Рішення № 138837967, 07.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3693/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач є особою з інвалідністю II групи та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі № 420/15405/25 відповідач неодноразово здійснив перерахунок пенсії позивача та нарахував пенсію з обмеженням максимальним розміром, а саме при перерахунках станом на 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025. Після проведення перерахунків позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою від 28.11.2025, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі, без обмежень максимальним розміром пенсії. Проте, листом від 22.12.2025 відповідачем було відмовлено позивачу у перерахунку та виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром у зв`язку з відсутністю підстав.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 17.02.2026 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 02.03.2026) відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що для перерахунку пенсії відсутні нормативні підстави, оскільки після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 21.02.2018 № 103 Урядом не приймалося нових рішень про підвищення грошового забезпечення, а Пенсійний фонд не отримував відповідного повідомлення від Міністерства соціальної політики України.

Крім того, відповідач наголошує на правомірності застосування обмеження максимального розміру пенсії згідно із Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI та обов`язковому використанні коригуючих коефіцієнтів у період воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період дії воєнного стану» від 30.12.2025 № 1778, підкреслюючи свій статус одержувача бюджетних коштів, а не їх розпорядника.

Також відповідач вказує на порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки з позовом звернувся у 2026 році, а позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії починаючи з 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 420/15405/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №6001.1-1483/6017/5 від 28.02.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №6001.1-1483/6017/5 від 28.02.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року по справі № 420/15405/25 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2023, з 01.03.2024, та з 01.03.2025.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії:

з 01.02.2023 розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 32976,80 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн;

з 01.03.2024 розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 34959,00 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн;

з 01.03.2025 розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 36834,00 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.

Крім того, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026, відповідно до якого розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 36927,60, а з урахуванням максимального розміру пенсії відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік - 25950,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.11.2025, у якій просив перерахувати пенсію з 01 вересня 2025 року у повному обсязі, без обмежень максимальним розміром пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідач у відповідь на заяву щодо виплати пенсії листом від 22.12.2025 № 40576-39762/З-02/8/1500/25 повідомив, що відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2025 становить 2361,00 грн, а максимальна пенсія 23 610,00 грн. Станом на 01.01.2026 виплата становить 23 610,00 грн, її перераховано та забезпечено згідно з вимогами чинного законодавства.

Крім того, за результатом розгляду звернення позивача № ВЕБ-15001-Ф-С-26-007604 через вебпортал Пенсійного фонду України, ГУ ПФУ в Одеській області було надано відповідь, в якій зазначив, що на виконання рішення зОдеського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі № 420/15405/25 здійснено перерахунок пенсії із нарахуванням у сумі доплатити в сумі 101551,90 грн та встановлено новий розмір пенсії у сумі 25950,00 грн, проте виплата залишку заборгованості після часткової сплати 4784,84 грн, здійснюватиметься у порядку черговості згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 821 та ст. 8 Закону України № 2262-ХІІ виключно за рахунок коштів державного бюджету України, оскільки відповідно до ст. 2, 22 Бюджетного кодексу України та Закону України № 4901-VІ Пенсійний фонд України є лише одержувачем, а не розпорядником бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись із протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 максимальним розміром його пенсії по інвалідності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує таке.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 без обмеження її максимального розміру, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закону № 2262-ХІІ).

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абз.3 преамбули до Закону № 2262-ХІІ).

Право на пенсійне забезпечення на умовах Закону № 2262-ХІІ мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби (ст.1 Закону № 2262-ХІ).

Частинами 1-4 статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок №45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

В зв`язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI редакція ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ викладена у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч.3 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (зі змінами) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10740 гривень

Суд звертає увагу, що наведені вище положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, - в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.

Згідно з п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

При цьому, після прийняття Конституційним Судом України описаного вище рішення від 20.12.2016 року зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились. Це означає, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, слід виснувати що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким унесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Водночас, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Отже, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону № 2262-XII.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 25.01.2024 у справі № 300/2754/23, від 04.12.2024 у справі № 380/24300/23, від 03.06.2025 у справі № 340/1362/24, від 21.04.2026 у справі № 460/10039/24 та інших.

Судом встановлено, що відповідач, здійснивши перерахунок пенсії, обмежив максимальний розмір пенсії позивача з 01.02.2023, 01.03.2024, з 01.03.2025 на підставі Закону № 3668-VI.

Разом з цим суд зазначає, що позивач має право на виплату перерахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, а тому відповідне її обмеження є протиправним.

Суд звертає увагу, що право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (постанова Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 640/9677/20).

Суд зазначає, що правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов`язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.

Тому зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрати актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.

Водночас за обставин цієї справи відповідні зміни у законодавстві, зокрема положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ та ст.2 Закону № 3668-VI не змінились.

Верховний Суд вже висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Водночас згідно з ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Крім того, суд враховує, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Окрім цього, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі № 160/1088/19).

Аналогічна правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 р. у справі № 520/2098/19.

При цьому, на думку суду, обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України.

У постанові від 16.12.2021 р. у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Наведені висновки Верховного Суду також мали б бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.02.2023, 01.03.2024, з 01.03.2025.

Суд звертає увагу, що закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми ч. 7 ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яке має пряму дію. Відтак, відповідач допустив протиправні дії щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії по інвалідності максимальним розміром з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025. За таких обставин, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром у зазначені періоди та зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки обмеження розміру пенсії максимальним розміром є триваючим правопорушенням з боку органу Пенсійного фонду України.

У спірних правовідносинах предметом оскарження є протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії по інвалідності ОСОБА_1 при проведенні її перерахунків з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.

За змістом частини третьої статті 51 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII, перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком. Оскільки відповідач самостійно та протиправно обмежив виплату нарахованої позивачу пенсії, строк звернення до суду в цьому випадку не обмежується процесуальними строками, а право позивача на отримання належних сум пенсійного забезпечення підлягає судовому захисту в повному обсязі.

Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, у якій зазначено, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний