Ухвала суду № 138834700, 07.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

07 серпня 2026 року Р і в н е№460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Т.О. Комшелюк, за участю секретаря судового засідання Ю.Р. Шемчук, сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Карпович А.П.,

відповідача: представник Курганська О.В.,

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: представник Кудінова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні усну заяву представника позивача про відвід та письмову заяву головуючого судді про самовідвід у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 460/27538/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - третя особа), про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою суду від 02.04.2026 (суддя Дудар О.М.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 08.04.2026 постановлено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 460/27538/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі було призначено на 08.05.2026.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 відведено суддю Дудар Оксану Михайлівну від розгляду справи № 460/27538/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 головуючою суддею по розгляду справи № 460/27538/23 визначено суддю Комшелюк Т.О.

Ухвалою суду від 15.06.2026, прийнято до провадження судді Комшелюк Т.О. адміністративну справу № 460/27538/23. Визначено, що справа розглядатиметься суддею одноособово за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.06.2026 о 09:00 год. в залі судових засідань № 3 Рівненського окружного адміністративного суду за адресою: 33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 87.

Ухвалою суду від 16.06.2026 заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про участь в адміністративній справі № 460/27538/23 в режимі відеоконференції задоволено. Викликано в підготовче засідання, призначене в адміністративній справі № 460/27538/23 на 29.06.2026 об 09:00год. та усі наступні судові засідання, які відбуватимуться у даній справі, позивача - ОСОБА_1 та її представника - Карповича Андрія Петровича в режимі відеконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 16.06.2026 подала до суду заяву про відвід головуючого судді у порядку пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.

Ухвалою суду від 16.06.2026 визнано заяву про відвід судді Т.О. Комшелюк необґрунтованою та передано справу № 460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 18.06.2026 (суддя Дуляницька С.М.), у задоволенні заяви Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід судді Комшелюк Т.О. у адміністративній справі № 460/27538/23, відмовлено.

В підготовчому засіданні 29.06.2026 представником позивача заявлений усний відвід із проханням надати час для його обґрунтування в письмовому вигляді в межах трьох днів та з метою розгляду такого відводу іншим складом суду.

02.07.2026 представник позивача подав до суду письмову заяву з обґрунтуванням про відвід головуючого судді у порядку пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.

Ухвалою суду від 02.07.2026 визнано заяву про відвід судді Т.О. Комшелюк необґрунтованою та передано справу № 460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 03.07.2026 (суддя Максимчук О.О.), у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Комшелюк Т.О. у адміністративній справі №460/27538/23, відмовлено.

Ухвалою суду від 06.07.2026 відкладено підготовче засідання в адміністративній справі № 460/27538/23 на 13.07.2026 об 09:00год у зв`язку із відсутністю електропостачання в приміщенні суду.

В підготовчому засіданні 13.07.2026 представником позивача заявлений усний відвід в загальному з тих підстав, що суддя зобов`язаний роз`яснювати учасникам справи їхні процесуальні права та обов`язки в кожному судовому засіданні, тоді як відповідні роз`яснення були надані судом лише під час першого судового засідання. Одночасно представник позивача просив надати йому час для обґрунтування заяви про відвід в письмовому вигляді в межах трьох днів та з метою розгляду такого відводу іншим складом суду. Підготовче засідання відкладено на 07.08.2026 об 09:00год.

Станом на 07.08.2026 письмової заяви з обґрунтуванням про відвід головуючого судді від позивача чи його представника до суду не надходило.

Разом з тим, 04.08.2026 до суду надійшла заява головуючого про самовідвід. Дана заява обґрунтована тим, що у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Комшелюк Т.О.) перебувала також адміністративна справа № 460/10297/26 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій. Так, в адміністративній справі № 460/10297/26 судом 15.06.2026 постановлено ухвалу про забезпечення позову. Ухвалою суду від 19.06.2026 клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у адміністративній справі № 460/10297/26. Відразу ж, після скасування заходів забезпечення позову, 22.06.2026 через відділ організаційного та документального забезпечення суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли повідомлення, датовані 22.06.2026 (вх. № 51170/26) та 20.06.2026 (вх. № 51488/26), відповідно, про порушення суддею ОСОБА_3 закону. Зазначені повідомлення адресовані Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії судді України, Громадській раді доброчесності, Рівненському окружному адміністративному суду. Також 22.06.2026 через відділ організаційного та документального забезпечення суду від ОСОБА_1 надійшло повідомлення, датоване 22.06.2026 (вх. № 51608/26) про порушення суддею ОСОБА_3 закону. Дане повідомлення адресоване Вищій кваліфікаційній комісії судді України, Громадській раді доброчесності, Рівненському окружному адміністративному суду. Надалі 24.06.2026 через відділ організаційного та документального забезпечення суду від ОСОБА_1 та її представника Карповича А.П. надійшли повідомлення, датовані 25.06.2026 (вх. №) та 24.06.2026 (вх. № 51987/26), відповідно, про порушення суддею Комшелюк Т.О. закону. Зазначені повідомлення адресовані Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії судді України, Громадській раді доброчесності, Рівненському окружному адміністративному суду. Суддею ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора були направлені повідомлення про втручання позивача та її представника у діяльність судді щодо здійснення правосуддя від 23.06.2026 та від 25.06.2026. Такі повідомлення зареєстровані Вищою радою правосуддя 25.06.2026 за вхідним № 1899/1/6-26 та № 1899/0/6-26. Наразі вказані повідомлення Вищою радою правосуддя ще не розглянуті. 14.07.2026 у адміністративній справі № 460/10297/26 зареєстроване повідомлення представника позивача про порушення суддею Комшелюк Т.О. закону, яке адресоване Рівненському окружному адміністративному суду, а також Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії судді України, Офісу Генерального прокурора. Зокрема, у заяві-повідомленні про порушення суддею закону (заява про злочин) від 13.07.2026 (зареєстровано судом 14.07.2026) позивач ОСОБА_1 та її представник Карпович Андрій Петрович «вимагає» від Офісу Генерального прокурора: «вважати дане повідомлення заявою про злочин, виконати вимоги ст.214 КПК України, п.п.1 п.1, п.п.1 п.2 розд. ІІ Положення про ЄРДР (затверджено наказом ОГП від 30.06.2020 № 298), внести до ЄРДР відомості про вчинення суддею Рівненського окружного адміністративного суду Комшелюк Тамара Оруджаліївна щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дій, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України; виконати вимоги п.1-1 ч.2 ст.60, ч.1 ст.214 КПК України розд. ІV Положення про ЄРДР (затверджено наказом ОГП від 30.06.2020 № 298), на підтвердження внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, надати належним чином оформлений у відповідності до ч.5 ст.214 КПК України витяг є ЄРДР; Виконати вимоги ст.55 КПК України, визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 потерпілим особами, вручити пам`ятку з процесуальними правами та обов`язками потерпілого». Водночас 14.07.2026, суддя отримала повідомлення від Рівненської обласної прокуратури про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактом можливого втручання у діяльність судді при здійсненні правосуддя. Досудове розслідування триває. 15.07.2026 суддею направлено звернення до Ради суддів України стосовно роз`яснення, зокрема, щодо того, чи може саме існування кримінального провадження, відкритого за фактом можливого втручання у діяльність судді, свідчити про виникнення у судді конфлікту інтересів або інших обставин, що викликають сумнів у його об`єктивності та неупередженості в розумінні процесуального законодавства та Кодексу суддівської етики. 16.07.2026 на адресу суду надійшов лист ГУ НП в Рівненській області № 119753-2026 від 16.07.2026 (зареєстровано судом 16.07.2026) «Про надання інформації». За змістом вказаного листа зазначено, що «Слідчим відділом Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026181110000068 від 01.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що до Рівненської окружної прокуратури надійшли матеріали за зверненням судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 , згідно яких вбачається що адвокат Криворучко Лариса Сергіївна та її представник Карпович Андрій Петрович в адміністративній справі № 460/10297/26, що перебуває у її провадженні, вчиняють систематичні дії (подача заяв, скарги та звернення до державних органів і органів суддівського врядування щодо судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 , а також використовували їх під час розгляду адміністративних справ), якими могли незаконно впливати на суддю під час здійснення правосуддя…». Також від Ради суддів України 30.07.2026 судді надійшла відповідь № 9рс-503/26-вих. на звернення, за змістом яких роз`яснено, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не підтверджує факту вчинення кримінального правопорушення, не встановлює винуватості будь-якої особи та не створює у судді майнового чи немайнового приватного інтересу щодо результату розгляду справи. Відповідно внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за повідомленням судді про втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя, так само як і сам факт існування кримінального провадження, не свідчать про виникнення у судді приватного інтересу, не утворюють конфлікту інтересів, а також не є обставинами, що викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді. Разом з тим Рада суддів України роз`яснила, що суддя при здійсненні правосуддя, самостійно оцінює чи є в нього приватний інтерес при розгляді справи, і чи виникає в такому випадку конфлікт інтересів. Також Рада суддів звернула увагу на те, що у всіх випадках судді зобов`язані діяти таким чином, щоб слугувати прикладом доброчесності для своїх колег та учасників судових проваджень, громадськості, тому вони несуть повну відповідальність за вирішення питань, пов`язаних з їх приватним інтересом таким чином, щоб максимально запобігати конфлікту інтересів в процесі виконання ними функції зі здійснення правосуддя. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є позивачем у цій справі, а обставини, які стали підставою для самовідводу в адміністративній справі № 460/10297/26, безпосередньо пов`язані з її діями та діями її представника стосовно судді, продовжують існувати і можуть об`єктивно вплинути на зовнішнє сприйняття безсторонності суду і при розгляді справи № 460/27538/23, суддя дійшла висновку про наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для заявлення самовідводу від розгляду даної адміністративної справи.

Варто зазначити, що ухвалою суду від 04.08.2026 заяву судді Комшелюк Т.О. про самовідвід від розгляду справи № 460/10297/26, задоволений.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд нагадує, що 13.07.2026 представником позивача заявлений усний відвід з тих підстав, що суддя зобов`язана роз`яснювати учасникам справи їхні процесуальні права та обов`язки в кожному судовому засіданні, тоді як відповідні роз`яснення були надані лише під час першого засідання, із одночасним проханням надати час для його обґрунтування в письмовому вигляді в межах трьох днів та з метою розгляду такого відводу іншим складом суду. Підготовче засідання відкладено на 07.08.2026 об 09:00год.

Станом на 07.08.2026 письмової заяви з обґрунтуванням про відвід головуючого судді від позивача чи його представника до суду не надходило.

Зважаючи на те, що письмової заяви з обґрунтуванням про відвід головуючого судді від позивача чи його представника до суду не надходило, усна заява про відвід головуючого судді у справі заявлена у підготовчому засіданні, тому така заява подана поза межами строків, встановлених абз.2 ч. 4 ст. 40 КАС України.

З огляду на викладене, враховуючи приписи абз.2 ч. 4 ст. 40 КАС України, усна заява про відвід головуючого судді у даній справі не підлягає передачі на розгляд іншому судді і питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Аналогічний порядок застосування ч. 4 ст. 40 КАС України відображений, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 18.07.2024 у справі № 990/162/23 (в якій Суд безпосередньо розглянув тим самим складом суду відвід, заявлений цьому складу під час судового засідання), від 24.01.2024 у справі № 990/150/23.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість усної заяви про відвід головуючого судді, суд враховує що відповідно до частини першої статті 181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання.

За змістом статті 203 КАС України головуючий з`ясовує обізнаність учасників справи з їхніми правами та обов`язками і роз`яснює їх у разі необхідності.

Отже, процесуальний закон не встановлює безумовного обов`язку головуючого щоразу повторно та в повному обсязі роз`яснювати права й обов`язки тим самим учасникам під час кожного наступного судового засідання у межах одного підготовчого провадження.

Суд зазначає, що необхідність повторного роз`яснення визначається з урахуванням обізнаності учасника, його попередньої участі у справі, зміни складу учасників або виникнення конкретних питань щодо реалізації окремого процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи та технічного запису судового засідання, процесуальні права та обов`язки були роз`яснені учасникам справи під час попереднього підготовчого засідання 29.06.2026. Представник позивача брав участь у розгляді справи, заявляв клопотання, надавав пояснення та реалізував право на заявлення відводу, що також свідчить про його обізнаність зі своїми процесуальними правами.

Крім того, наведене обґрунтування усного відводу стосується виключно порядку проведення головуючим підготовчого засідання та оцінки представником позивача правильності вчинення суддею окремої процесуальної дії.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. За своїм змістом ця норма унеможливлює використання інституту відводу як способу перевірки правильності процесуальних дій судді або висловлення незгоди з обраним головуючим порядком ведення судового засідання. Навіть у разі, якщо учасник справи вважає, що головуючий не в повному обсязі виконав вимоги статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України, така обставина сама собою може свідчити лише про незгоду з процесуальною поведінкою судді, але не підтверджує її особистої заінтересованості, упередженості чи необ`єктивності.

Представник позивача не навів жодних об`єктивних обставин, які б указували на те, що не роз`яснення повторно вже відомих йому процесуальних прав було спрямоване на обмеження процесуальних можливостей позивача, надання переваги іншому учаснику справи або свідчило про сформоване суддею упереджене ставлення до сторони.

Таким чином, доводи представника позивача не свідчать про наявність обставин, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б викликати об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючої судді, а зводяться до незгоди з порядком проведення підготовчого засідання.

З огляду на викладене та враховуючи, що обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді Комшелюк Т.О. у розгляді адміністративної справи № 460/27538/23 заявник не навів, суд вважає, що у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

Щодо вирішення питання про самовідвід.

Стосовно дотримання строку заявлення самовідводу суд зазначає, що обставини, які потенційно могли свідчити про наявність конфлікту інтересів, стали відомі 14.07.2026 (отримання повідомлення про внесення до ЄРДР відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактом можливого втручання у діяльність судді при здійсненні правосуддя.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З метою належного виконання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддя Комшелюк Т.О. 15.07.2026, тобто наступного дня після виявлення відповідних обставин, звернулася до Ради суддів України за роз`ясненням щодо наявності конфлікту інтересів та способу його врегулювання.

Таким чином, суддя не залишив установлені обставини без реагування та невідкладно вжив заходів, спрямованих на належне й об`єктивне вирішення питання щодо можливості подальшої участі у розгляді справи.

Роз`яснення Ради суддів України надійшло 30.07.2026, коли суддя перебував у щорічній відпустці, яка тривала з 20.07.2026 по 03.08.2026 включно. У період відпустки суддя був увільнений від виконання обов`язків зі здійснення правосуддя та об`єктивно не мав можливості подати заяву про самовідвід у передбачений процесуальним законом строк.

Саме після ознайомлення зі змістом роз`яснення Ради суддів України та його оцінки у взаємозв`язку з установленими обставинами, суддя дійшов висновку про наявність підстав для заявлення самовідводу.

Заяву про самовідвід подано 04.08.2026 - у перший робочий день після закінчення відпустки та відновлення здійснення суддею правосуддя. У період між отриманням роз`яснення Ради суддів України та заявленням самовідводу, суддя не здійснював розгляду справи та не вчиняв у ній жодних процесуальних дій.

Наведене свідчить, що суддя діяв послідовно, добросовісно та без невиправданого зволікання: наступного дня після виявлення обставин звернувся до компетентного органу суддівського самоврядування, а після отримання відповідного роз`яснення заявив самовідвід у перший день фактичної можливості здійснення процесуальних повноважень.

За таких обставин подання заяви про самовідвід 04.08.2026 слід вважати своєчасним, оскільки її подано невідкладно, у перший робочий день після усунення об`єктивних обставин, які унеможливлювали вирішення питання про самовідвід у встановленому процесуальному порядку.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про самовідвід головуючого судді, суд враховує, що сам по собі факт подання учасником справи скарги, заяви про кримінальне правопорушення чи внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не означає доведеності викладених у такому зверненні обставин, не встановлює винуватості будь-якої особи та автоматично не свідчить про упередженість судді або виникнення у нього приватного інтересу.

За сталою практикою Верховного Суду, написання і подання дисциплінарної скарги стосовно судді не є беззаперечним доказом наявності дисциплінарного проступку та саме собою не підтверджує особистої небезсторонності судді. Інший підхід дозволив би учаснику справи усувати суддю від її розгляду шляхом самого лише подання скарги або заяви до правоохоронного органу.

До такого ж висновку дійшла і Рада суддів України у своїх роз`ясненнях № 9рс-503/26-вих. від 30.07.2026.

Водночас підставою поданого самовідводу є не окремий факт звернення позивача чи її представника зі скаргами на дії судді і не саме по собі існування кримінальних проваджень, а сукупність взаємопов`язаних обставин, характер і розвиток яких сформували тривалу конфліктну ситуацію між суддею, з одного боку, та позивачем і її представником - з іншого.

Зокрема, суддя звернулася до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора з повідомленнями про можливе втручання позивача та її представника у діяльність судді щодо здійснення правосуддя. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відповідні відомості та здійснюється досудове розслідування.

З іншого боку, позивач і її представник подали заяву про вчинення кримінального правопорушення самим суддею, у якій вимагали внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, початку досудового розслідування, а також визнання їх потерпілими.

Таким чином, склалася ситуація, за якої учасник справи та його представник пов`язують із діями судді можливе вчинення кримінального правопорушення щодо них, тоді як за повідомленням судді здійснюється розслідування обставин можливого втручання цих самих осіб у її діяльність щодо здійснення правосуддя.

Зазначена ситуація не означає доведеності будь-яких протиправних дій позивача, її представника чи судді та не надає суду підстав давати оцінку обставинам відповідних кримінальних проваджень. Проте вона свідчить про виникнення між суддею та учасниками справи самостійних правовідносин, які об`єктивно виходять за межі звичайної незгоди сторони з ухваленими суддею процесуальними рішеннями.

При цьому конфліктна ситуація виникла у зв`язку з розглядом іншої адміністративної справи за участю тієї самої позивачки та її представника, продовжує існувати на час розгляду цієї справи і безпосередньо стосується взаємних дій судді, позивача та її представника.

Вище по тексту зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Частиною 1 статті 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За змістом наведених норм процесуального закону підставою для самовідводу судді є не лише встановлення факту його особистої заінтересованості у результаті розгляду справи, а й існування інших обставин, які об`єктивно здатні викликати сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Статтею 2 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя має уникати конфлікту інтересів, проявляти стійкість до будь-якого тиску або втручання у діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя та бути незалежним у процесі прийняття рішень.

Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Статтею 14 Кодексу суддівської етики передбачено зокрема, що суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.

Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

У Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02.03.2026 № 14, зазначено, що інститут самовідводу судді від участі у розгляді конкретної справи є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний усунути будь-які сумніви, зокрема учасників судового провадження, у безсторонності та об`єктивності суду, що може гарантувати справедливий розгляд відповідної справи, навіть якщо прямої заінтересованості судді у результатах розгляду справи немає, оскільки пріоритетною є суспільна довіра до суду.

У цьому ж Коментарі наголошено, що положення процесуального законодавства щодо підстав для самовідводу судді ґрунтуються на принципі об`єктивності, головною ознакою якого є мінімізація впливу суб`єктивного фактору на результати розгляду справи.

Суддя зобов`язаний заявити самовідвід у випадку, коли для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Водночас у Коментарі до статті 15 Кодексу суддівської етики окремо зауважено, що факт подання особою, яка бере участь у справі, скарги на дії судді, крім випадків, коли сам суддя вважає неможливим у зв`язку з цим об`єктивний розгляд справи, не є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді.

Отже, саме по собі звернення учасника справи зі скаргами, заявами чи повідомленнями щодо дій судді не є безумовною підставою для самовідводу. Інший підхід міг би створювати можливість довільного впливу учасників процесу на визначений законом склад суду шляхом подання відповідних звернень.

Суд зауважує, що неупередженість суду підлягає оцінюванню за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Суб`єктивний критерій стосується особистих переконань і поведінки конкретного судді, особиста неупередженість якого презюмується, доки не доведено протилежного. Водночас за об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують незалежно від особистої поведінки судді факти, які можуть викликати у стороннього поінформованого спостерігача обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Згідно з пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

За правилами пункту 3.2. Бангалорських принципів поведінки суддів, дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя, потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

За Коментарем до Бангалорських принципів поведінки суддів, об`єктивність - це основоположна риса, якою повинен володіти суддя, і невід`ємний атрибут судової професії. Якщо є підстави припускати відсутність об`єктивності, то це, швидше за все, викличе невдоволення і відчуття несправедливості і, тим самим, підірве довіру до судової системи. Сприйняття судді як необ`єктивного руйнує довіру суспільства. Тому судді слід уникати будь-яких дій, які можуть дати підстави для припущень, що на рішення можуть впливати сторонні фактори. Але об`єктивність передбачає не тільки реальну відсутність упередженості, а й сприйняття її, як такої. Цей двоїстий аспект добре виражений в твердженні, згідно з яким: «важливо, щоб правосуддя не тільки вершилось, але і сприймалося таким що безсумнівно вершиться». Об`єктивність повинна існувати як факт в сприйнятті розсудливої особи. Тобто питання про те, чи існують побоювання щодо наявності упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача. Іншими словами, в такому ракурсі значення має не те, чи дійсно у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б, чи ні у належним чином інформованої і розсудливої людини підозра в наявності такого упередження. Таке твердження допускає ймовірність того, що в очах суспільства правосуддя виглядатиме таким, що не звершилося, навіть якщо воно безсумнівно і вершилося. Іншими словами, передбачається можливість того, що суддя може бути абсолютно об`єктивним в обставинах, які, тим не менш, викликають обґрунтовану підозру в його упередженості, що вимагає відводу. Критерієм для відводу є внутрішня позиція судді, хоча вона і оцінюється з точки зору розсудливої особи.

Отже, як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Суд зазначає, що право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (п.183, 184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 15.11.2024 у справі № 910/21039/20 наголосила, що інститут самовідводу дає змогу виключити навіть найменшу підозру в зацікавленості судді у результаті розгляду конкретної справи, хоча фактично такої зацікавленості може не бути, оскільки пріоритетне значення має суспільна довіра до суду. Головною метою самовідводу є запобігання будь-яким об`єктивно виправданим сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії' від 26.10.1984, А, № 86).

Згідно роз`яснення Ради суддів України, оформленого листом № 9рс-503/26-вих. від 30.07.2026, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не підтверджує факту вчинення кримінального правопорушення, не встановлює винуватості будь-якої особи та не створює у судді майнового чи немайнового приватного інтересу щодо результату розгляду справи. Відповідно внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за повідомленням судді про втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя, так само як і сам факт існування кримінального провадження, не свідчать про виникнення у судді приватного інтересу, не утворюють конфлікту інтересів, а також не є обставинами, що викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді.

Також Рада суддів України роз`яснила, що суддя при здійсненні правосуддя, самостійно оцінює чи є в нього приватний інтерес при розгляді справи, і чи виникає в такому випадку конфлікт інтересів.

Водночас Рада суддів звернула увагу і на те, що у всіх випадках судді зобов`язані діяти таким чином, щоб слугувати прикладом доброчесності для своїх колег та учасників судових проваджень, громадськості, тому вони несуть повну відповідальність за вирішення питань, пов`язаних з їх приватним інтересом таким чином, щоб максимально запобігати конфлікту інтересів в процесі виконання ними функції зі здійснення правосуддя.

Враховуючи наявність взаємних звернень судді, позивача та її представника до правоохоронних органів, здійснення досудових розслідувань, безпосередній зв`язок цих обставин зі здійсненням суддею правосуддя у справі за участю того ж позивача та її представника, а також продовження відповідної конфліктної ситуації, суд доходить висновку, що для належним чином поінформованого стороннього спостерігача можуть виникнути об`єктивно виправдані сумніви у тому, що подальші процесуальні дії та остаточне рішення судді у цій справі не зазнають впливу сформованих вище відносин.

Такі сумніви стосуються не встановленої особистої упередженості судді за суб`єктивним критерієм, доказів якої немає, а зовнішнього сприйняття безсторонності суду за об`єктивним критерієм, позаяк вони створюють зовнішнє враження взаємного протистояння між суддею, з одного боку, та позивачем і його представником - з іншого.

Крім того, оцінки дій судді та обставин розгляду відповідних судових справ набули публічного поширення, зокрема в соціальних мережах (сторінка в мережі Інтернет ОСОБА_1 ). Це посилює суспільну увагу до ситуації та збільшує ризик того, що подальший розгляд справи цим суддею, незалежно від змісту ухвалених процесуальних рішень, може сприйматися не як вирішення спору неупередженим судом, а крізь призму особистого конфлікту між суддею та учасниками процесу.

За таких умов, продовження розгляду справи тим самим суддею може поставити під сумнів зовнішнє сприйняття безсторонності суду незалежно від змісту майбутнього судового рішення. В свою чергу, задоволення самовідводу навпаки усуває ризик пов`язування результатів розгляду справи з взаємними звинуваченнями або публічним протистоянням та забезпечує довіру учасників справи і суспільства до судового розгляду.

Суд також наголошує, що заявлення самовідводу за наведених обставин не свідчить про визнання суддею власної упередженості, заінтересованості у результаті розгляду справи чи обґрунтованості висунутих щодо нього звинувачень. Самовідвід у цьому випадку має виключно процесуальну превентивну мету - усунути обставини, які з позиції стороннього об`єктивного спостерігача можуть породжувати сумніви в неупередженості та об`єктивності суду.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, з метою забезпечення права учасників справи на розгляд їхньої справи незалежним і безстороннім судом, запобігання будь-яким сумнівам щодо об`єктивності та неупередженості судового розгляду та збереження суспільної довіри до суду, заява судді Комшелюк Т.О. про самовідвід підлягає задоволенню.

Аналогічний порядок одночасного вирішення питання відводу та самовідводу в судовому засіданні відображений і Верховним Судом в ухвалі від 03.07.2024 у справі № 910/14451/22.

Керуючись статтями 36-41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні усної заяви представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Комшелюк Тамари Оруджалієвни в адміністративній справі № 460/27538/23, відмовити.

Заяву судді Комшелюк Тамари Оруджалієвни про самовідвід від розгляду справи № 460/27538/23, задовольнити.

Адміністративну справу № 460/27538/23 передати для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 07 серпня 2026 року.

Суддя Т.О. Комшелюк