови кредитного договору.

16 листопада 2020 року ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" уклали договір відступлення прав вимоги № 52-МЛ, за яким останнє отримало належні ТОВ "МІЛОАН" права грошової вимоги до відповідача в сумі 16047,30 грн, із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4275,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 9233,30 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1000,00 грн, заборгованість по штрафах/пені 1539,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, безпосередньо в позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти винесення заочного рішення не заперечив (а.с. 1-4).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованими поштовими відправленнями ухвали про відкриття провадження у справі, в якій визначена дата та час проведення судового засідання, та повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 45), перше з яких він отримав, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 52), інше повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 57-58), що, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим учаснику справи. Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи у застосунку "Дія". Причини неявки відповідач не повідомив, відзив на позов не подав, будь-яких заяв, клопотань від нього на адресу суду не поступало.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

згідно із ухвалою від 28.05.2026, суд відкрив провадження по справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання та викликом сторін, а також витребував за клопотанням позивача докази.

13 липня 2026 року на адресу суду надійшла витребовувана інформація.

05 серпня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

у судовому засіданні суд установив, що 02.01.2020 ОСОБА_1 заповнив анкету-заяву на кредит № 1272429, в якій замовив у ТОВ "МІЛОАН" кредит на суму 12000,00 грн, з якої йому погодили 5000,00 (а.с. 7).

Після погодження замовленої суми кредиту ТОВ "МІЛОАН" ОСОБА_1 02.01.2020 підписав із вказаним Товариством кредитний договір № 1272429, за умовами якого сторони погодили, що позикодавець зобов`язується на строк, визначений п. 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 1.1). Сума кредиту становить 5000,00 грн (п. 1.2). Кредит надається строком на 30 днів з 02.01.2020 (п. 1.3). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 01.02.2020 (п. 1.4). Пунктом 2.3.1 договору передбачені умови, за яких можливе продовження строку користування/повернення кредиту (3, 7, 15 днів). Комісія за надання кредиту 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом 3000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6). Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) поверення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо несвоєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем, визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинене Товариством у односторонньому порядку (п. 2.2.3). У разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п. 1.4 цього договору ....., зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню в розмірі 2,00 % від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 50 % від загальної суми кредиту, одержавного позичальником за цим договором (п. 4.1). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти позичальника, зареєстрованої ним для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua (п. 2.1) (а.с. 8-10).

Довідкою за вих. № б/н від 10.09.2025 підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , який ідентифікований ТОВ "МІЛОАН", підписав договір № 1272429 від 02.01.2020 шляхом введення одноразового ідентифікатора F26417, який направлений на мобільний телефон НОМЕР_1 (а.с. 11). Вказаний номер телефону зазначений відповідачем і в договорі № 1272429 від 02.01.2020. Будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача не надходило.

На підставі укладеного кредитного договору ТОВ "МІЛОАН" 02.01.2020 перерахувало на користь ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 5000 грн на картку НОМЕР_2 , про що свідчить платіжне доручення 13280048 від 02.01.2020 (а.с. 12).

Згідно із повідомленням АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 29.06.2026 за № 20.1.0.0.0/7-260627/23533-БТ, на ім`я ОСОБА_1 емітована банківська картка № НОМЕР_3 , на яку за період часу з 02.01.2020 по 09.01.2020 зараховано платіж у сумі 5000,00 грн (а.с. 59).

У відомостях про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1272429 визначені найменування фінансових послуг (у тому числі надання кредиту, нарахування комісії, процентів), а також відображені внесені сплати (а.с. 13-14).

16 листопада 2020 року ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" уклали договір відступлення прав вимоги № 52-МЛ, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1272429 від 02.01.2020, сума заборгованості 16047,30 грн, із яких: залишок по тілу кредиту 4275,00 грн, залишок по відсотках 9233,30 грн, залишок по комісії 1000,00 грн, залишок по штрафах/пені 1539,00 грн. Реальний перехід права грошової вимоги до відповідача підтверджується згаданим договором відступлення прав вимоги, актом приймання-передачі Реєстру боржників від 16.11.2020, платіжною інструкцією від 16.11.2020 та витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог (а.с. 15-25).

Згідно із наданою ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" випискою з особового рахунка за кредитним договором № 1272429 від 02.01.2020, за ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 рахується заборгованість в розмірі 16047,30 грн, складові якої описано вище (а.с. 26).

Про відступлення права грошової вимоги та про неохідність погасити наявну за договором про споживчий кредит № 1272429 від 02.01.2020 заборгованість відповідачу було повідомлено, про що свідчить направлена йому претензія (а.с. 27), яка залишилась без задоволення, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Як указано вище, 02.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "МІЛОАН", у зв`язку з чим шляхом введення одноразового ідентифікатора F26417, відправленого йому на його номер телефону НОМЕР_1 , підписав кредитний договір № 1272429, що регулюється нормами Закону України "Про електронну комерцію".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням описаних вище норм, ОСОБА_1 та ТОВ "МІЛОАН" дотрималися чинного законодавства при укладенні електронного кредитного договору. На його підставі відповідач отримав від ТОВ "МІЛОАН" суму кредиту в розмірі 5000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням та повідомленням із АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Доказів протилежного відповідач не надав.

Оскільки між сторонами на підставі укладеного кредитного договору виникли кредитні правовідносини, тому суд застосовує до них положення ст. 1054, 1056-1 ЦК України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як установив суд із матеріалів справи, ТОВ "МІЛОАН" надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримувався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 16047,30 грн.

Так, із відомостей про щоденні нарахування та погашення (а.с. 13-14) слідує, що ОСОБА_1 02.01.2020 надано кредит у сумі 5000,00 грн, із яких він повернув тільки 725,00 грн (500,00 грн + 225,00 грн), а відтак до суми заборгованості підставно входить 4275,00 грн заборгованості за тілом кредиту (5000,00 грн - 725,00 грн).

Також 02.01.2020 відповідачу була нарахована і комісія за оформлення кредиту в розмірі 1000,00 грн, нарахування якої обумовлено в кредитному договорі, з чим відповідач погодився, тому така підставно увійшла до суми заборгованості, оскільки, згідно з вимогами ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включається серед іншого і комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Крім того, з відомостей про щоденні нарахування суд установив, що за користування кредитними коштами кредитодавець нарахованав проценти, розмір яких визначений умовами договору, та що відповідає вимогам ч. 1 ст. 1048 ЦК України, згідно з якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом.

Водночас суд звертає увагу на те, що проценти нараховувалися щоденно та з урахуванням внесених сплат, у тому числі які вносилися на погашення тіла кредиту та які пролонговували дію договору (після 30 днів визначеного в п. 1.4 договору на 7 днів та 3 дні), на залишок непогашеного тіла кредиту за зниженою процентною ставкою 2,00% до 11.02.2020 (5000,00 грн (тіло кредиту) * 2,00 % = 100,00 грн (за період з 03.01.2020 до 15.01.2020), 4500,00 грн (5000,00 грн - 500,00 грн) непогашене тіло кредиту з 15.01.2020 * 2,00 % = 90,00 грн (за період із 16.01.2020 до 08.02.2020), 4275,00 грн (4500,00 грн - 225,00 грн) непогашене тіло кредиту з 08.02.2020 * 2,00 % = 85,50 грн (за період із 09.02.2020 до 11.02.2020)). Надалі з 12.02.2020 до 11.04.2020, що протягом 60 днів, які визначені п. 2.2.3 договору, кредитодавець проводить нарахування процентів за базовою відсотковою ставкою у розмірі 2,5 % від непогашеного тіла кредиту (4275,00 грн * 2,50 % = 106,88 грн), що відповідає умовам договору. А відтак, оскільки відповідач тільки частково вносив сплати на погашення процентів, заборгованість за ними підставно склала 9233,30 грн.

Також на підставі погоджених умов договору (п. 4.1), у зв`язку з простроченням позичальником зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, кредитодавець, починаючи з дня наступного за днем спливу терміну , вказаного в п. 4.1 договору, нараховував пеню в розмірі 2,00 % (4275,00 грн * 2,00 %= 85,50 грн) на загальну суму 1539,00 грн, що складає менше, ніж 50 % від загальної суми отриманого кредиту (5000,00 грн).

Таким чином, ТОВ "МІЛОАН", у зв`язку з невиконанням умов договору № 1272429 від 02.01.2020, підставно нарахувало заборгованість у розмірі 16047,30 грн, із яких: заборгованість за сумою кредиту 4275,00 грн, заборгованість за відсотками 9233,30 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту 1000,00 грн, заборгованість за пенею 1539,00 грн.

16 листопада 2020 року ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1272429 від 02.01.2020. Вказане підпадає під дію ст. 1077 ЦК України, якою визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Під час розгляду справи встановлено, що перехід вимоги підтверджено належними доказами, які описано вище. Водночас із наданої ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1272429 від 02.01.2020 суд установив, що після отримання права вимоги до відповідача, ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" не здійснювало нарахування процентів та штрафних санкцій на суму заборгованості останнього за договором про споживчий кредит.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору № 1272429 від 02.01.2020, у встановленому порядку та строки не погашав заборгованість, доказів належного виконання зобов`язань по поверненню позичкових коштів не надав, не подав і будь-яких доказів на спростування користування перерахованими на його користь коштами, як і не заперечив наявний розмір заборгованості та її складові, позивач набув права вимоги за вищевказаним зобов`язанням на підставі договору відступлення прав вимоги № 52-МЛ від 16.11.2020, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити та з відповідача на користь позивача стягнути 16047,30 грн заборгованості за спірним договором, складові якої описано вище.

Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 6).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 8000,00 гривень надав:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладений між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та адвокатським об`єднанням "Апологет", в особі керуючого партнера - адвоката Усенка М.І., в якому визначено, що вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн (а.с. 32);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність та ордер на надання правничої допомоги, згідно із якими правова допомога ТОВ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" надається адвокатом Усенком М.І. (а.с. 35, 36, 39).

- акт № Д/24496 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2025, відповідно до якого вартість послуг за ведення справи по боржнику ОСОБА_1 становить 8000 грн (а.с. 33);

- детальний опис наданих послуг від 14.04.2025, в якому визначено найменування послуг та кількість витраченого часу (а.с. 34).

Даючи оцінку вказаному вище, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Зазначена відповідає і висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.03.2026, постановленій у справі №522/7662/23.

Тому зважаючи на викладене вище, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та наданих послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справ, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі викладеного, ст. 1048, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, ст. 3, 11, 12 "Про електронну комерцію", ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", та керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 1272429 від 02 січня 2020 року в розмірі 16047 (шістнадцять тисяч сорок сім) гривень 30 копійок, із яких: заборгованість за сумою кредиту 4275,00 гривень, заборгованість за процентами 9233,30 гривні, заборгованість за комісією за видачу кредиту 1000,00 гривень, заборгованість за пенею 1539,00 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 4000,00 (чотири тисячі) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", місцезнаходження якого: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя С.М. Монташевич