Рішення № 138835338, 07.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

07 серпня 2026 року №520/9501/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 основного та додаткового грошового забезпечення, передбаченого постановою Кабінету Мінстрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період грудень 2023 року з розрахунку:

100000,00 грн додаткової грошової допомоги за безпосередню участь у бойових діях за час перебування у щорічній відпустці та на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я в грудні 2023 року;

61290 грн 32 копійки (виходячи із розрахунку (100000 грн /31 (кількість днів у січні 2024)*19 (кількість знаходження на лікарняному в січні 2024) - додаткове грошове забезпечення за безпосередню участь у бойових діях за 19 днів у січні 2024 року;

2) стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 161290,32 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що він під час виконання бойового завдання отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини. Під час перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я в грудні 2023 - січні 2024, Військовою частиною НОМЕР_1 всупереч вимогам чинного законодавства України, нарахування та виплата додаткової грошової допомоги встановленої військовослужбовцям постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000, грн не здійснювалось. Вказана бездіяльність слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання за правилами статті 262 КАС України.

Представник відповідача - Міністерства оборони України, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника). Нарахування та виплата грошового забезпечення військовослужбовцям не належить до повноважень Міністерства оборони України. Оскільки позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , то саме Військова частина НОМЕР_1 є належним відповідачем у даній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Військову частину НОМЕР_2 , розгляд справи розпочато спочатку.

Представник відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, вказав, що всі види грошового забезпечення позивачу виплачено відповідно до вимог чинного законодавства України. Так, в період з 01.12.2023 по 08.12.2023 ОСОБА_1 окрім грошового забезпечення нараховано та виплачено додаткове грошове забезпечення відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168. Також зазначив, що 09.12.2023 позивач знаходився у ППД військової частини, а з 10.12.2023 - у щорічній оплачуваній відпустці. В період з 22.12.2023 по 19.01.2024, в період щорічної відпустки, позивач перерубував на лікуванні у Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні №3 із захворюванням, не пов`язаним із захистом Батьківщини, після чого до розпорядження військової частини НОМЕР_1 не повернувся.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій не погодився з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, зазначаючи про те, що лікування у Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні №3 з діагнозом - розлад адаптації, безпосередньо пов`язане з отриманими раніше пораненнями під час проходження військової служби при захисті Батьківщини, відтак просить задовольнити позов у повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , з 15.03.2022 року проходить військову службу за мобілізацією на підставі Указу Президента України від 12.08.2022 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" у складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується НОМЕР_4 , видане 12.09.2023 Військової частини НОМЕР_5 .

Відповідно до Військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2024 №1/102 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, в саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 26.11.2023 внаслідок ворожого мінометного обстрілу позицій військової частини НОМЕР_1 отримав вибухову травму акубаротичне ураження вух без порушення цілісності барабанних перетинок. Військовослужбовець під час події перебував у засобах індивідуального бронезахисту - бронежилет та кевларовий шолом. Під час огляду ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено.

У період з 27 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року позивач знаходився на лікуванні наслідків отриманого поранення в стаціонарній міській Лікарні №9 в місті Запоріжжі.

У період з 30.1.2023 по 08.12.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному відділенні 6 міської лікарні м.Запоріжжя, що підтверджується виписним епікризом з історії хвороби №8622.

З 10.12.2023 по 26.12.2023 позивач перебував у щорічній відпустці за 2023 рік терміном на 15 діб та 2 доби на дорогу, що підтверджується відпускним квитком №12/87 від 09.12.2023 року.

13.12.2023 позивача взято на обік ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовослужбовця у відпустці, що підтверджується відповідною відміткою на відпускному квитку №12/87 від 09.12.2023 року.

У період з 22.12.2023 по 19.01.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" з основним діагнозом F43.25 Розлад адаптації у вигляді порушення емоцій та поведінки, що підтверджується випискою №9424.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що в період перебування позивача на лікуванні та у відпустці (грудень 2023 - січень 2024) відповідач не виплатив, належну йому додаткову грошовому винагороду встановлену постановою КМУ від 28.02.2022 №168. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, в свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності

За змістом статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Згідно із пунктом 1 Постанови №168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 №248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00грн. або 30000,00 грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).

23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.

За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

У довідці обов`язково зазначати: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесено зміни до "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, та доповнено Порядок №260 новим розділом. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

З аналізу норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується у розмірі 100 000 гривень винагорода.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач 26.11.2023 отримав поранення (вибухова травма) внаслідок безпосередньої участі у бойових діях.

У зв`язку з отриманою травмою, в період з 27.11.2023 по 30.11.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Міська лікарня №9" Запорізької міської ради, що підтверджується виписним епікризом №5765.

В період з 01.12.2023 по 08.12.2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному відділенні КНП "Міська лікарня №6" ЗМР, що підтверджується виписним епікризом з історії хвороби №8622. В епікризі міститься рекомендація - потребує консультації психіатра військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_2 ).

Разом з тим, 09.12.2023 позивач повернувся в розпорядження військової частини НОМЕР_7 , за місцем проходження служби.

Згідно відпускного квитка від 09.12.2023 №12, виданого Військовою частиною НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 звільнений у щорічну відпустку за 2023 рік, терміном на 15 діб та 2 доби на дорогу, з 10.12.2023 по 26.12.2023.

13.12.2023 ОСОБА_1 став на військовий обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 (за місцем проведення відпустки), про що у відпускному квитку зроблена відмітка про взяття на облік.

В період перебування у щорічній відпустці позивач за консультативним висновком спеціаліста військової частини НОМЕР_8 (військовий шпиталь) направлений на лікування до КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3", де перебуває з 22.12.2023 по 19.01.2024 з діагнозом F43.25 Розлад адаптації у вигляді порушення емоцій та поведінки, що підтверджується випискою №9424 від 19.01.2024.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.12.2023 №399 молодшого сержанта ОСОБА_1 , який знаходиться у щорічній основній відпустці за 2023 рік, вважати таким, що 22 грудня 2023 року був госпіталізований до КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" м.Харків. Залишок відпустки становить 5 діб.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.01.2024 №19 молодшого сержанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні військової частини НОМЕР_7 , вважати таким, що був виписаний з КНП "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3" ХОР, м.Харків, та перебуває у залишку щорічної відпустки за 2023 рік, терміном 5 діб з 19 по 23 січня 2024 року.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що 24.01.2024 року позивач з щорічної відпустки до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби не повернувся.

Судом з матеріалів справи встановлено, що за вказаним фактом призначено службове розслідування.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2024 №88 "Про результати проведення службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 ", молодшого сержанта ОСОБА_1 , визнано таким, що самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , та відсутній більше 10 діб, вчинено в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці передати матеріали до слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань у місті Дніпро. Наказано не виплачувати премію та додаткову грошову винагороду згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за січень 2024 року у повному обсязі. Припинено виплату грошового забезпечення з 24 січня 2024 року.

Також представником відповідача надано довідку про нарахування та утримання грошового забезпечення, згідно якої позивачу виплачено додаткову винагороду до 100000 гривень відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за: листопад 2023 року 100000 гривень; грудень 2023 року 83333,33 грн та 16666,67 грн (винагорода дод.100 тис. утр. в.збір періодом); січень 2024 року 0 грн та 25806,45 грн (винагорода дод.100 тис. утр. в.збір періодом).

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що позивач має право на виплату додаткової грошової винагороди до 100000 гривень, визначену постановою КМУ від 28.02.2022 №168, оскільки перебуваючи у відпустці продовжив лікування, яке було наслідком вибухової травми, отриманої 26.11.2023 під час виконання бойового завдання за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини.

Як вже зазначалось судом, обов`язковими умовами для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, визначеними постановою від 28.02.2022 №168, є: отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми, каліцтва), у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Суд зазначає, що позивач після лікування вибухової травми (з 27.11.2023 по 08.12.2023 року) 09.12.2023 прибув до розпорядження військової частини НОМЕР_1 , після чого відбув з 10.12.2023 року у щорічну оплачувану відпустку, в період перебування в якій звернувся до військової частини НОМЕР_8 за медичною допомогою, в період з 22.12.2023 по 19.01.2024 - перебував на стаціонарному лікуванні КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3", з 19.01.2024 по 23.01.2024 - у щорічній відпустці, з 24.01.2024 - самовільно залишив місце розташування військової частини.

Судом встановлено, що виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №9424 від 19.01.2024 не містить висновки про причинно-наслідковий зв`язок захворювання з обставинами проходження військової служби чи травмами, отриманими під час захисту Батьківщини, направлення на проходження військово-лікарської комісії. Навпаки, позивачу повідомлений про своєчасне прибуття до військової частини.

Позивачем належним чином оформлений висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії про причинно-наслідковий зв`язок захворювання позивача та отриманого поранення (травми), чи інші докази на підтвердження доводів позовної заяви суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем наданими у справі доказами доведено проведення виплату у належному розмірі позивачу додаткової винагороди до 100000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 30.11.2023 по 08.12.2023 року та відсутність правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період щорічної відпустки та походження лікування з 10.12.2023 по 23.01.2024 року. Відтак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача.

Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 1, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 07 серпня 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО