Рішення № 138835527, 07.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2026 року № 520/7359/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат з відповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, м. Харків, 61057, вул. Сковороди Григорія, 46) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00/9173/2419 від 05.03.2026.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 р. у справі № 520/7359/26 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, м. Харків, 61057, вул. Сковороди Григорія, 46) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00/9173/2419 від 05.03.2026.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, м. Харків, 61057, вул. Сковороди Григорія, 46) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

03.08.2026 до суду надійшла зава позивача, в якій він просив:

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені при судовому розгляді справи у Харківському окружному адміністративному суді судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 гривень (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

05.08.2026 до суду надійшли заперечення відповідача, в яких він просив:

- у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №520/7359/26 відмовити в повному обсязі.

За правилами ч.4 ст.143 КАС України, у випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Дослідивши подану заяву позивача, а також враховуючи характер заявлених вимог, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні без виклику учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої та другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збирання доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів, рахунків та інших документів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом установлено, що у позовній заяві, поданій 31.03.2026, позивач повідомив про очікуване понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, навів їх попередній розрахунок у сумі 30000,00 грн, виходячи з орієнтовної тривалості надання правничої допомоги 10 годин та вартості однієї години роботи адвоката 3000,00 грн, а також зазначив про намір подати докази розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, до ухвалення рішення по суті спору позивач у належній процесуальній формі заявив про понесення витрат на професійну правничу допомогу, визначив їх попередній розмір і повідомив про подальше подання доказів остаточного розміру таких витрат.

Рішення у справі №520/7359/26 ухвалено та його повний текст складено 29.07.2026.

Перебіг установленого частиною сьомою статті 139 КАС України п`ятиденного строку розпочався 30.07.2026 та закінчився 03.08.2026. Заява позивача разом із доказами на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду 03.08.2026, сформована в системі «Електронний суд» 02.08.2026.

Таким чином, позивачем дотримано передбачені частиною сьомою статті 139 КАС України порядок та строк подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу не вирішувалося, заява позивача підлягає розгляду шляхом ухвалення додаткового рішення.

На підтвердження обсягу та вартості професійної правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2026, акт про надання правової допомоги від 31.07.2026 та копію свідоцтва адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю.

Зі змісту договору про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2026 судом установлено, що його укладено між адвокатом Мікуліним Дмитром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2.1 договору адвокат зобов`язався надати клієнту послуги, пов`язані зі складенням позовної заяви і веденням справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00/9173/2419 від 05.03.2026.

Пунктом 2.3 договору визначено, що розмір гонорару становить 3000,00 грн за одну годину часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 2.4 договору загальна вартість наданої адвокатом правової допомоги встановлюється в акті про надання правової допомоги, у якому зазначаються обсяг наданої допомоги та її вартість.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата має бути здійснена протягом 30 календарних днів із дня підписання сторонами акта про надання правової допомоги.

Відповідно до акта про надання правової допомоги від 31.07.2026 адвокатом надано, а клієнтом прийнято такі послуги:

зустріч із представником клієнта та первинна консультація щодо перспектив судового розгляду 1 година, вартість 3000,00 грн;

підготовка позовної заяви, що включала ознайомлення з матеріалами податкової перевірки, листуванням із податковим органом і документами клієнта, аналіз норм законодавства та судової практики, підготовку і перевірку позовної заяви, 6 годин, вартість 18000,00 грн;

підготовка відповіді на відзив, що включала ознайомлення з матеріалами судової справи та відзивом, аналіз законодавства і судової практики, підготовку та перевірку відповіді на відзив, 1 година 30 хвилин, вартість 4500,00 грн;

телефонні консультації з клієнтом та роз`яснення щодо судового провадження 1 година 30 хвилин, вартість 4500,00 грн.

Загальна тривалість надання правничої допомоги в акті визначена як 10 годин, а її вартість 30000,00 грн.

Надані позивачем договір та акт містять посилання на податкове повідомлення-рішення, оскаржене у цій справі, визначають види наданої адвокатом правничої допомоги, тривалість їх надання та вартість, а тому підтверджують зв`язок заявлених витрат із розглядом справи №520/7359/26.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відсутність платіжної інструкції, квитанції або іншого документа про фактичну сплату 30000,00 грн є підставою для відмови у відшкодуванні витрат у повному обсязі.

Зі змісту пункту 1 частини третьої статті 134 та частини сьомої статті 139 КАС України вбачається, що розподілу підлягає вартість правничої допомоги, яка не лише фактично сплачена, а й підлягає сплаті стороною відповідно до умов договору.

У цій справі обов`язок позивача сплатити вартість наданої правничої допомоги підтверджується договором №26/03 від 26.03.2026 та підписаним сторонами актом від 31.07.2026, яким погоджено остаточний обсяг і вартість послуг. При цьому встановлений договором тридцятиденний строк оплати на момент подання заяви ще не сплив.

Таким чином, відсутність документа про фактичне перерахування коштів не спростовує реальності зобов`язання позивача оплатити надану йому правничу допомогу та не є підставою для відмови у розподілі таких витрат.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 19.12.2025 у справі №260/8573/23, у якій Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила, що витрати на правничу допомогу визначаються відповідно до умов договору та доказів обсягу наданих послуг, а суд під час їх розподілу повинен установити реальність, пов`язаність і співмірність заявленої суми. У цій постанові Верховний Суд погодився зі зменшенням заявлених витрат із 20000,00 грн до 8500,00 грн з урахуванням складності справи, фактичного обсягу послуг і заперечень іншої сторони.

Водночас наявність договору та акта про надання правової допомоги не означає, що весь погоджений між адвокатом і клієнтом гонорар автоматично має бути покладений на іншу сторону спору.

Суд зауважує, що зобов`язання клієнта оплатити адвокату погоджений гонорар виникає з договору про надання правничої допомоги. Натомість розмір суми, що компенсується за рахунок іншої сторони, визначається судом за процесуальними критеріями, встановленими статтями 134 та 139 КАС України.

Відтак, сума гонорару, погоджена адвокатом і клієнтом, та сума витрат, яка підлягає розподілу між учасниками справи, не є тотожними.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару, підстави зміни його розміру, порядок сплати та умови повернення визначаються договором про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд постановою від 03.07.2026 у справі №520/9375/22 зазначив, що документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалено рішення. Водночас суд не зобов`язаний присуджувати всі заявлені витрати, якщо встановить, що їх розмір є завищеним з урахуванням складності справи, витраченого адвокатом часу, обсягу послуг, ціни позову та значення спору для сторони. У зазначеній справі Верховний Суд залишив без змін постанову Другого апеляційного адміністративного суду, якою заявлені витрати було зменшено до суми, визнаної судом співмірною встановленим обставинам.

У постанові від 17.06.2026 у справі №380/28883/23 Верховний Суд наголосив, що суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов`язаний у кожному конкретному випадку оцінити їх за критеріями необхідності та достатності, зокрема врахувати, чи змінювалася правова позиція сторін, чи виникала потреба у вивченні додаткових джерел права та документів, чи були заявлені послуги необхідними для досягнення результату розгляду справи. Відшкодуванню підлягають лише фактичні й необхідні витрати, розмір яких є розумним.

Оцінюючи заявлений позивачем розмір витрат у цій справі, суд ураховує, що предметом спору була одна позовна вимога про визнання протиправним та скасування одного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.

Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судові засідання не проводилися, адвокат участі в них не брав, необхідності прибувати до суду та нести пов`язані із цим додаткові витрати не мав.

Фактичні обставини спору були визначені актом камеральної перевірки від 13.02.2026 №6767/20-40-24-19-04, заявою-поясненням позивача від 25.02.2026 №089, податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2026 №00/9173/2419, листом Головного управління ДПС у Харківській області від 06.03.2026 №11146/6/20-40-24-19-12, скаргою позивача та рішенням ДПС України від 24.03.2026 №7557/6/99-00-06-01-02-26.

Отже, адвокату необхідно було опрацювати певний обсяг документів і надати їм правову оцінку. Водночас справа не потребувала дослідження значного масиву первинної бухгалтерської документації, проведення експертизи, допиту свідків, витребування додаткових доказів чи участі в судових засіданнях.

Основне правове питання полягало в перевірці дотримання контролюючим органом процедури розгляду своєчасно поданої позивачем заяви-пояснення відповідно до пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 Податкового кодексу України. Правова позиція позивача протягом розгляду справи істотно не змінювалася.

Суд також ураховує, що зазначені в акті первинна консультація щодо перспектив судового розгляду, телефонні консультації з клієнтом та роз`яснення щодо судового провадження за своїм змістом безпосередньо пов`язані з формуванням правової позиції, підготовкою позовної заяви і супроводженням справи.

При цьому акт від 31.07.2026 не містить відомостей про конкретні дати проведення телефонних консультацій, їх кількість, тривалість кожної з них та коло питань, які потребували окремого опрацювання поза межами підготовки процесуальних документів.

За таких обставин зустріч із клієнтом, первинна консультація та телефонні консультації не можуть у повному обсязі розглядатися як самостійні послуги, вартість яких додатково покладається на відповідача, оскільки вони частково охоплюються комплексною послугою з підготовки позовної заяви та ведення справи.

Суд бере до уваги й те, що підготовка позовної заяви в акті визначена як єдина послуга, до складу якої вже включено ознайомлення з матеріалами податкової перевірки, листуванням із податковим органом та документами клієнта, аналіз законодавства й судової практики, складання і перевірку позовної заяви.

Такі дії об`єктивно є складовими підготовки одного процесуального документа, а не окремими результатами правничої допомоги. Вони були необхідними, однак заявлена за них вартість 18000,00 грн не відповідає складності справи, обсягу фактичних матеріалів та характеру письмового провадження.

Стосовно підготовки відповіді на відзив суд зазначає, що така послуга пов`язана з розглядом справи та спрямована на спростування доводів відповідача. Разом із тим правова позиція позивача у відповіді на відзив ґрунтувалася на тих самих фактичних обставинах і нормах права, які вже були викладені в позовній заяві, а тому не потребувала формування принципово нової правової позиції.

Посилання позивача на рекомендовані Радою адвокатів Харківської області розміри адвокатського гонорару не є визначальним для розподілу судових витрат. Такі рекомендації можуть ураховуватися сторонами при погодженні гонорару, однак не підміняють критеріїв співмірності, установлених частиною п`ятою статті 134 КАС України, та не створюють для іншої сторони безумовного обов`язку компенсувати весь погоджений гонорар.

Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність повної відмови в задоволенні заяви у зв`язку з тим, що справа віднесена до справ незначної складності та розглянута без виклику сторін.

Так, розгляд справи у спрощеному письмовому провадженні не свідчить про відсутність фактично наданої професійної правничої допомоги та не позбавляє позивача, на користь якого ухвалено рішення, права на компенсацію необхідних і документально підтверджених витрат.

У цій справі надання адвокатом правничої допомоги підтверджується змістом підготовлених процесуальних документів, договором №26/03 від 26.03.2026 та актом від 31.07.2026.

Результат розгляду справи був ухвалений на користь позивача, а тому повна відмова у компенсації витрат за наявності доказів їх виникнення не відповідає частині першій статті 139 КАС України.

Водночас заперечення відповідача щодо неспівмірності заявленої суми є частково обґрунтованими, оскільки відповідач послався на характер і складність спору, письмовий розгляд справи, відсутність судових засідань, взаємопов`язаність консультацій із підготовкою процесуальних документів, обсяг фактично виконаних робіт та непропорційність заявленої суми предмету спору.

Суд ураховує також, що ціна позову становила 1020,00 грн, тоді як заявлений розмір витрат на правничу допомогу складає 30000,00 грн, майже у тридцять разів перевищує суму застосованої до позивача штрафної санкції.

Саме лише перевищення витрат на правничу допомогу над ціною позову не виключає їх відшкодування, оскільки значення справи для сторони не завжди обмежується безпосереднім майновим результатом.

Проте таке співвідношення підлягає оцінці разом зі складністю справи, обсягом наданих послуг, тривалістю розгляду та характером процесуальних дій адвоката.

Урахувавши предмет і значення справи для позивача, обсяг досліджених документів, зміст підготовлених процесуальних документів, відсутність судових засідань, незмінність основної правової позиції, часткове поглинання консультацій послугою з підготовки позову, а також заперечення відповідача, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума 30000,00 грн не відповідає критеріям необхідності, розумності та співмірності, встановленим частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Водночас, зважаючи на те, що адвокатом було опрацьовано матеріали податкової перевірки, листування з контролюючим органом, документи адміністративного оскарження, норми податкового законодавства та судову практику, підготовлено позовну заяву і відповідь на відзив, суд вважає, що співмірним, обґрунтованим та достатнім розміром компенсації витрат на професійну правничу допомогу є 8000,00 грн.

Такий розмір ураховує фактичний обсяг необхідної правничої допомоги, не нівелює право позивача на відшкодування судових витрат і водночас не покладає на відповідача обов`язку компенсувати ту частину погодженого сторонами гонорару, яка є надмірною з огляду на конкретні обставини цієї справи.

Отже, заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню: за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивача належить стягнути 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в задоволенні заяви в іншій частині слід відмовити.

Керуючись ст. 5-10, 19, 77, 132-143, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат з відповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, м. Харків, 61057, вул. Сковороди Григорія, 46) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, м. Харків, 61057, вул. Сковороди Григорія, 46) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень).

У задоволенні заяви в іншій частині вимог - відмовити.

Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А. Полях