Рішення № 138835514, 07.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 р. Справа № 520/22135/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 44993352) про скасування постанови

УСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафу № ВП 81022132 від 14.07.2026 року винесену головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярехою Павлом Володимировичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність дій державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярехою Павлом Володимировичем щодо винесення постанови №ВП81022132 від 14.07.2026 за повторне невиконання боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду у розмірі 10200 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 29.07.2026 відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов. Ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у порядку, визначеному ст. 287 КАС України. Призначено судове засідання на 07.08.2026 об 11.30. Витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження, які слугували підставою для винесення спірного рішення. Зобов`язано відповідача надати до суду витребувані документи протягом п`яти календарних днів із дня отримання копії даної ухвали.

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою правову позицію обґрунтував тим, що діяв відповідно до вимог статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження". Наголосив, що вжиття позивачем організаційних заходів щодо виконання рішення суду, не підтверджує виконання рішення суду у спосіб та обсязі, визначених виконавчим документом. Надав витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 07.08.2026 об 11:30 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

До клопотання про розгляд справи без його участі відповідачем долучено матеріали виконавчого провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням викладеного, суд вважає наявними підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 200/8673/25 адміністративний позов ОСОБА_1 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення з 15.07.2020 до 04.08.2021 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення з 15.07.2020 до 04.08.2021 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення з 05.08.2021 до 14.09.2023 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення з 05.08.2021 до 14.09.2023 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 15.07.2020 до 04.08.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 15.07.2020 до 04.08.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 05.08.2021 до 20.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704: зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 05.08.2021 до 20.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2020 рік; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2020 рік. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані щорічну основну відпустку за 2021, 2022, 2023 роки, додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023 роки; зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані щорічні основні відпустки за 2021, 2022, 2023 роки, додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023 роки. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки без урахування премії захисникам; зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки з урахуванням премії захисникам. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо невидачі ОСОБА_2 довідки про вартість речового майна та невиплати грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Службі безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державне спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захист інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178; зобов`язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби з 05.08.2021 по 14.09.2023 речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Службі безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державне спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захист інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2020.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №200/8673/25 скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2020 рік, зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2020 рік. Прийнято нове судове рішення у цій частині, яким відмовлено у задоволені позовних вимог. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 р. у справі № 200/8673/25 - залишено без змін.

Рішення суду у справі №200/8673/25 набрало законної сили 15.04.2026.

21.05.2026 Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на підставі виконавчого листа №200/8673/25 від 21.04.2026, винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП81022132.

27.04.2026 позивачем на адресу Військової частини НОМЕР_4 (Сухопутні війська України) скеровано клопотання на отримання письмової згоди на виконання судового рішення щодо виплат за фондом грошового забезпечення, про що листом від 22.05.2026 повідомлено Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

24.06.2026 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 у розмірі 5100,00 грн., у зв`язку з невиконанням без поважних причин боржником рішення суду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням виконавця про накладення штрафу, позивач оскаржив постанову від 24.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням від 23.07.2026 у справі №520/18904/26, адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романової М.О. ВП №81022132 від 24.06.2026р. про накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 5.100,00 грн.

Між тим, 14.07.2026 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярехою Павлом Володимировичем винесено постанову про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №ВП81022132 на Військову частину НОМЕР_1 в розмірі 10 200,00 грн. за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.

Не погоджуючись із діями старшого державного виконавця щодо повторного накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIIІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Приписами статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до приписів статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Приписами статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що уразі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, штраф за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього судом зобов`язання. При цьому умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним судового рішення без поважних причин, тобто за умови, що судове рішення не виконано, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується сторонами, з метою виконання рішення суду у справі №200/8673/25 Військовою частиною НОМЕР_1 було вжито заходи, спрямовані на отримання від вищого органу (Військової частини НОМЕР_4 ) фінансування на виплату належного розміру грошового забезпечення ОСОБА_2 .

Натомість, відповідач, обґрунтовуючи винесення постанов про накладення штрафу, наголосив, що повідомлення боржника про направлення заявок на фінансування лише свідчить про вжиття організаційних заходів, однак не підтверджує виконання рішення суду у спосіб та обсязі, визначених виконавчим документом.

Суд зазначає, що рішенням суду у справі №520/18904/26 було встановлено, що відповідно до наданих відповідачем заявок - розрахунків на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення за травень 2026р. та розрахунку потреб в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення за травень 2026р., дані стосовно виплати грошового забезпечення заявнику були включені до розрахунку (№218) та у графі "Потреби за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення" встановлена сума до виплати заявнику - 54.689,00 грн. Відтак судом встановлено відсутність доказів умисного та усвідомленого ухилення Військової частини НОМЕР_1 як суб`єкта владних повноважень - боржника у виконавчому провадженні від виконання судового акту, та встановлено факт вчинення всіх можливих та передбачених законодавством дій, спрямованих на отримання бюджетного фінансування. Відповідно, визнано протиправною і скасовано постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Романової М.О. ВП №81022132 від 24.06.2026р. про накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафу у розмірі 5.100,00 грн.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 постанову державного виконавця про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 у зв`язку з невиконанням без поважних причин боржником рішення суду у розмірі 5100,00 грн. визнано протиправною та скасовано, суд висновує, що у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин в розмірі 10 200,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідач не надав суду доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд доходить висновку щодо правомірності вимог позивача, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір за подання позивачем даного позову до суду підлягав сплаті в розмірі 2662,40 грн., оскільки позов поданий через підсистему "Електронний суд", отже при сплаті судового збору застосується коефіцієнт 0,8. Проте позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 44993352) про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення штрафу № ВП 81022132 від 14.07.2026 року винесену головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ярехою Павлом Володимировичем.

Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судові витрати в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН