Рішення № 138834009, 07.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 рокусправа № 380/2986/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі - відповідач-1, ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України», Інститут), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.08.2025 №В-1842 Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про невстановлення групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити з 26.08.2025 ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, призначеної на підставі акту огляду МСЕК №351 від 15.02.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначає, що з 01.09.2022 їй призначено виплату пенсії по інвалідності ІІІ групи, встановленої з 15.02.2022 безстроково на підставі довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №606372, виданої Сихівською міжрайонною МСЕК. Стверджує, що з 26.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області припинено виплату вказаної пенсії, про що вона тривалий час не була обізнана, оскільки жодних повідомлень від державних установ не отримувала. Наголошує, що про припинення виплати їй стало відомо лише 03.10.2025 після звернення до сервісного центру, де їй видано копію витягу з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 №В-1842 про невстановлення групи інвалідності. Вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки воно прийняте заочно, без належного повідомлення її про проведення перевірки та засідання, без надання їй можливості взяти участь у процедурі й подати медичну документацію, без проведення повного медичного обстеження та необхідних досліджень. Звертає увагу, що у спірному рішенні невірно зазначено адресу її задекларованого/зареєстрованого місця проживання, а раніше встановлена безстроково інвалідність не була скасована у встановленому законом порядку. Вважаючи, що відповідачем-1 порушено процедуру перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

16.03.2026 третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подала пояснення щодо позову, у яких зазначила про правомірність своїх дій. Свою позицію мотивувала тим, що виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 припинено з 26.08.2025 на підставі витягу з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 №В-1842 про невстановлення групи інвалідності, який надійшов до Головного управління, а тому просила врахувати ці пояснення при розгляді справи.

09.04.2026 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Свою позицію мотивує тим, що на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, та на підставі постанови по кримінальному провадженню №42022142350000016 від 01.06.2022, експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи в межах наданих повноважень проведено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачці групи інвалідності. Наголошує, що за результатами аналізу медико-експертної справи виявлено обставини, що ставлять під сумнів обґрунтованість такого рішення, у зв`язку з чим рішення МСЕК №351 від 15.02.2022 правомірно скасовано. Стверджує, що проводилася саме перевірка обґрунтованості раніше прийнятого рішення, а не нове оцінювання, а тому очний огляд позивачки не проводився і не передбачався. Просить відмовити у задоволенні позову повністю та вирішити питання розподілу судових витрат.

25.04.2026 представниця позивачки подала заперечення на відзив, у яких підтримала позовні вимоги. Додатково зазначила, що Рішення РНБО від 22.10.2024 стосується виявлення правопорушень під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, тоді як позивачка за професійною освітою є швачкою, ніколи не була посадовою особою і не перебувала на державній службі, а тому вказане Рішення РНБО не могло бути підставою для перевірки рішення МСЕК щодо неї. Наголосила, що відповідач-1 не надав доказів дотримання порядку та способу проведення перевірки, зокрема доказів надсилання позивачці кореспонденції, а рекомендований лист, на який він посилається, до відзиву не долучено. Звернула увагу на суперечливість позиції відповідача-1, який одночасно посилається на рішення про стаціонарне дообстеження та стверджує про перевірку виключно за матеріалами справи, а також на невірне зазначення у спірному рішенні адреси позивачки.

Ухвалою суду від 29.06.2026 залучено до участі у справі співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2; ГУ ПФУ у Львівській області) та встановлено йому строк для подання відзиву на позовну заяву.

10.07.2026 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив. Свою позицію мотивує тим, що пенсію по інвалідності ІІІ групи призначено позивачці на підставі виписки з акта огляду МСЕК від 15.02.2022, а її виплату припинено з 26.08.2025 у зв`язку з надходженням витягу з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 №В-1842 про невстановлення групи інвалідності. Наголошує, що вимога про поновлення виплати пенсії є передчасною, оскільки підставою для поновлення виплати є відповідне рішення експертної команди про встановлення інвалідності, а також відповідна заява особи. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі виписки з акта огляду МСЕК від 15.02.2022 серії 12 ААВ №606372, виданої Сихівською міжрайонною МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи, встановлено третю групу інвалідності від загального захворювання на період з 15.02.2022 - безстроково (акт огляду МСЕК №351 від 15.02.2022).

У зв`язку з установленням інвалідності ОСОБА_1 з 15.02.2022 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що сторонами не заперечується.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеним в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено, зокрема, забезпечити утворення робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів. На виконання цього Рішення РНБО прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, а наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Як убачається зі змісту спірного рішення та відзиву відповідача-1, підставою для перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо позивачки зазначено постанову по кримінальному провадженню №42022142350000016 від 01.06.2022.

За результатами перевірки медико-експертної справи ОСОБА_1 експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи прийнято рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № В-1842 від 26.08.2025, яким скасовано попереднє рішення МСЕК №351 від 15.02.2022 (пункт 12.2 рішення - рішення про скасування рішення, що підлягало перевірці, - «так»), у зв`язку з чим ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю з 26.08.2025.

В обґрунтування скасування рішення МСЕК експертна команда зазначила, що під час детального аналізу медико-експертної справи виявлено відсутність будь-яких документів, що посвідчують особу, ідентичність представлених виписок, непідтвердження порушення функцій об`єктивними методами дослідження, відсутність консультативних заключень окремих спеціалістів, а також указала, що з метою об`єктивізації та уникнення експертних помилок було прийнято рішення про стаціонарне дообстеження хворої в умовах УК ВНМУ ім. М. І. Пирогова (при цьому в рішенні зазначено, що «рекомендований лист повернувся»).

У розділі 4 спірного рішення адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивачки зазначено: Львівська область, Городоцький район, с. Підолина. Натомість, як убачається з витягу з реєстру територіальної громади від 17.02.2026 №2026/002519555 та паспортних даних позивачки, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 01.02.2022 є: АДРЕСА_1 .

До Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов витяг з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 №В-1842 про невстановлення з 26.08.2025 групи інвалідності ОСОБА_1 , на підставі якого відповідач-2 з 26.08.2025 припинив позивачці виплату пенсії по інвалідності.

Не погодившись із рішенням експертної команди від 26.08.2025 №В-1842 та з припиненням виплати пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 №В-1842 про скасування рішення МСЕК №351 від 15.02.2022 та невстановлення позивачці групи інвалідності, а також похідне від нього питання поновлення виплати пенсії по інвалідності.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 06.10.2015 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 19.12.2024 №4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності. Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачено, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є, зокрема, видані до 31.12.2024 виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень визначено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджено, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення) та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок).

Відповідно до п. 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою №1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення та пунктом 51 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи з моніторингу; за результатами моніторингу оцінювання.

Пунктом 51 Порядку також передбачено, що якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

За змістом пунктів 52 та 53 Порядку у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття цієї особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Після проведення оцінювання, прийняття та підписання рішення особі, яка проходила оцінювання, на адресу її електронної пошти надсилається витяг із рішення, а у разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Вирішуючи спір, суд враховує, що питання правомірності перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, проведеної в порядку, встановленому Постановою №1338, неодноразово було предметом дослідження Верховного Суду.

Так, у постановах від 20.02.2026 у справі №280/4630/25 та від 18.03.2026 у справі №360/660/25 Верховний Суд сформував правові висновки про те, що встановлення інвалідності без визначення строку повторного огляду (безстроково) саме по собі не означає, що таке рішення не може бути переглянуте, а держава має право перевіряти його обґрунтованість за наявності законних підстав. Верховний Суд розмежував процедуру медико-соціальної експертизи (нового оцінювання) та перевірку обґрунтованості раніше прийнятого рішення (контрольну діяльність), вказавши, що остання за наявності достатнього обсягу медичних документів може проводитися і заочно, без обов`язкового очного огляду особи. Водночас Верховний Суд наголосив, що суди не повинні підміняти собою медичні органи та переоцінювати по суті медичні висновки, а їх завдання полягає у перевірці того, чи були дотримані процедура та чи існували законні підстави для проведення перевірки, із дотриманням балансу між захистом державних коштів і правами людини та процедурними гарантіями під час перевірок.

Аналогічний підхід, згідно з яким суд не здійснює власної оцінки підставності медичного висновку, а перевіряє законність такого висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, викладено у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16.

З огляду на наведене, суд не перевіряє по суті правильність медичних висновків експертної команди щодо наявності чи відсутності у позивачки підстав для встановлення групи інвалідності, а перевіряє виключно те, чи дотримано відповідачем-1 установленої процедури перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та чи існували законні підстави для її проведення.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, саме на відповідача-1 покладається обов`язок довести як наявність законних підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, так і дотримання ним установленої законодавством процедури прийняття спірного рішення.

Перевіряючи додержання відповідачем-1 порядку та способу проведення перевірки, суд установив таке.

Пунктом 51 Порядку прямо передбачено обов`язок Центру оцінювання функціонального стану особи повідомити особу, повторне оцінювання якої має бути проведено, шляхом надсилання за відсутності електронної пошти рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Пунктом 53 Порядку встановлено обов`язок надіслати особі витяг із прийнятого рішення у такий самий спосіб. Належне повідомлення особи є гарантією реалізації її права на участь у процедурі прийняття рішення, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, та можливості надати додаткові документи і пояснення.

Разом з тим, у спірному рішенні та у витягу з рішення експертної команди від 26.08.2025 №В-1842 адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивачки помилково зазначено: Львівська область, Городоцький район, с. Підолина, тоді як зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 01.02.2022 є: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 17.02.2026 та паспортними даними позивачки. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, що кореспонденція Центру оцінювання функціонального стану особи надсилалася позивачці за належною адресою її зареєстрованого місця проживання.

При цьому відповідач-1, усупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду жодних належних та допустимих доказів надсилання позивачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення будь-якої кореспонденції у зв`язку з перевіркою обґрунтованості рішення МСЕК, зокрема повідомлення про проведення перевірки, про необхідність проходження повного медичного обстеження чи витягу з прийнятого рішення. Посилання відповідача-1 на те, що з метою об`єктивізації було прийнято рішення про стаціонарне дообстеження хворої, а «рекомендований лист повернувся», не підтверджене жодними доказами: до відзиву не долучено ані примірника такого рекомендованого листа, ані відомостей про дату його надсилання, адресу, за якою його направлено, та поштового відправлення, що повернулося. Відтак суд позбавлений можливості пересвідчитися у дотриманні відповідачем-1 вимог пунктів 51-53 Порядку.

Крім того, суд звертає увагу на суперечливість позиції відповідача-1.

З одного боку, у спірному рішенні та у відзиві він зазначає, що з метою об`єктивізації та уникнення експертних помилок прийнято рішення про стаціонарне дообстеження позивачки в умовах закладу охорони здоров`я, що за змістом пунктів 51, 52 Порядку відповідає рішенню про необхідність проведення повторного оцінювання, яке потребує повідомлення особи та проведення повного медичного обстеження. З іншого боку, відповідач-1 стверджує, що огляд не проводився і не передбачався, а перевірка здійснювалася виключно за наявними матеріалами медико-експертної справи. Наведена суперечність не дає змоги встановити, яку саме процедуру - перевірку обґрунтованості за наявними документами чи повторне оцінювання з дообстеженням - фактично проведено відповідачем-1, та чи дотримано ним відповідних вимог Порядку щодо повідомлення особи.

Суд наголошує, що за наведеними вище висновками Верховного Суду заочний характер перевірки обґрунтованості рішення МСЕК сам по собі не свідчить про протиправність прийнятого за її результатами рішення. Водночас допустимість заочного розгляду не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватися визначеної Порядком процедури, зокрема від обов`язку належного повідомлення особи у випадках, коли приймається рішення про необхідність проведення повторного оцінювання та повного медичного обстеження, а також від обов`язку надіслати особі витяг із прийнятого рішення на адресу її зареєстрованого місця проживання.

Ураховуючи, що відповідач-1 не довів надсилання позивачці кореспонденції за належною адресою її зареєстрованого місця проживання та не спростував доводів позивачки про неотримання нею будь-яких повідомлень, суд доходить висновку, що позивачку позбавлено можливості взяти участь у процедурі перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, надати додаткову медичну документацію та пояснення, а також своєчасно дізнатися про прийняте рішення й реалізувати право на його оскарження.

Суд також враховує, що встановлена позивачці рішенням МСЕК №351 від 15.02.2022 інвалідність була безстроковою і на момент проведення перевірки залишалася чинною, не будучи скасованою у встановленому законом порядку. З огляду на гарантії, передбачені п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4170-IX, щодо збереження статусу осіб, яким інвалідність встановлено органами медико-соціальної експертизи, дотримання процедури перевірки обґрунтованості такого рішення, зокрема забезпечення особі права на участь у процедурі, набуває особливого значення як гарантія правової визначеності та захисту від свавільного втручання у раніше набутий особою статус.

Разом з тим суд відхиляє доводи позивачки про те, що Рішення РНБО від 22.10.2024 не могло бути підставою для перевірки рішення МСЕК щодо неї з огляду на те, що вона не є посадовою особою державного органу. Як убачається зі змісту спірного рішення та відзиву відповідача-1, безпосередньою підставою для проведення перевірки зазначено не саме Рішення РНБО від 22.10.2024, а постанову по кримінальному провадженню №42022142350000016 від 01.06.2022, тобто процесуальний документ, наявність якого відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення та пункту 51 Порядку є самостійною підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення. Наявність такої підстави сама по собі не свідчить про протиправність рішення, однак і не звільняє відповідача-1 від обов`язку дотримати визначену Порядком процедуру, чого, як установлено судом, зроблено не було.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що відповідач-1 не довів дотримання ним установленої пунктами 51-53 Порядку процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та прийняття спірного рішення, зокрема належного повідомлення позивачки, чим порушив її право на участь у процедурі прийняття рішення, що стосується її безпосередньо. Таке порушення є істотним, оскільки позбавило позивачку можливості надати додаткові документи та пояснення на спростування висновків експертної команди, а тому не може вважатися формальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оцінюючи оскаржуване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 №В-1842 на відповідність наведеним критеріям, суд дійшов висновку, що воно прийняте з порушенням права позивачки на участь у процесі прийняття рішення та без дотримання встановленої Порядком процедури, а тому не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 №В-1842 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 поновити з 26.08.2025 виплату пенсії по інвалідності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 31 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб.

Судом установлено, що виплату пенсії по інвалідності позивачці припинено відповідачем-2 з 26.08.2025 виключно на підставі витягу з рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 26.08.2025 №В-1842 про невстановлення групи інвалідності. Тобто єдиною підставою для припинення виплати пенсії стало саме те рішення, яке цим судовим рішенням визнається протиправним та скасовується.

Оскільки правовою підставою для припинення виплати пенсії було протиправне рішення, з його скасуванням відпадає й підстава для припинення виплати. За таких обставин раніше призначена позивачці на підставі акта огляду МСЕК №351 від 15.02.2022 пенсія по інвалідності підлягає поновленню з дня її припинення, тобто з 26.08.2025, з метою відновлення становища позивачки, яке існувало до прийняття протиправного рішення, та ефективного захисту її порушеного права.

Суд відхиляє доводи відповідача-2 про передчасність цієї вимоги, оскільки з урахуванням скасування рішення експертної команди від 26.08.2025 №В-1842 відновлюється чинність безстроково встановленої позивачці інвалідності на підставі акта огляду МСЕК №351 від 15.02.2022, а тому відпадають підстави, з якими відповідач-2 пов`язував припинення виплати пенсії. Зобов`язання поновити виплату пенсії у цьому випадку є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки, що узгоджується із завданням адміністративного судочинства, визначеним ст. 2 КАС України.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити з 26.08.2025 ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, призначеної на підставі акта огляду МСЕК №351 від 15.02.2022, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання цього позову позивачка сплатила судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 17.02.2026. Оскільки позов задоволено, а вимога про визнання протиправним та скасування рішення пред`явлена до відповідача-1, сплачений позивачкою судовий збір у сумі 1331,20 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Керуючись ст. 2, 6, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 26.08.2025 №В-1842 про невстановлення групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити з 26.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату пенсії по інвалідності, призначеної на підставі акта огляду МСЕК №351 від 15.02.2022.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивачка - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1 - Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (місцезнаходження: провул. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м. Дніпро, 49005; ЄДРПОУ 03191673).

Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна