Ухвала суду № 138835390, 07.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

07 серпня 2026 року № 520/16241/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 12 лютого 2025 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом припинення права на зайняття адвокатською діяльністю з 12.02.2025 року з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;

- визнати протиправним, скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України від 01.05.2026, прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА Харківської області від 12.02.2025.

Ухвалою від 04.08.2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вказаним вище позовом.

Позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

- зупинити дію рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 12 лютого 2025 діяльністю з 12.02.2025 року з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України згідно з п.4 ч.1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- зупинити дію рішення ВКДКА України від 01.05.2026 р. № V-010/2026.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що дисциплінарне стягнення застосовано без дотримання вимог п. 2.20 Положення № 4, оскільки у рішенні КДКА не наведено відомостей про попереднє зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, повторність порушення та відповідні докази, а також рішення прийнято без його належного повідомлення і участі. Крім того, позивач вказує, що ВКДКА, відмовивши у задоволенні скарги через пропуск строку, не перевірила законність рішення КДКА та не врахувала, що до розгляду скарги ним повністю погашено заборгованість зі сплати щорічних внесків, а також сплачено внески за 2025 2026 роки. На обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає, що через позбавлення статусу адвоката він, будучи ФОП із основним КВЕД «Діяльність у сфері права», не може повноцінно здійснювати адвокатську діяльність, що негативно впливає на його ділову репутацію, клієнтську базу та може зумовити необхідність повторного проходження процедури отримання статусу адвоката.

Суд, розглядаючи зазначену вище заяву про забезпечення позову, виходив з такого.

Згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно приписів ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Питання застосування статей 150 - 154 КАС України було предметом неодноразового розгляду Верховний Судом (зокрема постанови від 09 квітня 2025 року у справі № 160/26885/24, від 02 квітня 2025 оку у справі № 160/28383/24, від 20 березня 2025 року у справі № 460/179/24).

Верховний Суд зазначав, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд також повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

У постанові від 19 жовтня 2023 року у справі № 440/9568/22 Верховний Суд сформулював такий висновок. Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також суд наголошує, що інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням заявника.

Відтак, посилання позивача на можливе понесення матеріальних збитків та завдання шкоди професійній репутації, у зв`язку з ускладненням ведення професійної діяльності у сфері права, та неможливістю проходження заходів підвищення кваліфікації не є обґрунтованими підставами для вжиття заходів забезпечення позову про які позивач просить суд.

Суд також зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено існування обставин, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Наведені у заяві доводи фактично зводяться до обґрунтування незаконності оскаржуваних рішень та можливих негативних наслідків їх дії, що, у свою чергу, підлягають оцінці під час вирішення спору по суті. Відтак, зупинення дії цих рішень в межах забезпечення позову, фактично призвело б до досягнення позивачем результату, на який спрямовані його позовні вимоги. За таких обставин правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по адміністративній справі ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.