Рішення № 138837607, 03.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/4076/26

Провадження № 2/712/3091/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого-судді Пересунька Я.В.,

при секретарі Руденко А.В.,

за участі представника відповідача адвоката Скользнєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкас у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У березні 2026 року товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з указаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 664659 від 19 березня 2020 року в загальному розмірі 12 322 грн 80 коп, витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

1.2 Позов обґрунтовано тим, що 19.03.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «ЛІнеура Україана») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №664659, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 3 600 грн. (п. 1.2 договору).

1.3. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

1.4. 16 листопада 2020 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу № ККЛУ16112020. Згідно договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 664659 від 19 березня 2020 року.

1.5. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 322 грн 80 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 3 600 грн; заборгованість за процентами 8 208 грн; заборгованість за штрафом 514 грн 80 коп.

1.6. 29 липня 2026 року представником відповідача надано відзив на позов, в якому просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відмовити у повному обсязі.

1.7. Відзив обґрунтовано тим, що лист №1-1002 від 10 лютого 2026 року, наданий позивачем на підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів не є належним доказом, оскільки не відображає, що номер рахунку належить саме отримувачу. З його змісту взагалі неможливо встановити кому саме кошти були перераховані, адже відсутній ПІБ та РНОКПП отримувача.

1.8. В матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором і первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 664659 від 19 березня 2020 року. Позивач, вказані докази, не надав, що є його процесуальним обов`язком у даній категорії справ.

1.9. Відповідач заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом.

1.10. Відповідно до погоджено графіку платежів дата повернення позики та сплати нарахованих процентів 18 квітня 2020 року. Сума кредиту до сплати складає 5 652 грн, з яких: тіло кредиту: 3 600 грн; відсотки за кредитом: 2 052 грн. Саме такий розмір відсотків був погоджений між сторонами і може бути пред`явлений до стягнення.

1.11. Нарахування заборгованості у вигляді штрафів у розмірі 514,80 грн є незаконним.

1.12. Відшкодування заявлених представником позивача витрат на правову допомогу у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

1.13. 14 липня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Скользнєвою В.В. було укладено договір про надання правової допомоги. На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу надано акт здачі прийняття наданих послуг від 14 липня 2026 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 14 липня 2026 року на суму 8 000 грн. та договір про надання правової допомоги.

1.14. 30 липня 2026 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити в повному обсязі.

1.15. Відповідь на відзив обґрунтовано тим, що наданий представником позивача лист, що підтверджує перерахування коштів за кредитом № 664659, містить усі необхідні реквізити, а відтак може вважатися первинним документом відповідно до вимог законодавства. Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості.

1.16. ТОВ «Лінеура Україна» не відкриває окремий рахунок для клієнта, а перераховує кредитні кошти на вже існуючий рахунок клієнта. Таким чином, товариство не має та не може мати доступу до руху коштів на цьому рахунку, а відтак не має можливості отримати виписки чи іншу інформацію про фінансові операції, що здійснювалися клієнтом. Більше того, кредитор не отримує повних реквізитів банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для здійснення платіжних операцій товариство використовує сертифіковані платіжними системами сервіси, що забезпечують належний рівень захисту даних. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Саме з цієї причини лист-повідомлення про перерахування коштів не містить повних реквізитів банківської картки, що, однак, не впливає на можливість ідентифікувати операцію з переказу кредиту на картку клієнта.

1.17. Позивач вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження факту надання кредитних коштів: подав належні первинні документи та звернувся з клопотанням про витребування від банку інформації щодо транзакції. Отримати будь-які інші документи або дані він об`єктивно не може, оскільки вони перебувають у розпорядженні виключно АТ «Універсал Банк».

1.18. Відповідач, підписавши договір про споживчий кредит, погодилася з його умовами, немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування, його пролонгації не були відомі відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами договору. Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між сторонами умовам договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок.

1.19. Утворена заборгованість є простроченою, підтверджується матеріалами справи, розрахунком заборгованості та умовами укладеного договору, а тому підлягає стягненню у судовому порядку в повному обсязі.

1.20. Доводи відповідача щодо нібито завищеного розміру витрат позивача на правничу допомогу є суперечливими та непослідовними. Так, відповідач, одночасно стверджуючи про «типовість» та «нескладність» даної справи, просить суд зменшити витрати позивача на правничу допомогу, які становлять 8 000 грн, проте при цьому сам заявляє до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі - 8 000 грн. Зазначене свідчить про необґрунтованість тверджень відповідача щодо неспівмірності витрат позивача, оскільки навіть за власною оцінкою відповідача участь адвоката у справі даної категорії потребує значних фінансових витрат. Крім того, підготовка та подання процесуальних документів у даній справі вимагала від представника позивача значно більших часових та організаційних витрат, ніж від представника відповідача. Зокрема, позивачем здійснювалась підготовка первинних процесуальних документів у справі, формування доказової бази, виготовлення копій матеріалів справи, їх друк та направлення поштової кореспонденції на адресу відповідача, який не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що зумовило додаткові витрати часу та ресурсів. Натомість представник Відповідача здійснював підготовку процесуальних документів вже після отримання сформованої позивачем правової позиції та поданих до суду матеріалів справи, що об`єктивно потребує меншого обсягу часу та зусиль. При цьому відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що заявлена позивачем сума витрат є надмірною або такою, що не відповідає ринковій вартості правничих послуг. Самі по собі оціночні твердження про «шаблонність» без будь-якого економічного чи правового обґрунтування неспівмірності витрат не можуть бути підставою для їх зменшення. Отже, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн є реальними, необхідними, підтвердженими належними доказами та співмірними із характером і обсягом наданої правової допомоги, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження; витребувано докази.

2.2. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 15 липня 2026 року встановлено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву до 30 липня 2026 року включно.

2.3. У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

2.4. Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

3.7. Згідно із ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

3.8. Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

3.9. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

3.10. Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,

3.11. Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3.12. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

3.13. Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

3.14. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

3.15. Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

3.16. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

3.17. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

3.18. Згідно з вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3.19.Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

3.20. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.21. Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

3.22. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що 19.03.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україана») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №664659, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

4.2. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

4.3. Відповідно до п. 1.2. договору на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3 600 гривень.

4.4. Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору.

4.5. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .

4.6. Відповідно до п. 1.4. договору тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання Клієнтом умов Договору та становить: Знижена процентна ставка становить 1,90% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, якщо в цей строк клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в графіку платежів. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, якщо клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1. договору для застосування зниженої процентної ставки.

4.7. Згідно з п. 3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

4.8. Відповідно до умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 3 600 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

4.9. 6 листопада 2020 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу № ККЛУ16112020. Згідно договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 664659 від 19 березня 2020 року.

4.10. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 322 грн 80 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 3 600 грн; заборгованість за процентами 8 208 грн; заборгованість за штрафом 514 грн 80 коп.

5. Оцінка Суду

5.1. Суд вважає, що кредитний договір укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

5.2. На підтвердження укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту з ТОВ «Лінеура Україна», позивачем надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «P420», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

5.3. Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору про переказ коштів між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

5.5. Крім того, із відповіді АТ «Універсал Банк» від 14 липня 2026 року № БТ/Е-30299 вбачається, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). 19 березня 2020 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було успішно зараховано платіж у сумі 3 600 грн.

5.6. Пунктом 1.3 договору встановлено, що строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору.

5.7. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

5.8. Відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі, у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно) клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору. Пропозиція (оферта) клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється y шляхом натискання кнопки «ПРОДЛИТЬ/ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ» в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства в розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності - штрафних санкцій). Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою.

5.9. Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна», який був наданий позивачем, ОСОБА_1 не здійснювала жодних оплат за кредитом з метою його пролонгації. Матеріали справи також не містять додаткових угод до кредитного договору, що свідчить про незмінність строковості умов договору.

5.10. Відповідно до погоджено графіку платежів дата повернення позики та сплати нарахованих процентів 18 квітня 2020 року. Сума кредиту до сплати складає 5652 грн, з яких: тіло кредиту: 3600 грн; відсотки за кредитом: 2052 грн.

5.11. Відповідач не виконала умови укладеного нею договору та не повернула отримані кошти за основним боргом та проценти, а тому зобов`язана сплатити кредитору (позивачу) заборгованість у розмірі 5652 грн, з яких: тіло кредиту: 3600 грн; відсотки за кредитом: 2052 грн.

5.12. Водночас підстави для стягнення штрафних санкцій у розмірі 514 грн 80 коп у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягав би стягненню понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 221 грн 24 коп. пропорційно до задоволених вимог (позов задоволено на 45,87 %).

6.2. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.3. Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

6.4. Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

6.5. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.6. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6.7. Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн підтверджуються: договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, актом № 1701 наданих робіт від 09 березня 2026 року, детальним описом наданих послуг 09 березня 2026 року.

6.8. Понесені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн підтверджуються: договором про надання правничої допомоги від 14 липня 2026 року, актом здачі-прийняття наданих послуг від 14 липня 2026 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002838.

6.9. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

6.10. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

6.11. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandispimeniw ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»npoTH України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

6.12. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 917/1071/18).

6.13. Судом вбачається, що заявлені представником позивача та представником відповідача вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

6.14. Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, встановлені обставини справи та обсяг наданих представником позивача правових послуг, суд вважає, що розмір таких витрат позивача, за умови повного задоволення позову, міг би становити по 3 000 грн.

6.15. Проте оскільки позов задоволено на 45,87 %, то з відповідача підлягають стягненню такі витрати в розмірі 1 376 грн.

6.16. Водночас встановлені обставини справи та обсяг наданих представником відповідача правових послуг, враховуючи також участь у судовому засіданні, суд вважає, що розмір таких витрат позивача, за умови відмови в позові, міг би становити 4 000 грн.

6.17. Оскільки в позові відмовлено на 54,13% то з позивача підлягають стягненню такі витрати у розмірі 2 165 грн 20 коп.

6.18. Таким чином, провівши взаєморозрахунки судових витрат, остаточно з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №664659 від 19 березня 2020 року у розмірі 5 652 грн., а також компенсація судових витрат після зарахування однорідних сум 432 грн 04 коп., а всього 6 084 грн 04 коп.

Керуючись ст. ст. 81, 83, 89, 142, 264-266, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 6, 15, 16, 192, 509, 526, 533, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 627, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №664659 від 19 березня 2020 року у розмірі 5 652 грн., компенсацію судових витрат після зарахування однорідних сум 432 грн 04 коп., а всього стягнути 6 084 грн 04 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79029, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 07 серпня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько