Ухвала суду № 138839625, 05.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5881/26

1-кс/0203/3874/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю адвоката - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_4 , подана в порядку п.3 ч.1 ст.303 КПК України, в якій скаржник просив скасувати постанову слідчого від 05.05.2026 року про закриття кримінального провадження №42017040000001320. В обгрунтування скарги посилався на незаконність постанови, передчасність її винесення, формальне, поверхове та неповне проведення досудового розслідування, не вжиття заходів для отримання всіх наявних доказів, що мають відношення до кримінального правопорушення, їх належної оцінки.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.

Слідчий та прокурора в призначене судове засідання не з`явились, що в силу положень ч.3 ст.306 КПҐК України не перешкоджає розгляду скаргу.

Перевіривши викладені в скарзі доводи, заслухавши представника скаржника та дослідивши матеріали за скаргою та витребувані матеріали кримінального провадження №42017040000001320, слідчий суддя враховує наступне.

Пунктом 3 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Під час розгляду скарги встановлено та вбачається з досліджених матеріали кримінального провадження №42017040000001320, що відомості за останнім було внесено до ЄРДР 20.10.2017 року з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.191, ч.1,388 КК України, на підставі ухвал слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12.10.2017 року у справі №201/15088/17, провадження №1-кс/201/9691/2017 та від 12.07.2017 року у справі №201/15092/17, провадження №1-кс/201/9695/2017, якою було зобов`язано прокурора внести до ЄРДР відомості за заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо протиправних дій службових осіб правоохоронних органів та органів місцевої влади, внаслідок чого було відібране належне заявником майно квартири у будинку АДРЕСА_1 .

Вказане кримінальне провадження неодноразово закривалось постановами слідчих із подальшим їх скасуванням прокурором та ухвалами слідчих суддів.

Оскаржуваною постановою старшого слідчого з ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 05.05.2026 року кримінальне провадження в черговий раз було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутності складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.388 КК України.

З змісту заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вбачається, що в останніх заявники посилалась на те, що вони є власниками квартир в будинку АДРЕСА_1 , відповідно до договорів, укладених із ОСОБА_6 , які внаслідок протиправних дій слідчих та посадових осіб місцевої влади були у них фактично відібрані шляхом знищення кадастрового номеру земельної ділянки та присвоєння нових кадастрових номерів; скасування адреси будинку АДРЕСА_1 та присвоєння будинку нового номеру 15-Б, після чого будинок як безхазяйне нерухоме майно забрала місцева влада своїм рішенням. Також посилались, що в рамках кримінального провадження №12017040000000770, розпочатого за заявою мера за ч.4 ст.190 КК України, слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області з порушенням територіальної юрисдикції звернувся із клопотанням до слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська про арешт майна ОСОБА_6 , розташованого на відповідній земельній ділянці по вул.Князя Володимира Великого в м.Дніпрі, яке було задоволено та в подальшому слідчий передав останнє на відповідальне зберігання до КП «Муніципальна Варта» ДМР. Внаслідок таких дій заявникам було завдано майнової та моральної шкоди.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 ст.9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Частиною 1 ст.94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру.

Відповідно до ст.ст.283,284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.

Також слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Самостійність слідчого в його процесуальній діяльності згідно ч.5 ст.40 КПК України на засадах змагальності сторін у кримінальному провадженні відповідно до ст.22 цього Кодексу, пов`язана з відстоювання стороною обвинувачення її правової позиції самостійно, чим визначаються дискреційні повноваження слідчого за ст.ст.93,94,223 КПК України у збиранні доказів за допомогою визначених на власний розсуд слідчих дій.

Перевіряючи доводи скарги в частині підстав оскарження постанови про закриття кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що останні зводяться до неповноти проведення досудового розслідування: не проведення допиту свідків, не витребування всіх необхідних документів, не призначення та не проведення експертиз та інших слідчих дій, на яких наполягала потерпіла сторона, а також на не проведенні допиту самих заявників.

Проте, в скарзі не конкретизовано які саме свідки не були допитані, які документи не витребувані та які експертизи не проведені, а також яким чином вказане, а також не проведення допиту заявників, вплинуло на повноту перевірки фактичних обставин кримінального провадження та правильність прийнятого слідчим рішення про його закриття.

При цьому, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що заявник ОСОБА_7 не допитувалась в зв`язку з її смертю, про що свідчить заява її адвоката від 14.12.2017 року.

Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 викликався повістками до слідчого, однак за повістками не з`являвся. Поряд з цим, останнім в ході досудового розслідування двічі надавались письмові пояснення до слідчого та прокурора, в яких додатково наводились детальні обставини, відомі заявнику, що попередньо були викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що в ході досудового розслідування було допитано слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , яким проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000770, в рамках якого за його клопотанням вирішувалось питання про арешт об`єкту незавершеного будівництва по вул.Князя Володимира Великого в м.Дніпрі; долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документи із землеустрою, рішення міської ради щодо зазначених вище об`єктів нерухомості, присвоєння та зміни адреси; правовстановлюючі документи щодо набуття, переходу та реєстрації права власності; копії судових рішень щодо арешту нерухомого майна та акт приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва КП «Муніципальна Варта» ДМР.

Таким чином, в ході досудового розслідування слідчим в достатньому повному обсязі було перевірено викладені в заявах про кримінальне правопорушення обставини, проаналізовано та надано належну правову оцінку зібраним доказам та встановленим обставинам, у т.ч. факту самочинного будівництва об`єкта по вул.Князя Володимира Великого в м.Дніпрі, на земельній ділянці, що належить Дніпровській міській раді, передачу цього об`єкта у комунальну власність, наявності кримінальних проваджень за фактом самочинного будівництва та підробки документів; щодо реєстрації права власності за заявниками на квартири на підставі договорів, укладених із ОСОБА_6 , який не набув на них права власності та не мав права на їх відчуження в зв`язку із скасуванням судового рішення, згідно якого за ним було визнано право власності на останні; наявність відповідних спорів, що перебувають на розгляді в суді.

Також слідчий з урахуванням положень сит.100 КПК України врахував, що в рамках кримінального провадження №12017040000000770 було накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва по вул.Князя Володимира Великого в м.Дніпрі, визнано його речовим доказом у кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання до КП «Муніципальна Варта» ДМР, що підтверджується долученими до кримінального провадження копіями ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11.07.2017 року та акту приймання передачі речей.

Інші викладені в скарзі доводи носять суб`єктивний характер, не містять даних про залишення недослідженими обставин, з`ясування яких могло мати істотне значення для встановлення причетних осіб до інкримінованого злочину, а також доводів щодо дійсної неповноти досудового розслідування чи не здійснення конкретних слідчих дій тощо.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що під час досудового розслідування було проведено необхідні слідчі дії, повно та всебічно досліджено обставини у кримінальному провадженні, слідчим досліджено та надано належну і мотивовану оцінку встановленим в ході досудового розслідування обставинам та зібраним доказом та прийнято обгрунтоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

В зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.55,60,303-307,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_4 про скасування постанови старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_9 від 05 травня 2026 року про закриття кримінального провадження №42017040000001320.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1