Ухвала суду № 138835520, 07.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

07 серпня 2026 року Справа № 520/32325/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622), яка підписана головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською Оксаною Миколаївною, про зміну способу порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (01601, місто Київ, проспект Берестейський, 41, код ЄДРПОУ 42836259) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) з виплати судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суддівської винагороди за період з 01 по 31 жовтня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2.102,00 гривні;

- зобов`язати Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) здійснити виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 31 жовтня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 р. у справі № 520/32325/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (01601, місто Київ, проспект Берестейський, 41, код ЄДРПОУ 42836259) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) з виплати судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суддівської винагороди за період з 01 по 31 жовтня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2.102,00 гривні.

Зобов`язано Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) здійснити виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 31 жовтня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні).

30.07.2026 до суду надійшла заява, підписана головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською Оксаною Миколаївною, в якій заявник просила:

- змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 520/32325/24 від 14.05.2025, виданого Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) здійснити виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 31 жовтня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні), шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів нарахованої Вищим антикорупційним судом у розмірі 79 684,79 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири грн.) 79 коп., у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

В обґрунтування заяви зазначено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80087637, відкрите 27.01.2026 з примусового виконання виконавчого листа №520/32325/24 від 14.05.2025, виданого Харківським окружним адміністративним судом.

Як убачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження №80087637 прийнята 27.01.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською Оксаною Миколаївною.

Таким чином, заяву подано саме у межах здійснення державним виконавцем примусового виконання виконавчого документа, який перебуває у нього на виконанні.

У заяві державний виконавець посилається на те, що Вищий антикорупційний суд здійснив перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 по 31 жовтня 2024 року, визначивши суму недоплаченої винагороди у розмірі 79 684,79 грн. Водночас боржник повідомив про неможливість виплати зазначеної суми через відсутність у кошторисі на 2026 рік бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за яким здійснюються виплати на виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів.

На переконання заявника, наведені обставини унеможливлюють виконання судового рішення у визначений судом спосіб, тобто шляхом зобов`язання Вищого антикорупційного суду здійснити відповідну виплату. З посиланням на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, заявник стверджує, що виконавчий документ може бути фактично виконаний лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України нарахованої боржником суми коштів.

У зв`язку із цим державний виконавець просить змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа №520/32325/24 від 14.05.2025, встановивши його виконання шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 79 684,79 грн.

Ухвалою від 03.08.2026 прийнято заяву до розгляду в порядку письмового провадженні без виклику сторін.

Надано відповідачу строк, протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали, для подання письмових пояснень щодо заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зміну способу порядку виконання рішення суду у справі.

Зобов`язано відповідача у строк, протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали, надати суду докази на підтвердження виконання судового рішення у даній справі.

04.08.2026 до суду до суду надійшли письмові пояснення Державної казначейської служби України, в яких представник просив:

- прийняти пояснення на заяву щодо зміни способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 520/32325/24 та врахувати наведені доводи;

- відмовити у задоволенні заяви Міністерства юстиції України щодо зміни способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 520/32325/24.

07.08.2026 до суду надійшли пояснення Вищого антикорупційного суду, в яких представник просив:

- врахувати надані письмові пояснення Вищого антикорупційного суду при розгляді заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у адміністративній справі №520/32325/24.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України , у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Також на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання судового рішення є обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За змістом наведених положень зміна способу виконання судового рішення полягає у встановленні судом іншого механізму реалізації визначеного судовим рішенням обов`язку у разі, якщо виконання рішення у первісно встановлений спосіб істотно ускладнене або неможливе. При цьому така зміна не може мати наслідком зміну змісту судового рішення, складу його учасників, обсягу встановлених судом прав та обов`язків чи вирішення нових вимог, які не були предметом розгляду справи по суті.

Частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Судом установлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №520/32325/24 набрало законної сили 11.04.2025.

На виконання зазначеного рішення Харківським окружним адміністративним судом 14.05.2025 видано виконавчий лист №520/32325/24, боржником за яким визначено Вищий антикорупційний суд, а стягувачем ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.01.2026 відкрито виконавче провадження №80087637 із примусового виконання вказаного виконавчого листа та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

З матеріалів виконавчого провадження судом установлено, що у відповідь на вимогу державного виконавця Вищий антикорупційний суд листом від 27.07.2026 №03.10-03/51/2026 повідомив про вжиті заходи щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №520/32325/24.

У зазначеному листі Вищий антикорупційний суд підтвердив, що на виконання судового рішення ним проведено перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 до 31 жовтня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.

До вказаного листа додано розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.10.2024 до 31.10.2024, у якому зазначено номер виконавчого провадження №80087637 та визначено суму перерахунку в розмірі 79 684,79 грн.

Отже, розмір суми, яка підлягає виплаті на виконання судового рішення, визначений безпосередньо боржником Вищим антикорупційним судом у процесі виконання рішення від 11.03.2025.

Матеріали справи не містять заперечень Вищого антикорупційного суду щодо правильності проведеного ним розрахунку або щодо належності ОСОБА_1 визначеної суми. Натомість неможливість завершення виконання рішення боржник пов`язує з відсутністю бюджетних асигнувань, необхідних для здійснення виплати.

Так, Вищий антикорупційний суд у листі від 27.07.2026 №03.10-03/51/2026 та поданих до суду письмових поясненнях зазначив, що він є головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності, а відповідно до вимог бюджетного законодавства бюджетні зобов`язання та платежі можуть здійснюватися лише за наявності відповідних бюджетних призначень та в межах установлених кошторисом бюджетних асигнувань.

З наданого кошторису Вищого антикорупційного суду на 2026 рік убачається, що за бюджетною програмою КПКВК 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» кошти, необхідні для виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів Вищого антикорупційного суду, за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у необхідному обсязі не передбачені.

Матеріалами справи також підтверджується, що Вищий антикорупційний суд неодноразово звертався до Міністерства фінансів України щодо спрямування частини залишку коштів спеціального фонду бюджету на КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, 05.03.2026 Вищий антикорупційний суд звернувся до Міністерства фінансів України з листом №03.10-03/10/2026 щодо внесення змін до річного та помісячного розпису асигнувань Державного бюджету України шляхом збільшення видатків за КЕКВ 2800.

Листом від 13.03.2026 №08020-13-10/7243 Міністерство фінансів України повідомило Вищий антикорупційний суд, що виконання рішень судів про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, має здійснюватися у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Наведені документи підтверджують, що боржник здійснив передбачений рішенням перерахунок, визначив суму недоплаченої суддівської винагороди, однак виплату цієї суми не провів у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань.

При цьому матеріали справи та виконавчого провадження не містять платіжного доручення, виписки з банківського або казначейського рахунку, відомості про зарахування коштів чи іншого належного доказу фактичної виплати ОСОБА_1 суми 79 684,79 грн.

Таким чином, здійснення боржником розрахунку без фактичної виплати визначеної ним суми не свідчить про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025. Установлений судом обов`язок у частині виплати недоплаченої суддівської винагороди залишається невиконаним.

Суд також ураховує наданий Державною казначейською службою України лист від 27.07.2026 №5-05-1-05/19238, відповідно до якого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» за КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено 100 млн грн, тоді як станом на 27.07.2026 за цією бюджетною програмою на виконанні перебувало 278 215 судових рішень на загальну суму понад 9 154,46 млн грн.

За розрахунком Казначейства, нестача коштів для виконання таких рішень становить щонайменше 9 099,57 млн грн, у зв`язку із чим Казначейство звернулося до Міністерства фінансів України з пропозицією збільшити бюджетні призначення.

Зазначений лист не визначає розміру заборгованості перед ОСОБА_1 , однак разом з іншими доказами підтверджує наявність об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють виконання судових рішень про стягнення коштів із державних органів.

Отже, станом на час розгляду заяви рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у частині виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди залишається невиконаним, конкретний розмір належної до виплати суми визначений самим боржником, а відсутність фактичної виплати пов`язується виключно з недостатністю бюджетних асигнувань.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про істотне ускладнення виконання судового рішення у первісно визначений спосіб та є підставою для застосування частини третьої статті 378 КАС України.

Суд зазначає, що рішенням від 11.03.2025 на Вищий антикорупційний суд покладено безпосередній обов`язок здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 до 31 жовтня 2024 року. Тобто виплата належної позивачу суддівської винагороди становила предмет позовних вимог та була прямо визначена у резолютивній частині рішення.

Зміна способу виконання цього рішення у невиконаній частині із зобов`язання Вищого антикорупційного суду здійснити виплату на стягнення з нього вже визначеної ним суми не змінює суті рішення, періоду, за який належить виплата, складу учасників справи, правової підстави виплати або встановленого рішенням обов`язку.

Суд не визначає нового виду чи розміру суддівської винагороди, не проводить самостійного розрахунку та не вирішує вимог, які не були предметом розгляду справи по суті.

Сума 79 684,79 грн є результатом перерахунку, проведеного самим Вищим антикорупційним судом на виконання рішення, та стосується виключно визначеного цим рішенням періоду з 01 до 31 жовтня 2024 року.

Тому зміна способу виконання рішення у невиконаній частині шляхом стягнення з Вищого антикорупційного суду на користь ОСОБА_1 уже визначеної, але фактично не виплаченої суми 79 684,79 грн не змінює рішення по суті, а стосується виключно механізму реалізації встановленого ним обов`язку.

Оцінюючи доводи Державної казначейської служби України про неможливість зміни способу виконання зобов`язального рішення на стягнення конкретної суми, суд зазначає, що правові висновки, викладені у наведеній Казначейством судовій практиці, сформульовані з огляду на конкретні обставини відповідних справ.

У цій справі рішенням суду прямо вирішено вимогу про виплату суддівської винагороди, боржник самостійно провів перерахунок на виконання рішення, визначив конкретну суму та не заперечує правильності такого розрахунку. Отже, під час вирішення заяви суд не встановлює новий розмір заборгованості та не змінює обраний судом спосіб захисту порушеного права, а забезпечує виконання вже встановленого рішенням обов`язку.

Разом із тим вимога державного виконавця в частині встановлення способу виконання шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Частиною першою статті 3 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Положення зазначених нормативно-правових актів регулюють діяльність органів Казначейства на стадії виконання виконавчого документа та підлягають застосуванню ними без додаткового визначення судом конкретного алгоритму казначейського обслуговування.

Державна казначейська служба України не була відповідачем у справі №520/32325/24, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 на неї не покладалося безпосередніх обов`язків, а боржником за рішенням та виконавчим документом є Вищий антикорупційний суд.

Тому суд не має правових підстав у порядку статті 378 КАС України покладати на Державну казначейську службу України новий обов`язок щодо безспірного списання коштів або визначати бюджетну програму, рахунок, черговість списання коштів чи інші елементи порядку виконання виконавчого документа.

Органи Казначейства зобов`язані самостійно застосувати положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, під час виконання виконавчого документа з урахуванням статусу боржника, наявності відповідних рахунків та бюджетних призначень.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до статті 378 КАС України зміні підлягає спосіб і порядок виконання судового рішення, а не виконавчого листа, який є виданим на підставі судового рішення виконавчим документом та відтворює його резолютивну частину.

Водночас зі змісту заяви, зазначених у ній номера справи, реквізитів рішення та виконавчого листа, номера виконавчого провадження, визначених стягувача і боржника, періоду та суми заборгованості вбачається, що державний виконавець фактично просить змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі №520/32325/24.

Зазначена неточність у формулюванні прохальної частини заяви не змінює суті порушеного процесуального питання та не перешкоджає його вирішенню відповідно до фактичних обставин справи і змісту судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом забезпечення виконання рішення у цій справі є зміна способу його виконання у невиконаній частині шляхом стягнення з визначеного рішенням боржника Вищого антикорупційного суду на користь ОСОБА_1 нарахованої, але фактично не виплаченої суддівської винагороди за період з 01 до 31 жовтня 2024 року в сумі 79 684,79 грн.

У частині встановлення способу виконання шляхом безспірного списання коштів безпосередньо Державною казначейською службою України та визначення порядку такого списання заява задоволенню не підлягає.

Отже, заява Міністерства юстиції України, підписана головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М., підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243, 248, 256, 294, 295, 370, 372, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 33 Закону України Про виконавче провадження, статтею 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622), яка підписана головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською Оксаною Миколаївною, про зміну способу порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (01601, місто Київ, проспект Берестейський, 41, код ЄДРПОУ 42836259) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 р. у справі № 520/32325/24, шляхом стягнення з Вищого антикорупційного суду на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суддівської винагороди за період з 01 до 31 жовтня 2024 року в сумі 79 684,79 грн.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Полях Н.А.