Рішення № 138835918, 07.08.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5302/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2025 року №0279024-2409-2405-UA73040050000080963, №0279023-2409-2405-UA73040050000080963, №0279025-2409-2405-UA73040050000080963, №0279026-2409-2405-UA73040050000080963.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач посилався на те, що належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна не є об`єктами оподаткування відповідно до підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки такі використовуються ним у сільськогосподарській діяльності як сільськогосподарським товаровиробником.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У поданому до суду відзиві відповідач заперечував проти позову, вказавши про законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем не доведено обставини безпосереднього використання об`єктів нерухомого майна для виробництва сільськогосподарської продукції, переробки виробленої такої продукції та її реалізації. Крім цього відповідач звертав увагу суду на те, що не вчиняв дії щодо державної реєстрації за відповідним кодом КВЕД. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачеві на праві власності належать нежитлові будівлі:

- загальною площею (кв.м.): 992,1 кв. м (будівля ферми №5, роділка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- загальною площею (кв.м.): 284,4 кв. м (будівля ферми №6, кормоцех) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за адресою: АДРЕСА_1 ;

- за адресою: АДРЕСА_1 (корівник).

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області позивачу в автоматичному режимі було проведено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та 15 травня 2025 року сформовано податкові повідомлення-рішення по об`єктах нежитлових будівель форми «Ф»:

- №0279024-2409-2405-UA73040050000080963, відповідно до якого нараховано податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», за податковий період 2024 року в розмірі 34782,90 грн;

- №0279023-2409-2405-UA73040050000080963, відповідно до якого нараховано податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», за податковий період 2024 року в розмірі 27196,55 грн;

- №0279025-2409-2405-UA73040050000080963, відповідно до якого нараховано податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», за податковий період 2024 року в розмірі 10096,20 грн;

- №0279026-2409-2405-UA73040050000080963, відповідно до якого нараховано податкове зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», за податковий період 2024 року в розмірі 35219,55 грн.

Не погоджуючись з указаними рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також встановлення відповідальності за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень).

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Згідно положень підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є однією зі складових податку на майно, а платником такого податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).

На переконання суду, встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Підпунктом 14.1.76 пункту 4.1 статті 14 ПК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, зокрема будівлі промислові та склади.

Так, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджений і введений в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до вказаного Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "»Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Крім того, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року №3573 (який набрав чинності 01 січня 2024 року у був чинний на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень), до класу Нежитлові сільськогосподарські будівлі включаються будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, та не здаються їх власниками в оренду, позичку, лізинг не є об`єктами оподаткування згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Разом з тим, згідно пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно - правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу XIV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ XII «Податок на майно»).

Разом з тим, визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Також, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Згідно ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Застереження в пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Поняття "сільськогосподарський товаровиробник", що міститься у Законі України "Про сільськогосподарський перепис" та у ПК України, не суперечить один одному, оскільки визначення, закріплене законодавцем у пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, має чітко обмежену сферу застосування та, як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень п. 5.3 ст. 5 ПК України.

Вказане свідчить, що в розумінні пп. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають юридичні/фізичні особи, які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Отже, сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка здійснює виробництво і самостійну переробку власно виробленої продукції рослинництва і тваринництва. Це визначення пов`язується лише з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції незалежно від її подальшої долі (використання у власному господарстві або реалізації).

Тобто, належність особи до категорії сільськогосподарських товаровиробників не залежить від організаційної форми здійснення нею сільськогосподарської діяльності (юридична особа, фізична особа чи фізична особа-підприємець).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.02.2020 №820/3556/17, від 10.04.2020 №823/1751/17, від 24.04.2020 №540/2206/19 від 17.02.2021 №820/3707/17 та від 22.04.2021 №822/3289/17.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом ж підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд виходить з такого.

Так, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачеві на праві власності належать нежитлові будівлі: загальною площею (кв.м.): 992,1 кв. м (будівля ферми №5, роділка) за адресою: АДРЕСА_1 ; загальною площею (кв.м.): 284,4 кв. м (будівля ферми №6, кормоцех) за адресою: АДРЕСА_1 ; за адресою: АДРЕСА_1 ; за адресою: АДРЕСА_1 (корівник).

Відповідно до актів обстеження нежитлових будівель та житлового будинку на території колишньої Клішковецької ферми по вул. 40-річчя Перемоги, 84-е, 84-д, АДРЕСА_2 від 03 березня 2025 року №450 №450/1, складених комісією у складі заступника Клішковецького сільського голови (голова комісії) Сапогівського А.М., спеціаліста І категорії відділу земельних відносин та комунальної власності Клішковецької сільської ради Руснака І.І. (секретар комісії), начальника відділу та архітектури виконавчого комітету Клішковецької сільської ради ОСОБА_2 (член комісії); депутата Клішковецької сільської ради ОСОБА_3 (член комісії) встановлено, що нежитлові будівлі №6 (кормоцех) літ. А-1 по вул. 40-річчя Перемоги, 84-е, ферма №5 (роділка) літ. А-1 по вул. 40-річчя Перемоги, 84-д, корівник (літ. А-1) по АДРЕСА_1 знаходяться в задовільному стані та використовуються ОСОБА_1 для вирощування свиней та великої рогатої худоби.

Згідно з довідкою №25 від 23 березня 2025 року складеної Клішковецькою сільською радою на підставі актів від 03 березня 2025 року №450 №450/1, ОСОБА_1 використовує нежитлові будівлі ферма №6 (кормоцех) літ. А-1 по АДРЕСА_3 (роділка) по АДРЕСА_4 , корівник (літ. А-1) по вул. 40-річчя Перемоги, буд. 84-в у с. Клішківці Дністровського району Чернівецької області для вирощування свиней та великої рогатої худоби.

Відповідно до змісту довідки №1723 від 12 листопада 2024 року, виданої Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області, позивач є членом особистого селянського господарства, у приватній власності якого є земельна ділянка площею 1,7706 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 7325083600:05:003:0437.

Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 є сільськогосподарським виробником, оскільки вирощує свиней та велику рогату худобу.

Крім цього, згідно із заключенням спеціаліста Чернівецької торгово-промислової палати Акульонка В.П. №В-216/1 від 04 березня 2025 року код нежитлової будівлі ферми №6 кормоцех Літ. А-І за адресою Чернівецька область, с. Клішківці, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 84-е - 1271 нежитлові сільськогосподарські будівлі.

Відповідно до заключень спеціаліста Чернівецької торгово-промислової палати Акульонка В.П. №В-216/2 та №В216/3 від 04 березня 2025 року коди нежитлових будівель ферми №5 роділка Літ. А-І за адресою: Чернівецька область, с. Клішківці, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 84-д, а також корівника літ. А-І за адресою: Чернівецька область, с. Клішківці, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 84-в - 1271 нежитлові сільськогосподарські будівлі.

Крім цього, судом встановлено, що згідно інформації з системи «Діловодство спеціалізованого суду», відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріалів справи, у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа №600/5905/24-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень: №0573798-2409-2411-UA73040050000080963, №0573800-2409-2411-UA73040050000080963, №0573801-2409-241.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі №600/5905/24-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомленням-рішенням форми «Ф»: №0573798-2409-2411-UA73040050000080963 від 05.06.2024 р., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік в розмірі 25664,35 грн.; №0573800-2409-2411-UA73040050000080963 від 05.06.2024 р., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік в розмірі 9527,40 грн.; №0573801-2409-2411-UA73040050000080963 від 05.06.2024 р., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік в розмірі 33 235,35 грн.

Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у вказаній справі було встановлено обставини стосовно нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_4 , а саме що таке входить до складу будинку садибного типу з господарськими будівлями та складає собою єдиний комплекс будівель по АДРЕСА_4 (Літ.А-1 житловий будинок загальною площею 436,2 кв. м, житлова площа 163,9 кв.м., літ. В господарський блок (загальна площа 766,1 кв. м), №1 огорожа, І замощення).

Відповідно до Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

Отже, з наведеного вбачається, що належні на праві власності позивачу об`єкти нерухомого майна є будівлями сільськогосподарського призначення, використовуються ним для ведення фермерського господарства та відносяться до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023.

Стосовно будівлі, яка знаходиться по вул. 40-річчя Перемоги, 84-б в с. Клішківці (господарський блок), то вона також за вимогами ДК 018-2000 віднесена до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», господарський блок - служить для зберігання садових інструментів, матеріалів для ремонтних робіт, газонокосарок, велосипедів та інших речей, що необхідні для діяльності господарства.

Крім цього, згідно з довідкою №(02-06)265 від 05 березня 2025 року виданою Клішковецькою сільською радою ОСОБА_1 , відомості про передачу в лізинг та позику нежитлової будівлі, ферми №6 (кормоцех) по вул. 40-річчя Перемоги, 84-е, нежитлової будівлі ферми №5 (роділки) по вул. 40-річчя Перемоги, 84-д, нежитлової будівлі (корівник) по вул. 40-річчя Перемоги, 84-в с. Клішківці Дністровського району Чернівецької області у Клішковецькій сільській раді відсутні.

Також Клішковецька сільська рада у довідці №(02-06)265 від 05 березня 2025 року зазначила, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №414861302 від 24.02.2025 року відомості про перебування нежитлової будівлі, ферми №6 (кормоцех) по вул. 40-річчя Перемоги, 84-е с. Клішківці Дністровського району Чернівецької області, нежитлової будівлі ферми №5 (роділки) по вулю 40-річчя Перемоги, 84-д, нежитлової будівлі (корівник) по вул. 40-річчя Перемоги, 84-в у с. Клішківці Дністровського району Чернівецької області в оренді відсутні.

Отже, вказані матеріали свідчать про безпосереднє використання позивачем як сільськогосподарським виробником у сільськогосподарській діяльності об`єктів нерухомості за вказаними адресами.

В ході судового розгляду цієї справи по суті відповідачем як суб`єктом владних повноважень усупереч частині другій статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено того, що позивач протягом податкового періоду 2024 року використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна у будь-який інший спосіб, відмінній від сільськогосподарської діяльності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки наявними у справі матеріалами підтверджується ведення позивачем особистого селянського господарства з використанням належних йому на праві власності об`єктів нерухомого майна, тобто безпосередньо зайнятий у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації, то він підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника.

Відповідно, належні позивачу на праві власності об`єкти нерухомого майна не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки на них поширюється дія податкової пільги, яка передбачена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

З огляду на викладене у своїй сукупності, перевіряючи оскаржувані позивачем рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законом, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень.

Тому, суд визнає протиправними та скасовує оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2025 року №0279024-2409-2405-UA73040050000080963, №0279023-2409-2405-UA73040050000080963, №0279025-2409-2405-UA73040050000080963, №0279026-2409-2405-UA73040050000080963 якими ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Указаної позиції при вирішенні аналогічних спірних відносин між тими самими сторонами дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у справах №600/6116/24-а (постанова від 23 червня 2025 року) та №600/5905/24-а (постанова від 24 червня 2025 року).

Згідно змісту частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість заявлених вимог. Натомість відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції від 07 листопада 2025 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15 травня 2025 року №0279024-2409-2405-UA73040050000080963.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15 травня 2025 року №0279023-2409-2405-UA73040050000080963.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15 травня 2025 року №0279025-2409-2405-UA73040050000080963.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 15 травня 2025 року №0279026-2409-2405-UA73040050000080963.

Стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк