Рішення № 138833559, 22.06.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1829/23

Провадження №2/477/320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Саукової А.А.,

з секретарем Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вітовського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Косатий Денис Анатолійович звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 79 248,61 грн. та судовий збір в сумі 2 684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.10.2020 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9914975779.

За кредитним договором ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 56 497,40 грн. строком на 36 місяців; щомісячні проценти 2,99%, річні проценти 11,99% від суми боргу за договором.

Приймаючи умови кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений із його змістом. На виконання умов кредитного договору позичальнику було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача.

20.09.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено договір факторингу №200921, за яким ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передає АТ «Таскомбанк» за плату належні йому права вимоги, а АТ «Таскомбанк» приймає належні ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» права вимоги до боржників.

20.09.2021 року право вимоги за кредитним договором №9914975779 від 01.10.2020 року відступлено АТ «Таскомбанк»

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором щодо надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого відповідач має заборгованість в розмірі 79 248,61 грн., з яких: 40 455,52 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7 459,67 грн. заборгованість по річним процентам, 31 333,42 грн. заборгованість по щомісячним процентам.

На адресу суду від представника відповідача Дишлюк К.О. надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача заперечив проти позову, зазначив, що не погоджується з сумою заборгованості та вважає її необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами.

Також у відзиві представник відповідача вказує на складність ситуації відповідача, що сталася внаслідок пошкодження її житла та на статус відповідача як внутрішньо-переміщеної особи посилаючись при цьому на воєнний стан та військову агресію російської федерації як існування форс-мажорних обставин. На підставі вищевикладеного, просила повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Окрім цього, представником відповідача на адресу суду було направлено копію квитанції від 25.03.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила 500,00 грн. заборгованості на рахунок позивача АТ «ТАСКОМБАНК».

В судовому засіданні 01 травня 2026 року представник позивача Косатий Д.А. підтримав позовні вимоги, вказав, що сплата відповідачем 500,00 грн. відповідно до наданої квитанції 25.03.2024 року зарахована в розмір щомісячних відсотків, тому загальна сума заборгованості складає 78 748,61 грн., з яких 40 455,52 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7 459,67 грн. заборгованість по річним процентам, 30 833,42 грн. заборгованість по щомісячним процентам.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву в якій зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без участі позивача та представника позивача, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся відповідно до вимог ст. 128, 130 ЦПК України, у поданому відзиві просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.10.2020 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9914975779.

За кредитним договором ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 56 497,40 грн. строком на 36 місяців; щомісячні проценти 2,99%, річні проценти 11,99% від суми боргу за договором. Загальні витрати за кредитом складають 72 161,47 грн.

Приймаючи умови кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений із його змістом. На виконання умов кредитного договору позичальнику було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача.

Факт перерахування коштів відповідачу та користування коштами підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 01.10.2020 року по 26.06.2023 року, з якого вбачається, що відповідач частково здійснювала погашення.

20.09.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено договір факторингу №200921, за яким ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передає АТ «Таскомбанк» за плату належні йому права вимоги, а АТ «Таскомбанк» приймає належні ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» права вимоги до боржників.

20.09.2021 року право вимоги за кредитним договором №9914975779 від 01.10.2020 року відступлено АТ «Таскомбанк»

Відповідач користувався коштами, про що свідчить виписка по рахунку, однак не виконав взяті на себе зобов`язання з погашення заборгованості по тілу кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу від 20.09.2021 року АТ «ТаскомБанк» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 сумі 79 248,61 грн., з яких: 40 455,52 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7 459,67 грн. заборгованість по річним процентам, 31 333,42 грн. заборгованість по щомісячним процентам.

Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено та досліджено квитанцію відповідача про сплату заборгованості на користь позивача в сумі 500 грн. від 25.03.2024 року, тому представником позивача було заявлено про те, шо 500 грн. зараховано на розмір щомісячних відсотків, тому розмір заборгованості складає 78 748,61 грн., з яких 40 455,52 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7 459,67 грн. заборгованість по річним процентам, 30 833,42 грн. заборгованість по щомісячним процентам.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів та інших передбачених договором платежів не виконав, внаслідок чого року утворилася заборгованість в загальному розмірі 78 748,61 грн., з яких 40 455,52 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7 459,67 грн. заборгованість по річним процентам, 30 833,42 грн. заборгованість по щомісячним процентам, яка відповідачем не спростована та підлягає стягненню.

Досудова вимога про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором відповідачем не виконана.

Щодо посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин настання форс-мажорних обставин, суд виходить із наступного.

Так, п. 1 ч. 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що особа не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Відповідно до ч. 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), є сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який відповідач посилається у своєму відзиві, є загальним офіційним документом та не містить в собі ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості відповідного звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов`язанням.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто, дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Водночас, сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 зазначено, що саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча і форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Відповідно до приписів ч. 1, ч. 6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів, у розумінні статей 77, 80 ЦПК України, щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язання внаслідок форс-мажорних обставин, а також доказів інформування позивача про характер обставин, що виникли, і причинного зв`язку між такими обставинами та невиконанням зобов`язань за договором.

Самі по собі обставини, на які посилається відповідач у доводах відзиву, у контексті вищезазначених приписів Закону, не можуть бути безумовною підставою для звільнення її від виконання обов`язків щодо сплати кредитних коштів.

Доказів відсутності у відповідача джерел доходу та допустимі докази на підтвердження наявності форс-мажорних обставин, та відсутності можливості належним чином виконати зобов`язання, матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, суд вважає наявними підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача у зазначеному вище розмірі.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», ЄДРПОУ: 09806443 заборгованість за кредитним договором №9914975779 від 01.10.2020 року в розмірі 78 748,61 ( сімдесят вісім тисяч сімсот сорок вісім) гривень 61 копійка, з яких 40 455,52 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7 459,67 грн. заборгованість по річним процентам, 30 833,42 грн. заборгованість по щомісячним процентам.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», (ЄДРПОУ: 09806443) судовий збір в сумі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ: 09806443;

відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя А.А.Саукова