Рішення № 138835444, 07.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 р. № 520/16686/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914550140338 від 11 березня 2026 року в частині встановлення обмежень нарахованої ОСОБА_1 мінімальної пенсії відповідно з приписами ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 35541.69 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 мінімальної пенсії з 01.03.2026 року у нарахованому мінімальному розмірі 35541.69 грн. відповідно з приписами ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" без застосування будь яких обмежень та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914550140338 від 11 березня 2026 року в частині встановлення обмежень нарахованої ОСОБА_1 мінімальної пенсії відповідно з приписами ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 35541.69 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач додатково аргументував свою правову позицію у спірних правовідносинах.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Згідно з протоколу перерахунку пенсії позивача від 11.03.2026 під час перерахунку пенсії позивачу визначено пенсію в розмірі 35541.69 грн. (80% від 44427.11 грн. грн. заробітної плати розрахованої відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». При цьому розмір пенсії встановлено із обмеженням максимальним розміром - 25950.00 грн.

15.06.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про пенсійне забезпечення.

Листом від 06.07.2026 43471-36766/Г-02/8-0500/26 відповідач повідомив, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2 595,00 грн, у зв`язку з чим максимальний розмір пенсії складає 25 950,00 грн

Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічні положення закріплені в абзаці третьому частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», встановлюється у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, законодавством установлено спеціальну державну гарантію щодо мінімального розміру пенсії осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Розмір пенсійної виплати такої особи після проведення відповідного обчислення не може бути меншим за 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, з якої обчислюється пенсія, та в будь-якому разі не меншим ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалів справи встановлено, що позивач має необхідний стаж роботи на підземних роботах за списком № 1 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах із застосуванням положень статті 8 Закону № 345-VI. Наявність у позивача права на передбачену зазначеною нормою гарантію відповідачем не заперечується.

Згідно з протоколом перерахунку пенсії від 11.03.2026 за особовим рахунком № 914550140338 розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до статті 8 Закону № 345-VI як 80 відсотків від заробітної плати у розмірі 44 427,11 грн, становить 35 541,69 грн.

Водночас у вказаному протоколі зазначено, що пенсійна виплата позивача обмежена сумою 25 950,00 грн, яка відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність.

Листом від 06.07.2026 № 43471-36766/Г-02/8-0500/26 відповідач повідомив позивача, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595,00 грн, у зв`язку з чим максимальний розмір пенсії становить 25950,00 грн.

Обґрунтовуючи правомірність такого обмеження, відповідач посилається на положення частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV та статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Згідно з частиною третьою статті 27 Закону № 1058-IV максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої), зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням передбачених законодавством складових пенсійної виплати не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом із тим норми частини першої статті 8 Закону № 345-VI та абзацу третього частини першої статті 28 Закону № 1058-IV є спеціальними нормами, якими для відповідної категорії осіб установлено гарантований мінімальний розмір пенсії.

Закон № 345-VI не запроваджує окремого виду пенсії, а встановлює додаткову соціальну гарантію щодо її мінімального розміру для осіб, які мають визначений законом стаж роботи на підземних роботах. Зазначена гарантія полягає в тому, що остаточний розмір пенсійної виплати після проведення її обчислення не може бути меншим від визначеного статтею 8 Закону № 345-VI розміру.

Застосування максимального обмеження, унаслідок якого фактично виплачуваний розмір пенсії стає меншим за гарантований статтею 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір, нівелює зміст передбаченої державою спеціальної соціальної гарантії та призводить до виплати пенсії в розмірі, меншому від установленого спеціальним законом.

Отже, одночасне застосування до пенсії позивача положень, які визначають її мінімальний гарантований розмір, та обмеження, внаслідок якого фактична виплата здійснюється в меншому розмірі, не відповідає меті й змісту статті 8 Закону № 345-VI.

У постанові від 15.04.2025 у справі № 520/9629/24 Верховний Суд зазначив, що статтею 8 Закону № 345-VI встановлено мінімальний розмір пенсії шахтарям, а розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV з урахуванням установлених цим Законом доплат і підвищень.

Крім того, у постанові від 26.08.2025 у справі № 360/948/24 Верховний Суд підтримав висновок про те, що застосування обмеження, яке призводить до зменшення гарантованого Законом № 345-VI мінімального розміру пенсії шахтаря, суперечить положенням цього Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Суд також враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини за наявності неоднозначності у застосуванні норм законодавства органи державної влади повинні застосовувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи.

У постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, повинні тлумачитися на користь особи.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що виплата позивачу з 01.03.2026 пенсії у розмірі, меншому від мінімального розміру, гарантованого статтею 8 Закону № 345-VI, унаслідок її обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправною.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914550140338 від 11.03.2026 суд зазначає наступне.

Зі змісту наданого документа вбачається, що він має назву «Рішення 914550140338 про перерахунок пенсії» та за своїм змістом є протоколом обчислення складових пенсійної виплати позивача.

Зазначений документ відображає результати проведеного відповідачем перерахунку пенсії, однак предметом порушення прав позивача є не саме арифметичне визначення її складових, а фактичне застосування відповідачем обмеження до розміру пенсійної виплати та виплата пенсії в сумі, меншій від гарантованого спеціальним законом мінімального розміру.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправними та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас за приписами пункту 3 частини другої статті 245 КАС України суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, а відповідно до пункту 4 частини другої цієї статті про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Водночас суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою повного та ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що належним способом захисту є визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром та зобов`язання здійснити з 01.03.2026 перерахунок і виплату пенсії без застосування такого обмеження, з урахуванням раніше виплачених сум.

Застосування такого способу захисту усуває причину порушення права позивача та забезпечує відновлення належного розміру його пенсійної виплати.

Відтак вимога про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914550140338 від 11 березня 2026 рок, яке за своїм змістом є протоколом перерахунку пенсії окремому задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії саме в розмірі 35541,69 грн суд зазначає наступне.

Визначення остаточного розміру пенсії, належних до виплати сум і суми заборгованості за відповідний період належить до повноважень органу Пенсійного фонду України та здійснюється на підставі матеріалів пенсійної справи, з урахуванням установлених законодавством складових пенсійної виплати та фактично виплачених сум.

Суд не може перебирати на себе функції органу Пенсійного фонду України щодо проведення пенсійного розрахунку та визначати незмінний розмір пенсії на майбутнє, оскільки її розмір може змінюватися залежно від установлених законом підстав для перерахунку, індексації, доплат і підвищень.

Водночас суд ураховує, що протоколом від 11.03.2026 самим відповідачем визначено розмір пенсії позивача відповідно до статті 8 Закону № 345-VI у сумі 35 541,69 грн.

За таких обставин, суд зауважує, що під час виконання судового рішення відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії на підставі документів пенсійної справи та провести її виплату без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності виплати позивачу пенсії у розмірі, меншому від мінімального розміру, гарантованого статтею 8 Закону № 345-VI.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас заявлені позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії спрямовані на захист одного порушеного права на отримання пенсії без застосування максимального обмеження.

З огляду на задоволення позову в частині захисту порушеного пенсійного права сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 064,96 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 72 77, 139, 242 246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.03.2026 пенсії, обчисленої відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з обмеженням її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях