Рішення № 138835615, 07.08.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/797/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 221350004355 від 04.11.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 період роботи з 01.01.1992 по 27.04.1995 в російській федерації, який підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.03.1984 року.

В підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що 27 жовтня 2025 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 2211350004355 від 04 листопада 2025 року позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком.

Вказаним рішенням позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 27.04.1995, оскільки позивач не надала підтвердних документів.

Зарахування до страхового стажу періоду роботи у російській федерації з 01.01.1992 по 27.04.1995 є важливим для позивача, тому що це дає їй можливість мати необхідний розмір страхового стажу для майбутнього призначення пенсії за віком.

Позивач вважає рішення пенсійного органу про відмову у призначені пенсії в зв`язку із не зарахуванням до страхового стажу періоду роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 27.04.1995 таким, що не узгоджується з положеннями пенсійного законодавства, тобто протиправним, тому звернулася в суд за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі в справі як другого відповідача-Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

09.02.2026 року від представника відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшло клопотання про залучення у якості співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

В зв`язку із тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залучено до участі в справі в якості другого відповідача Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року про відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає, що вищевказане клопотання необхідно повернути заявнику без розгляду.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

Обгрунтовуючи заперечення позову представник відповідача вказала, що для визначення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання чинності Угодою.

З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді.

Пенсії громадянам які проживали/працювали на території російської федерації призначаються на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991 (лист Пенсійного фонду України ).

27.10.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 04.11.2025 № 221350004355 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 27.10.2025 в зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано період роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 27.04.1995, оскільки з 19 червня 2023 року для України припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, в зв`язку з чим стаж роботи зараховується по 31.12.1991.

Згідно поданих документів страховий стаж позивача складає 18 років 09 місяців 04 дні (за необхідних 22), що недостатньо для призначення пенсії за віком.

Крім того необхідно взяти до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах про те, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії є підтвердження нарахування заробітної плати первинними документами.

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що рішення пенсійного органу про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за віком відповідає вимогам чинного законодавства, в зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві на позов заявила клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Вирішуючи зазначене клопотання суд враховує, що частиною 6 статті 262 КАС України передбачено право суду відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а саме: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так як дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

Обгрунтовуючи заперечення позову представник відповідача вказала, що 27.10.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком.

Призначення і виплата пенсій громадянам України які проживали і працювали за її межами, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

З 1 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

19.06.2023 припинена для України дія Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Обчислення страхового стажу набутого в республіках колишнього СРСР, а в подальшому в незалежних державах, та врахування нарахованої заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з врахуванням двосторонніх угод/договорів. До страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.

Згідно із пунктом 2 "Порядку підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 16.05.2025 У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: підтвердні документи-будь-які документи у формі довідок, виписок тощо, виданих іншою державою, що підтверджують зарахування періодів роботи у такій державі до страхового стажу (стажу роботи) під час призначення пенсії згідно із законодавством відповідної держави.

Згідно із пунктом 3 "Порядку підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком", особи, які працювали в інших державах і у яких відсутній необхідний страховий стаж, передбачений частинами першою-третьою статті 26 Закону, додають до заяв про призначення пенсії підтвердні документи.

З огляду на вказане у пенсійного органу відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в російській федерації з 01.01.1992 по 27.04.1995, оскільки підтвердні документи не надано.

Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, підстави для їх задоволення відсутні, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Позивач подала в суд відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, при вирішенні спору враховує наступне.

Судом встановлено, що 27.10.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 221350004355 від 04.11.2025 року позивачу відмовлено у призначені пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутній необхідний стаж роботи.

Рішення прийняте за таких обставин.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата звернення-27.10.2025 року, вік 63 роки 0 місяців 2 дні.

Страховий стаж особи становить 18 років 9 місяців 4 дні.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 02.03.1984 до страхового стажу не зараховано період роботи в Російській Федерації з 01.01.1992 по 27.04.1995, оскільки не надані підтвердні документи.

Про прийняте рішення позивач повідомлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2200-0206-8/86203 від 10.11.2025.

Згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 02.03.1984, в період часу з 01.01.1991 року по 27.04.1995 року позивач працювала в акціонерному товаристві закритого типу текстильний комбінат "Спартак", російська федерація.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Згідно із частинами 1, 2 статті 4 Закону №1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV, в солідарній системі призначається пенсія за віком.

Згідно із частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 24-1 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Згідно із частинами 1, 2 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Відповідно до статті 26-1 Закону № 1058-IV, у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 цього Закону, для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави. Порядок підтвердження та зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком залежить від заробітної плати (дохід) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях та коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, визначеного відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до підпункту 1) частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із пунктом 1.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за перерахунком пенсії, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до підпункту 2, 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності-за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі-індивідуальні відомості про застраховану особу).

Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, (в тому числі документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і за вислугу років), передбачені Порядком підтвердження наявного стажу роботи, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.

Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.

Згідно із пунктами 4.3, 4.7 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Пунктом 5-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" від 25 квітня 2024 року № 3674-IX набрав чинності 23.06.2024 року.

13.03.1992 року набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка була підписана також крім інших країн Співдружності Незалежних Держав Україною та російською федерацією (далі Угода від 13.03.1992 року).

Згідно із статтями 1, 5 Угоди від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 6 Угоди від 13.03.1992 року встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" (далі Постанова № 1328), постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Відповідно до інформації, наведеної в листі Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року N 72/14-612-108210), Угода припинила свою дію для України 19 червня 2023 року.

Згідно із статтею 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз змісту наведених правових норм та оцінка встановлених у справі обставин дає суду підстави зробити висновок про те, що відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які проживають в Україні, до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, зараховуються періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, тобто до 23.06.2024 року, але в межах дати припинення дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, а саме до 19 червня 2023 року.

Україна як держава-учасниця такої Угоди, повинна виконувати свої зобов`язання взяті відповідно до вказаної Угоди.

Таким чином, у разі наявності у позивача трудового стажу в періоди роботи за межами України в державах які входили до складу колишнього Союзу РСР, зокрема в даному випадку наявності трудового стажу на території російської федерації за період часу з 01.01.1992 року по 27.04.1995 року, вона має право на врахування такого трудового стажу для призначення пенсії за віком за чинним законодавством України, у разі якщо зарахування стажу не буде суперечити вимогам такого законодавства.

За періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

До 01 січня 2004 року страховий стаж працівників обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.1992 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII, (далі Закон № 1788-XII).

Згідно із пунктом а) статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,-за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердив "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", (далі Порядок № 637).

Згідно із пунктом 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 23 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Із змісту наведених правових норм суд робить такі висновки:

- пунктом 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії;

- основним документом, що підтверджує трудовий (страховий) стаж в період до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є трудова книжка;

- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також документів виданих архівними установами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, при цьому для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до частини другої статті 24-1 та частини першої статті 26-1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Кабінет Міністрів України постановою від 16 травня 2025 року № 562 затвердив такі, що додаються:

- Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу;

- Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком.

Згідно із пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком (далі Порядок № 562), цей Порядок визначає механізм підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі (за наявності) для визначення права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 Закону.

Періоди роботи осіб в іншій державі (за наявності), з якою укладено міжнародний договір України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, зараховуються до страхового стажу осіб, які проживають в Україні, на умовах такого міжнародного договору.

У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

- інші держави - іноземні держави, з якими не укладено міжнародний договір України, згоду на обов`язковість якого надає Верховна Рада України;

- підтвердні документи-будь-які документи у формі довідок, виписок тощо, виданих іншою державою, що підтверджують зарахування періодів роботи у такій державі до страхового стажу (стажу роботи) під час призначення пенсії згідно із законодавством відповідної держави.

Особи, які працювали в інших державах і у яких відсутній необхідний страховий стаж, передбачений частинами першою-третьою статті 26 Закону, додають до заяв про призначення пенсії підтвердні документи.

Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам на підставі наведених правових норм законодавства, суд робить висновок про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Необхідність подання інших документів для підтвердження страхового стажу відповідно до Порядку № 637 (для підтвердження стажу роботи приймаються виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи), виникає тільки у разі відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Оскільки період роботи позивача в іншій державі - російській федерації з 01.01.1992 року по 27.04.1995 року підтверджується відповідними записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 2 березня 1984 року, заповненої на ім`я ОСОБА_1 , такий період трудової діяльності необхідно зарахувати до її страхового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV на умовах міжнародного договору - Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року.

Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при прийнятті рішення області № 221350004355 від 04.11.2025 року, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не зараховано до страхового стажу період роботи в російській федерації з 01.01.1992 року по 27.04.1995 року на пункт 3 Порядку № 562 згідно із яким особи, які працювали в інших державах і у яких відсутній необхідний страховий стаж, передбачений частинами першою-третьою статті 26 Закону, додають до заяви про призначення пенсії підтвердні документи є помилковим, оскільки вказаний Порядок регулює питання обчислення страхового стажу у разі якщо особа працювала в іншій державі з якою у України відсутній укладений міжнародний договір України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, в зв`язку із тим, що періоди роботи осіб в іншій державі (за наявності), з якою укладено міжнародний договір України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, зараховуються до страхового стажу осіб, які проживають в Україні, на умовах такого міжнародного договору.

Таким чином, підтвердні документи заявлені у пункті 3 Порядку № 562 є обов`язковими для зарахування періодів роботи особи в іншій державі до її страхового стажу при призначенні пенсії за віком тільки у випадку відсутності укладеного міжнародного договору України у галузі пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про те, що необхідно частково задовольнити позовні вимоги, в яких позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 221350004355 від 04.11.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 період роботи з 01.01.1992 по 27.04.1995 в російській федерації, який підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.03.1984 року.

Позовні вимоги задовольняються частково, оскільки суд зобов`язує провести зарахування до страхового стажу спірного періоду роботи пенсійний орган який приймав спірне рішення, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Згідно із частиною 1 та частиною 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов обгрунтований частково, доведений дослідженими в судовому засіданні доказами частково, тому підлягає частковому задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 221350004355 від 04.11.2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком за її заявою від 27.10.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 27.04.1995 на території російської федерації.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 21390940)

Головуючий суддя В.К. Блонський