Рішення № 138838003, 07.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37743/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

07 серпня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/37743/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/37743/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 року по справі № 420/37743/25 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області № 13405702/37125766 від 30.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 44 від 26.09.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області № 13405705/37125766 від 30.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 45 від 27.09.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області № 13405704/37125766 від 30.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 46 від 28.09.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області № 13405701/37125766 від 30.10.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 30.09.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області № 13405703/37125766 від 30.10.2025року про відмову в реєстрації податкової накладної № 48 від 30.09.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 44 від 26.09.2025 року, № 45 від 27.09.2025 року, № 46 від 28.09.2025 року, № 47 від 30.09.2025 року та № 48 від 30.09.2025 року, подані товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» (код ЄДРПОУ 40753286), за датою її фактичного подання.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп.

29.07.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по вказаній справі стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000.00 грн.

Ухвалою від 30.07.2026 року суд прийняв до розгляду заяву заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/37743/25 та встановив Головному управління ДПС в Полтавській області, Державній податковій службі України 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.

Жодних пояснень, клопотань та заперечень від відповідачів з приводу витрат на правову допомогу до суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, оскільки рішення у справі № 420/37743/25 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз`яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога у даній справі надавалась адвокатом Глушаниця А.Л., що підтверджується Ордером на надання правничої допомоги серії ВЕ №1173994 від 04.11.2025 року, виданим на підставі Договору про надання правничої допомоги №04/11/25-1 від 04.11.2025 року.

Позивач на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надав до суду: договір про надання правничої допомоги № 04/11/2025-1 від 04.11.2025 року, акт здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 22.11.2025 року та банківську виписку за 15.12.2025 року.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Глушаниця Андрієм Леонідовичем, укладено договір про надання правничої допомоги №№ 04/11/2025-1 від 04.11.2025 року, за яким адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу у спорі, який виник між клієнтом та Головним управлінням ДПС у Полтавській області, Державною податковою служби України, а саме щодо Рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.10.2025 року № 13405702/37125766, 13405705/37125766, 13405704/37125766, 13405701/37125766 та 13405703/37125766 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» податкові накладні № 44 від 26.09.2025 р, № 45 від 27.09.2025, № 46 від 28.09.2025, № 47 від 30.09.2025, та № № 48 від 30.09.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день подання таких податкових накладних, а клієнт зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені цим Договором.

Згідно пункту 1.2 договору про надання правничої допомоги №№ 04/11/2025-1 від 04.11.2025 року, адвокат зобов`язаний: ознайомитись та вивчити матеріали правовідносин, що виникли між клієнтом та Головним управлінням ДПС у Полтавській області, Державною податковою служби України, а саме щодо підстав для прийняття Рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.10.2025 року № 13405702/37125766, 13405705/37125766, 13405704/37125766, 13405701/37125766 та 13405703/37125766 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» податкові накладні № 44 від 26.09.2025 р, № 45 від 27.09.2025, № 46 від 28.09.2025, № 47 від 30.09.2025, та № № 48 від 30.09.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день подання таких податкових накладних; скласти позовну заяву у відповідності до вимог статей 160 - 161 КАС України про визнання протиправними та скасування Рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.10.2025 року № 13405702/37125766, 13405705/37125766, 13405704/37125766, 13405701/37125766 та 13405703/37125766 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» податкові накладні № 44 від 26.09.2025 р, № 45 від 27.09.2025, № 46 від 28.09.2025, № 47 від 30.09.2025, та № № 48 від 30.09.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день подання таких податкових накладних, включаючи документи, які додаються до позовної заяви, підписати їх та подати до Одеського окружного адміністративного суду; готувати, підписувати та подавати до Одеського окружного адміністративного суду заяви з процесуальних питань в розумінні Параграфу 2. Глави 1. Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІП. у тому числі заяви про розгляд справи за відсутності позивача та про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; посвідчувати своїм підписом копії письмових доказів клієнта; подавати заяви про видачу виконавчих листів, виготовленні копій судових рішень.

Відповідно до пункту 3.1. договору про надання правничої допомоги №№ 04/11/2025-1 від 04.11.2025 року, за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Розділу 1 Договору, КЛІЄНТ у безготівковій формі сплачує гонорар у фіксованому розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ.

Згідно з актом здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 22.11.2026 року, складеним адвокатом Глушаниця А.Л. та товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС», в період з 04 листопада 2025 року по 22 листопада 2025 року адвокатом за договором про надання правової допомоги № 04/11/2025-1 від 04 листопада 2025 року надані наступні послуги: ознайомлення та вивчення матеріали правовідносин, що виникли між КЛІЄНТОМ та Головним управлінням ДПС у Полтавській області, Державною податковою служби України, а саме щодо підстав для прийняття Рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.10.2025 року № 13405702/37125766, 13405705/37125766, 13405704/37125766, 13405701/37125766 та 13405703/37125766 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» податкові накладні № 44 від 26.09.2025 р, № 45 від 27.09.2025, № 46 від 28.09.2025, № 47 від 30.09.2025, та № № 48 від 30.09.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день подання таких податкових накладних; складання позовної заяви у відповідності до вимог статей 160 - 161 КАС України про визнання протиправними та скасування Рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.10.2025 року № 13405702/37125766, 13405705/37125766, 13405704/37125766, 13405701/37125766 та 13405703/37125766 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» податкові накладні № 44 від 26.09.2025 р, № 45 від 27.09.2025, № 46 від 28.09.2025, № 47 від 30.09.2025, та № № 48 від 30.09.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день подання таких податкових накладних, включаючи документи, які додаються до позовної заяви, підписання їх та подання до Одеського окружного адміністративного суду; Вартість послуг адвоката становить 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ.

Відповідно до банківської виписки за 15.12.2025 року, товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» сплатило на користь адвоката Глушаниця А.Л. грошові кошти у розмірі 5000,00 грн (призначення платежу: «За правничу допомогу по дог. №04/11/2025-1 від 04.11.2025 р. Без ПДВ»).

Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах № 810/3806/18, № 810/2816/18, № 810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі № 810/1502/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові по справі № 640/18402/19 від 28.12.2020, відповідно до якої, у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Фіксований розмір гонорару не залежить від обсягу виконаних адвокатом робіт, а тому не потребує подання позивачем додаткових доказів витраченого адвокатом часу на надання послуг.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката Гришко С.О. у розмірі 8000,00 грн, за надання правової допомоги щодо оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 в Одеському окружному адміністративному суді.

Суд враховує, що у розумінні вищенаведених положень КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо вона вважає, що не було дотримано вимоги стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 березня 2024 року у справі № 320/4840/22.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові по справі № 140/3868/24 від 26 червня 2025 року.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тож, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

На підставі частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Таким чином, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності також знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини сьомої статті 134 КАС України, відповідно до яких обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат заявник направив відповідачам до зареєстрованих Електронних кабінетів.

Також суд зазначає, що ухвалою від 30.07.2026 року відповідачі були повідомлені про прийняття до розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та їм було надано строк для подання письмових пояснень по суті поданої заяви.

Разом із цим, відповідачі не направили до суду клопотання (заперечень, пояснень) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 16 грудня 2025 року у справі № 640/14850/20 (провадження № К/990/6369/22) у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 134 КАС України (критерії співмірності) суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема критерії пропорційності і обґрунтованості), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, усі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

За відсутності належного обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Аналогічний правовий підхід у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 300/5313/22, від 23 січня 2025 року у справі №120/17480/23, від 21 березня 2025 року № 520/1405/22, від 19 березня 2026 року у справі №160/9098/24.

Враховуючи, що надані адвокатом послугу підтверджуються матеріалами справи, а відповідачі жодних клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу не надав, суд зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. надану під час розгляду справи у суді підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Полтавській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірного рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 205, 243, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/37743/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Прийняти по справі додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОСС» (вул. Набережна, 11, смт Антонівка, м. Херсон, 73486, код ЄДРПОУ 37125766) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.08.2026 року.

Суддя Г.В. Лебедєва