Рішення № 138835803, 05.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року справа № 580/7091/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Бабенка Р. В. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

01.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, 23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо виплати щомісячної грошової компенсації вартості продуктів харчування у фіксованому розмірі 493,00 грн, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України від 26.03.2026 № 109, а не у розмірі 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими МОЗ (пункт 14 частини першої статті 20 Закону України № 796-ХІІ, Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258);

визнання протиправною відмови, викладеної в листі від 23.06.2026 № 13669-13030/Л-02/8-2300/26, перерахунку та виплати їй зазначеної компенсації у розмірі, гарантованому пунктом 14 частини першої статті 20 Закону України № 796-ХІІ;

зобов`язання здійснити нарахування та виплату щомісячної грошової компенсації вартості продуктів харчування у розмірі 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими МОЗ (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258), починаючи з 21.05.2026, з урахуванням раніше виплачених сум;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень.

Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач протиправно не виплатив позивачу щомісячну грошову компенсацію вартості продуктів харчування.

Ухвалою від 06.07.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив здійснити розгляд вказаної справи правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.07.2026 від відповідача надійшов відзив з прохання відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки м.Тальне, в якому проживає позивач, не відноситься до територій радіоактивного забруднення, та нарахована відповідна компенсація у передбаченому законом розмірі.

Всі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з посвідченням категорії 1 від 03.09.2019 серії НОМЕР_2 позивач є особою з інвалідністю, постраждала від аварії на ЧАЕС.

Матеріали пенсійної справи підтверджують, що отримує пенсію з інвалідності 2групи за 1 категорію потерпілого від аварії ЧАЕС, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звернувся до відповідача заявою від 21.05.2026, в якій просив здійснити з перерахунок і виплату щомісячної грошової компенсації вартості продуктів харчування у розмірі 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими МОЗ, згідно з законом.

Відповідач листом від 23.06.2026 повідомив про відсутність підстав для вказаного перерахунку. Обґрунтовуючи зазначив, що розглянув заяву відповідно до Закону України «Про звернення громадян». За документами пенсійної справи він отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Вказана доплата нарахована та становить 493,00 грн. Підстав для виплати в іншому розмірі немає.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Питання поділу території на відповідні зони врегульовано Законом України від 27.02.1991 №791а-Х1І «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 791а).

Визначення категорій зон радіоактивного забруднення передбачено статтею 2 Закону № 791а.

Частина перша цієї статті в редакції, чинній до 01.01.2015, визначала чотири зони радіоактивного забруднення: зона відчуження, зона безумовного (обов`язкового) відселення, зона гарантованого (добровільного) відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до частин 2 - 3 статті 2 Закону №791а повноваження щодо установлення меж цих зон, визначення переліку населених пунктів, які відносяться до конкретної зони радіоактивного забруднення делеговані Кабінету Міністрів України.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення затверджено постановою Кабінет Міністрів Української PCP від 23.07.1991 (далі - Перелік). Відповідно до додатку 1 Переліку м.Тальне, Черкаської області, де проживає Позивачка, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю (далі - 4 зона).

Пунктом 2 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 76 -VIH «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 791а, а із переліку зон радіоактивного забруднення виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Зазначені зміни набрали законної сили з 01.01.2015.

З 01.01.2015 стаття 2 Закону № 791а визначає такі категорії зон радіоактивного забруднення територій:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов`язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км-2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км-2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км-2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км-2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км-2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км-2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Отже, м. Тальне, Черкаської області, де проживає Позивач, із 01.01.2015 не відноситься до жодної із категорій зон радіоактивного забруднення територій.

Відповідно до статті 49 Закону № 796-XІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров' ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 65 Закону №796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 18 Закону №796-XII визначено, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінетом Міністрів України за рекомендаціями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, встановлюються додаткові норми раціонального харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах.

Статтею 19 Закону №796-XII встановлено, що компенсації та пільги, встановлені розділом IV, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 20 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Фізіологічні (медичні) норми забезпечення продуктами харчування розроблені Міністерством охорони здоров`я України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (додаток № 4 до постанови).

При цьому, статтею 62 Закону № 796-ХІІ визначено, що роз`яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого с обов`язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб`єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

20 вересня 2005 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 936 "Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова № 936).

Згідно з пунктом 9 Постанови № 936 Мінсоцполітики у місячний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік визначає з урахуванням розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і даних Держстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, в розрізі областей та м. Києва розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону для громадян, категорій 1 і 2.

Тобто, функції з визначення розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону № 796 покладено на Мінсоцполітики.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 936 передбачено, що розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є Пенсійний фонд України, а за програмами, визначеними пунктом 13-2 цього Порядку, - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних Київської міської

держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України" (далі - Постанова № 765) затверджено:

форму декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги:

форму заяви про призначення окремих видів державної соціальної допомоги:

форму акта про інформування засобами телефонного та/або іншого доступного засобу зв`язку:

перелік видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюються органами Пенсійного фонду України.

З 01 липня 2025 року на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 695 "Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги, від 23.06.2025 № 766 "Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог", від 25.06.2025 № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» Пенсійний фонд України розпочав адміністрування 41 виду державних соціальних допомог, соціальних допомог, соціальних стипендій, компенсацій, які раніше призначалися та виплачувалися органами соціального захисту населення.

Отже, з 01 липня 2025 року органи Пенсійного фонду України набули компетенції щодо виплат компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначених Переліком видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюються органами Пенсійного фонду України відповідно до Постанови № 765, а зокрема щодо виплати компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадянам, що належать до першої та другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорій 1 та 2, визначені статтями 20 та 21 Закону № 796-XІІ відповідно, де пунктом 14 частини 1 статті 20 Закону № 796 X11 до "Компенсацій та пільг громадянам, віднесеним до категорії 1" належить "забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я".

Наказом Міністерства соціальної політики України від 26.03.2026 № 109 затверджено Розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2026 рік, у якому у розрізі областей визначено розміри компенсаційних виплат, а зокрема у Черкаській області розмір таких виплат для громадян, віднесених до категорій 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, складає 493,00 грн. Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 січня 2026 року.

Протягом 2026 року щомісячно здійснюється нарахування та виплата Позивачу грошової компенсації вартості продуктів харчування, яка передбачена пунктом 14 статті 20 Закону № 796-XII у розмірі 493,00 грн. Факт отримання вказаних виплат також підтверджує Позивач у своєму позові.

Вищевказані нормативні акти є чинними. Тому підлягають безумовному виконанню, дотриманню та застосуванню усіма суб`єктами правовідносин.

Враховуючи вищсвикладснс, позовні вимоги про нарахування та виплату щомісячної грошової компенсації вартості продуктів харчування у розмірі 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими МОЗ (постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258), суперечать нормам чинного законодавства.

Інші доводи не спростовуют вказані висновки, а посилання на рішення інших судів не стосуються аналогічних обставин спору.

То ж позовні вимоги не обґрунтовані, а судові витрати розподілу згідно зі ст.ст.132-139 КАС України не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, 23; код ЄДРПОУ 21366538) про:

визнання протиправними дій щодо виплати щомісячної грошової компенсації вартості продуктів харчування у фіксованому розмірі 493,00 грн, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України від 26.03.2026 № 109, а не у розмірі 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими МОЗ (пункт 14 частини першої статті 20 Закону України № 796-ХІІ, Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258);

визнання протиправною відмови, викладеної в листі від 23.06.2026 № 13669-13030/Л-02/8-2300/26, перерахунку та виплати їй зазначеної компенсації у розмірі, гарантованому пунктом 14 частини першої статті 20 Закону України № 796-ХІІ;

зобов`язання здійснити нарахування та виплату щомісячної грошової компенсації вартості продуктів харчування у розмірі 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими МОЗ (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258), починаючи з 21.05.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ