Ухвала суду № 138837512, 08.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 08.08.2026Справа № 554/11878/26 Провадження № 1-кс/554/10131/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчої ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави клопотання слідчого СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170420000879 від 06.08.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із змісту поданого клопотання слідує, що у провадженні СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026170420000879 від 06.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №88 від 23.03.2026 солдат ОСОБА_5 призначений на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

У невстановлений для досудового розслідування час, але у період до 06.08.2026, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини з корисливих мотивів.

У невстановлений для досудового розслідування час та місці, а саме до 06.08.2026, ОСОБА_5 , використовуючи можливості власного мобільного терміналу марки «Хiaomi Redmi Note 15 Pro+», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , через мобільний застосунок у месенджері «Telegram», зв`язався з невстановленими особами під нік-неймом «GlovoShop», з пропозицією у вигляді співпраці щодо розповсюдження психотропних речовин на території м. Полтави шляхом так званих «закладок» - приховуванням від сторонніх осіб заздалегідь виготовленої та розфасованої психотропної речовини на відкритій місцевості у вільно доступних місцях з можливістю подальшого їх знайдення шляхом отримання особою, яка придбає психотропну речовину, географічних координат місцевості або фотографій місця приховування психотропної речовини.

У відповідному каналі месенджеру «Telegram», з невстановленими особами ОСОБА_5 було обговорено усі умови щодо подальшого розповсюдження психотропної речовини на території м. Полтави: часу, місця і способу отримання психотропної речовини, можливих місць приховування на території м. Полтави (території, на які будуть вказувати додатково), а також оплати за виконану роботу ОСОБА_5 , грошової винагороди, за кожне успішне виконання завдання, що виражалося у прихованні на місцевості однієї так званої «закладки» та подальше направлення повідомлення у месенджері «Telegram» оператору «GlovoShop» географічних координат місцевості, фотографій місця приховування, інших даних з місцем зберігання психотропної речовини.

Погодившись на вказані умови, ОСОБА_5 з корисливих мотивів погодився на пропозицію невідомих осіб на незаконні придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, а також незаконний їх збут.

На реалізацію злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вказані речовини є психотропними, а їх обіг забороненим, у невстановлений для досудового розслідування час та місці у період часу до 06.08.2026 незаконно придбав попередньо виготовлені невстановленими особами психотропні речовини, які у своєму складі містять метамфетамін, що відповідно до висновків експертів № СЕ-19/117-26/15283-НЗПРАП від 07.08.2026, № СЕ-19/117-26/15284-НЗПРАП від 07.08.2026 та №СЕ-19/117-26/15277-НЗПРАП від 07.08.2026, загальна маса становить 1.114 г., у формі «закладок», розфасованих в ізолюючі стрічки білого кольору, для подальшого здійснення їх зберігання та приховування на відкритій місцевості на території м. Полтави шляхом так званих «закладок» з подальшим направленням повідомлень про географічні координати місцевості, фотографій їх місця приховування чи інших даних з місцем зберігання психотропної речовини, тобто подальшого незаконного збуту.

Незаконно придбану психотропну речовину після придбання і до 19:32 год. 06.08.2026 року ОСОБА_5 незаконно зберігав у чорному чохлі для окулярів, який був прикріплений до шортів сірого кольору, з яким ОСОБА_5 направився по пров. Токарний 2 у м. Полтава з метою незаконного збуту психотропної речовини, де був зупинений працівниками військової служби правопорядку, як військовослужбовець, котрий самовільно залишив військову частину.

Тобто, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні незаконного придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

06.08.2026 о 20 годині 50 хвилина ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

07.08.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування встановленні наступні анкетні дані підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

м. Полтава, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з практикою ЄСПЛ вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони є достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ у справах «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що «факти, які причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обґрунтованість повідомлення про підозру військовослужбовцю у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

Рапортом ЄО від 06.08.2026;

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (в порядку ст. 208 КПК України);

Протоколом огляду та додатками до нього від 06.08.2026;

Протоколом проведення обшуку від 06.08.2027;

іншими доказами в їх сукупності.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, і сторона обвинувачення вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки, без застосування вказаного запобіжного заходу, підозрюваний може:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

можливість знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

продовжити свою злочинну діяльність.

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України, варто розцінювати наступні обставини:

1. Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

Окрім того, відповідно до наявної інформації підозрюваний ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 29.04.2026 самовільно залишив місце несення служби та до моменту його затримання переховувався від виконання обов`язку захисту Вітчизни, суверенітету і територіальної цілісності України.

Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

2. Можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Обстановка вчинення інкримінованого діяння характеризує ОСОБА_5 , як особу, яка має підвищений рівень суспільної небезпечності, здатну незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зміна показань свідка на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.

3. Можливість знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів щодо приховування психотропних речовин, мобільних телефонів, банківських карток, чорнових записів та інших предметів і документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні. Крім того, в ході слідства необхідно провести відповідні слідчі дії та перевірити підозрюваного на причетність до вчинення інших злочинів.

4. Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Підозрюваний може узгоджувати позиції з можливими іншими фігурантами провадження, використовувати засоби конспірації, змінювати місце проживання, номери телефонів та іншим чином перешкоджати встановленню об`єктивної істини.

5. Вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності. З урахуванням характеру інкримінованого злочину, способу його вчинення та можливого систематичного характеру незаконного збуту психотропних речовин, існує ризик продовження протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

особисте зобов`язання - занадто м`який запобіжний захід, який не можна застосувати враховуючи особу підозрюваного, наявні ризики, та тяжкість вчиненого;

особиста порука не можливо застосувати, оскільки жодна особа, яка би заслуговувала на відповідну довіру, не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного та такого прохання від нього самого не надходило;

домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам. Тому даний запобіжний захід може значно ускладнити проведення слідчих дій з підозрюваним та призвести до затягування досудового розслідування.

Стан здоров`я ОСОБА_5 та вік не перешкоджають обранню запобіжного заходу тримання під вартою.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, в умовах воєнного стану на території України, такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Держави.

Прокурор та слідча у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та адвокат в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, адвоката, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

06.08.2026 о 20 год 50 хв ОСОБА_5 затримано, в порядку ст. 208 КПК України.

07.08.2026 на підставі ст. 40, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170420000879 від 06.08.2026 року.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу продовжнення вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли частково своє підтвердження в судовому засіданні.

Презумпція невинуватості гарантує, що кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Конституційний суд України зазначає, що метою принципу презумпції невинуватості є захист особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, від будь-яких форм осуду публічної влади, доки вину не буде доведено (Рішення від 8 червня 2022 року 3-р(ІІ)/2022).

Європейський суд роз`яснює, що п. 2 ст. 6 Конвенції забороняє посадовим особам оголошувати людину винною до винесення їй вироку судом. Можна лише інформувати громадськість про розслідування у кримінальних справах, наприклад, розкривати інформацію про вручення підозри, затримання та зізнання. Але робити це розсудливо та обачно, вибір слів є важливим (Рішення ЄСПЛ від 2 жовтня 2018 року у справі Криволапов проти України).

Культура поваги до презумпції невинуватості є однією з основ правової держави.

Презумпція свободи гарантує кожному свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції).

Базові висновки стосовно презумпції на користь залишення особи на свободі ЄСПЛ зробив у справах Вітольд Літва проти Польщі та Амбрушкевич проти Польщі.

Зокрема, ЄСПЛ зазначає: недостатньо, щоб позбавлення волі лише відповідало нормам національного права, а ще необхідно, щоб з огляду на обставини справи воно було необхідним.

Конституційний суд у 2019 році вже визнавав неконституційним положення ч. 5 ст. 176 КПК щодо безальтернативності запобіжних заходів у злочинах проти національної безпеки України та зазначав, що формальне судове рішення нівелює мету та суть правосуддя (Рішення від 25 червня 2019 року 7-р/2019).

Імператив поваги до людської гідності гарантує кожному повагу до його гідності. Заборона жорстокого поводження є абсолютною. Виключень з цього правила бути не може.

ЄСПЛ у своєму рішенні від 30 травня 2020 року Сукачов проти України, яке для України є пілотним, тобто таким що встановлює повторювану системну проблему, в черговий раз встановив порушення Україною ст. 3 Конвенції. Рішення стосується неналежних умов тримання під вартою. У ньому ЄСПЛ зазначає: коли держава не може гарантувати кожному ув`язненому умови, які відповідають статті 3 Конвенції, найбільш доречним рішенням проблеми буде зменшення кількості осіб, узятих під варту, шляхом частішого використання не пов`язаних з позбавленням волі запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням особи підозрюваного, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та має бути призначений у розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178,183, 184, 193, 194, 196-199, 309 КПК України, КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчої СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170420000879 від 06.08.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, у межах строку досудового розслідування, із поміщенням до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Строк тримання під вартою рахувати з 06 серпня 2026 року з 20 год.50 хв.

Строк дії ухвали до 20 год. 50 хв. 04 жовтня 2026 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених КПК України обов`язків. Призначити заставу в розмірі 266240,00 грн, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 , звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855 . Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)»

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. Уповноважена службова особа в Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_5 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : ОСОБА_1