Ухвала суду № 138835072, 06.08.2026, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа № 519/1864/25

Провадження № 6/519/77/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до АТ «Одеський припортовий завод» про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зобов`язання подати звіт про виконання рішення Південного міського суду Одеської області від 30.09.2025 у справі № 519/1864/25 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Одеський припортовий завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Південного міського суду Одеської області від 30.09.2025 по справі № 519/1864/25 стягнуто з АТ «Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті заробітної плати за період липень - листопад 2023 року та за період лютий серпень 2025 року в розмірі 316055 грн 87 коп.Постановою № 796177042 від 18.11.2025 відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду у справі № 519/1864/25. Цією ж постановою зобов`язано АТ «Одеський припортовий завод», як боржника у виконавчому провадженні, протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Станом на час подання заяви АТ «Одеський припортовий завод», як боржник у виконавчому провадженні, заборгованість по заробітній платі стягувачу не сплатив, жодних дій у виконавчому провадженні боржник не вчинив. Встановлені Законом України «Про виконавче провадження» обов`язки боржника у виконавчому провадженні, АТ «Одеський припортовий завод», не виконує. Рішення суду АТ «Одеський припортовий завод» не виконується. Посилаючись на вказані обставини позивач просить зобов`язати АТ «Одеський припортовий завод» надати звіт про виконання рішення Південного міського суду Одеської області від 30.09.2025 у справі № 519/1864/25.

Ухвалою судді Південного міського суду Одеської області від 20.07.2026 ОСОБА_2 заяву прийнято до свого провадження.

В судове засідання сторони не з`явились про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши заяву та матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Південного міського суду Одеської області від 30.09.2025 по справі № 519/1864/25 стягнуто з АТ «Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті заробітної плати за період липень - листопад 2023 року та за період лютий серпень 2025 року в розмірі 316055 грн 87 коп., на підставі якого відкрито виконавче провадження №796177042.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Заяву про зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення подано на стадії виконання судових рішень в порядку статті 453-1, 453-2 ЦПК України.

Пунктом 1 частиною першою статті 453-1 ЦПК України передбачено, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах, що виникають із трудових правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 453-1 ЦПК України стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 453-2 ЦПК України суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення у справі, зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені вище норми законодавства надають суду дискреційні повноваження, застосування яких залежить від наявності належно підтверджених обставин, що свідчать про реальний ризик невиконання рішення або істотне ускладнення його виконання саме внаслідок поведінки боржника.

Судовий контроль не є альтернативою чи дублюванням процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», а застосовується у виняткових випадках, коли встановлено, що звичайні механізми примусового виконання є неефективними з причин, які свідчать про недобросовісну поведінку боржника або ухилення від виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відкрито, триває, доказів його закінчення у зв`язку з неможливістю виконання рішення або встановлення факту ухилення боржника від виконання суду не надано. Сам по собі факт тривалості виконавчого провадження не свідчить про бездіяльність боржника чи про наявність підстав для застосування додаткового судового контролю.

Рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим та забезпечується, у тому числі, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, стягувач має можливість отримати виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Доказів, які свідчать про використання всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для забезпечення примусового виконання рішення суду від 30.09.2025 у справі № 519/1864/25, до матеріалів справи не надано.

Суд враховує, що ефективність судового захисту забезпечується насамперед механізмом примусового виконання рішень, а встановлення судового контролю не може підміняти собою процедуру виконавчого провадження або застосовуватися формально лише з підстав тривалості виконання.

Крім того, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Разом з цим, заявником не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивного ризику залишення рішення невиконаним без застосування заходів судового контролю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 259-261, 268, 352-355, 447, 453-1, 453-2 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 до АТ «Одеський припортовий завод» про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали суду складено 06.08.2026.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ