Рішення № 138833753, 06.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

06 серпня 2026 рокуСправа № 331/6185/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Татуковій А.Д.,

за участю:

представника позивача адвоката Шиша А.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 до:Головного управління Національної поліції в Запорізькій області; інспектора відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Фурсова Владислава Миколайовичапро:скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

23.07.2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:

- поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду, пропущений ним з поважних причин;

- скасувати винесену 19.12.2025 інспектором ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Фурсовим Владиславом Миколайовичем постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6377082, відносно ОСОБА_2 ;

- провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;

- стягнути з бюджетних асигнувань ГУНП в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначив таке.

19.12.2025 інспектором ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Фурсовим В.М. було винесено постанову, серії ЕНА № 6377082, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 19.12.2025, о 22 год. 00 хв., на 20 км. автодороги Запоріжжя Донецьк, керував транспортним засобом ВАЗ 2104, р.н. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В оскаржуваній постанові зазначено, що інспектор ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Фурсов В.М. 19.12.2025 о 22:18 год, перебуваючи на 20 км. автодороги Запоріжжя Донецьк, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Разом з тим, у вказаних в оскаржуваній постанові час та місці (19.12.2025 о 22:18 год. на 20 км. автодороги Запоріжжя Донецьк ) інспектором ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Фурсовим В.М. будь-які справи відносно ОСОБА_1 , принаймні в його присутності, не розглядалися взагалі.

Так, інспектором ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Фурсовим В.М. 19.12.2025 о 22:00 год. автомобіль під керуванням позивача не зупинявся, наявність у позивача посвідчення водія не перевірялася, права позивачу, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності не роз`яснювалися, пояснення позивача не вислуховувалися, докази не досліджувалися, оскаржувана постанова в присутності позивача не виносилася та позивачу не оголошувалася, її копія позивачу не вручалася.

В оскаржуваній постанові вказано про те, що інспектором ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Фурсовим В.М. Процану Д.Д. були роз`яснені його права, а також вручено йому копію постанови, але ОСОБА_1 , нібито, від підпису відмовився.

Разом з тим, вказане не відповідає дійсності, оскільки особа, яка не була присутньою при винесенні постанови, фізично не могла відмовитися від її підписання. Так, про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався випадково, а саме 14.07.2026, під час ознайомлення у Вільнянському районному суді Запорізької області зі справою про інше адміністративне правопорушення, до якої копія оскаржуваної постанови була додана в якості доказу.

Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, які б підтверджували не отримання ним посвідчення водія відповідної категорії.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 27.07.2026 було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та встановлено відповідачам строк для подання відзиву.

06.08.2026 судом отримано відзив ГУНП в Запорізькій області на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» 05.08.2026, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись зокрема на таке.

У цій справі висновок поліцейського ґрунтувався не лише на змісті постанови, а на сукупності безпосередньо встановлених обставин, поясненнях самого позивача та відеозаписі зі службової бодікамери.

Відеозаписом зафіксовано перебування позивача на місці події та його спілкування з працівниками поліції, висунення вимоги пред`явити посвідчення водія, повідомлення позивача про відсутність у нього такого посвідчення та про те, що він лише навчається для його отримання. Після надання зазначених пояснень поліцейськими здійснено перевірку відомостей за наявними інформаційними ресурсами Національної поліції та базами МВС, за результатами якої встановлено, що позивачу посвідчення водія відповідної категорії не видавалося. Також відеозаписом підтверджено повідомлення про початок розгляду справи, роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, перебування поліцейського Фурсова В.М. безпосередньо на місці розгляду справи та оформлення ним постанови за допомогою планшетного пристрою.

Представник відповідача у відзиві просив провести розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з вищенаведених підстав, а стосовно відзиву зазначив, що з доданого відеозапису не вбачається того, що саме поліцейський Фурсов В.М. розглядав справу відносно ОСОБА_1 та виносив оскаржувану постанову.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не прибув та не повідомив суд про причини неявки, а також не надіслав до суду будь-яких заяв.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6377082 від 19.12.2025, складеною інспектором відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Фурсовим В.М., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень.

У постанові серії ЕНА № 6377082 від 19.12.2025 зазначено такі фактичні обставини вчиненого проступку: 19.12.2025, о 22 год. 00 хв., на 20 км. автодороги Запоріжжя Донецьк, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2104, р.н. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху.

У пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до неї додається відеозапис з нагрудної камери тес2, що зберігається в архіві відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

З доданого до відзиву відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 19.12.2025, о 22 год. 00 хв., керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія, про що він повідомив поліцейським після зупинки транспортного засобу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частина друга ст. 126 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У цій справі склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, вимагав лише встановлення поліцейським факту керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом підтверджено належним та допустимим доказом відеозаписом, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові.

Відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія була підтверджена ним самим після зупинки транспортного засобу, що у даному випадку є достатнім для притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 126 КУпАП, оскільки під час судового розгляду цієї справи позивач не надав суду доказів наявності у нього станом на 19.12.2025 посвідчення водія відповідної категорії. У позовній заяві позивач, також, не стверджує того, що він мав посвідчення водія 19.12.2025, відтак обов`язок доказування цієї обставини (наявності у позивача права керування транспортними засобами) покладається саме на позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у діях позивача 19.12.2025 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Отже, обставини, на які посилався позивач в обґрунтування заявленого позову, не знайшли свого підтвердження за результатами судового розгляду справи.

Інші доводи представника позивача не спростовують правильності встановлених поліцейським фактичних обставин правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , а факт неотримання ним оскаржуваної постанови було враховано судом під час вирішення питання про поновлення позивачу строку звернення до суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, інспектора відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Фурсова Владислава Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити повністю.

2. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 19 грудня 2025 року серії ЕНА № 6377082, винесену інспектором ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Фурсовим Владиславом Миколайовичем, залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков