Ухвала суду № 138837601, 06.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9040/26

Провадження № 2/712/4861/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді Пересунька Я.В.,

при секретарі Руденко А.В.,

за участі представника позивача адвоката Юрченко Ю.В.,

державного виконавця Анісімова С.О.,

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в:

26 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, просить усунути перешкоди в користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття арешту, а саме скасування обтяження на нерухоме майно, зареєстроване 15 травня 2010 року за № 9829287 реєстратором Черкаської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №770622 від 14 травня 2010 року Соснівського ВДВС Черкаського міського управління юстиції ДВ Крутінь С.М.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка є власником частини квартири АДРЕСА_1 і з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна їй стало відомо про вказане обтяження від 2010 року.

04 травня 2025 року вона отримала відповідь від Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно з якою у відділі перебували виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що виготовлення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у 2010 році здійснено на спеціальному бланку без використання Єдиного реєстру виконавчих проваджень не можливо встановити в АСВП виконавче провадження, під час примусового виконання якого виносилася постанова АА770622 від 14 травня 2010 року.

На думку позивачки, за таких обставин вона обмежена в здійсненні свого права власності щодо частини квартири АДРЕСА_1 .

Крім того, ухвалою судді Соснівського районного суду м.Черкас Пересунька Я.В. від 23 червня 2026 року у справі № 712/8469/26 повернуто її скаргу на бездіяльність державного виконавця в порядку розділу VII ЦПК України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 06липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд робить наступні висновки.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Таким чином, розділом VII ЦПК України встановлено спеціальний порядок, за яким здійснюється судовий контроль за виконанням судових рішень.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) викладено висновок, що «боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України».

У постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 234/18525/19 (провадження № 61-10369св20) та від 20.10.2021 у справі № 236/789/21 (провадження № 61-11689св21) вказано, що «в разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що ця особа не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Отже, суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу по суті та не врахували того, що арешт накладено на майно позивача, який є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому він не може виступати позивачем у цій справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21) та у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), підстав відступити від зазначених висновків судом не встановлено».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 22 травня 2026 року у справі № 606/1141/25 встановивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме: оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах: від 27 березня 2024 року у справі № 303/6292/20 (провадження № 61-8454св21), від 15 січня 2025 року у справі № 592/5020/24 (провадження № 61-13199св24).

Із позову ОСОБА_1 вбачається, що державним виконавцем Соснівського ВДВС Черкаського міського управління юстиції Крутінь С.М. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №770622 від 14 травня 2010 року.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 15 травня 2010 року реєстратором Черкаської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження № 9829287 у виді арешту нерухомого майна на належну ОСОБА_1 1/4 квартири АДРЕСА_1 на підставі вищевказаної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної державним виконавцем Соснівського ВДВС Черкаського міського управління юстиції Крутінь С.М.

Із додаткових пояснень Першого відділу ДВС у місті Черкаси від 17 липня 2026 року вбачається, що відповідно до автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_1 , в межах яких могло бути винесено постанову державного виконавця Крутінь С.М. серії АА №770622 від 14 травня 2010 року, зокрема, №15678355 від 23 січня 2009 року на підставі виконавчого листа № 2-642 Соснівського районного суду м.Черкаси, виданого 03 вересня 2008 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 26 253,38 грн (виконавчий документ повернуто стягувачу 01.11.2013 у зв`язку з відсутністю в боржника майна, на яке може бути звернено стягнення); 18595943 від 18 березня 2010 року на підставі виконавчого листа № 2-4985 Дарницького районного суду м.Києва від 15 січня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Центр фінансових послуг» боргу в розмірі 55 591,04 грн (інформація про подальші заходи в межах ВП відсутня); 18596814 від 18 березня 2010 року на підставі виконавчого листа № 2-4985 Дарницького районного суду м.Києва від 15 січня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Центр фінансових послуг» 146,47 грн (виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі).

За таких обставин ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, в межах якого державним виконавцем було накладено арешт на її майно, тому не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Отже, справа за її позовом не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги мають бути розглянуті в порядку Розділу VII ЦПК України як оскарження бездіяльності (дій) державного виконавця під час виконання судового рішення.

При цьому суд також враховує актуальну практику Черкаського апеляційного суду від 01 липня 2026 року у справі № 712/478/26 за ідентичних правовідносин та встановлених обставин.

Водночас повернення скарги ОСОБА_1 ухвалою судді Соснівського районного суду м.Черкас Пересунька Я.В. від 23 червня 2026 року у справі № 712/8469/26 не позбавляє її права на звернення до суду з такою ж скаргою повторно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення в суд із скаргою в порядку Розділу VII ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: Я.В. Пересунько