Рішення № 138838946, 24.09.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/14493/24

пр. № 2/759/4765/24

24 вересня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва, в особі судді Сенька М.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (КП «Житло-сервіс») заявили позов про стягнення зі ОСОБА_1 38994.79 грн. на погашення заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 13.09.2012р., в тому числі збитки від інфляції в сумі 1654.18 грн. та три проценти річних у сумі 714.19 грн., за підстав неналежного виконання договору.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 23.07.2024 року, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачці направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї, які повернуто до суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами, і вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Судом встановлено, що КП «Житло-сервіс» та власниця квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 13.09.2012р. уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за який перший взяв на себе зобов`язання виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а друга взяла на себе зобов`язання споживача послуг, а саме своєчасно оплачувати ці послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених цим договором. (п.1 договору).

Відповідачка, з огляду на розрахунок заборгованості (а.с.11) зобов`язання за договором виконувала неналежним чином, у зв`язку з чим за нею облікована заборгованість за надані послуги в сумі 36626.42 грн., що виникла за період з червня 2019 року по січень 2024 року.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Сторони в п.13 п.п.7 договору про надання послуг оговорили право виконавця послуг у разі накопичення заборгованості по платежам, передбачених договором, понад три місяці, порушувати питання погашення заборгованості в судовому порядку.

Отже, позивач вправі вимагати стягнення з відповідачки заборгованості за надані послуги в судовому порядку, а відтак позов цій частині вимог підлягає задоволенню.

Разом з тим позивач просив стягнути з відповідачки нараховані на борг інфляційні втрати та три проценти річних на підставі ст. 625 ч.2 ЦК України.

Згідно з вказаною нормою, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені, та відповідне право позивача, що оговорене в п.9 договору про надання послуг, не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Тому, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, що здійснений позивачем, та знайшовши їх правильними, суд вважає за можливе задовольнити і ці вимоги позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову суд покладає на відповідача всі документально підтверджені судові витрати.

В цій справі позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп. та понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн., за договором про надання правничої допомоги №13-24Т, що укладений 10.01.2024 року з Адвокатським об`єднанням «ШЕНЛІ».

Заходів забезпечення позову судом не вживалось.

На підставі наведених в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП матеріали справи не містить, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (код ЄДРПОУ 31025659, 02081 м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 25-Б) заборгованість у розмірі 38994 грн. 79 коп., судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. 00 коп., а всього 44522 (сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять два) грн. 79 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.Ф. Сенько